4.2.  Оцінка фінансового стану підприємства

Тест-контроль. Графічний диктант

Мета: Оцінити рівень засвоєння студентами теми 9 та дати оцін­ку усвідомлення студентами важливості теоретичного матеріалу для ви­користання у подальшій практичній роботі.

4.2.1.   Визначити правильну відповідь у тестах:

Аналіз фінансового стану суб'єктів господарювання має на меті:

а)         визначення фінансового становища; визначення змін у фінан-
совому становищі у просторово-тимчасовому розрізі; прогноз
основних тенденцій фінансового становища;

б)         виявлення основних чинників, що викликають зміни у фінан-
совому становищі; прогноз основних тенденцій фінансового
становища; виявлення змін у фінансовому становищі у тим-
часовому просторі;

в)         визначення фінансового становища та виявлення змін у ньому;

г)         визначення фінансового становища та показників, що засто-
совуються в аналізі; з'ясування джерел надходження виробни-
чих запасів; використання даних про роботу підприємства за
минулий час; послідовність виконання аналітичної роботи.

Економіко-математичний аналіз використовують з метою:

а)         обгрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі
на основі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу прода-
жів, собівартості і доходу;

б)         порівняння звітних показників результатів господарювання
із показниками прогнозного плану, із показниками попередніх
років;

в)         вибір найбільш оптимального варіанту вирішення економіч-
ного завдання, виявлення резервів підвищення ефективності
виробництва за рахунок повного використання ресурсів під-
приємства.

Прибутковість вимірюється такими показниками:

а)         прибутком;

б)         рентабельністю;

в)         доходом і рентабельністю;

г)         доходом, витратами і рентабельністю;

д)         прибутком і рентабельністю.

Поріг рентабельності розраховується як відношення:

а) суми постійних витрат у вартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці;

б)         суми перемінних витрат у вартості продукції до питомої ва-
ги реалізації продукції у виручці;

в)         суми постійних і перемінних витрат у вартості продукції до
питомої ваги маржинального доходу у виручці;

г)         суми витратна виробництво, адміністративних витрат
і витрат на збут до питомої ваги маржинального доходу
у виручці.

5. З метою проведення аналізу і оцінки фінансового стану під­приємства використовується така нормативна довідкова інформація:

а)         довідник вказівок із ведення рахунків бухгалтерського обліку;
довідник групування статей звітності та розрахунку показ-
ників ефективності роботи підприємства; база знань; інфор-
маційна мова показників обліку й аналізу;

б)         довідник календар; довідник вказівок із ведення рахунків і гру-
пування статей звітності; довідник розрахунку показників
ефективності роботи підприємств; база знань, інформаційна
мова показників обліку й аналізу;

в)         і нформаційна мова показників обліку й аналізу; довідник ка-
лендар; довідник із ведення рахунків і групування статей звіт-
ності; довідник кодів рахунків бухгалтерського обліку; довід-
ник основних показників фінансового стану підприємств) до-
відник календар; інформаційна мова показників обліку, аналізу
і аудиту; довідник із ведення господарських операцій; довідник
кодів господарських підрозділів підприємства; довідник показ-
ників фінансового стану підприємства.

 

4.2.2.   Графічний диктант

Відповісти на запитання, проставляючи у рядках (графічно) відповіді, відповідно:

Так — «+» Ні — «-»

Чи правильно, що:

Економіко-статистичний аналіз застосовується для вивчен-нямасових суспільних явищ на різних рівнях управління: підпри­ємства, галузі, регіону.

Вивчаючи структуру об'єкта загалом, аналіз передбачає не­лише пізнання частин, з яких складається ціле, а й з'ясування взаємодії, яка існує між ними.

Ефективність функціонування підприємства залежить, на­самперед, від того, чи відповідають управлінські рішення, яки­ми воно керується для досягнення успіху на ринку, цим умовам.

Зовнішній фінансово-економічний аналіз спрямований на так-званих зовнішніх споживачів (контролюючі органи, органи управління, банки, податкові органи, інші ділові партнери під­приємства), зокрема кредиторів та потенційних інвесторів підприємства.

Перспективний аналіз базується на вивченні явищ у сфері фінансово-економічної діяльності з метою прогнозування на майбутнє.

Ділова активність підприємства вимірюється відношенням авансових ресурсів до прибутку або затрат до прибутку або продукції.

Платоспроможність не є основним з найважливіших показни­ків, що характеризують фінансовий стан підприємства, фор­ми і умови його виробничих і комерційних угод.

Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, за яким порушу­ється платіжний баланс, але зберігається можливість вста­новлення рівноваги платіжних засобів та платіжних зобов'я­зань шляхом залучення тимчасово вільних джерел коштів в обіг підприємства, кредитів банку на тимчасове поповнення обігових коштів.

До відносних показників належать сума прибутку або доходів, а до абсолютних —рівень рентабельності.

Методика аналізу фінансово-господарської діяльності —це су­купність аналітичних процедур, що використовується для ви­значення фінансового становища підприємства.

Мета аналізу — дати оцінку темпів приросту прибутку зага­лом і окремо за кожною його частиною; вивчити і розрахувати чинники, які впливають на зміни прибутку, визначити рівень цього впливу; виявити резерви збільшення прибутку; дати оцінку рівня рентабельності підприємства.

Залежно від користувачів інформації фінансовий аналіз поділя­ється на внутрішній та зовнішній.

Згідно із Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства складають наступні форми звітності: Баланс (ф. № 1); «Звіт про фінансові результати» (ф. № 2); «Звіт про рух грошових коштів» (ф. № 3); Примітки до фінансових звітів.

Складання фінансової звітності є заключним етапом бухгал­терського обліку.

Важливим показником, що характеризує фінансову звітність підприємства, є: коефіцієнт фінансової автономії (незалеж­ності), коефіцієнт фінансової залежності і коефіцієнт фінан­сового ризику.

Чим вище рівень коефіцієнта фінансової автономії і нижче ко­ефіцієнт фінансової залежності (частка залученого капіталу в загальній валюті балансу) і коефіцієнт ризику, тим більша стійкість фінансового стану підприємства.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16