7.2. АНАЛІЗ РУХУ ДЖЕРЕЛ ВЛАСНИХ КОШТІВ

Власний капітал (називається також акціонерним капіта­лом) — це різниця між активами підприємства (тим, чим воно володіє або що йому винні) і його власними зобов'язаннями (тим, що воно винне). Власний капітал може відігравати роль, подібну до забезпечення. Якщо підприємство має великий власний капі­тал, то при невиконанні боргових зобов'язань до кредитора пе­рейде право власності на його капітал, який можна продати, щоб покрити частину втрат з позики. Крім того, чим більше обсяг власного капіталу підприємства, тим нижче вірогідність невико­нання ним своїх зобов'язань, оскільки у підприємства є буфер активів, які можна використовувати для погашення позики. Отже, якщо підприємства-позичальники мають великий власний капі­тал, то наслідки помилкового вибору можуть бути пом'якшені, і кредитори згодні видавати позику. Цим пояснюється відома при­казка: «Тільки той, у кого достатньо грошей, може взяти їх у борг».

Власний капітал підприємства формується за рахунок різних видів джерел: статутного капіталу, додаткового капіталу, резерв­ного капіталу, фондів накопичення, цільового фінансування над­ходжень, нерозподіленого прибутку.

Статутний капітал — це частина власного капіталу, зареєстро­ваного в статуті підприємства. Головним джерелом його попов­нення є прибуток, а в окремих випадках і асигнування з бюд­жету.

Додатковий капітал — емісійний доход акціонерного това­риства; суми від дооцінки необоротних активів; кошти асигну­вання з бюджету, використані на фінансування довгострокових вкладень; кошти, направлені на поповнення оборотних коштів і інші надходження.

Резервний капітал є частиною власного капіталу і призначе­ний для покриття непередбачуваних витрат (збитків). Основним джерелом його утворення є прибуток.

У фондах накопичення акумулюється значна частина влас­ного капіталу, коштів на будівництво і придбання основних за­собів, тобто коштів на створення нового майна. Головним дже­релом формування фондів накопичення слугує чистий прибу­ток, що залишається у розпорядженні підприємства.

Кошти цільового фінансування з бюджету і позабюджетних фондів йдуть на накопичення оборотних коштів, капітальні і інші фінансові вкладення довгострокового характеру.

Нерозподілений прибуток є частиною власного капіталу і може бути використаний протягом року як джерело фінансування пев­них напрямів поточної діяльності підприємства.

У першому розділі «Власний капітал» згруповано статті балан­су, в яких представлена вартість внесків власників (учасників) фор­мування капіталу підприємства. Також в цьому розділі наводяться суми, на які було проведено дооцінку необоротних активів, і інші фінансові дані, що впливають на величину капіталу підприємства.

Найважливішою статтею, що стосується цього розділу ба­лансу, є «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». У цьому рядку балансу відображається накопичена сума прибутку або збитку підприємства за весь період його діяльності. Прибут­кова діяльність збільшує власний капітал підприємства, оскіль­ки величина нерозподіленого прибутку включається в підсумок розділу «Власний капітал». Якщо діяльність підприємства збит­кова (у балансі вона наводиться із знаком «мінус»), то власний капітал зменшується на суму збитку.

У випадку якщо підприємство ліквідовуватиметься, то його активи можна продати і за рахунок цього покрити зобов'язання підприємства. Частка, що залишається від продажу, буде у роз­порядженні власників підприємства їх капіталом.

            Власний капітал       

Статутний капітал   

Пайовий капітал      

Додатковий вкладений капітал      

Інший додатковий капітал 

Резервний капітал    

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Неоплачений капітал          

Вилучений капітал  

Таким чином, посиленню фінансової стійкості підприєм­ства сприяє збільшення частки власних джерел. У табл. 7.2 наве­дено склад і структуру власних коштів підприємства.


Подпись:


На досліджуваному підприємстві спостерігається тенденція зростання власного капіталу за всіма позиціями, за винятком вилученого капіталу. Загальне його зростання за аналізований період склало 92623 тис. грн, або 106,6%. Найбільші темпи при­росту склав нерозподілений прибуток — 10982 тис. грн, або 1180,8%, і інший додатковий капітал — 5866 тис. грн, або 52,1%. У результаті збільшилася питома вага нерозподіленого прибутку в структурі капіталу — на 5,5, і дещо знизилася частка іншого додаткового капіталу — на 3,4 пункту. Відзначена тенденція сприяє зміцненню фінансового стану підприємства і підвищенню його ділової активності.

На рис. 7.2 наведено структурну схему власного капіталу.

140000


130000

 

120000


120000


І На початок періоду І На кінець року

 

100000

 

80000

 

60000

 

40000

20000


20000


11256


17122

479 479

0

Статутний капітал     Додатковий     Інший додатковий Резервний капітал капітал капітал

 

Рис. 7.2. Структура власного капіталу підприємства

Розділ ІІ пасиву балансу «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» містить інформацію про нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі (витрати на оплату майбутніх відпус­ток, гарантійні зобов'язання та інші), величина яких на дату скла­дання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх прогнозних оцінок, а також залишки коштів цільового фінансу­вання, отримані з бюджету і інших джерел. Цей розділ балансу використовується підприємствами, які є страховиками згідно із Законом України «Про страхування» і в передбаченому порядку формують страхові резерви.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

Забезпечення виплат персоналу    

Інші забезпечення    

Страхові резерви      

Частка перестрахувальників у страхових резервах
Цільове фінансування         

 

Питання для самоконтролю

З яких видів джерел формується власний капітал?

Надайте характеристику основних видів джерел власного капіталу.

За якою схемою проводиться аналіз власного капіталу підприємства?

Яку інформацію містить розділ балансу «Забезпечення май­бутніх витрат і платежів»?