8.4. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

8.4.1. РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТІВ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗАГАЛЬНУ ФІНАНСОВУ СТІЙКІСТЬ

Фінансова стійкість є таким фінансовим і економічним ста­ном підприємства, при якому платоспроможність зберігає тен­денцію до стійкості, тобто постійна в часі, а співвідношення влас­ного і позикового капіталу знаходиться в межах, що забезпечу­ють цю платоспроможність.

Забезпеченість платоспроможності в часі — це процес, який прямо пов'язаний із зміцненням фінансового стану підприємства.

Фінансова стійкість підприємства характеризується систе­мою фінансових коефіцієнтів. Вони розраховуються як співвідно­шення абсолютних показників активу і пасиву балансу. Аналіз фінансових коефіцієнтів ринкової стійкості полягає у порівнянні їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх дина­міки. Розглядаються такі показники:

Коефіцієнт автономії є однією з найважливіших харак­теристик фінансової стійкості підприємства, його незалежності від позикового капіталу і дорівнює частці джерел коштів у за­гальному підсумку балансу:

ка = ВК: В, (8.27)

де В — загальний підсумок балансу.

Мінімальне порогове значення коефіцієнта автономії оці­нюється на рівні 0,5. Нормальне обмеження:

k > 0,5.

Це означає, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами. Зростання коефіцієнта авто­номії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприєм­ства, зниження ризику фінансових ускладнень в майбутньому.

Додатково до цього показника обчислюється коефіцієнт концентрації позикового капіталу (kзк), який характеризує част­ку боргу в загальній сумі капіталу. Чим вище ця частка, тим більше залежить підприємство від зовнішніх джерел фінансування:

кш = ПК : В, (8.28)

де ПК — позиковий капітал.

Ці два коефіцієнти в сумі дорівнюють одиниці: ка + кш = 1.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів (кП/В) розраховується за формулою:

= кт + к < + кр (8.29)

 

Взаємозв'язок коефіцієнтів кП/В і ка:

кп в в =1 -1- (8.30)

К

Нормальне обмеження:

кп / в ^ 1-

За допомогою кП/В розраховується співвідношення позико­вих і власних коштів підприємства, тобто кількість позикових коштів, залучених підприємством, на одну гривню вкладених в активи власних коштів. Нормальним вважається співвідношен­ня 1:2, при якому одну третину загального фінансування сфор­мовано за рахунок позикових коштів. Збільшення значення кое­фіцієнта за звітний період свідчить про посилення залежності підприємства від залучення позикових коштів і зниження його фінансової стійкості.

Якщо значення цього коефіцієнта перевищує одиницю, то це вказує на втрату фінансової стійкості. Проте при високій обо­ротності матеріальних оборотних коштів і дебіторської заборго­ваності критичне значення коефіцієнта може бути вище за оди­ницю.

Відношення позикового капіталу до власного є так званим плечем фінансового важеля. Воно буде дорівнювати одиниці, якщо сума власного капіталу дорівнює сумі позикового. Якщо плече фінансового важеля підвищується в результаті підвищення частки позикового капіталу, необхідно визначити вплив залучення пози­кових коштів на зростання прибутковості власного капіталу.

Ефект фінансового важеля виникає через різницю в рівні процентної ставки і прибутковості власного капіталу, а також в результаті дії плеча фінансового важеля.

Коефіцієнти, що характеризують загальну фінансову стійкість підприємства, наведено в табл. 8.6.

Таблиця 8.6

 

Як показують дані табл. 8.6, коефіцієнт автономії у звітному році трохи знизився, але залишився вищим за нормативний рівень (0,5). Його значення показує, що майно підприємства на 72% сформовано за рахунок власних коштів, тобто підприємство може повністю погасити всі свої борги, реалізовуючи майно, сформо­ване за рахунок власних джерел.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу показує, що частка позикових коштів (0,37) менша, ніж власних (0,63), тобто підприємство має загальну фінансову стійкість.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів по­казує, що початок звітного періоду на 1 гривню вкладених в ак­тиви власних джерел припадало 39,0 коп. позикових, на кінець періоду — 59,0 коп. Отримане співвідношення вказує на деяке погіршення фінансового стану підприємства, оскільки пов'яза­но із збільшенням частки позикових коштів порівняно з влас­ним капіталом.

 

Питання для самоконтролю

Наведіть поняття фінансової стійкості підприємства.

Які показники використовуються для аналізу фінансових коефіцієнтів ринкової стійкості підприємства?

Наведіть поняття «плече фінансового важеля», «ефект фінансового важеля».

8.4.2. ОЦІНКА ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПОТОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВЛАСНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ФІНАНСУВАННЯ

Оцінка стану оборотних активів з погляду їх забезпечення власними оборотними коштами базується на розрахунку віднос­них коефіцієнтів, значення яких зіставляються за ряд періодів і порівнюються з нормативними величинами.

Одним з основних показників стійкості фінансового стану є забезпеченість запасів і витрат власними джерелами формування.

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат (кЗ) власним ка­піталом визначається відношенням суми власних оборотних коштів у вартості матеріальних запасів і витрат за формулою:

к3 = ВОК: З. (8.31)

Коефіцієнт показує, якою мірою матеріальні запаси покриті власними джерелами і не потребують залучення позикових коштів.

Якщо кЗ > 1, тобто сума ВОК перевищує суму запасів і вит­рат, підприємство має абсолютну фінансову стійкість.

Якщо кЗ = 1, то підприємство має достатню фінансову стійкість, оскільки для придбання товарно-матеріальних ресурсів використовуються тільки власні кошти.

Якщо кЗ < 1, то підприємство має нестійкий фінансовий стан, необхідно привертати позиковий капітал для покриття де­фіциту власних коштів. Чим нижче рівень коефіцієнта, тим вище фінансові ризики і залежність від кредиторів.

Коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих засобів (кМ/ім) обчислюється за формулою:

к      = ОА (8.32)

НА

Коефіцієнт фінансової незалежності у сфері формування всіх оборотних активів (кОА) визначається як відношення власних оборотних коштів до суми поточних оборотних активів (ОА):

кОА = ВОК: ОА. (8.33)

Коефіцієнт забезпеченості поточних оборотних активів власними оборотними коштами показує, яка частина оборот­них коштів підприємства була сформована за рахунок власних джерел.

Якщо значення кОА : 1, підприємство повністю забезпечене всіма оборотними активами за рахунок власних джерел і має аб­солютну фінансову стійкість. Чим менше значення, тим не-стійкіший фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт маневреності (км) визначають за формулою:

км = ВОК: ВК.


(8.34)

Цей коефіцієнт показує, яка частина власних коштів підприєм­ства перебуває в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Високе значення коефіцієнта ма­невреності позитивно характеризує фінансовий стан підприєм­ства. Як оптимальна величина коефіцієнта рекомендується

Подпись: к"М/ІМ


: 0,5.

Це означає, що має дотримуватися паритетний принцип вкладення власних коштів в активи мобільного і іммобілізова­ного характеру, що забезпечить достатню ліквідність балансу. Низьке значення цього показника свідчить про те, що значна частина власних коштів підприємства закріплена в цінностях іммобілізованого характеру, які є менш ліквідними, тобто не мо­жуть бути досить швидко перетворені в грошову готівку.

Підвищення коефіцієнта маневреності і його високий рівень з фінансової точки зору позитивно характеризують підприємство, оскільки показують збільшення мобільних коштів у складі влас­ного капіталу. Проте значення цього показника може істотно змінюватися залежно від виду діяльності підприємства і структу­ри його активів: чим вище частка необоротних активів, тим нижче рівень коефіцієнта і, навпаки, якщо підприємство орендує ос­новні засоби і його майно в основному виражено оборотними активами, рівень коефіцієнта буде достатньо високим. Таким чином, у фондомістких виробництвах рівень коефіцієнта манев­реності буде нижчий, ніж в матеріаломістких.

У цілому фінансова стійкість підприємства залежить від ви­переджаючого зростання суми власних оборотних коштів порівняно із зростанням товарно-матеріальних запасів і власного капіталу.

Результати розрахунків, що характеризують фінансову стій­кість підприємства за звітний період, наведено в табл. 8.7.

Дані табл. 8.7 дозволяють зробити висновок про значне зни­ження фінансової залежності від позикового капіталу, оскільки всі коефіцієнти фінансової стійкості мають тенденцію зниження.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами обчислюється за формулою:

.     = ет = вк + кт - на

кзвк = о7 = О?


(8.35)

Нормальне значення цього показника складає:

кЗВК > 0,6 - 0,8.



Цей коефіцієнт показує забезпеченість запасів власними оборотними коштами. При цьому слід враховувати, що власни­ми джерелами повинні бути покриті нормативні розміри запасів. Частину, що залишилася, можна покривати короткостроковими позиковими коштами.

6. Коефіцієнт майна виробничого призначення. Цей показник відіграє важливу роль у вивченні структури коштів підприєм­ства. Коефіцієнт обчислюється за формулою:

нл+ОЛВ

(8.36)

В

Нормальним вважається таке обмеження показника:

квм * 0,5.

Якщо величина цього показника менше нормативної, необ­хідне залучення довгострокових позикових коштів для збільшен­ня частки майна виробничого призначення.

Окремими значеннями коефіцієнта майна виробничого при­значення є показники, що характеризують частку основних ма­теріальних оборотних засобів у вартості майна.

Подпись: Зкз

ОЗ

(8.37)

7. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється за формулою:

кД

(8.38)

ВК + КТ

Цей коефіцієнт дозволяє оцінити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень.

Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку короткострокових зобов'язань підприємства в загальній сумі зо­бов'язань і визначається за формулою:

,   =    к1 + кр    =       пз         (8 зп\

К~кТ + К+яр~кт + к+яр'       к ' '

Коефіцієнт автономії джерел формування запасів характе­ризує частку кредиторської заборгованості і інших пасивів в за­гальній сумі зобов'язань підприємства і розраховується за фор­мулою:

/              ев                   вк - на           (8 40)

кл.з = —В       Т          г =       Т          Г ■ (8.40)

ев + кт + к    (вк - на) + кт + к1

Коефіцієнт кредиторської заборгованості характеризує частку кредиторської заборгованості та інших пасивів у загальній сумі зобов'язань підприємства і обчислюється за формулою:

ккз = ^г^Рі     Р■ (8-41)

Коефіцієнт прогнозування банкрутства характеризує частку чистих оборотних коштів в сумі активів балансу- Він обчислюється за формулою:

кПБ

ГК - (К + Яр) (8.42) В '

Зниження коефіцієнта відбувається при погіршенні фінан­сового стану підприємства-

У табл. 8-8 наведено показники, що характеризують фінан­сову стійкість підприємства-

Аналіз даних табл. 8.8 свідчить про високу фінансову неза­лежність підприємства- Це підтверджується коефіцієнтами авто­номії і співвідношення позикових і власних коштів. На частку позикових коштів в загальному майні підприємства припадає на кінець року 37,18% (106256 : 285769 ■ 100), їх приріст склав 212,04%. У складі позикових коштів найбільшу питому вагу (72,92%) ста­новлять довгострокові зобов'язання.

Коефіцієнт короткострокової заборгованості (кК) на кінець року складає 0,27, а коефіцієнт довгострокового залучення пози­кових коштів (кД) — 0,30. За звітний період їх зміни були не­значні і зумовили зростання коефіцієнта довгострокових запози­чень на 0,08 пункту і зниження коефіцієнта короткострокової заборгованості на 0,03 пункту. Окреслилося скорочення креди-


Аналіз показників фінансової стійкості


 

77/77

 

7777 77' £7 ; 2    'Зі і. />

- /

 

:

 

; ; 7"

 

'/5673

 

 

;

£' : ; £

 

 

577

 

 

155

 

/д/

V 5а

/7 5у

' Ж

»777

7

7 7'

і; .ж


Подпись:


торської заборгованості на 0,09 пункту, її питома вага у складі короткострокових зобов'язань складає 75,93% [21853 : (6926 + + 21853) • 100].

На аналізованому підприємстві висока питома вага майна виробничого призначення. Коефіцієнт майна виробничого при­значення (кВМ) складає 0,53 пункту. Коефіцієнт вартості основ­них засобів (кОЗ) склав на кінець року 0,51 і збільшився за аналі­зований період на 0,09 пункту. Коефіцієнт вартості матеріальних оборотних засобів (кЗ) знизився за звітний період на 0,003 пунк­ту і склав 0,003 пункту від всього майна підприємства.

Оцінюючи позитивні моменти в господарській діяльності, необхідно відзначити, що підприємство перебуває в кризовому фінансовому стані. Про це свідчать розрахункові дані по окре­мих фінансових коефіцієнтів. Так, коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих засобів (кМ/ш) збільшився за аналі­зований період на 0,01 пункту і склав на кінець року 0,04. Ця обставина свідчить про низький рівень маневреності і забезпе­ченості запасів і витрат власними коштами. Значення цього кое­фіцієнта нижче допустимих меж. Падіння коефіцієнта прогно­зування банкрутства (клв) на 0,15 пункту за звітний період свідчить про ще більше погіршення фінансового стану підприємства.

Таким чином, результати аналізу дозволяють зробити вис­новок про наявність кризового фінансового стану. У цій ситуації підприємству необхідно проводити заходи щодо економічного і фінансового оздоровлення.

 

Питання для самоконтролю

На підставі яких показників проводиться оцінка стану обо­ротних активів підприємства?

Охарактеризуйте основні стани коефіцієнта забезпеченості запасів і витрат.

Наведіть характеристику коефіцієнта фінансової незалеж­ності.

Яких умов необхідно дотримуватися при оцінці коефіцієнта маневреності?

Наведіть характеристику коефіцієнта забезпеченості влас­ними коштами.

З якою метою проводиться розрахунок коефіцієнта прогно­зування банкрутства?

Які показники використовуються для аналізу фінансової стійкості підприємства?