ТЕМА 15 КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ І РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Важливе місце у системі комплексного фінансового аналізу займає оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства, яка є узагальнюючим підсумком щодо стану економіки підприєм­ства або групи підприємств.

Фінансовий стан — найважливіша характеристика ділової активності, ефективності фінансово-господарської діяльності і надійності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал в ділових стосунках, є основою ефективної реалізації фінансових інтересів усіх учасників госпо­дарської діяльності.

Стійкий стан підприємства є результатом грамотних рішень його управління, які враховують усю сукупність факторів, що впливають на результати фінансово-господарської діяльності.

В умовах ринкової економіки істотно зростає інтерес учас­ників економічних процесів до об'єктивної і достовірної інфор­мації про фінансовий стан і ділову активність підприємства.

Методика комплексної порівняльноїрейтингової оцінки фінан­сового стану і ділової активності підприємства заснована на теорії і методиці фінансового аналізу підприємства в умовах ринкової економіки.

Підсумкова рейтингова оцінка підприємства враховує всі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської діяльності, бо при її проведенні використовуються показники, що характеризують виробничий потенціал підприємства, рен­табельність його продукції, ефективність використання вироб­ничих і фінансових ресурсів, стан і розміщення коштів, їх дже­рела та інші показники. Вибір і обґрунтування початкових по­казників ґрунтуються на теорії фінансів підприємства і вихо­дять з мети оцінки та завдань, які ставлять перед собою суб'єк­ти господарювання, аналізуючи фінансово-економічний потен­ціал підприємства.

Методика комплексної рейтингової оцінки полягає у порівнянні системи показників, які характеризують фінансово-економічний стан підприємства, з умовним еталонним підприємством, що має найкращі результати за всіма порівнюваними показниками.

Комплексна оцінка характеризується значенням конкретного показника, який синтезує певні сторони діяльності об'єкта дос­лідження, отриманого на основі математичної обробки системи окремих показників. Комплексна оцінка використовується у по­рівняльному аналізі для визначення рейтингу підприємств на підставі вибору найкращого з них.

Перевагою комплексної оцінки є можливість аналізу і по­рівняння результатів фінансово-господарської діяльності під­приємств різних організаційно-правових форм і форм власності, які належать до різних галузей і сфер діяльності.

Суб'єкти ринкових відносин (власники, інвестори, банки, по­стачальники і покупці, страхові компанії тощо), зацікавлені в оцінці конкурентоспроможності і надійності своїх партнерів, як прави­ло, використовують методи комплексної рейтингової оцінки.

Методика комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінан­сового стану підприємства включає такі етапи:

збір і обробка аналітичної інформації за звітний період;

вибір і обґрунтування системи показників, що викорис­товуються для комплексної порівняльної рейтингової оцінки;

розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки;

класифікація і ранжування підприємств за рейтингом.

Комплексна оцінка фінансово-господарської діяльності під­приємства може проводитися на основі використання матрич­них моделей, за допомогою яких можна отримати єдиний інтег­ральний показник.

11

Результативною для розрахунків показників комплексної оцін­ки є матриця А:

а12   ...   аи;

А

 

де а.. — стандартизовані показники фінансового стану у'-го підприєм­ства.

Для того, щоб побудувати матрицю А, необхідно скласти систему оцінних показників підприємства, до яких належать і коефіцієнти, які характеризують:

фінансову стійкість (коефіцієнт автономії, коефіцієнт за­безпеченості запасів, коефіцієнт забезпеченості оборотних ак­тивів власними коштами, коефіцієнт маневреності);

платоспроможність і ліквідність (коефіцієнт абсолютної, швидкої і поточної ліквідності);

коефіцієнти оборотності господарських коштів (коефіцієнт оборотності активів, запасів, дебіторської і кредиторської забор­гованості, майна тощо);

рентабельності витрат, продажів, майна, власного капіталу;

інші напрями фінансово-господарської діяльності підприєм­ства.

Обов'язковою умовою даного методу є дотримання однако­вої спрямованості аналізованих показників, тобто динаміка цих показників повинна бути спрямована або на збільшення значен­ня будь-якого окремого показника, або на його зниження. Якщо показники різноспрямовані, їх необхідно привести до однакової спрямованості шляхом введення обернених чисел. Наприклад, збільшення прибутку і собівартості спричиняє суперечливу оцінку, тому необхідно прийняти відповідні критерії оцінки: або еконо­мію собівартості, або величину, обернену собівартості (1 / со­бівартість).

Для комплексної рейтингової оцінки фінансового стану на основі матричної моделі використовуються методи сум, бальної оцінки і методи відстаней.

1. Метод сум. Підсумовуються всі значення обраних показ­ників по кожному підприємству. Для отримання комплексної оцінки показників використовується така формула:

п

к] = £ ау > (15.1)

і=1

де Я. — комплексна оцінка показників по кожномуу-му підприєм­ству;

а. — значення показників (/ = 1.п); п — кількість показників; . — порядковий номер підприємства. За результатами оцінки ряду досліджуваних показників прий­мається рішення про краще підприємство.

Рейтинги підприємства визначаються на підставі ранжуван-ня показників комплексної оцінки в порядку зростання або убу­вання. Чим вищий показник комплексної оцінки, тим більш високий рейтинг підприємства.

Варіанти аналізу передбачають оцінку за різними окремими показниками, які можуть порівнюватися з плановими, еталон­ними значеннями показників за групою порівнюваних під­приємств. Однак цей метод має певні недоліки, які пов'язані з можливими обмеженнями у виборі показників, що може спри­чинити завищену оцінку рейтингового коефіцієнта. Це відбуваєть­ся тоді, коли низькі результати окремих показників перекрива­ються високими результатами окремих показників. Для дотри­мання об'єктивності аналізу необхідно виключити ті показники, які найбільшою мірою можуть впливати на кінцевий результат рейтингової оцінки.

У табл. 15.1 наведено результати комплексної оцінки за ме­тодом сум.


Таблиця 15.1

Як видно з табл. 15.1, підприємство № 5 має найвищі по­казники, що характеризують рівень загальної фінансової стійкості і поточної платоспроможності. Однак воно характеризується най­нижчою рентабельністю продукції. Підприємство № 1 порівня­но з попереднім підприємством має вищий показник рентабель­ності продукції (0,17/0,12), але нижчий рівень коефіцієнтів по­точної ліквідності (1,06/1,29) і фінансової стійкості (0,46/0,62).

У результаті комплексної оцінки встановлено, що кращим підприємством за сумою усіх коефіцієнтів є підприємство № 5 (3,19), на другому місці — підприємство № 1 (2,65), на третьому — підприємство № 3 (2,64), на четвертому — підприємство № 2 (2,54), на п'ятому місці — підприємство № 4 (2,25).

2. Метод балів. Підсумовуються бали, які присвоюються кожному підприємству. Чим вище показник, тим нижче бал.

Для отримання комплексної оцінки показників використо­вується така формула:

n

Rj = £ blg, (15.2)

i=1

де R — комплексна оцінка показників по кожномуj-му підприєм­ству;

Ь. — бал, що привласнюється кожному значенню показника (/ = 1n);

n — кількість показників; j — порядковий номер підприємства. Чим нижче показник комплексної оцінки, тим вище рей­тинг підприємства.

Для отримання комплексної оцінки результати фінансово-господарської діяльності підприємств (наведено у табл. 15.1), за­носяться у табл. 15.2.


Таблиця 15.2

У наведеному прикладі оцінку проведено за п'ятибальною шкалою, що відповідає кількості підприємств. Кращим вважається мінімальний бал.

Результатом такої оцінки є те, що найменшу кількість балів отримало підприємство № 5, тобто воно має найвищий рейтинг (1-ше місце) порівняно з іншими підприємствами.

3. Метод відстаней. За цим методом визначається відстань від еталонної точки до конкретних значень оцінюваних під­приємств.

Цим методом оцінюються найближчі значення показників оцінюваного підприємства до показників еталонного підприєм­ства.

Цей метод передбачає поняття підприємства-еталону, в якого всі показники мають якнайкращі значення серед даної сукуп­ності підприємств. За еталон можна приймати умовний об'єкт, показники якого відповідають нормативним значенням аналізо­ваних коефіцієнтів. Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням комплексної оцінки.

Для кожного аналізованого підприємства визначається його рейтингова оцінка за формулою:

Rj =і (1 - x j )2 + (1 - x2 j )2 +... + (1 - xn] )2, (15.3)

де x.j — стандартизовані показники фінансового стану у'-го під­приємства, які визначаються шляхом співвідношення фактич­них показників з еталонним за формулою:

x.j = а у / max а„, (15.4)

де max а.. — еталонне значення показника.

Особливу увагу слід звертати на обґрунтованість відстаней між різними значеннями показників конкретного об'єкта дослі­дження і еталонного підприємства. Різні сфери діяльності неод­наково впливають на фінансовий стан і ефективність господарсь­кої діяльності. При цьому необхідно проводити комплексну оцінку з урахуванням вагових коефіцієнтів за формулою:

Rj =       - x j )2 + hd - x2 j )2 +... + kn (1 -   )2, (15.5)

де kv кп — вагові коефіцієнти показників, що визначаються шля­хом експертних оцінок.

Для спрощеного варіанта розрахунку рейтингової оцінки можна використовувати таку формулу:

Rj = -у/k1a1 j2 + k2a2 j2 + ... + knanj2 . (15.6)

Отримані підрадикальні суми розміщуються за порядком убування. Рейтингова оцінка у цьому випадку визначається за максимальним віддаленням від початку координат, а не за мінімальним відхиленням від еталонного підприємства. Найви­щий рейтинг має підприємство з найбільшим сумарним резуль­татом за всіма показниками.

Послідовність розрахунків рейтингової оцінки підприємств за методом відстаней здійснюється за таким алгоритмом:

1. Результати фінансово-господарської діяльності оформлю­ються у вигляді початкової матриці, де виділяються еталонні показники (табл. 15.3).


Таблиця 15.3

2. Розраховуються стандартизовані коефіцієнти шляхом ділення кожного фактичного показника на еталонний коефіцієнт (табл. 15.4), при цьому еталонні значення показників дорівню­ють одиниці.


Таблиця 15.4

3. Складається нова матриця, де для кожного підприєм­ства розраховується відстань від коефіцієнта до еталонної точ­ки (табл. 15.5). Підсумовуються значення по кожному підприєм­ству.


4. Ранжування підприємств проводиться у порядку убуван­ня рейтингової оцінки. Підприємство з мінімальним значенням оцінки має найвищий рейтинг.

Розглянемо цю методику на прикладі матричного способу для визначення рейтингу аналізованих підприємств.

Для отримання еталонних показників використаємо дані табл. 15.1 і відзначимо у табл. 15.3 максимальні значення кожно­го окремого показника.

У нашому прикладі еталонне підприємство має таке значен­ня показників: 0,62; 0,14; 0,78; 1,29; 0,26; 0,17; 0,19.

Складемо нову матрицю стандартизованих коефіцієнтів шляхом ділення значення фактичних показників на еталон.

Визначимо відстань від еталонного показника до конкрет­них значень показників оцінюваних об'єктів, а також суму відста­ней по кожному підприємству для отримання рейтингової оцін­ки. Результати розрахунків наведено в табл. 15.5.

Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним зна­ченням порівняльної оцінки, отриманої за формулою 15.5. Для використання цього алгоритму на практиці кількість порівнюва­них показників і підприємств не має жодних обмежень.

Запропонована методика рейтингової оцінки фінансового стану і ділової активності підприємства має певні переваги:


запропонована методика базується на комплексному, бага­товимірному підході до оцінки фінансового стану підприємства;

рейтингова оцінка фінансового стану підприємства ба­зується на підставі даних публічної звітності підприємств. Мето­дика оперує найважливішими показниками фінансового стану, що використовуються на практиці у ринковій економіці;

рейтингова оцінка є порівняльною і враховує реальні до­сягнення господарюючих суб'єктів;

для отримання рейтингової оцінки використовується гнуч­кий обчислювальний алгоритм, що реалізує можливості матема­тичного моделювання порівняльної комплексної оцінки фінан­сово-господарської діяльності підприємств.

 

Питання для самоконтролю

У чому полягає методика комплексної рейтингової оцінки?

Які етапи включає методика комплексної порівняльної рей­тингової оцінки фінансового стану підприємства?

Які коефіцієнти входять до системи оцінних показників підприємства для побудови матриці А ?

У чому полягає особливість методу сум, методу балів і ме­тоду відстаней?

Охарактеризуйте послідовність розрахунків рейтингової оцінки підприємств за методом відстаней.

6.         Наведіть основні переваги методики рейтингової оцінки
фінансового стану підприємств.