6.6. Корпоративна культура

У сучасній вітчизняній економічній літературі корпоративну культуру практично ототожнюють з організаційною. Проте, необхідно пам’ятати, що корпорація — це об’єднання капіталів, вкладених багатьма власниками.

З погляду культури взаємодії цих власників корпоративна  культура має специфічні форми прояву. Відповідно можна виділити наступні базові елемен- ти навколо яких відбувається формування корпоративної культури:

—  систему особистих цінностей засновників акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю та специфічних індивідуаль- них засобів їх реалізації;

—  засоби, форми і структуру організації діяльності, які об’єктивно втілю- ють певні цінності, в тому числі особисті цінності акціонерів та керів- ників підприємства;

—  уявлення про оптимальну і допустиму модель поведінки працівників у колективі, які відображають систему внутрішньо групових ціннос- тей, що склалися на підприємстві

В цілому корпоративна  культура розглядається як специфічна форма іс- нування взаємопов’язаної системи, яка включає:

—  ієрархію цінностей, що домінує серед власників та працівників корпо- рації;

—  сукупність засобів їх реалізації, які переважають в корпорації на пев- ному етапі її розвитку.

Можна виділити декілька основних елементів корпоративної культури:

1.         Відносини власників «крупних» пакетів акцій з дрібними акціонера- ми. По суті, визначення місії корпорації залежить від особистої куль- тури засновників та власників контрольного пакета акцій. В існуючих моделях корпоративного управління регуляторні норми намагають- ся захистити права дрібного акціонера, проте, завжди залишаються можливості зменшити або розширити  впливовість дрібних акціоне- рів на управління. Саме від корпоративної  культури залежить яким чином такі можливості будуть використані. Показником високої кор- поративної культури є формування між власниками контрольного пакета та іншими учасниками корпоративного управління відносин соціального партнерства, що означає рівне ставлення до всіх акціо- нерів даної корпорації. Елементом корпоративної  культури є захист дрібних акціонерів шляхом запровадження можливості голосування засобами зв’язку, використання  кумулятивного голосування. Навіть


 

за умови існуючих нормативних вимог щодо кумулятивного голосу- вання його надзвичайно складно провести за невисокої корпоративної культури власників контрольних пакетів

2.         Доступність, прозорість та достовірність інформації про товариство, яку отримують акціонери, особливо дрібні. Особливо важливим є за- безпечення доступності інформації відносно проведення загальних зборів  акціонерів  та  можливості  подання  пропозицій,  доведення до всіх акціонерів інформації про важливі зміни в корпорації  та за- вчасне попередження про них.

3.         Оптимальна дивідендна політика в корпорації. Дивіденди в організа- ції з високою корпоративною культурою повинні виплачуватися нехай і не у великих розмірах, але регулярно. Випадки, коли є необхідність інвестування всього прибутку в розвиток виробництва, повинні з від- повідним тактом і вмінням бути пояснені всім дрібним акціонерам.

4.         Оптимальна  взаємодія  акціонерів  і  менеджменту  підприємства  та інших його працівників. Саме тут проявляються елементи організа- ційної культури. Не слід забувати, що саме від менеджменту залежить формування внутрішньої культури корпорації. У деяких моделях кор- поративного управління обов’язковою вимогою є участь працівників підприємства у роботі наглядової ради акціонерного товариства, але реальне здійснення ними управлінських функцій значним чином за- лежить від рівня корпоративної  культури. Крім того, високий рівень корпоративної культури сприятиме зменшенню проблеми конфлікту інтересів, полегшенню її вирішення.

5.         Відносини корпорації з навколишнім середовищем. Це відносини на- самперед з державою та громадськістю, територіальними громадами, з постачальниками та споживачами, екологічна культура, відношення до культури та традицій місцевого населення. Корпоративна культура має включати високий рівень культури в галузі виробництва, екології, фінансів, маркетингу. Особливо важливим елементом корпоративної культури є реакція корпорації на справедливі вимоги, які можуть сто- суватися участі акціонерного товариства в охоронні довкілля, освітніх програмах, програмах охорони здоров’я та ін.

Звичайно, зазначені вище елементи корпоративної культури не є вичерп- ними, вони можуть бути доповнені із врахуванням специфіки діяльності під- приємств, місця їх розташування, форм контролю над корпорацією тощо.

Загалом, впровадження корпоративної  культури акціонерних  товариств виступає ти інструментом, що забезпечить можливість удосконалення сфери корпоративного управління, запобігання виникнення конфліктів, як в серед- инні самої корпорації так і з зовнішнім середовищем.


 

Питання для самоконтролю

1.         Дайте визначення внутрішньокорпоративної системи управління?

2.         На чому базується внутрішньокорпоративна структура управління та від яких факторів вона залежить?

3.         Які положення господарського товариства підлягають затвердженню загальними зборами акціонерів?

4.         Яким органом товариства зазвичай затверджуються положення «Про внутрішній  трудовий  розпорядок»,  «Про  персонал», «Про  відділи в корпорації»?

5.         Які дії акціонерів і персоналу щодо акціонерного товариства можуть вважатися конкурентними?

6.         Що таке значний правочин та яким органом товариства приймається рішення про вчинення значного правочину?

7.         За яких умов особа вважається заінтересованою у вчиненні акціонер- ним товариством правочину?

8.         У яких випадках наглядова рада може  заборонити вчинення право- чину, щодо якого є заінтересованість або винести його на розгляд за- гальних зборів?

9.         У яких випадках вимоги щодо правочину стосовно якого є заінтересо- ваність не застосовуються?

10. Яка відповідальність передбачається у разі недотримання вимог до по- рядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість?

11. Які основні елементи корпоративної культури?