6.5. Система корпоративного контролю

Корпоративний контроль — це управлінська функція корпорації, що полягає у відстеженні відхилень та корекції управлінських рішень, що вплива- ють на баланс інтересів учасників корпоративних взаємовідносин.

Також  корпоративний  контроль можна  визначити як володіння такою кількістю прав в акціонерному  товаристві, яка забезпечує постійний вплив на прийняття стратегічних управлінських рішень, а також визначення та фор- мулювання таких рішень. Таким чином, контроль в цьому визначенні асоцію- ється з власністю на акції та можливістю управління такою власністю.

В свою чергу система корпоративного контролю це складова система кор- поративного управління, призначена для збалансування інтересів учасників корпоративних взаємовідносин у процесі їх участі в корпоративній діяльності.

Система внутрішнього контролю в корпорації включає:

—  структуру управління, яка сприяє  обміну інформацією  і певній ко- легіальності під час прийняття  рішень, що дозволяє уникнути зайвої концентрації влади, що може підвищити ризик зловживань або шах- райства;

—  порядок виявлення конфлікту інтересів, який  стосується керівників або інших посадових осіб корпорації та інформування про це органів управління та у відповідних випадках акціонерів;

—  порядок, який забезпечує керівництву ефективний контроль за діяль- ністю компанії та, зокрема, за рухом грошових коштів;

—  наявність кваліфікованих внутрішніх ревізорів і контролерів, які від- повідають за перевірку дотримання встановленого внутрішнього роз- порядку, підзвітних органам управління товариством, а також контр- оль над всіма аспектами  дотримання  нормативних  актів, належної


 

професійної поведінки та сумлінної ділової практики;

—  участь незалежних зовнішніх аудиторів, які беруть на себе відповідаль- ність за аудиторську перевірку звітності корпорації, аналіз і підтвер- дження належного стану фінансових систем, а також контроль за до- триманням правил, що застосовуються.

Фактично систему корпоративного контролю можна також розглядати як

систему «стримувань і противаг», яка необхідна для забезпечення консолідова- ної управлінської конфігурації підприємства, за якої дотримується принцип інституційного розподілу та функціональної взаємодії гілок влади. Ефективна система стримувань і противаг, що визначає повноваження кожного учасни- ка корпоративних взаємовідносин та рівність їх прав є складовою частиною корпоративного управління і побудована на загальних принципах розкриття інформації, підзвітності керівництва, розподілу обов`язків і належного вну- трішнього контролю.

Досягнення вищезгаданих цілей системи внутрішнього контролю мож- ливе за умови впровадження в корпорації системи контролінгу, яка передба- чає ефективне поєднання управлінських функцій планування, регулювання та контролю.

Основними об`єктами корпоративного контролю є:

—  використання  людських, фінансових, матеріальних, нематеріальних, часових та інформаційних ресурсів корпорації  в інтересах суб`єктів корпоративного контролю;

—  інформаційне поле корпорації відповідно до потреб суб`єктів корпо- ративного контролю;

—  захист (безпека) матеріальних та інформаційних ресурсів корпорації;

—  наявність конфлікту інтересів у посадових осіб акціонерного товари- ства;

—  процеси у внутрішньому та зовнішньому середовищі корпорації, які можуть призвести до порушення балансу інтересів суб`єктів корпо- ративного контролю, вплинути на стан конкуренції в галузі та резуль- тати фінансово-господарської діяльності товариства, нести соціальні наслідки;

—  результати функціонування корпорації;

—  дотримання стандартів корпоративної поведінки, норм чинного зако- нодавства тощо.

Загалом корпоративний контроль може базуватися як на матеріальних за-

садах (власності — володінні певним пакетом акцій, фінансових ресурсах), так і на нематеріальних засадах (владі, інтелекті та робочій силі). Причому най- впливовіші учасники корпоративних взаємовідносин звичайно мають як ма- теріальні, так і нематеріальні права для здійснення корпоративного контролю.