10.2. АНАЛІЗ СТІЙКОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Погіршення фінансового стану підприємства супроводжуєть­ся «проїданням» власного капіталу. Підприємство поступово збільшує свої борги, і, тим самим, падає його фінансова стійкість, тобто фінансова незалежність.

При виникненні договірних відносин між підприємствами у них з'являється інтерес до фінансової стійкості один одного як до критерію надійності партнера. Стійкість економічного зрос­тання дозволяє припустити, що підприємству не загрожує банк­рутство. Тому перед керівництвом підприємства постає складне завдання — забезпечити стійкі темпи економічного розвитку.

Збільшення обсягу виробництва залежить від збільшення майна підприємства, тобто його активів. Приплив додаткових ресурсів можливий за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. До внутрішніх джерел перш за все належить реін-вестований прибуток і нарахована амортизація. Додатковий при­плив фінансових ресурсів може бути забезпечений за рахунок залучення банківських кредитів, позик, коштів кредиторів. Проте зростання позикових коштів має бути обмежене розумними ме­жами.

Можливості підприємства з розширення основної діяльності за рахунок реінвестування власних коштів визначаються за до­помогою коефіцієнта стійкості зростання (кур), яке розраховується за формулою:

рг _ у рРП

кур =   100% =            100%, (10.9)

ВК ВК

де Р — чистий прибуток;

V — дивіденди, що виплачуються акціонерам;

ррп — прибуток, направлений на розвиток виробництва (реін-вестований прибуток);

ВК — власний капітал. Розширена факторна модель для розрахунку коефіцієнта стійкості економічного зростання може бути представлена таким чином:

уур = ррп• ^ • ^ • ^ • ^, (10.10)

або

кУР = кРП- кМ'кОБ 'кС-кПЛ ■ кі'кФЗ, (10.11)

де крп — частка прибутку, реінвестована у виробництво;

крм — рентабельність реалізованої продукції;

к0Б — обіговість власних оборотних коштів;

кС — забезпеченість власними оборотними коштами;

кПЛ — коефіцієнт поточної ліквідності (покриття);

к( — частка короткострокових зобов'язань в капіталі підприє­мства;

Факторний аналіз стійкості економічного зростання


кфЗ — коефіцієнт фінансової залежності. Факторний аналіз динаміки коефіцієнта стійкості економіч­ного зростання подано в табл. 10.5.


На аналізованому підприємстві коефіцієнт стійкості еконо­мічного зростання у звітному періоді склав 6,4, в попередньому періоді — 0,631. Окреслилася тенденція до зростання цього по­казника на 5,769 пункту.

Становище, що склалося, свідчить про уповільнення темпів падіння виробництва, яке відбулося за рахунок: збільшення частки прибутку, направленого на розвиток виробництва (+1666%); зростання рівня рентабельності реалізованої продукції (+1510,6%); зниження ступеня забезпеченості власними оборотними кошта­ми (—30,4%). Відбулися зміни і у фінансовій стратегії підприєм­ства: змінилося співвідношення позикових і власних коштів у структурі капіталу (коефіцієнт автономії зменшився за аналізо­ваний період на 12,5 пункту, хоча його величина і залишилася вище нормативної (0,628 > 0,5).

Сприяло економічному розвитку підприємства прискорен­ня темпів зростання обсягу продажів (+11,2%). Перешкоджало економічному розвитку уповільнення оборотності власних коштів (—22,8%), зниження коефіцієнта поточної ліквідності (—26,8%).

Використання багатофакторної моделі коефіцієнта стійкості економічного зростання дозволяє спрогнозувати темпи розвитку підприємства і оцінити вплив кожного показника-фактора на загальну стійкість економічного зростання.


Питання для самоконтролю

Наведіть внутрішні і зовнішні джерела фінансування.

Визначте розширену факторну модель для розрахунку кое­фіцієнта стійкості економічного зростання.

Назвіть основні коефіцієнти факторного аналізу стійкості економічного зростання.