11.2. ПРОЦЕС ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ

Фінансове планування на підприємстві є складним проце­сом, що включає такі етапи (рис. 11.1).


На першому етапі аналізуються фінансові показники діяль­ності підприємства за попередній період. Використовуються дані фінансової документації: бухгалтерського балансу; звіту про фінан­сові результати; звіту про рух грошових коштів. Основна увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації, витрати, прибуток. Проведений аналіз дозволяє оцінити фінансові резуль­тати діяльності підприємства і визначити проблеми, що необхі­дно розв'язати.

На другому етапі проводиться розробка фінансової стратегії і фінансової політики за основними напрямами фінансової діяль­ності підприємства, складаються основні прогнозні документи, які належать до перспективних фінансових планів.

На третьому етапі уточнюються і конкретизуються основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою скла­дання поточних фінансових планів.

Четвертий етап передбачає ув'язку показників фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними та інши­ми планами і програмами, що розробляються підприємством.

На п 'ятому етапі здійснюється оперативне фінансове пла­нування, що визначає розробку поточної виробничої, комерцій­ної і фінансової діяльності підприємства і впливає на кінцеві фінансові результати його діяльності в цілому.

Процес фінансового планування на підприємстві завершуєть­ся аналізом і контролем виконання фінансових планів. Цей етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових резуль­татів діяльності підприємства, зіставленні їх із запланованими показниками, виявленні причин відхилень від планових показ­ників, в розробці заходів щодо усунення негативних явищ.


Фінансове планування містить такі елементи (рис. 11.2).

На підприємстві фінансове планування проводиться за трьо­ма основними напрямами: перспективне фінансове планування; поточне фінансове планування; оперативне фінансове плануван­ня. Кожній з трьох підсистем властиві певні форми розроблю­вання фінансових планів (табл. 11.1).


Таблиця 11.1

Усі підсистеми фінансового планування взаємопов'язані і взаємообумовлені, планування здійснюється в певній послідов­ності. Найважливішим етапом планування є прогнозування ос­новних напрямів фінансової діяльності підприємства, здійсню­ване в процесі перспективного планування. На цьому етапі виз­начаються завдання і параметри поточного фінансового плану­вання. У свою чергу, базою для розробки оперативних фінансо­вих планів слугує саме поточне фінансове планування.

Питання для самоконтролю

Які етапи включає процес фінансового планування ?

Чим завершується процес фінансового планування?

Які елементи містить фінансове планування ?

За якими напрямами на підприємстві проводиться фінансо­ве планування?

Які види планів розробляються в підсистемах фінансового планування?

11.2.1. ПЕРСПЕКТИВНЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ

Багатоаспектність планування відображає різноманітність проблем, які вирішуються в процесі управління економічним і соціальним розвитком суспільства. Будучи провідним елемен­том системи управління, планування виконує роль інструменту реалізації політики держави, його окремих суб'єктів, а також власників підприємств.

У зв'язку з наростанням динамізму економічних і соціаль­них процесів, що відбуваються в суспільстві, швидкою зміною кон'юнктури на внутрішньому і зовнішньому ринках, необхід­ністю забезпечення стабільного розвитку суспільства в довгостро­ковій перспективі на макро- і мікрорівні соціально-економічної системи все більше зростає роль перспективного планування.

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції і темпи розширеного відтворення, воно є головною формою реалізації цілей підприємства.

Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Розробка фінансової стратегії є особливою сферою фінансового планування, оскільки є складовою частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Вона повинна узгоджува­тися з цілями і напрямами, визначеними загальною стратегією. Проте фінансова стратегія сама робить значний вплив на фор­мування загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Це відбувається внаслідок зміни ситуації на фінансовому ринку, що спричиняє за собою, як правило, коректування фінансової і загальної стратегії розвитку підприємства. У цілому фінансова стратегія є особливим видом практичної діяльності людей — фінансової роботи, що полягає в розробці стратегічних фінансо­вих рішень (у формі прогнозів, проектів, програм і планів), що передбачають визначення таких цілей і стратегій фінансової діяль­ності підприємства, реалізація яких забезпечує їх ефективне функ­ціонування в довгостроковій перспективі, швидку адаптацію до умов мінливого зовнішнього середовища.

Стратегічному фінансовому плануванню властиві такі ха­рактерні риси:

спрямованість в середньострокову і довгострокову перс­пективу (на період більше ніж один рік);

орієнтація на вирішення ключових, визначальних для фінансової системи підприємства цілей, від досягнення яких залежить його виживання;

органічна ув'язка накреслених цілей з обсягом і структу­рою ресурсів, потрібних для їх досягнення;

урахування дії на планований об'єкт багатьох зовнішніх факторів, що роблять на нього вплив, і розробка заходів для ус­пішного вирішення завдань планованої фінансової системи;

адаптивний характер, тобто здатність передбачати зміни зовнішнього і внутрішнього середовища фінансового плануван­ня об'єкта і пристосувати до них процес його функціонування.

Процес формування фінансової стратегії підприємства вклю­чає такі основні етапи:

визначення періоду реалізації стратегії;

аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;

формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;

розробка фінансової політики;

розробка системи заходів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії;

оцінка розроблюваної фінансової стратегії.

При розробці фінансової стратегії важливим фактором є виз­начення періоду її реалізації, тривалість якого залежить від три­валості формування загальної стратегії розвитку підприємства.

Особлива увага в процесі формування фінансової стратегії відводиться аналізу факторів зовнішнього середовища шляхом вив­чення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства. Крім того, важливе значення має урахування факторів ризику.

Формування стратегічних цілей фінансової діяльності під­приємства є наступним етапом стратегічного планування, в ос­нові якого використовуються відповідні нормативи: середньоріч­ний темп зростання власних фінансових ресурсів, що форму­ються з внутрішніх джерел; мінімальна частка власного капіта­лу; рентабельність власного капіталу; співвідношення оборот­них і необоротних активів підприємства та ін.

З урахуванням фінансової стратегії формується фінансова політика підприємства за конкретними напрямами фінансовій діяльності: податкової, амортизаційної, дивідендної тощо.

У результаті розробки системи заходів, що забезпечують реалізацію фінансової стратегії, на підприємстві формуються служби, що відповідають за результати її реалізації.

На завершальному етапі розробки фінансової стратегії під­приємства проводиться оцінка ефективності розробленої систе­ми за певними параметрами:

шляхом виявлення ступеня узгодженості цілей, напрямів і етапів реалізації стратегії оцінюється розроблена фінансова стра­тегія;

оцінюється ув'язка фінансової стратегії з прогнозовани­ми змінами в зовнішньому середовищі;

оцінюються можливості підприємства щодо формування власних і позикових джерел фінансування;

—        оцінюється ефективність розробленої фінансової стратегії. Основу перспективного фінансового планування складає

прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на рин­ку. Прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на тривалу перспективу. Прогнозування ба­зується на узагальненні і аналізі наявної інформації з подаль­шим моделюванням можливих варіантів розвитку ситуацій і фінансових показників.

За часом і характером вирішуваних проблем прогнози підроз­діляються: на стратегічні і тактичні; оперативні; короткостро­кові; середньострокові; довгострокові. Стратегічні прогнози ма­ють за мету передбачати найважливіші параметри формування керованих об'єктів в середньостроковій і віддаленішій перспек­тивах. Оперативні прогнози призначені для виявлення можли­востей у рішенні конкретних проблем стратегічних прогнозів щодо поточної діяльності і короткострокових перспектив. Опе­ративний прогноз має період попередження до одного місяця; короткостроковий — від 1 місяця до 1 року; середньостроковий — від 1 до 5 років; довгостроковий — більше 5 років.

За функціональною ознакою (напрямом прогнозування) про­гнози підрозділяються на два види: пошукові (генетичні) і нор­мативні (темологічні). Пошуковий прогноз заснований на умов­ному продовженні в майбутньому тенденцій розвитку досліджу­ваного об'єкта у минулому і сьогоденні і відволікається від умо­вах (факторах), здатних змінити тенденції розвитку. Норматив­ний (темологічний) прогноз розробляється на базі наперед виз­наченої мети. Його завдання полягає у визначенні шляхів і термінів досягнення можливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому, що приймаються як цілі. Пошуковий прогноз при визначенні майбутнього стану об' єкта прогнозування базується на даних минулого і сьогодення. Нормативний прогноз розроб­ляється у зворотному порядку: від заданого стану в майбутньому до існуючих тенденцій і змін у світлі поставленої мети.

Важливим моментом при здійсненні прогнозування є визнан­ня факту стабільності зміни показників діяльності підприємства.

Питання для самоконтролю

Які фактори вказують на зростаючу роль фінансового пла­нування ?

Що входить в поняття «фінансова стратегія підприємства»?

Які риси притаманні стратегічному фінансовому плануван­ню?

Які етапи включає процес формування фінансовою страте­ги підприємства?

За якими параметрами проводиться оцінка розробленої фінан­сової стратегії підприємства ?

 

11.2.2. ПОТОЧНЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ

Система поточного планування фінансової діяльності під­приємства ґрунтується на розробленій фінансовій стратегії і фінансовій політиці за окремими аспектами фінансової діяль­ності. Цей вид фінансового планування характеризується роз­робкою конкретних видів фінансових планів. Вони дають мож­ливість визначити на поточний період усі джерела фінансування розвитку, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, а також визначити структуру ак­тивів і капіталу підприємства на кінець планованого періоду.

За результатами поточного фінансового планування розроб­ляються три основні документи:

план руху грошових коштів;

план звіту про фінансові результати;

план бухгалтерського балансу.

Головною метою розробки цих документів є оцінка фінан­сового стану підприємства на кінець планованого періоду. Відпо­відно до законодавчих вимог до звітності та її періодизації по­точний фінансовий план складається на рік з розбивкою за квар­талами. Дані, що включаються в поточні фінансові плани, ха­рактеризують такі параметри:

фінансову стратегію підприємства;

результати фінансового аналізу за попередній період;

плановані обсяги виробництва і реалізації продукції, а також інші економічні показники операційної діяльності підприєм­ства;

систему розроблених на підприємстві норм і нормативів витрат окремих видів ресурсів;

чинну систему оподаткування;

чинну систему норм амортизаційних відрахувань;

— середні ставки кредитного і депозитного відсотків на фінан­совому ринку тощо.

У процесі здійснення поточного фінансового планування для складання фінансових документів важливо правильно виз­начити обсяг реалізованої продукції. Це необхідно для органі­зації виробничого процесу, ефективного розподілу коштів. Як правило, прогнози обсягів реалізації складаються на три роки. Річний прогноз розбивається на квартали і місяці, при цьому чим коротше період прогнозу, тим точніше інформація, що міститься в ньому. Прогноз обсягу реалізації допомагає визна­чити вплив обсягу виробництва, ціни продукції, що реалізуєть­ся, на фінансові потоки фірми. У табл. 11.2 наводиться прогноз обсягу реалізації конкретного виду продукції.

Таблиця 11.2

Використовуючи дані обсягу у прогнозі реалізації продукції, розраховують необхідну кількість матеріальних і трудових ре­сурсів, визначають складові витрат на виробництво. На підставі отриманих даних розробляється плановий звіт про фінансові результати, за допомогою якого визначається величина отриму­ваного прибутку в планованому періоді. Форму «План звіту про фінансові результати» подано в табл. 11.3.

При складанні плану звіту про фінансові результати особ­лива увага приділяється визначенню виручки від реалізації про­дукції. За основу, як правило, беруться показники виручки від реалізації за попередній рік. Потім ця величина розраховується в поточному році з урахуванням змін собівартості порівнюваної продукції, цін на продукцію, що реалізується підприємством, цін на куповані матеріали і комплектуючі, оцінки основних засобів і капіталовкладень, оплати праці працівників підприємства.

Далі визначається планова середньорічна сума амортизацій­них відрахувань на основі даних про середньорічну балансову вартість основних фондів і норм амортизаційних відрахувань.




План руху грошових коштів розробляється з урахуванням їх припливу (надходження і платежі), відтоку (витрати і витрати) і розрахунку чистого грошового потоку (надлишок або дефіцит). Фактично він відображає рух грошових потоків за поточною, інвестиційною і фінансовою діяльністю. У процесі здійснення фінансової діяльності підприємства розмежування напрямів діяль­ності при розробці плану руху грошових коштів дозволяє підви­щити результативність управління грошовими потоками.

План руху грошових коштів складається на рік з розбивкою за кварталами і включає надходження і витрати. У розділі над­ходжень відображаються: виручка від реалізації продукції та від реалізації основних засобів і нематеріальних активів; доходи від позареалізаційних операцій і інші доходи, які підприємство пла­нує отримати протягом року.

У додатковій частині відображаються витрати на виробниц­тво реалізованої продукції, суми податкових платежів, погашен­ня довгострокових позик, сплата відсотків за користування бан­ківським кредитом. Зразок форм плану руху грошових коштів підприємства наводиться в табл. 11.4. Така форма плану дозволяє перевірити реальність джерел надходження коштів і обґрунтованість витрат, синхронність їх виникнення, своєчасно визначити мож­ливу величину потреби підприємства в позикових коштах.

Таблиця 11.4

План руху грошових коштів на 200_ р.

Розділи і статті балансу


200_ р. (план)


Квартал

Пи   ш ІIV


Продовження табл. 11.4


Квартал

III


 

IV

ВИТРАТИ     

1.         З поточної діяльності

Витрати на виробництво реалізованої продукції (без амортизаційних відрахувань і податків, що віднесені на собівартість продукції)

Платежі до бюджету

 

Податки, що включаються у собівартість продукції

Податок на прибуток

Податки, що сплачуються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства

Податки, віднесені на фінансовий результат

Податок на інші доходи

 

Виплати з фонду споживання (матеріальна допомога та ін.)

Приріст власних оборотних коштів
РАЗОМ за розділом 1          

2.         З інвестиційної діяльності

2.1.      Інвестиції в основні засоби і
нематеріальні активи

Капітальні вкладення виробничого призначення

Капітальні вкладення невиробничого призначення

 

Витрати на проведення НДДКР

Платежі за лізинговими операціями


Метою розробки балансового плану є визначення необхід­ного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внут­рішньої збалансованості, а також формування оптимальної струк­тури капіталу, яка забезпечувала б достатню фінансову стійкість підприємства в майбутньому. План балансу підприємства може будуватися за такою схемою:

 

АКТИВИ      

Фіксовані активи

            Поточні активи        

ПАСИВИ і власний капітал підприємства

Довгострокові зобов'язання

Поточні зобов'язання

РАЗОМ зобов'язань

Власний капітал

РАЗОМ пасивів і власного капіталу

Для перевірки плану фінансового стану підприємства необ­хідно використовувати план балансу. У процесі його складання враховується придбання основних фондів, зміна вартості мате­ріальних запасів тощо.

Фінансовий план визначає найважливіші показники, про­порції і темпи розширеного відтворення і є головною формою реалізації цільових установок, стратегії інвестицій і передбачу­ваних накопичень.


У табл. 11.5 подано плановану структуру виручки від реалі­зації за елементами витрат.

Поточні фінансові плани розробляються на основі перспек­тивних шляхом їх конкретизації і деталізації. Проводиться ув'яз­ка кожного виду вкладень з джерелами фінансування. Для цього зазвичай використовуються кошториси утворення і витрачання фондів грошових коштів. Ці документи необхідні для контролю за ходом фінансування найважливіших заходів а також вибору оптимальних джерел поповнення фондів і структури вкладень власних ресурсів.

 

Питання для самоконтролю

На чому ґрунтується поточне фінансове планування ?

Які основні документи розробляються за результатами по­точного фінансового планування ?

Які параметри включаються до поточних фінансових планів?

Що є метою розробки балансового плану підприємства?

За якою схемою будується план балансу підприємства?

11.2.3. ОПЕРАТИВНЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ

Оперативне планування доповнює поточне і використовуєть­ся з метою контролю за надходженням фактичної виручки на розрахунковий рахунок і витрачанням наявних фінансових ре­сурсів. На підприємстві фінансове планування заходів повинне здійснюватися за рахунок зароблених ним коштів, а це вимагає ефективного контролю за формуванням і використанням фінан­сових ресурсів. Для здійснення оперативного планування фінан­сової діяльності розробляються комплекси короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів господарської діяльності підприємства.

Оперативне фінансове планування включає складання і ви­користання платіжного календаря, касового плану і розрахунок потреби в короткостроковому кредиті.

Для складання платіжного календаря необхідно вирішувати такі завдання:

організувати облік тимчасове стикування грошових над­ходжень і майбутніх витрат підприємства;

сформувати інформаційну базу щодо руху грошових по­токів;

вести щоденний облік змін в інформаційній базі;

аналізувати неплатежі (за сумами і джерелами виникнен­ня), проводити конкретні заходи щодо їх подолання;

розрахувати потреби в короткостроковому кредиті і опе­ративно одержувати позикові кошти;

розрахувати (за сумами і термінами) тимчасово вільні гро­шові кошти підприємства;

аналізувати фінансовий ринок з позиції найбільш надій­ного і вигідного розміщення тимчасово вільних грошових коштів підприємства.

При складанні платіжного календаря необхідно стежити за ходом виробництва і реалізації, станом запасів і дебіторської за­боргованості з метою попередження невиконання фінансового плану. Платіжний календар складається на квартал з розбивкою за місяцями і дрібнішими періодами.

У платіжному календарі повинні бути збалансовані прихід і витрата грошових коштів. Правильно складений платіжний ка­лендар дозволяє виявити фінансові помилки і, таким чином, уникнути фінансових утруднень.

Для складання платіжного календаря необхідно мати таку інформаційну базу:

план реалізації продукції;

кошторис витрат на виробництво;

план капітальних вкладень;

виписки за рахунками підприємства і додатках до них;

договори;

внутрішні накази;

графік виплати зарплати;

рахунки-фактури;

встановлені терміни платежів за фінансовими зобов'язан­нями.

Ознакою погіршення фінансового стану підприємства є пе­ревищення планованих витрат над очікуваними надходження­ми, що означає недостатність власних можливостей для покрит­тя. У цих випадках необхідно вирішити такі завдання:

перенести частину витрат на наступний період;

прискорити по можливості відвантаження і реалізацію продукції;

вжити заходів щодо дослідження додаткових джерел фінан­сування.

Надлишок грошових коштів певною мірою свідчить про фінан­сову стійкість і платоспроможність підприємства. У табл. 11.6 на­ведено зразок форми платіжного календаря.


Таблиця 11.6


Разом з платіжним календарем необхідно складати податко­вий календар, в якому вказувати, коли і які податки відповідно до законодавства повинно сплатити підприємство, що дозволяє уникнути прострочень і санкцій. Для деталізації картини можна розробляти платіжні календарі з окремих видів руху грошових коштів. Наприклад, платіжний календар за розрахунками з по­стачальниками, платіжний календар з обслуговування боргу тощо.

Касовий план або план обороту готівкових грошових коштів відображає надходження і виплати готівки через касу. Касовий план необхідний для контролю за надходженням і витрачанням готівки (табл. 11.7).

При складанні касового плану використовуються такі пер­винні дані:

передбачувані виплати з фонду заробітної плати і фонду споживання;

інформація про продаж працівникам матеріальних ресурсів або продукції;

відомості про витрати на відрядження;

відомості про інші надходження і виплати готівкою.

За 45 дн до початку планованого кварталу касовий план по­винен подаватися в банк, з яким підприємство уклало договір про розрахунково-касове обслуговування. Він необхідний під­приємству для того, щоб по можливості точніше уявити розмір

Таблиця 11.7

Зразок форми касового плану на I квартал 200_ року

Найменування організації   Р/р      

Вид діяльності          

 

 


I. Надходження

 

Джерела надходження готівки

Факт I кв. попереднього року

План I кв. поточного року

1. Торгова виручка від продажу споживчих товарів за всіма каналами реалізації

 

 

2. Виручка пасажирського транспорту

 

 

3. Квартирна плата

 

 

4. Виручка видовищних підприємств

 

 

5. Виручка підприємств, що надають інші послуги

 

 

6. Надходження від реалізації нерухомості

 

 

7. Надходження від реалізації державних і інших цінних паперів

 

 

8. Інші надходження

 

 

9. РАЗОМ

 

 

Із загальної суми надходжень:

9.1.      Витрачається на місці з виручки

9.2.      Здається в каси банку

9.3.      Здається в каси інших банків

 

 

III. Розрахунок виплат заробітної плати виплат соціального харак­теру

 

Показник

Планове значення

1. Фонд заробітної плати

1.1.      Оплата за відпрацьований час

1.2.      Заохочувальні та інші виплати

 

2. Виплати соціального характеру

3. Надбавки до заробітної плати

4. Авторські винагороди

5. Стипендії

6. ВСЬОГО

7. РАЗОМ відрахувань, зокрема:

7.1.      На податки

7.2.      За фірмове устаткування

7.3.      За товари, куплені в кредит

7.4.      За електрику

7.5.      Платежі з добровільних видів страхування

7.6.      За квартплату і комунальні платежі

7.7.      Інші види відрахувань

 

8. РАЗОМ перерахувань, зокрема перерахування:

8.1.      У внески

8.2.      За платіжними акцентованими дорученням для переказу
поштою

8.3.      Для видачі за кредитними картами

 

9. Належить видачі готівкою - всього, зокрема

9.1.      Із своїх касових надходжень

9.2.      Із готівки, що отримується в банку

 

 

IV. Календар видач заробітної плати робітникам і службовцям за встановленими термінами (суми виплат готівкою)

 

 

Число |

 

1

2      3      4      ...      26     27     28     29 30

Січень

 

 

Лютий

 

 

Березень

 

 

Керівник організації

Головний бухгалтер

М. П.


зобов'язань перед працівниками підприємства із заробітної пла­ти і розмірів інших виплат. Банк складає зведений касовий план на обслуговування своїх клієнтів у встановлені терміни з ураху­ванням касових планів підприємств і організацій.

Таким чином, використання розглянутих систем і методів фінансового планування дозволяє забезпечити цілеспрямованість фінансової діяльності підприємства і підвищити її ефективність.

 

Питання для самоконтролю

За якими параметрами проводиться оцінка ефективності розробленої стратегії підприємства ?

Наведіть характеристику поточного фінансового планування.

Визначте основні параметри поточних фінансових планів підприємства.

Наведіть характеристику оперативного фінансового плану­вання.