4.3. Формування капіталу підприємств корпоративного типу

Статутний капітал корпоративного підприємства формується з вкладів його засновників та учасників. Таким вкладом до статутного капіталу госпо- дарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встанов- лено законом.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бю- джетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства (ТзОВ і ТзДВ) здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених за- коном, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Оплата вартості акцій (вклад учасника), що розміщуються під час засну- вання акціонерного  товариства, може  здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засно- вник, та векселів).

Ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства в ра- хунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, яка визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності приймається нагля- довою радою товариства (у процесі його створення — установчими зборами).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів акціонерного товариства ви- значається:


 

—  для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, — як вартість цінних паперів, визначена відповідно до зако- нодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

—  для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, — як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законо- давства про цінні папери та фондовий ринок.

—  Наглядова рада акціонерного товариства (у процесі створення товари- ства — установчі збори) затверджує ринкову вартість майна (цінних паперів).

Відповідно до Закону України  Про  акціонерні  товариства мінімальний

розмір  статутного  капіталу  акціонерного   товариства  повинен  становити

1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) товариства.

Розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю по- винен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент його створення.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад у ТзОВ та додаткові внески його учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою  відпові- дальністю від обов’язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою  відповідаль- ністю кожен  з його учасників зобов’язаний внести до статутного капіталу не менше ніж 50% вказаного в установчих документах вкладу. Частина статут- ного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не оплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно ого- лосити про зменшення  свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквіда- цію товариства.

В той час, як при формуванні статутного капіталу акціонерного товариства кожний засновник повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. У разі наявнос- ті такої неоплати акціонерне товариство вважається не заснованим.

Законодавством також встановлено можливості господарських товариств змінювати розмір статутного капіталу на власний розсуд, тобто здійснюва- ти його збільшення або зменшення. Зокрема, з метою залучення додаткових


 

коштів, для приведення  статутного фонду у відповідність до активів, зміни співвідношення прав власності, зміни номінальної вартості акцій тощо.

Наприклад, з метою залучення додаткових коштів для реалізації того чи іншого інвестиційного проекту акціонерне товариство може збільшити влас- ний статутний фонд. При чому, воно може зробити це через залучення грошо- вих коштів нових акціонерів, що тим самим вплине на структуру власників корпоративних прав цього товариства та співвідношення належних їм часток. Або провести додаткову емісію цінних паперів для власних акціонерів, із за- стосуванням системи визначених методів, із запобігання втратити існуючого співвідношення власників і стану контролю над підприємством.

Порядок збільшення та зменшення статутного капіталу акціонерного то- вариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Статутний капітал товариства збільшується шляхом:

1.         Розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості.

2.         Підвищення номінальної вартості вже існуючих акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного  товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщу- ються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення акцій та вста- новлюється законодавством.

Збільшення статутного капіталу акціонерного  товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір влас- ного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу.

Не допускається збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для покриття збитків та у разі наявності викуплених товариством акцій.

Статутний капітал акціонерного товариства зменшується шляхом:

1.         Зменшення номінальної вартості акцій.

2.         Анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.

3.         Після прийняття  рішення про зменшення  статутного капіталу акці- онерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має пись- мово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

Зменшення  акціонерним  товариством статутного капіталу нижче вста-

новленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.


 

Зменшення статутного капіталу товариство з обмеженою відповідальніс- тю допускається лише після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати достро- кового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та від- шкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальніс- тю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному об- сязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Акціонерне товариство має право формувати резервний капітал у розмі- рі не менше ніж 15% статутного капіталу, якщо інше не визначено статутом товариства. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До до- сягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щоріч- них відрахувань не може бути меншим ніж 5% суми чистого прибутку това- риства за рік.

Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями, погашення заборгованості у разі ліквідації товариства тощо.

Також статутом акціонерного товариства може  бути передбачено ство- рення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акція- ми. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється Дер- жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В свою чергу у товаристві з обмеженою відповідальністю резервний (стра- ховий) фонд створюється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного капіталу, а також передбачається формування інших фондів, відповідно до законодавства України або установчих документів товариства.

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду ТзОВ ви- значається його установчими документами, але не може бути меншим 5% від суми чистого прибутку.