6.4 Обпік вибуття запасів

Списання запасів відбувається із наступних причин:

використання для власних потреб;

у зв'язку із невідповідністю критеріям визнання активом;

у зв'язку із нестачами, псуванням тощо;

безоплатна передача;

реалізації покупцям та ін.

Відпуск запасів у виробництво здійснюється за лімітно-забірною карткою (форми № М-8, М-9, М-28, М-28а), актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма № М-10); переміщення у межах підприємства - за накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11); відпуск стороннім організаціям - за товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН), рахунком-фактурою, накладною вимогою (форма № М-11) та іншими документами.

Оцінка запасів при вибутті може здійснюватись за методами:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

ФІФО (ті, що першими надійшли, — першими вибувають);

нормативних затрат;

ціни продажу.

Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Запаси, які відпускаються у виробництво для виконання спеціальних замовлень, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці (або на дату операції) запасів на їх сумарну кількість:

І а

с=

 

1=1

де С - розрахована середня ціна запасів; Сі - ціна і-тої групи запасів; Оі - кількість і-тої групи запасів;

і   - група запасів, що характеризується відмінністю ціни; п - кількість груп певного виду запасів.

188

Оцінка запасів за методом ФІФО грунтується на припущенні, що вони використовуються у послідовності їх надходження на підприємство. Тобто запаси, які першими вибувають оцінюються за собівартістю перших за часом надходження.

Оцінка запасів за нормативними затратами полягає у застосуванні їх норм на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних, норми повинні регулярно перевірятись і переглядатись.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод можуть використовувати підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між їх продажною (роздрібною) вартістю та сумою торговельної націнки, яка визначається за формулою:

В xСВтн

1Н =   

100%

де В - продажна вартість товарів;

СВтн - середній відсоток торговельної націнки.

_„        ТНп + ТНз

СВтн =           X100%

ПВп + ПВз

де ТНп, ТНз - торговельна націнка у продажній вартості товарів, що залишились на початок звітного періоду та тих, що надійшли за звітний період відповідно; ПВп, ПВз - продажна вартість товарів, що залишились на початок звітного періоду та тих, що надійшли за звітний період відповідно.

Метод оцінки вибуття запасів впливає на величину прибутку, отриманого підприємством за звітний період. Зокрема, при зростанні цін на сировину, використання методу ФІФО порівняно із методом середньозваженої собівартості забезпечить більший розмір прибутку при однаковій кількості використаних у виробництві запасах.

Приклад 6.12. Розглянемо, як змінюватиметься прибуток у ТзОВ "Надія" при застосуванні методів ФІФО та середньозваженої собівартості. Відомі наступні дані про рух запасів (табл.6.1).


Розрахунок собівартості реалізованих запасів та їх залишку на складі за методом ФІФО


Продажна вартість запасів - 25 грн. На підставі даних таблиці 6.1 розрахуємо собівартість реалізованих запасів за методами ФІФО і середньозваженої собівартості (табл. 6.2, 6.3).

 

 

 


Середньозважена с/в при першому видатку: 100 X10 +150 X12 = 2800 =

= 13.01

100 +150      = 250 = 11.20 (грн./од) Середньозважена с/в при другому видатку: 110 Х11.20 + 200 Х14 4032

(грн./од)

110 + 200 310 Середньозважена с/в при третьому видатку: 90 Х13.01 +150 X16 = 3570.9 =

90 +150        =  240  =14.87(грн./од) Як бачимо, собівартість реалізованих запасів, визначена за методом ФІФО становить 4 900 грн., методом середньозваженої собівартості - 5 025 грн.

Величина прибутку при розрахунку собівартості запасів із застосуванням різних методів буде відрізнятись (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Порівняння прибутку, отриманого при різних методах оцінки

 

Методи

Показники

Метод ідентифікованої собівартості

Метод ФІФО

Метод середньозваженої собівартості

Виручка від реалізації

10000

10000

10000

Собівартість реалізації

5320

4900

5025

Прибуток

4680

5100

4975

Для відпуску виробничих запасів та МШП на власні потреби характерні наступні проводки:

для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Відпущені зі складу виробничі запаси (МШП) для власних потреб відображаються за кредитом рахунків запасів та дебетом рахунків відповідних витрат.

Запаси відпущені на:

виробництво продукції Дт 23 "Виробництво"

Кт 20 "Виробничі запаси" (22 "МШП")

загальновиробничі потреби

Дт 91 "Загальновиробничі витрати"

Кт 20 "Виробничі запаси" (22 "МШП")

адміністративні потреби

Дт 92 "Адміністративні витрати"

Кт 20 "Виробничі запаси" (22 "МШП")

забезпечення збуту продукції Дт 93 "Витрати на збут"

Кт 20 "Виробничі запаси" (22 "МШП")

капітальне будівництво та виготовлення об'єктів основних засобів Дт 15 "Капітальні інвестиції"

Кт 20 "Виробничі запаси" (22 "МШП")

для підприємств, що використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

а)         виробничі запаси (МШП) відпущено зі складу для власних потреб:

операційної діяльності: Дт 80 "Матеріальні витрати"

Кт 20 "Виробничі запаси" (22 "МШП")

- капітального будівництва та виготовлення об'єктів основних засобів:

Дт 15 "Капітальні інвестиції"

Кт 20 "Виробничі запаси" (22 "МШП")

б)         відображено на відповідних рахунках витрат матеріальні витрати,
пов'язані із списанням виробничих запасів для:

виробництва продукції Дт 23 "Виробництво"

Кт 80 "Матеріальні витрати"

адміністративних потреб

Дт 91 "Загальновиробничі витрати" Кт 80 "Матеріальні витрати"

загальногосподарських потреб Дт 92 "Адміністративні витрати"

Кт 80 "Матеріальні витрати"

забезпечення збуту продукції Дт 93 "Витрати на збут"

Кт 80 "Матеріальні витрати"

При продажу запасів іншим юридичним чи фізичним особам на вартість реалізації збільшується дохід (в момент їх відвантаження) та виникає дебіторська заборгованість.

Приклад 6.13. Підприємство продає запаси бензину у кількості 1 000 л за 5 040 грн. (в т.ч. ПДВ). Облікова вартість бензину 3 900 грн. Дана операція таким чином відображається на рахунках бухгалтерського обліку:

Відвантажено бензин покупцю

Дт 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" - 5 040

Кт 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" - 5 040 Одночасно на суму ПДВ

Дт 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" - 840 Кт 641 "Розрахунки за податками" - 840

Списано балансову вартість реалізованого бензину

Дт 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" - 3 900

Кт 203 "Паливо" - 3 900

Отже, фінансовий результат від реалізації бензину дорівнює 300 грн. (4 200 грн.-3 900 грн.).

На підприємствах роздрібної торгівлі при оплаті за товари готівкою в касу дебіторської заборгованості не виникає.

Приклад 6.14. Торгове підприємство придбало товари вартістю 144 000 грн. (в т.ч. ПДВ). Торговельну націнку встановлено в розмірі 35%. За звітний період було реалізовано покупцям товари на суму 95 000 грн. Необхідно визначити залишки на кінець звітного періоду на рахунках 282 "Товари в торгівлі" та 285 "Торгова націнка", якщо на початок періоду вони становили 170 000 грн. та 45 900 грн. відповідно. Середній відсоток торговельної націнки визначається:

45900 + (120000X 0,35)   1АА0/    87900 1АА0/

СВтн =           ■—-X100% = X100% = 26.5%

170000 + (120000 Xl.35) 332000

Торгова націнка реалізованих товарів становить 25 175 грн. (95 000 грн.х26,5%)

Отже, на кінець звітного періоду залишок на рахунку 285 "Торгова націнка" визначається:

ТНк = 45900 + (120000Х 0,35) - 25175 = 62725 (грн.) Собівартість вибулих товарів - 69825 грн. (95000 грн.-25175 грн.)

Залишок на рахунку 282 "Товари в торгівлі" на кінець звітного періоду становить 237 000 грн. (170000 грн.+162000 грн.-95000 грн.).

В бухгалтерському обліку операції з придбання та реалізації товарів слід відобразити наступним чином:

Одержані від продавця товари одразу поступили в продаж Дт 282 "Товари в торгівлі" - 120 000

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 120 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 "Розрахунки за податками" - 24 000

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 24 000

Відображено торговельну націнку

Дт 282 "Товари в торгівлі" - 42 000

Кт 285 "Торгова націнка" - 42 000

Реалізовано товари за готівку

Дт 301 "Каса в національній валюті" - 95 000

Кт 702 "Дохід від реалізації товарів" - 95 000 Одночасно на суму ПДВ

Дт 702 "Дохід від реалізації товарів" - 15 833,3 Кт 641 "розрахунки за податками" - 15 833,3

Списано собівартість реалізованих товарів

Дт 902 "Собівартість реалізованих товарів" - 69 825

Кт 282 "Товари в торгівлі" - 69 825

5.         Списано торговельну націнку реалізованих товарів методом
"червоного сторно"

Дт 282 "Товари в торгівлі" - [25 175] Кт 285 "Торгова націнка" - [25 175]

Таким чином, залишок на рахунку 282 "Товари в торгівлі" на кінець звітного періоду становить 237000 грн. (170 000 грн. + 120 000 грн.+42 000 грн.-69 825 грн.-25 175 грн.).

Якщо відомо, що у майбутньому підприємство не зможе одержати економічні вигоди від реалізації чи споживання виробничих запасів, МШП та готової продукції, дані активи потрібно списати на витрати періоду.

Приклад 6.15. На складі підприємства "Чіп" знаходяться мікросхеми вартістю 1 200 грн., котрі стали непридатними для використанням у зв'язку із їх моральним старінням. Було прийнято рішення про списання мікросхем.

В обліку ця операції відобразиться наступним чином: Дт 946 "Втрати від знецінення запасів" - 1 200

Кт 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі" - 1 200

При псуванні товарів, облік яких ведеться за цінами реалізації, списувати необхідно також суму торговельної націнки.

Приклад 6.16. Підприємство торгує продуктами в роздріб. Вартість продуктів у обліку відображається за цінами реалізації. Списання зіпсованих продуктів, роздрібна ціна котрих 500 грн. (в т.ч. торговельна націнка 25%) у бухгалтерському обліку відобразиться:

Списання торговельної націнки методом "червоного сторно" Дт 282 "Товари в торгівлі" - [125]

Кт 285 "Торгова націнка" - [125]

Списання собівартості зіпсованих товарів Дт 946 "Втрати від знецінення запасів" - 375

Кт 282 "Товари в торгівлі" - 375

При безоплатній передачі запасів списується їх балансова вартість, а підприємство, що одержує запаси, обліковує їх за справедливою вартістю (див. приклади 6.7, 6.17).

Приклад 6.17. Підприємство безоплатно передало іншому підприємству виробничі запаси, балансова вартість котрих -5 000 грн., справедлива - 5 500 грн.

Операція з передачі запасів у обліку відобразиться: Дт 949 "Інші витрати операційної діяльності" - 5 000

Кт 20 "Виробничі запаси" - 5 000 Одночасно на суму ПДВ

Дт 949 "Інші витрати операційної діяльності" - 1 000 Кт 641 "Розрахунки за податками" - 1 000

При виявленні нестач виробничих запасів, МШП, товарів та інших запасів, сума відшкодування винною у нестачі особою визначається за формулою:

Єв = (БВ + ПДВ + A3) Х 2 Х Іінф де БВ   - балансова вартість запасів; Іінф - індекс інфляції. Приклад   6.18.  На  складі  підприємства  виявлено нестачу спецодягу на суму 200 грн. У наступному звітному періоді винною особою встановлено сторожа. Індекс інфляції становить 1,1.

Сума відшкодувань = (200+40)x2xl,l=528 (грн.)

До бюджету вноситься платіж у розмірі різниці між нарахованим зобов'язанням та собівартістю вибулих запасів. Для цього прикладу це 328 грн. (528 грн.-200 грн.)

У бухгалтерському обліку виявлення та відшкодування нестачі слід відобразити такими записами:

Списано балансову вартість нестачі спецодягу

Дт 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" - 200

Кт 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" - 200

Нараховано ПДВ

Дт 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" - 40 Кт 641 "Розрахунки за податками" - 40

3.         Відображено на позабалансовому рахунку суму нестачі до
встановлення винної особи

Дт 072 "Невідшкод. нестачі і втрати від псування цінностей" - 200

Встановлено винну особу, яка відшкодує суму нестачі

Дт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" - 528 Кт 716 "Відшкодування раніше списаних активів" - 528

Списано нестачу з позабалансового рахунку

Кт 072 "Невідшкод. нестачі і втрати від псування цінностей" - 200

Внесення винною особою готівки в касу Дт 301 "Каса в національній валюті" - 528

Кт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" - 528

Відображення суми відшкодування до бюджету

Дт 716 "Відшкодування раніше списаних активів" - 288 Кт 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" - 288 Для узагальнення інформації про наявність та проведені операції

із запасами використовують регістри:

Журнал 5 (розділ III - за кредитом рах. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, розділ IV - аналітичні дані до рахунка 28);

або Журнал 5А (розділ III А - за кредитом рах. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 80, розділ III Б - за кредитом рах. 20, 22, розділ IV - аналітичні дані до рахунка 28);

Відомість аналітичного обліку запасів 5.l.