1.3. СУТЬ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ПІДПРИЄМСТВА

1Шеремет А.Д. Методика финансового анализа / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин. — М.: ИНФРА. — 1966. — С. 6.

Управління фінансами підприємства здійснюється за допо­могою фінансового механізму, який включає дві підсистеми: ке­руючу і керовану. Керуюча підсистема (суб'єкт управління) вклю­чає фінансову службу підприємства і її підрозділи. Керована підси­стема (об'єкт управління) складається з фінансових відносин, джерел фінансових ресурсів, фінансових ресурсів і грошового обігу.

Суб'єктом управління є фінансова служба і її відділи, а та­кож фінансові менеджери. Грошовий обіг підприємства як без­перервний потік грошових виплат і надходжень, що проходять через розрахунковий і інші рахунки підприємства, є основним об'єктом управління у фінансовому менеджменті. Управляти гро­шовим обігом — це означає передбачати його можливі стани в найближчій і віддаленій перспективі, вміти визначати обсяг і інтенсивність надходжень і витрачання коштів.

Фінансовий механізм підприємства є системою управління його фінансовими відносинами через фінансові інструменти за допомогою фінансових методів. На рис. 1.2 наведено структуру фінансового механізму підприємства.

На рівні підприємства фінансові відносини охоплюють:

відносини з іншими підприємствами і організаціями щодо постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, реалі­зації продукції (послуг);

відносини з банківською системою щодо розрахунків за банківські послуги, при отриманні і погашенні кредитів, купівлі і продажу валюти та інших операціях;

відносини із страховими компаніями і організаціями щодо страхування комерційних і фінансових ризиків;

відносини з товарними, сировинними і фондовими біржа­ми щодо операцій з виробничими і фінансовими активами;

відносини з інвестиційними інститутами щодо розміщен­ня інвестицій;

відносини з філіями і дочірніми підприємствами;

відносини з персоналом підприємства;

відносини з акціонерами підприємства;

 

1^}    Елементи фінансового механізму

гИ Фінансові відносини

ГЛ Фінансові показники

Гл Фінансові інструменти

|->| Інформаційне забезпечення

гИ Фінансові методи

*->| Правове забезпечення

 

Рис. 1.2. Структура фінансового механізму підприємства

відносини з податковою службою;

відносини з аудиторськими службами та іншими господа­рюючими суб' єктами.

Усі перелічені види відносин виражаються в грошовій формі і є сукупністю виплат і надходжень коштів. Вони формують зовнішні і внутрішні фінансові відносини підприємства.

Загальним для фінансових відносин є те, що вони виника­ють як результат певних господарських операцій, ініційованих самим підприємством. Тому стан фінансів підприємства визна­чається перш за все станом його виробничо-господарської діяль­ності. Проте справедливо і зворотне твердження, що правильна і раціональна організація фінансів підприємства є визначальним, головним фактором його успішної виробничо-господарської діяльності.

Керуюча система робить вплив на господарську діяльність підприємства через систему фінансових показників, які викорис­товуються при фінансовому аналізі, плануванні і управлінні підприємством. Фінансові показники підрозділяються на:

показники оцінки майнового стану підприємства;

показники ліквідності і платоспроможності підприємства;

показники структури капіталу підприємства;

показники стану оборотних коштів;

показники рентабельності та ін.

Під фінансовим інструментом в найзагальнішому вигляді ро­зуміється будь-який контракт, за яким відбувається одночасне збільшення фінансових активів одного підприємства і фінансо­вих зобов'язань іншого.

До фінансових активів належать:

грошові кошти;

контрактне право отримати від іншого підприємства кошти або будь-який інший вид фінансового активу;

контрактне право обміну фінансовими інструментами з іншим підприємством на вигідних умовах;

акції інших підприємств.

До фінансових зобов' язань належать:

контрактні зобов'язання виплатити кошти або надати якийсь інший вид фінансових активів іншому підприємству;

контрактне зобов'язання обмінятися фінансовими інстру­ментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умо­вах (наприклад, вимушений продаж дебіторській заборгованості).

Таким чином, фінансові інструменти є документи, що ма­ють грошову вартість (або підтверджують рух коштів), за допо­могою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. Виді­ляються первинні і вторинні (виробничі) фінансові інструмен­ти. До первинних відносять: гроші, цінні папери, кредиторську і дебіторську заборгованість за поточними операціями та ін.

Формування і використання в ринковій економіці похідних фінансових інструментів, тобто похідних від базових інструментів, використовуваних у банківській сфері, фінансових відділах про­мислових і торгових підприємств, сприяє становленню активно­го ринкового середовища. До них належать ф'ючерсні контрак­ти, фінансові опціони, форвардні контракти, процентні і валютні свопи.

Процес безперервного цілеспрямованого підбору відповід­них інформаційних показників, необхідних для здійснення ефек­тивних управлінських рішень з усіх аспектів фінансової діяль­ності підприємства, являє собою інформаційне забезпечення.

Формування системи інформативних показників для конк­ретного виду діяльності пов'язано з організаційно-правовою фор­мою, галузевими особливостями, обсягом, ступенем диверсифі­кації господарської діяльності і іншими умовами. Тому вся су­купність показників, що включаються в інформаційну базу фінан­сового механізму, групується за видами джерел інформації. Виді­ляються такі групи показників:

показники, що характеризують загальноекономічний роз­виток країни;

показники, що характеризують галузеву приналежність підприємства;

показники, що характеризують кон'юнктуру фінансового ринку;

показники, що формуються з внутрішніх джерел інфор­мації підприємства за даними управлінського і фінансового об­ліку.

Фінансові методи включають методи фінансового управлін­ня, до яких відносять: фінансовий облік, аналіз, планування, прогнозування, фінансовий контроль, фінансове регулювання, систему розрахунків, кредитування, оподаткування, матеріальне стимулювання і відповідальність, страхування, заставні операції, трансфертні операції, лізинг, оренду, факторинг тощо. Елемен­тами перелічених методів є спеціальні прийоми фінансового уп­равління: кредити і позики, процентні ставки, дивіденди, коти­рування валютних курсів та ін.

Правове забезпечення фінансового управління — це чинне законодавство, що регулює підприємницьку діяльність. Складність фінансової діяльності підприємства в умовах переходу до ринку полягає у необхідності державного регулювання, що здійснюється за такими напрямами:

регулювання фінансових аспектів створення підприємств;

податкове регулювання;

регулювання порядку амортизації основних засобів і не­матеріальних активів;

регулювання грошового обігу і форм розрахунків між підприємствами і організаціями;

регулювання валютних операцій, здійснюваних підприє­мствами;

регулювання інвестиційної діяльності підприємств;

регулювання кредитних операцій;

регулювання процедур банкрутства підприємства.

Законодавство, що регулює фінансову діяльність підприєм­ства, включає: закони, укази Президента, постанови уряду, на­кази і розпорядження міністерств і відомств, інструкції, мето­дичні вказівки тощо.

Сучасне вітчизняне фінансове право налічує величезну кількість законодавчих і інших нормативних актів. Через спе­цифіку реального часу ці акти дуже часто піддаються коригуван­ня. Проте в цілому вони створюють основу державного регулю­вання різних аспектів фінансової діяльності підприємства.

 

Питання для самоконтролю

Які підсистеми включає фінансовий механізм?

Дайте характеристику керуючої і керованої підсистем.

Назвіть основні елементи фінансового механізму.

Які напрями і сфери діяльності охоплюють фінансові відно­сини підприємства?

З яких категорій формується система фінансових показ­ників?

З чого формуються фінансові активи?

Що належить до фінансових зобов'язань?

Наведіть основні групи показників, що формують інформа­ційну базу фінансового механізму підприємства.

У чому полягають фінансові методи управління?

10.       Що є правовим забезпеченням фінансового управління
підприємством?