12.6. Управління державним корпоративним сектором та корпоративними правами держави

Управління  державним  корпоративним   сектором  в  Україні  включає в себе три основні напрямки:

1.         Створення загальної нормативно-правової бази функціонування еко- номіки.

2.         Пряме управління державними підприємствами.

3.         Управління певною державною частиною в статутному капіталі гос- подарських товариств (корпоративні права держави).

Перший напрямок полягає в розробленні законів і підзаконних актів еко- номічного спрямуванняі, оскільки всі підприємства, в тому числі і корпора- тивного типу, здійснюють діяльність у цьому нормативно-економічному полі.

Другий напрямок застосовується у тих випадках, коли держава є єдиним власником акціонерного  товариства і керує його діяльністю через менедж- мент підприємства.

Третій напрямок державного управління впливає на діяльність товариства відповідно до наявності державного пакета корпоративних цінних паперів.

Заходи, що належать до першого напрямку, здійснюються органами цен- тральної державної влади, які мають право приймати рішення, що мають за- конодавчу силу. Заходи в рамках другого та третього напрямків  впроваджу- ються органами виконавчої влади.

Об’єктами управління державної власності є:

—  майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управлін- ня;

—  майно, яке передане державним комерційним підприємствам, уста- новам та організаціям;

—  майно, яке передане державним господарським об’єднанням;

—  корпоративні права, що належать державі у статутних фондах госпо- дарських організацій (корпоративні права держави);

—  державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Вер- ховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами;

—  державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію;

—  державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації під- приємств та організацій;


 

—  державне  майно, передане в безстрокове безоплатне користування

Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

—  безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну влас- ність за рішенням суду.

Казенне підприємство — юридична особа, створена державою як єди-

ним засновником. Майно юридичної особи цього виду належить  не самій осо- бі, а засновнику, тобто державі. Розпорядження основними  фондами казенно- го підприємства  можливо  лише з дозволу органу, уповноваженого  управляти відповідним державним майном

Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких:

—  законом дозволено здійснення господарської діяльності лише держав- ним підприємствам;

—  основним (понад 50%) споживачем продукції виступає держава;

—  за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція;

—  переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної про- дукції, яка за своїм характером, як правило, не може бути рента- бельною;

—  приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборо- нено законом.

Державне господарське об’єднання — об’єднання підприємств, утво-

рене державними  підприємствами  за рішенням  Кабінету Міністрів Укра- їни  або, у визначених  законом випадках, рішенням міністерств  (інших органів, до сфери управління  яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Державне господарське об’єднання  діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утво- рення об’єднання.

Господарська організація — колективне утворення фізичних та/або юридичних осіб, яке має організаційну  єдність, що передбачає відокремле- ність даного колективу як єдиного цілого від інших колективів. Мають ста- тус юридичної особи, які створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господар- ського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють госпо- дарську діяльність та зареєстровані в установленому  законом порядку.

Істотну частину державного сектора становлять державні акціонерні ком- панії. Вони є повноправними суб’єктами корпоративного сектора, хоч і ма- ють певні особливості в порівнянні з акціонерними  товариствами в класич- ному їхньому вигляді. Так, державна акціонерна компанія являє собою акціо- нерне товариство публічного типу, у якому державі належить пакет акцій, що


 

відповідно до законодавства забезпечує правочинність рішень загальних збо- рів акціонерів.

Державні акціонерні компанії можуть створююватись трьома способами:

—  акціонування державних  підприємств, які відповідно до законодав- ства України не підлягають приватизації;

—  створення державної акціонерної компанії;

—  придбання державою відповідних пакетів акцій в інших власників.

Від імені держави засновником  і акціонером  державної  акціонерної компанії є орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України управляти об’єктами державної власності.

Якщо державна акціонерна  компанія  створена шляхом акціонування державних підприємств, які відповідно до законодавства України  не під- лягають приватизації, недержавні інвестори можуть здобувати право влас- ності на акції додаткової емісії, що здійснюється за рахунок прямих інвес- тицій.

Акції державних акціонерних компаній можуть бути передані в управлін- ня уповноваженим особам. Під час такої передачі Кабінет Міністрів України може визначити особливі умови здійснення управління і обов’язковий розмір дивідендів від прибутку компанії,  які направляються в державний  бюджет. Порядок і умови передачі в управління уповноваженим особам акцій держав- них акціонерних компаній визначаються урядом.

Суб’єкти управління  державними підприємствами і корпоративними правами

В Україні не існує окремого органу, який здійснював би управління дер- жавним корпоративним сектором, тобто державними акціонерними  компа- ніями, державними корпоративним  правами тощо. Виконання цих функцій покладене на майже всі органи виконавчої влади.

Проте, основними суб’єктами такого управління є:

—  Кабінету Міністрів України;

—  Фонду державного майна України;

—  міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління);

—  державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (господарські структури);

—  юридичні й фізичні особи, які здійснюють функції управління акці- ями (паями), які належать державі в майні господарських товариств (уповноважені особи).


 

Визначимо основні напрямки  регулювання корпоративного сектору дея- кими державними органами.

Кабінет  Міністрів України у сфері корпоративного управління наділе- ний наступними повноваженнями:

—  приймає нормативно-правові акти, пов’язані з управлінням об’єктами державної власності;

—  визначає органи виконавчої влади (уповноважені органи управління), які здійснюють функції з управління об’єктами державної власності;

—  встановлює порядок передачі об’єктів державної власності суб’єктам управління;

—  визначає порядок  призначення  уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави та інших об’єктів державної власності;

—  визначає умови створення та діяльності господарських структур;

—  приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію госпо- дарських структур і визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;

—  призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур, стосовно яких функції з управління виконує Кабінет Міні- стрів України;

—  приймає  рішення  про  створення,  реорганізацію  та  ліквідацію ка- зенних підприємств і визначає центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать;

—  приймає рішення про передачу відповідно до закону об’єктів держав- ної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об’єктів з комунальної в державну власність;

—  приймає рішення про закріплення в державній власності пакетів ак- цій (часток) акціонерних  товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, терміни закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про при- ватизацію;

—  приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частини;

—  встановлює критерії  відбору уповноважених  осіб  для передачі  їм в управління об’єктів державної власності;

—  визначає порядок управління корпоративними  правами держави та виплати винагороди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави;


 

—  приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держа- ви уповноваженим органам управління та господарським структурам;

— визначає порядок спрямування коштів на фінансування витрат, пов’язаних з викупом часток (акцій, паїв) вторинної емісії господар- ських організацій з корпоративними правами держави;

—  визначає  порядок  розпорядження   активами  державних  господар- ських організацій;

—  забезпечує контроль за ефективністю управління об’єктами державної власності;

—  забезпечує контроль за використанням орендованих цілісних майно- вих комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна;

— виконує відповідно до законодавства інші функції з управління об’єктами державної власності.

Фонд державного майна України, щодо державних підприємств, уста- нов і організацій, які перебувають у його управлінні, наділений такими повно- важеннями:

—  виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів державних під- приємств, організацій, їх структурних підрозділів;

—  здійснює контроль за виконанням умов договорів оренди та викорис- танням  орендованих цілісних майнових комплексів державних під- приємств, організацій, їх структурних підрозділів;

—  виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних фондів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства;

— виступає  правонаступником  державних  підприємств  стосовно суб’єктів господарювання, раніше створених за їх участю, а також дер- жавних внесків до статутного фонду недержавних суб’єктів господа- рювання;

—  приймає рішення про створення, реорганізацію (реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що перебувають у його управлінні;

—  здійснює визначені законодавством повноваження під час проваджен- ня справ про банкрутство державних підприємств, що перебувають у його управлінні, та господарських організацій з корпоративними правами держави, у тому числі веде їх реєстри;

—  забезпечує розроблення  умов  реструктуризації  та  санації  підпри- ємств, що  перебувають у його управлінні, та їх погодження  щодо


 

господарських організацій, у статутних фондах яких корпоративні права держави перевищують 50%, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

—  забезпечує проведення  екологічного аудиту підпорядкованих  йому підприємств;

—  укладає та розриває контракти з державними контролерами відповід- но до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку;

—  погоджує розмір плати за оренду державного майна (крім окремого індивідуально визначеного) за договорами оренди, укладеними під- приємствами, військовими частинами Збройних Сил України та ін- шими військовими формуваннями;

—  бере участь у підготовці та укладанні міжнародних  договорів щодо об’єктів державної власності України, оформлює відповідно до між- народних договорів право державної власності на майно та приймає рішення щодо його подальшого ефективного використання;

—  забезпечує захист майнових прав держави на території України від- повідно до законодавства, а за її межами — відповідно до чинних між- народних договорів у межах своїх повноважень.

Повноваження  щодо корпоративних  прав держави  Фонду державного майна України є наступні:

—  здійснює управління корпоративними  правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

—  створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об’єктів державної власності, відповідно до законо- давства;

—  подає  Кабінету  Міністрів  України   пропозиції   щодо  закріплення в державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, доцільності їх від- чуження або придбання державою відповідних пакетів акцій (часток) в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

—  встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держа- ви в майні господарських організацій, а також  у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України;

—  передає за рішенням Кабінету Міністрів України функції з управлін- ня об’єктами державної власності, що перебувають у його управлінні, уповноваженим органам управління, господарським структурам та уповноваженим особам, укладає з ними договори доручення і здій- снює контроль за ефективністю управління цими об’єктами в поряд- ку, встановленому Кабінетом Міністрів України;


 

—  здійснює контроль за виконанням функцій з управління корпоратив- ними правами держави уповноваженими органами управління та уповноваженими особами;

—  здійснює методологічне забезпечення управління корпоративними правами держави;

—  визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;

—  здійснює разом з центральним  органом виконавчої влади з питань економіки та Міністерством фінансів України формування дивіденд- ної політики та забезпечує її реалізацію в порядку, встановленому Ка- бінетом Міністрів України;

—  проводить відповідно до законодавства конкурси  щодо визначення уповноважених осіб, яким передаються функції з управління корпо- ративними правами держави, та укладає з ними відповідні договори;

—  призначає відповідно до законодавства представників держави в ор- гани управління господарських організацій, корпоративні права дер- жави яких перебувають у його управлінні;

—  укладає та розриває контракти  з державними  контролерами гос- подарських  організацій,  у  статутному  фонді  яких  корпоратив- ні права держави перевищують 50 відсотків та які  перебувають у його управлінні, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

—  здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками ви- конавчих органів господарських організацій та державними контр- олерами господарських організацій, які перебувають у його управ- лінні;

—  забезпечує координацію  діяльності щодо підвищення  професійного рівня посадових осіб уповноважених органів управління, які викону- ють функції з управління корпоративними правами держави, та упо- вноважених осіб;

—  подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо джерел і порядку виплати винагороди уповноваженим особам;

—  виконує інші передбачені законодавством функції з управління кор- поративними правами держави.


 

Уповноважені органи управління та уповноважені  особи

в структурі управління  державними корпоративними правами

Важливою ланкою механізму управління державними підприємствами та державними пакетами акцій є призначення уповноважених органів управлін- ня та уповноважених осіб.

Кабінет Міністрів України може делегувати повноваження з управління об’єктами державної  власності уповноваженим органам управління, якими виступають міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої вла- ди, Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Уповноваженими  особами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які здійснюють управління акціями, частками, паями, що належать державі. Уповноважена особа може здійснювати управління державними  корпоративними  правами одного або кількох товариств.

Уповноважені  органи  управління відповідно до покладених на них за- вдань в сфері корпоративного управління здійснюють наступні основні дії:

—  приймають  рішення  про створення, реорганізацію і ліквідацію під- приємств, установ та організацій, заснованих на державній власності;

—  розробляють проекти їх установчих документів, затверджують стату- ти та положення  підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління та здійснюють контроль за їх дотриманням;

—  розробляють стратегію розвитку, затверджують фінансові та інвести- ційні плани державних підприємств і господарських структур, що на- лежать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконан- ням;

—  визначають посадових осіб, відповідальних за стан фінансово-госпо- дарської діяльності одного або кількох державних підприємств (відпо- відальний представник органу, уповноваженого управляти об’єктами державної власності);

—  здійснюють контроль за діяльністю господарських структур;

—  здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

—  організовують і проводять конкурси з визначення керівників держав- них підприємств, установ та організацій;

—  забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів Укра- їни порядку відрахування до Державного бюджету України частини


 

прибутку  (доходу)  державними   підприємствами,  господарськими структурами;

—  передають функції з управління об’єктами державної  власності гос- подарським структурам та уповноваженим особам, укладають з ними договори доручення і здійснюють контроль за ефективністю їх вико- нання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

— виконують інші передбачені законодавством функції з управління об’єктами державної власності.

Органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати управління держав-

ними  корпоративними  правами, визначають представника, відповідального за управління державними корпоративними  правами, з числа працівників їх центральних апаратів або підвідомчих їм органів.

Контроль за діяльністю своїх представників відповідні органи виконавчої влади здійснюють через прийняття  від них звітів про результати їх діяльнос- ті та діяльності акціонерного товариства. Органи виконавчої влади проводять аналіз діяльності товариства й ефективності виконання функцій представни- ком, готують пропозиції щодо подальшого функціонування товариства і умов управління та інформують вищестоящі органи.

Уповноважені  особи  виконують функції з управління корпоративними правами держави на основі договору доручення, який вони укладають з упо- вноваженими органами управління або Фондом державного майна України.

Передача корпоративних прав держави в управління уповноваженим осо- бам здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Корпоративні права держави, передані уповноваженим особам в управ- ління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Мі- ністрів України. На них не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями уповноваженої особи. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Від- чуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодав- ства з питань приватизації.

Уповноважена особа здійснює функції з управління корпоративними пра- вами держави шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства в межах повноважень, які надають зазначені корпоративні права держави, що передані цій особі в управління на підставі договору доручення.

Визначення уповноважених осіб відбувається на конкурсних засадах. Іні- ціатором проведення такого конкурсу може бути Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, уповноважені органи управління, а також юридичні та фізичні особи, які  можуть  претендувати на виконання  функ- цій з управління корпоративними  правами держави. Критерієм визначення


 

переможця конкурсу є фінансово-економічні показники діяльності господар- ського товариства, які повинні бути досягнуті шляхом реалізації запропонова- ної претендентом програми управління (програми розвитку). Порядок про- ведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави затверджується Кабінетом Міністрів України.

Передавання функцій на управління здійснюється після укладання дого- вору між органом виконавчої влади, який отримав повноваження з управлін- ня відповідними державними  корпоративними  правами та уповноваженою особою, яка  бере на себе зобов’язання здійснювати від імені  цього органу управління державними корпоративними правами.

У договорах регламентується досить велика кількість аспектів діяльності уповноважених осіб. Проте, з економічного погляду найважливішими  є на- ступні напрями діяльності:

—  дотримання статуту товариства;

—  фінансово-економічні результати діяльності підприємства;

—  ефективність використання і збереження його майна;

—  зобов’язання з погашення заборгованості підприємства в цілому, та, зокрема, з виплати заробітної плати, здійснення платежів до бюджету та відрахувань до пенсійного фонду;

—  реалізація інвестиційної, технічної та цінової політики;

—  забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції, вико- нання робіт, надання послуг;

—  створення товариством дочірніх підприємств, філій та представництв;

—  умови його реорганізації та ліквідації;

—  його емісійна діяльність;

—  укладання кредитних договорів, договорів застави та оренди його май- на;

—  виконання колективних договорів і галузевих угод;

—  укладання установчих договорів про створення інших господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, та ін. Обсяг і зміст діяльності уповноважених осіб залежить від величини дер-

жавних корпоративних прав, що передаються їм в управління. Вони можуть

бути більш чи менш конкретними.

Важливим є створення чіткої та відлагодженої схеми управління держав- ним майном, головне місце в якій відведено системі звітності та обліку роботи уповноважених осіб. Відповідно, це дає можливість зроблені висновки щодо доцільності такої роботи, і в разі отримання  негативних показників угоду з уповноваженою особою може бути розірвано. Доцільним також  є викорис- тання світового досвіду щодо створення ефективної системи стимулювання


 

інституції уповноважених осіб. До такої системи наприклад, належить право на придбання державного пакета акцій через вкладення інвестицій за пільго- вою ціною, переважне право придбання при вторинній емісії акцій тощо.

Особливості управління  та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави

Корпоративні права держави не можуть передаватися господарським то- вариствам для формування їх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних акціонерних товариств та державних холдингових компа- ній відповідно.

Створення господарських організацій на базі об’єктів державної власності здійснюється за умови, що розмір корпоративних прав держави перевищува- тиме 50% їх статутного фонду. Крім того, створення господарських організа- цій на базі об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Мі- ністрів України.

Господарські організації, створені на базі об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, пе- редача в заставу тощо.

Управління господарськими організаціями, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, здійснюється згідно із законодавством залежно від розміру цих корпоративних прав.

У випадку, якщо корпоративні права держави становлять 100% у статут- ному фонді господарської організації функції з управління корпоративними правами держави виконуються безпосередньо, без скликання  зборів акціо- нерів Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, або уповноваженими органами управління.

У випадку, якщо корпоративні права держави перевищують 50% статутно- го фонду господарської організації, головою наглядової ради обирається пред- ставник уповноваженого органу управління (уповноваженої особи), а до скла- ду ревізійної комісії, крім  представників уповноваженого органу управлін- ня, включається представник Головного контрольно-ревізійного управління України або Державної податкової адміністрації України.

У випадку, якщо корпоративні права держави перевищують 25% статут- ного фонду господарської організації, до складу наглядової ради та ревізійної


 

комісії обов’язково включається представник уповноваженого органу управ- ління (уповноваженої особи).

Члени наглядової ради, що представляють інтереси держави, голосують на наглядових радах відповідно до наданих уповноваженим органом управлін- ня (уповноваженою особою) завдань щодо голосування. Крім того, у засіданні наглядової ради господарської організації, у статутному фонді якої є корпо- ративні права держави, мають право брати участь з правом дорадчого голо- су представники місцевого органу самоврядування та профспілок або іншого уповноваженого трудовим колективом органу.

Голосування про додаткову емісію акцій представником держави на за- гальних зборах господарських організацій, що мають стратегічне значення для економіки  і безпеки держави, у статутному фонді яких корпоративні  права держави перевищують 10%, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міні- стрів України.

Викуп акцій (часток) вторинної  емісії здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на такі цілі, або в обмін на корпоративні права держави у статутних фондах господарських організацій в порядку, вста- новленому Кабінетом Міністрів України.

Варто звернути увагу, що господарська організація, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів.

Господарським організаціям державою можуть надаватися пільги (подат- кові, компенсаційні виплати, списання боргів тощо) в обмін на приріст кор- поративних прав держави.

Мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських ор- ганізацій з корпоративними правами держави понад 25% їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства. Відчуження майна  господарських організацій з кор- поративними  правами держави понад 25% їх статутного фонду в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації. Продаж господарськими організаціями у процесі санації корпоративних прав держави інвестору здійснюється на умовах, визначених планом санації, з ура- хуванням вимог законодавства з питань приватизації.


 

Питання для самоконтролю

1.         Які закони регламентують загальні основи функціонування корпора- тивного сектора?

2.         Назвіть органи спеціальної компетенції в корпоративному секторі.

3.         Яка мета державного регулювання ринку цінних паперів?

4.         Які форми державного регулювання ринку цінних паперів?

5.         Який порядок формування та роботи Державної комісії з цінних па- перів та фондового ринку?

6.         Які завдання покладені на Державну комісію з цінних паперів та фон- дового ринку?

7.         Які санкції  передбачені у випадку вчинення юридичними  особами правопорушення на ринку цінних паперів?

8.         В якому порядку стягуються штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку?

9.         Яка структура Антимонопольного комітету України?

10. Дайте визначення поняття «концентрація» відповідно до антимоно- польного законодавства.

11. У яких випадках необхідне отримання дозволу Антимонопольного ко- мітету України на здійснення концентрації  суб’єктів господарюван- ня?

12. Хто є основними суб’єкти управління державними підприємствами і корпоративними правами держави?

13. Якими повноваженнями наділений Кабінет Міністрів України у сфері корпоративного управління?

14. Якими повноваженнями наділений Фонд державного майна України у сфері корпоративного управління?

15. Хто може  виступати уповноваженим органом управління об’єктами державної власності?

16. На якій основі уповноважені особи з управління корпоративними правами держави виконують свої функції?

17. Чи можуть корпоративні права держави, передані уповноваженим особам в управління, бути відчужені з державної власності?

18. У яких випадках корпоративні  права держави можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних фондів?