6.4. Основні положення щодо формування організаційних структур

Організаційні структури, які формуються у корпоративних підприєм- ствах, досить різноманітні й залежать від масштабів виробництва, мети розви- тку корпорації та інших чинників. У рамках корпорації може бути створена ціла низка окремих підприємств, або навпаки, сформована жорстка система управління за лінійно-штабним принципом, де рівень прийняття усіх важли- вих рішень замикається на першій особі. Відповідно, формування тої чи іншої організаційної структури корпорації  вимагає розроблення необхідних поло- жень які б забезпечили належне регулювання та взаємодію всіх структурних підрозділів.

Таким  чином, корпорації  можуть  створювати  положення,  спрямовані на всеохоплююче регулювання взаємодії суб’єктів господарської діяльності, що утворюються на основі такого акціонерного товариства. Такі положення розробляються у великих підприємствах, які мають масштабне виробництво з майже замкнутими виробничими циклами. Таке положення може мати на- зву «Про організаційну структуру акціонерного товариства» і охоплювати всі аспекти, включаючи навіть положення про відділи.

В інших корпораціях  досить часто організаційна структура регулюється положеннями  «Про  структурний  підрозділ», «Про  головне підприємство»,

«Про дочірні підприємства, філії та представництва», «Про порядок створен- ня, реорганізації і ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв ак- ціонерного товариства», а також окремими  положеннями для кожної  філії і представництва, які затверджуються як правило, загальними зборами. Для за- побігання дублюванню деяких пунктів достатньо одного з цих положень, але грунтовно розробленого.

Як правило, такі документи регулюють взаємодію безпосередньо акціо- нерного товариства, його дочірніх підприємств, товариств, створених за учас- тю цього акціонерного товариства, філій і представництв, окремих струк- турних підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, але мають певну господарську самостійність. При цьому положення має регулювати відносини усіх учасників не тільки з материнською компанією, а й між ними. Це досить об’ємні документа, які регламентують економічну діяльність всередині усіх учасників корпоративних відносин.

Важливим пунктом має стати визначення способів формування фонду дивідендів, оскільки прибуток  може  отримуватись окремими  підрозділами нерівномірно, крім того, окремі юридичні особи (хоч і залежні) мають право


 

самостійно розпоряджатись своїм прибутком. Відповідно необхідно встано- вити норми таких відрахувань, з метою зведення до мінімуму потреби у при- йнятті адміністративних рішеннях, які не завжди створюють перспективну зацікавленість залежних підприємств в отриманні прибутку.

Положення про взаємодію суб’єктів господарської діяльності корпорації обов’язково повинно містити пункти щодо урегулювання суперечливих пи- тань, які виникають між ними. Таким «суддею» може бути виробнича рада, яку створюють у корпорації,  правління акціонерного товариства, наглядова рада товариства, а в окремих випадках — загальні збори.