9.2. Витрати на якість та їх класифікація

 

Відповідно до визначення поняття «якість», витрати на неї повинні реально забезпечувати виконання очікувань споживача.

Однак що ж являють собою витрати на якість і як вони ви­никають?

А.Фейгенбаум витрати на якість поділяв на такі групи:

Профілактичні, у тому числі планування якості, тобто вит­рати, пов'язані з будь-якою діяльністю, що знижує або повністю запобігає можливості появи дефектів або втрат.

Витрати на перевірки, у тому числі на інспекцію, тобто на визначення і підтвердження досягнутого рівня якості.

Внутрішні втрати, у тому числі на брак і переробку, тобто витрати усередині організації, коли обумовлений рівень якості не досягнутий, тобто до того, як продукт був проданий.

Зовнішні втрати, у тому числі витрати на обслуговування претензій і гарантій, коли обумовлений рівень якості не досяг­нутий, тобто після того, як продукт був проданий.

Сума цих витрат дорівнюватиме загальним витратам на якість.

Структура формування витрат на якість продукції та їх види представлена на рис. 9.2.

Однак слід враховувати, що розподіл витрат на ці групи є умовним. І в різних організаціях можуть використовуватися влас­ні методики підрахунку. Але це не суттєво, оскільки класифікація та аналіз витрат на якість - внутрішня діяльність кожного підприємства. Достатньо повного позгодження всередині підприємства за обраними видами і категоріями витрат. Категорії витрат мають бути постійними, не дублювати одна одну.

Оцінка ефективності системи якості з точки зору економічних наслідків здійснюється на етапі планування якості продукції.

Відповідно до вимог ISO 9004:1994 витрати на якість поділяються на виробничі і невиробничі.

Виробничі витрати на якість - витрати підприємства з метою до­сягнення і забезпечення необхідного рівня якості. Вони включають:

1. Витрати на попереджувальні дії (на відповідність).

Виробничі витрати

 

Невиробничі витрати

 

~         

—                   

 

Витрати на попереджувальні дії (на відповідність)

Витрати на усунення дефектів (на невідповідність)

 

 

 

 

 

 

Витрати на по­передження дефектів

Витрати на ви­явлення дефек­тів (інспекція)

Витрати на усу­нення дефектів

до передачі продукції спо­живачам (внут­рішній брак)

Витрати на випра­влення дефектів після придбання продукції спожи­вачами (зовнішній брак)

 

 

 

Управління якістю

Управління процесом

Планування якості іншими підрозділами

Контрольне та вимірювальне об­ладнання

Забезпечення якості поставок

Аудит системи якості

Програма по-ліпшен ня якості

Навчання пи­танням якості

9.         Інші витрати

Перевірки та ви­пробування

Перевірки та випробування матеріалів, які по­ставляються

Матеріали для тестування та пе­ревірок

Контроль за процесом

Приймання продукції замов­ника

Перевірка си­ровини та запасних частин

7.         Аудит продукту


1.         Відходи

2.         Переро-
бка та ре-
монт

3.         Втрати

Взаємні поступки

Знижен­ня сорту

Відходи та перероб­ку, які ви­никли з вини поста­чальників

1. Продук­ція, не прийнята споживачем

Гарантійні зо­бов'язання

Відкли­кання та модернізаці я продукції

Рекла­мації

 

Рис. 9.2. Структура витрат на якість

 

2. Витрати на усунення дефектів (на невідповідність). Витрати виробника на попереджувальні дії підрозділяються на:

витрати на заходи, що попереджують невідповідності та дефекти;

витрати на виявлення невідповідностей і дефектності, що виникають у процесі проектування і виробництва продукції, з метою їх усунення до моменту її реалізації споживачеві (витрати на інспекцію).

Витрати на заходи, що попереджують невідповідності та дефекти, містять у собі такі види витрат:

1.         Управління якістю:

витрати на розробку, впровадження і підтримку системи якості, тому що функціонування її сприяє зниженню ризику споживача одержати продукцію що, не відповідає його вимо­гам;

витрати на планування системи якості;

витрати на перетворення очікувань споживача щодо якості в технічні характеристики матеріалу, процесу, продукту.

2.         Керування процесом:

витрати на встановлення засобів керування процесом;

витрати на вивчення можливостей процесу;

витрати на здійснення технічної підтримки виробничому пе­рсоналу в застосуванні і підтримці процедур та планів по якості.

3.         Планування якості іншими підрозділами:

1) витрати, пов'язані з діяльністю з планування якості, яка ви­конується персоналом, який не підпорядковується керівни­кові підрозділу по якості.

4.         Контрольне і вимірювальне устаткування:

витрати, пов'язані з розробкою та удосконаленням всього контрольного і вимірювального устаткування (приладів);

витрати, пов'язані з обслуговуванням і калібруванням всього устаткування (приладів);

витрати, пов'язані з обслуговуванням і калібруванням тех­нологічного оснащення, пристроїв, шаблонів і зразків, що мають пряме відношення до якості продукції. (До даної категорії не входять витрати, пов'язані з вартістю виготов­лення або амортизації цього устаткування).

5.         Забезпечення якості постачання:

витрати на оцінку потенційних постачальників і матеріалів перед укладенням договору на постачання;

витрати, пов'язані з технічною підготовкою перевірок та ви­пробування придбаних матеріалів;

витрати на технічну підтримку постачальників, спрямовану на допомогу їм у досягненні очікуваної якості.

6.         Аудит системи якості:

витрати на внутрішній аудит якості;

витрати на аудит системи якості споживачем, його агентом або іншим уповноваженим органом.

7.         Програма поліпшення якості:

1) витрати, пов'язані із впровадженням програм поліпшення, спостереженням за ними і складанням звітів, включаючи ви­трати на збір і аналіз даних, складання звіту по витратах на якість.

8.         Навчання питанням якості:

1) витрати на впровадження, розвиток і функціонування про­грами навчання персоналу всіх рівнів питанням якості.

9.         Інші витрати, у тому числі заробітна плата секретарів і
службовців, організаційні та інші витрати, що безпосередньо
пов'язані з попереджувальними заходами.

Витрати на виявлення невідповідностей і дефектів (витрати на інспекцію) містять:

1.         Перевірки та випробування:

1) оплата робіт інспекторів та випробного персоналу при пла­нових перевірках виробничих операцій. (Повторні перевірки відбракованих елементів, їх випробування, сортування і т.д. не включаються).

2.         Перевірки й випробування матеріалів, що поставляються:

оплата робіт інспекторів та випробного персоналу, пов'язаних із закупленими у постачальників матеріалами, включаючи інспекторів і службовців різного рівня;

витрати на лабораторні випробування, які виконуються для оцінки якості матеріалів, що поставляються;

3) витрати, пов'язані з роботою інспекторів та випробного пер­соналу, які здійснюють оцінку матеріалів на виробництві по­стачальника.

3.         Матеріали для тестування і перевірок:

вартість видаткових матеріалів, які використовуються при контролі та випробуваннях;

вартість матеріалів, зразків і т.ін., що піддаються руйнівному контролю. Однак сюди не входить вартість випробного ус­таткування.

4.         Контроль процесу:

1) оплата праці персоналу, який не підпорядковується управ­ляючому по якості, який виконує контроль і випробування на виробничих лініях.

5.         Приймання продукції для замовника:

витрати на запуск і тестування готової продукції на вироб­ництві для здачі її замовникові перед постачанням;

витрати на приймальні випробування продукції у замовника до її здачі.

6.         Перевірка сировини і запасних частин:

1) витрати на контроль та випробування сировини, запасних частин і т.ін., пов'язані зі змінами технічних вимог проекту, надмірним часом зберігання або непевністю, викликаною іншими проблемами.

7.         Аудит продукту

витрати на проведення аудиту якості технологічних опера­цій у процесі виробництва або по вихідному продукту;

витрати на всі випробування на надійність, що проводяться на продукції;

витрати на підтвердження якості продукту зовнішніми орга­нами, такими як страхові компанії, урядові агенти і т.ін.

До них належать: витрати на проведення контролю проекту­вання; вхідного контролю матеріалів і комплектуючих виробів; контролю за станом технологічного устаткування; оперативного контролю при виготовленні; приймального контролю готової продукції; витрати на придбання, експлуатацію контрольно-вимірювального та випробного устаткування; витрати на прий­мально-здавальні випробування готової продукції; витрати на розробку і впровадження системи контролю.

Витрати виробника на усунення дефектів включають:

Витрати на усунення дефектів до передачі продукції спожи­вачам (внутрішній брак) і доведення її до належної якості.

Додаткові витрати на виправлення дефектів, виявлених після придбання продукції споживачами (зовнішній брак).

До витрат на усунення дефектів, виявлених до передачі продукції споживачам (внутрішній брак), можна віднести:

1.         Відходи:

1) вартість матеріалів, що не відповідають вимогам якості і ви­трати на їх утилізацію і вивезення. (Не включається ліквідаційна вартість відходів виробництва, а також вартість відходів, викликаних надвиробництвом, моральним старінням продукції або зміною конструкції на вимогу за­мовника).

2.         Переробка і ремонт:

витрати, які виникли при відновленні виробів (матеріалів) до відповідності вимогам по якості за допомогою переробки або ремонту, або і тим і другим;

витрати на повторне тестування та інспекції після переробок або ремонту.

3.         Втрати:

1) витрати на визначення причин виникнення невідповідностей вимогам по якості.

4.         Взаємні поступки:

1) витрати на допуск до застосування тих матеріалів, які не від­повідають технічним вимогам.

5.         Зниження сорту:

1) витрати, які виникли внаслідок зниження продажної ціни на продукцію, що не відповідає початковим технічним вимогам.

6.         Відходи і переробка, які виникли з вини постачальників:

1) витрати, понесені в тому випадку, коли після одержання про­дукції від постачальника виявилося, що поставлені матеріали не придатні до використання.

Витрати на усунення внутрішнього браку теж входять в собівартість продукції і, відповідно, в ціну товару, а потім по­криваються за рахунок споживача.

Додаткові витрати на виправлення дефектів, виявлених уже після придбання їх споживачами (витрати на зовнішній брак):

1.         Продукція не прийнята споживачем:

витрати на виявлення причин відмови замовника прийняти продукцію;

витрати на переробку, ремонт або заміну не прийнятої про­дукції.

2.         Гарантійні зобов'язання:

витрати на ремонт протягом гарантійного терміну експлуа­тації;

витрати на заміну виробів, що вийшли з ладу в плані гаран­тійного терміну;

витрати на з'ясування причин несправності і т.д.

3.         Відкликання і модернізація продукції:

1) витрати на перевірку, модифікацію або заміну вже поставле­ної споживачеві продукції, якщо є підозра або впевненість в існуванні помилки в проектуванні чи виготовленні.

4.         Рекламації:

витрати на дослідження причин виникнення скарг спожива­чів на якість продукції;

витрати на відновлення задоволеності споживача;

витрати на юридичні суперечки і виплати компенсацій. Невиробничі витрати на забезпечення якості. Витратами на забезпечення якості поза виробництвом - це

витрати, пов'язані з підтвердженням якості продукції і пред'явленням споживачеві об'єктивних доказів цієї якості. Вони включають конкретні і додаткові засоби по забезпеченню якості, заходи, процедури, дані, демонстраційні випробування та окремі й додаткові оцінки, проведені незалежними випроб­ними органами.

У табл. 9.1 наведена відносна питома вага окремих витрат на якість у середньому по підприємствах.

Витрати на якість в багатьох американських і європейських компаніях сягають 10% від сум загального обсягу продажів. Впровадження ефективної системи управління якістю, яка працює за принципом попередження, а не виявлення дефектів, дозволяє знизити рівень витрат на якість до 2,5%.

Чим вищий рівень капіталовкладень в управління якістю (і чим вища в них частка витрат на попереджувальні дії), тим менший збиток від браку. І відповідно, навпаки, зі зменшенням вкладень в управління якістю збитки від браку збільшуються.

 

Таблиця 9.1

Відносна питома вага окремих витрат на якість

 

з/п

Види витрат на якість

Питома вага від загальних витрат на якість (%)

1

2

3

1

Витрати на попереджувальні заходи

0,5-5

2

Витрати на виявлення дефектів (інспекція)

10-50

3

Витрати на усунення дефектів до передачі продукції споживачам (внутрішній брак)

25-40

4

Витрати на виправлення дефектів після придбання продукції споживачами (зовнішній брак)

25-40

 

Фахівцями шведської асоціації по якості Сендхольма був проведений аналіз сумарних витрат на якість до і після розроб­ки системи менеджменту якості [7]. Дослідження проводилися серед підприємств різної галузевої спрямованості й обсягів ви­робництва.

У табл. 9.2 наведені результати аналіз сумарних витрат на якість до і після побудови системи менеджменту якості.



У процесі дослідження були виділені дві групи підприємств:

компанії, які працюють на традиційній основі (не впровади­ли систему менеджменту якості);

компанії, які перейшли на нові методи управління (впрова­дили та сертифікували систему менеджменту якості на від­повідність МС ISO 9000).

Аналіз підтвердив припущення про те, що використання стандартів ISO 9000 дозволяє знизити сумарні витрати на якість. Відбулося не тільки зниження загальних витрат, але й перерозподіл на користь попереджувальних витрат.