13.5. АНАЛІЗ ЗВ'ЯЗКУ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ІЗ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ДЕРЖАВИ

ПЕРЕД НИМ

У випадку визнання структури балансу незадовільною, а підприємство — неплатоспроможним здійснюється аналіз залеж­ності встановленої неплатоспроможності підприємства від забор­гованості держави перед ним.

Під заборгованістю держави перед підприємством розумієть­ся невиконання у строк зобов'язання повноважного органу дер­жавної виконавчої влади України з оплати замовлення, розміще­ного на підприємстві, від виконання якого воно не має права відмовитися.

Під час проведення аналізу використовуються такі матеріали:

довідки, що містять відомості про структуру державної заборгованості перед підприємством (табл. 13.4);

документи, які підтверджують наявність даної заборгова­ності (договори, розпорядження повноважних органів державної влади України).

Якщо у встановлений у запиті строк (але не пізніше двох тижнів від дня отримання запиту підприємством) вказані доку­менти, оформлені належним чином, не подано, то залежність неплатоспроможності підприємства від заборгованості держави перед ним вважається невстановленою.

На підставі поданих документів за кожним з не виконаних у строк державних зобов'язань визначаються обсяги державної за­

боргованості і строки їх виникнення. Датою виникнення забор­гованості вважається дата оплати розміщеного державного за­мовлення, встановлена відповідним договором або розпорядчим актом повноважного органу державної виконавчої влади Украї­ни. Якщо відсутня вказана дата, моментом виникнення держав­ної заборгованості вважається дата закінчення виконання замов­лення або відповідного документально оформленого етапу робіт на державне замовлення. Одержані дані заносять у табл. 13.4.

На підставі цих даних розраховують коефіцієнти поточної ліквідності підприємства, виходячи з припущення своєчасного погашення державної заборгованості перед підприємством. Обсяг кредиторської заборгованості підприємства коригується на вели­чину, що дорівнює платежам з обслуговування заборгованості дер­жави перед підприємством, а сума державної заборгованості віднімається із сумарних дебіторських і кредиторських заборгова­ностей підприємства під час розрахунку вказаного коефіцієнта.

Сума платежів з обслуговування заборгованості держави пе­ред підприємством обчислюється з урахуванням обсягів і трива­лості періоду заборгованості за кожним з не виконаних у строк державних зобов'язань:

п

2 =        ■ іг ^г-100-360, (13.12)

г=1

де Z — сума платежів з обслуговування заборгованості держави перед підприємством;

Рі — обсяг державної заборгованості за і-м не виконаним у строк зобов'язанням держави;

ґ. — період заборгованості з /-то не виконаного у строк зобо­в'язання держави;

Б. — річна облікова ставка НБУ на момент виникнення за­боргованості;

п — кількість зобов'язань держави перед підприємством. Оцінка поточної ліквідності здійснюється з припущення своєчасного погашення державної заборгованості підприємству і розраховується за скоригованою формулою:

п

ПА-

кил =   (13.13)

ПЗ - ЕЦ

де ПА — поточні активи;

ПЗ — поточні зобов'язання.

Встановлена неплатоспроможність підприємства вважаєть­ся безпосередньо пов'язаною із заборгованістю держави перед ним, якщо значення скоригованого коефіцієнта поточної ліквід­ності більше або дорівнює 2. Якщо коефіцієнт поточної ліквідності менший 2, то встановлена неплатоспроможність підприємства вважається не пов'язаною безпосередньо із заборгованістю дер­жави перед ним.

Чинна методика оцінки банкрутства підприємства має певні недоліки:

Недосконалість алгоритму розрахунку. Коефіцієнт забез­печеності власними коштами повинен реально відображати струк­туру джерел формування оборотних коштів, тому необхідно у числівнику враховувати довгострокові пасиви, а також доходи майбутніх періодів, фонди споживання, резерви майбутніх ви­датків і платежів.

Коефіцієнт поточної ліквідності повинен також об'єктивно відображати ступінь платоспроможності підприємства. Для цьо­го слід у числівнику враховувати активи, які реально мають дос­татній рівень ліквідності. До них на сьогоднішній день, крім ок­ремих статей оборотних активів, можна віднести нерухомість, довгострокові фінансові вкладення. У знаменнику показника та­кож необхідно провести коригування: врахувати можливі перед­часні вимоги з погашення боргу, суму товарних кредитів і ак­тивів за продукцію з виробничим циклом більше року.

Моментний характер розраховуваних показників. Значення показників, одержаних у результаті розрахунків за даними ба­лансу на початок і кінець аналізованого періоду, можуть істотно відрізнятися від значень показників усередині звітного періоду.

Наявність взаємозв'язку між показниками. Зв'язок аналі­зованих показників в умовах повної або майже повної відсут­ності у більшості підприємств довгострокового боргу може бути представлена такою залежністю:

кзвк = (кп -1) + кп. (13.14)

Це означає, що коефіцієнт забезпеченості власними кошта­ми не відображає жодних нових особливостей балансу підприєм­ства, окрім тієї самої поточної ліквідності.

Екстраполяційний характер відновлення (втрати) платос­проможності. Передбачається, що в майбутньому буде враховано тенденції зміни показника поточної ліквідності аналізованого звітного періоду. При цьому не береться до уваги можливість здійснення підприємством різних заходів для відновлення пла­тоспроможності. Через це розрахунок даного коефіцієнта слід здійснювати, ґрунтуючись на прогнозній фінансовій звітності у вигляді частки від ділення прогнозованої величини коефіцієнта поточної ліквідності на нормативну.

Неадекватність критичних значень показників реальної си­туації. Із світової обліково-аналітичної практики взято норма­тивне значення коефіцієнта поточної ліквідності. При цьому не враховуються реальні ситуації, що складаються на вітчизняних підприємствах, які мають значний дефіцит власних оборотних коштів. Не враховано також галузеві особливості й тип вироб­ництва господарюючого суб' єкта.

Через це більшість українських підприємств підпадає під визначення банкрутства. Це означає, що дані критерії не працю­ють в сучасних умовах господарювання, оскільки не виділяють реальних підприємств-банкрутів.

 

Питання для самоконтролю

Що означає «заборгованість держави перед підприємством»?

Які необхідно мати відомості про державну заборгованість перед підприємством?

Наведіть формулу суми платежів з обслуговування заборго­ваності держави перед підприємством.

Наведіть формулу оцінки поточної ліквідності за умови своє­часного погашення державної заборгованості підприємству.

Які недоліки чинної методики оцінки банкрутства підприєм­ства?