11.4. Порядок переходу права власності на корпоративні права

Перехід прав власності на акції (паї) та інші цінні папери залежить від видів господарських товариств. Особливі механізми переходу прав власності в товариствах з обмеженою відповідальністю закладені у їхніх статутних до- кументах. Для державного сектору характерна власна нормативна база і від- повідно власна специфіка відносин власності.


 

Перехід прав власності в акціонерних  товариствах також має власні ха- рактерні особливості. Вони залежать від установчих документів і внутрішніх корпоративних норм та законодавчої бази, яка регламентує їх діяльність

Основу щодо переходу прав власності складає те, що корпоративні права громадян — це приватна власність, з якою вони можуть здійснювати будь-які дії на власний розсуд в межах встановленого  законодавства.  В свою чергу, кор- поративні права держави і юридичних осіб (господарських товариств) висту- пають відповідно державною та приватною власністю і регулюються відповід- но до цих форм власності.

Підтвердженням  права власності на цінні папери є сертифікат, а у разі знерухомлення цінних паперів або їхньої емісії в бездокументарній формі — виписка з рахунку в цінних паперах, які зберігач зобов’язаний надавати влас- нику цінних паперів. Проте, слід мати на увазі, що виписка з рахунку у цінних паперах не може  бути предметом угод, які тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери.

Цінні  папери  на пред’явника мають найбільш вільний рух і реалізація прав власності здійснюється за згодою сторін. Право власності на цінні папери на пред’явника, випущені в документарній формі, переходить до нового влас- ника з моменту передачі (поставки) цінних паперів. У разі відчуження зне- рухомлених цінних паперів на пред’явника право власності на цінні папери переходить до нового власника в момент зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Іменні цінні папери, випущені в документарній формі, передаються ново- му власникові шляхом повного індосаменту. У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів, право власності переходить до нового власника з мо- менту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Не  дозволяється  самовільне  відчуження  іменних  цінних  паперів,  що не відображено в депозитарній  системі. Відповідно до законодавства права на участь в управлінні, одержання  доходу та т. п., які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані новим власником лише з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Якщо ж цінні папери випущені в бездокументарній формі, то право власності переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власни- ка у зберігача.


 

Питання для самоконтролю

1.         Із яких рівнів складається Національна депозитарна система?

2.         Що відноситься до сфери діяльності Національної депозитарної сис- теми?

3.         Що таке знерухомлення цінних паперів?

4.         Які витрати вимагають різні форми випуску цінних паперів?

5.         Хто є учасниками депозитарної системи та як вони поділяються?

6.         Хто може бути Клієнтом депозитарію?

7.         Які вимоги згідно законодавства України  висуваються до зберігачів цінних паперів?

8.         Ким визначається тарифи оплати послуг зберігача цінних паперів?

9.         Чи може  зберігач вести реєстр  власників іменних  цінних  паперів, щодо яких він здійснює угоди?

10. На кого може бути покладено виконання функції номінального утри- мувача?

11. Який порядок  діяльності щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів?

12. Які види депозитарної діяльності здійснюють юридичні особи, які є учасниками Національної депозитарної системи?

13. Які обмеження існують щодо учасників депозитарної системи?

14. На підставі чого здійснюється діяльність, пов’язана із зберіганням цін- них паперів та обліком прав власності на них?

15. Що таке кліринг та ким він здійснюється?