7.3. Управління ціновими ризиками

Управління ціновими ризиками — це діяльність пов’язана із за- побіганням, пристосуванням, оптимізацією чи  зниженням ступеня цінового ризику.

Зміст управління ціновими ризиками складають наступні функції:

1. запобігання можливості виникнення цінових ризиків;

2. пристосування до можливості виникнення цінового ризику;

3. оптимізація або зниження ступеня негативного впливу ціново- го ризику.

Запобігання можливості виникнення цінових ризиків. Передба- чає відмову від дій або впровадження заходів по нейтралізації виник- нення ефектів, які можуть супроводжуватися ціновим ризиком і ви- кликати втрату прибутку.


 

Для  запобігання цінових ризиків можуть бути  використані на- ступні заходи:

—  підвищення якості товарів;

—  збільшення в обсязі реалізації питомої ваги  товарів з неелас- тичним попитом;

—  підвищення ефективності маркетингової комунікативної полі- тики;

—  орієнтація на цільові сегменти з низьким рівнем конкуренції. Пристосування до можливості виникнення цінового  ризику. Пе- редбачає проведення заходів по пристосуванню та  нейтралізації не- гативного впливу цінових ризиків на діяльність продавця (табл.7.4).

Таблица 7.4

Заходи по пристосуванню та нейтралізації  негативного впливу цінових ризиків

 

Вид цінового ризику

Захід

Підвищення закупі- вельних цін

Ретельний вибір  постачальників. Прогно- зування зміни цін  постачальниками. Сво- єчасне коректування цін.

Імовірність встановлен- ня конкурентами цін нижче ринкових

Моніторинг цін  конкурентів. Виявлення сильних і слабких сторін у ціновій політи- ці  конкурентів. Прогнозування зміни цін конкурентами.

Зміни в державному регулюванні ціноутво- рення

Моніторинг доповнень нормативних актів державного регулювання ціноутворення. Оцінка ступеню їх впливу на ринок.

Імовірність введення нових податкових та інших платежів, які включаються в ціни

Оперативне реагування на  зміни законо- давства в сфері ціноутворення.

Зниження цін товарів на ринку

Прогнозування зміни кон’юнктури ринку. Активізація  маркетингової комунікатив- ної політики. Розробка заходів щодо  зни- ження цінової чутливості покупців.

Підвищення цін і тари- фів на послуги інших організацій

Прогнозування зміни цін і тарифів. Прове- дення маркетингових досліджень контак- тних аудиторій.


 

Оптимізація або зниження ступеня  негативного впливу цінового ризику. Передбачає визначення внутрішніх та зовнішніх засобів зни- ження ступеню цінового ризику.

Внутрішні засоби  зниження  цінового ризику передбачають, що цим повністю займається саме підприємство.

До внутрішніх засобів зниження ступеню цінового ризику відно- сять:

—  лімітування цінових ризиків;

—  диверсифікацію цінових ризиків;

—  мінімізацію цінових ризиків;

—  внутрішнє страхування цінових ризиків.

Лімітування  цінових ризиків. Передбачає встановлення наступ- ної системи економічних нормативів лімітування цінових ризиків:

•           обов’язкове попереднє укладання договорів с покупцями щодо обсягів закупівель та введення системи штрафів при  невико- нанні цього пункту договору;

•           визначення мінімального рівня торгової надбавки;

•           визначення максимального рівня знижок покупцям;

•           визначення  нормативу  товарів,  на   які будуть   встановлені знижки;

•           визначення максимально можливого періоду дії знижок;

•           встановлення нормативу товарного запасу на підприємстві;

•           встановлення максимального розміру споживчого кредиту, що надається одному  покупцеві;

•           визначення граничного розміру заємних засобів.

Диверсифікація цінових ризиків. Передбачає зниження рівня кон- центрації ризиків за рахунок наступних дій:

•           диверсифікація постачальників;

•           диверсифікація цілей цінової політики;

•           диверсифікація товарного асортименту;

•           диверсифікація цільових сегментів ринку;

•           диверсифікація рівня торгових надбавок;

•           диверсифікація знижок.

Мінімізація цінових ризиків. Передбачає наступний набір  дій  на випадок, коли ризиків неможливо уникнути повністю:

•           використання гнучких цін в договорах с постачальниками;

•           скорочення переліку форс-мажорних обставин в договорах з постачальниками;

•           отримання від покупців гарантій при наданні споживчих кре- дитів;


 

•           продаж дорогих товарів при  наданні споживчих кредитів на умовах фінансового лізингу, який передбачає, що товари ста- ють власністю покупця лише після повного розрахунку.

До форм внутрішнього страхування цінових ризиків відносять на- ступні:

•           забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок премій за ризик, які передбачають одержання від по- купців додаткового прибутку від ризикованих угод вище рів- ня, які можуть забезпечити безризикові угоди;

•           забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за ра- хунок системи штрафних санкцій,  які передбачають вклю- чення в умови договорів необхідних рівнів штрафів, пені, не- устойок та  інших фінансових санкцій у випадку порушення постачальниками зобов’язань. При  цьому рівень штрафних санкцій повинен компенсувати фінансові втрати продавця від негативного впливу цінових ризиків;

•           забезпечення подолання негативних фінансових наслідків за рахунок направлення частини фінансових ресурсів в наступні фонди:

—  резервний фонд (відсоток від прибутку);

—  цільові резервні фонди  (фонд майбутньої уцінки товарів, фонд надання знижок покупцям та інш.).

Зовнішні засоби  зниження цінового ризику передбачають надан- ня  повної або  часткової відповідальності за  це  страхової компанії. Підприємства використовують зовнішнє страхування цінових ризи- ків при наступних умовах:

—  ризик має  системний характер, що ускладнює його оптиміза- цію іншими методами реагування;

— продавець має  достатні фінансові ресурси для  зовнішнього страхування;

—  використання внутрішніх засобів зниження цінового ризику не дає позитивних результатів;

—  продавець не має кваліфікованих кадрів, які здатні розробля- ти заходи щодо оптимізації цінових ризиків.

До форм  зовнішнього страхування цінових ризиків відносять на- ступні:

•           страхування необоротних активів;

•           страхування вантажів при транспортуванні;

•           страхування інвестицій;

•           страхування прибутку;

•           страхування за допомогою операції хеджування.


 

Контрольні питання

1.   Дайте визначення і наведіть класифікацію господарських ри- зиків.

2.   До якого виду господарських ризиків відноситься ціновий ри- зик  та які етапи включає алгоритм аналізу цінових ризиків?

3.   Назвіть види  цінових ризиків.

4.   На які групи можуть бути класифіковані методи оцінки ціно- вих  ризиків? Дайте характеристику розрахунково-аналітич- ним методам.

5.   Які    математико-статистичні  показники   використовуються при оцінці цінового ризику?

6.   Як  розраховується ціновий ризик за методом експертних оці- нок?

7.   Дайте визначення поняття «управління ціновими ризиками».

8.   Які  засоби  зниження ступеню цінового ризику відносяться до внутрішніх?

9.   Які  засоби  зниження ступеню цінового ризику відносяться до зовнішніх?