4.5. Вплив відносин власності на рівень контролю над товариством

Практика  корпоративного управління вказує на існування суперництва учасників акціонерного товариства у боротьбі за власність з метою отримання повноважень, які забезпечують певний рівень контролю над діяльністю кор- порації. Залежно від належної тому чи іншому акціонеру частки акцій, він отримує відповідний рівень контролю над товариством.

Виходячи із вище сказаного виділяють контрольний, блокуючий та інші пакети акцій.

Класичним контрольним  пакетом  акцій  є  50% плюс 1  акція.  Проте, на практиці є багато прикладів, коли контрольний пакет може бути на багато меншим (іноді 9%) за умов широкої розпорошеності власності на акції, тобто, коли складається ситуація наявності існування великої кількість дрібних акці- онерів, які не можуть реально реалізовувати свої управлінські функції.

Зазначимо, що в Україні визначення контрольного пакета акцій має певні особливості. Це пов’язано із тим, що загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації  для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60% голосуючих акцій. Таким чином, класичний


 

контрольний пакет (50% плюс 1 акція) ще не дає повної свободи дій, оскільки його розміру не достатньо для проведення легітимних загальних зборів.

Відповідно до законодавства України  співвідношення частки акцій  та контролю над акціонерним товариством можна розглядати наступним чином.

5% простих акцій, забезпечують обов’язкове включення до порядку денно- го загальних зборів пропозиції власників такого пакета.

10% простих акцій забезпечують право акціонера (акціонерів) вимагати скликання позачергових загальних зборів або проводити самостійне скликан- ня; призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією  акціонерів у зборах, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його під- сумків. Також вимагати проведення спеціальної перевірки фінансово-госпо- дарської діяльності акціонерного товариства.

Блокуючий пакет «25% плюс 1 акція» дає можливість заблокувати на збо- рах прийняття рішень, що вимагають 3/4 голосів. А саме таких важливих пи- тань, як:

—  внесення змін до статуту товариства;

—  ліквідація акціонерного товариства;

—  прийняття рішення про виділ та припинення товариства;

—  прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

—  прийняття рішення про зміну типу товариства;

—  прийняття рішення про розміщення акцій;

—  прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;

—  прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства; Контрольний пакет «50% акцій плюс 1 акція» дає змогу приймати рішен-

ня на загальних зборах окрім тих, що вимагають 3/4 голосів.

60% голосуючих акцій забезпечує самостійне проведення загальних зборів акціонерів.

«75% плюс 1 акція» дає можливість повного контролю над акціонерним товариством власнику (власникам) такого пакета. За умови правильного під- ходу меншість може впливати на деякі рішення власника такого пакета, але це вимагає належної її згуртованості та цілеспрямованості.

Для набуття прав власності а, отже, контролю над уже діючим акціонер- ним товариством, як правило, застосовуються три основні шляхи: зміна статут- ного капіталу (збільшення або зменшення), купівля акцій первинного випуску в акціонерів, зміна власності внаслідок реального або фіктивного банкрутства підприємства.

Законодавством також  встановлено особливості процедури придбання значного та контрольного пакета акцій акціонерного товариства.

Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з ура- хуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, станови-


 

тимуть 10 і більше відсотків простих акцій товариства (значний пакет акцій), зобов’язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета ак- цій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Дер- жавній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній  біржі, на якій акціонерне товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офі- ційному друкованому органі.

Товариство не має права вживати заходів з метою перешкоджання  при- дбанню значного пакету акцій.

Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків про- стих акцій товариства (контрольний  пакет акцій), протягом 20 днів з дати придбання  контрольного пакета  акцій  зобов’язана запропонувати  всім ак- ціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.

Пропозиція  акціонерам про придбання належних їм акцій має містити дані про:

—  особу (кожну з осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний па- кет акцій товариства, та її афілійованих осіб — прізвище (найменуван- ня), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб;

—  запропоновану ціну придбання акцій та порядок її визначення;

—  строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції щодо придбання акцій;

—  порядок оплати акцій.

Ціна придбання акцій в такому випадку не може бути меншою за їх рин- кову ціну.

В управлінні корпоративним  капіталом акціонерного товариства значні проблеми виникають з повноправною участю дрібних акціонерів у роботі за- гальних зборів. Крім того, як правило, дрібні акціонери отримують недостат- ньо інформації про діяльність корпорацій. На жаль, в Україні нормативне за- безпечення подання інформації є недосконалим.

Для захисту інтересів дрібних акціонерів в управлінні корпоративним ка- піталом традиційно застосовувався такий напрям, як голосування за доручен- ням. Це означав, що певна кількість дрібних акціонерів можуть визначити по- середника, який від їх імені буде управляти їх об’єднаними акціями.

Вагомим моментом, який впливає на дотримання прав дрібних акціоне- рів, є матеріальне забезпечення загальних зборів акціонерів. Наприклад, по- ложення про те, що акціонери, які володіють 10% акцій, мають право вимага- ти скликання загальних зборів або скликати їх самостійно може залишитись нереалізованим, оскільки така процедура є досить дорогим заходом. Необхідно


 

надіслати персональні запрошення кожному з акціонерів, знайти відповідне приміщення,  провести організаційні роботи тощо. Відповідно до законодав- ства, загальні збори проводяться за рахунок коштів самого акціонерного това- риства. Проте, у разі якщо загальні збори проводяться з ініціативи акціонерів або наглядової ради, документально підтверджені витрати на їх організацію, підготовку та проведення можуть бути відшкодовані за рахунок коштів то- вариства, якщо загальними зборами, що проводяться у зазначеному випадку, буде прийнято рішення про таке відшкодування. Тобто, якщо акціонер (ак- ціонери) не є власником контрольного пакета акцій, шанси отримати мате- ріальне відшкодування за організацію зборів акціонерів є досить низькими.

Крім того, у разі відсутності кворуму позачергових загальних зборів, які скликаються наглядовою радою чи акціонерами повторні збори не проводять- ся.

Ще одним інструментом захисту прав дрібних акціонерів є кумулятивне голосування.

Кумулятивне голосування означає, що в разі обрання  членів наглядової ради та у інших передбачених випадках, група дрібних акціонерів має можли- вість скласти свої голоси на користь конкретного кандидата або розподілити їх між різними кандидатами. За простої ж норми голосування власник контр- ольного пакета акцій може здійснювати повний контроль над діяльністю акці- онерного товариства, вводячи своїх кандидатів у його органи управління.

Відповідно до Закону України  Про  акціонерні  товариства кумулятивне голосування визначається наступним чином.

Кумулятивне голосування — голосування під час обрання органів това-

риства, коли загальна кількість  голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподі- лити їх між кількома кандидатами.

Таким чином, величина необхідного пакета акцій залежить від кількості посад передбачених у керівному органі, щодо яких проводиться голосування. Причому, зростання такої кількості веде за собою зменшення необхідного па- кету акцій для гарантованого обрання того чи іншого представника.

Інакше кажучи, чим більшим є склад керівного органу акціонерного то- вариства, тим більшою є ймовірність обрання до нього представників, яких підтримують дрібні акціонери.

Проте, практика корпоративного управління, показує існування меха- нізмів уникнення  або зменшення  дії кумулятивного голосування. Найефек- тивнішим  вважається  використання  так  званого роздільного голосування, коли на голосування виставляються не всі місця в керівному органі, а лише їх частина. Така політика відповідно до наведених вище принципів дає змогу


 

збільшити розміри пакета, необхідного для обов’язкового проходження кан- дидатури. Загалом кумулятивне голосування в умовах України є досить склад- ним для застосування, оскільки забезпечення його ефективності потребує єд- ності дрібних акціонерів та зацікавлених осіб в його проведенні.

Питання для самоконтролю

1.         У яких двох аспектах розглядається поняття власності в корпоратив- ному управлінні?

2.         За рахунок чого відбувається формування первинного капіталу корпо- ративного підприємства?

3.         Що може бути внесками учасників і засновників товариства?

4.         В чому полягає економічна роль статутного капіталу господарського товариства?

5.         Які законодавчі вимоги встановлені для співвідношення статутного ка- піталу та чистих активів господарського товариства?

6.         Що забороняється використовувати для формування статутного капі- талу корпоративного підприємства?

7.         Яким способом може здійснюватися оплата вартості акцій, що роз- міщуються під час заснування акціонерного товариства?

8.         Яким чином визначається ринкова вартість емісійних цінних паперів акціонерного товариства?

9.         Який мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товари- ства та товариства з обмеженою відповідальністю?

10. Чи допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відпо- відальністю від обов’язку внесення вкладу до його статутного капіталу?

11. До якого моменту при формуванні статутного капіталу акціонерного товариства кожний засновник повинен оплатити повну вартість при- дбаних акцій?

12. З якою метою акціонерне товариство може змінювати розмір статут- ного капіталу?

13. Який порядок збільшення статутного капіталу акціонерного товари- ства?

14. Чи допускається збільшення статутного капіталу акціонерного това- риства для покриття збитків?

15. Яким шляхом здійснюється зменшення статутного капіталу акціонер- ного товариства?


 

16. Які наслідки має зменшення акціонерним товариством статутного ка- піталу нижче встановленого законом розміру?

17. В яких випадках акціонер має право вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому акцій?

18. Яким чином та в яких розмірах формується резервний капітал акціо- нерного товариства?

19. Які права надає акціонеру володіння 10% простих акцій?

20. Який розмір блокуючого пакету акцій?

21. Який розмір пакету акцій забезпечує проведення легітимних загаль- них зборів?

22. Яка частка акцій дає можливість повного контролю над акціонерним товариством?

23. Які три основні шляхи застосовуються для набуття прав власності та контролю над уже діючим акціонерним товариством?

24. Які особливості процедури придбання значного та контрольного паке- та акцій акціонерного товариства?