3.5.   Фінансове планування на підприємствах

Основні питання:

Зміст, завдання та методи фінансового планування.

Фінансовий план та порядок його складання.

Оперативне фінансове планування.

 

Основні поняття і терміни:

Фінансова стратегія, фінансове планування, поточний фінансовий план, платіжний календар, бюджетування.

 

3.5.1.   Зміст, завдання та методи фінансового планування

На стадії фінансового планування визначається загальна потреба в коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності і можливість одержання таких засобів. В умовах ринку підприємство

самостійне визначає напрямок та розмір використання прибутку, що за­лишається в розпорядженні підприємства після сплати податків.

Фінансове планування — процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищенню ефек­тивності його фінансової діяльності в майбутньому періоді.

Системи фінансового планування і форми реалізації його ре­зультатів на підприємстві.

 

Системи планування прибутку

Форми реалізації результатів фінансового планування

Період планування

Стратегічне планування

Розробка довгострокового плану роботи підприємства, загальної фінансової стратегії і фінансової політики по основних напрямках фінансової діяльності

близько 3-х років

Поточне

планування

бюджетів

Розробка бюджетів по основних напрямках фінансової діяльності підприємства

1 рік

Оперативне планування

Розробка платіжних календарів і інших форм оперативних планових завдань по всіх основних питаннях фінансової діяльності

місяць, квартал

 

Стратегічне планування — це процес визначення дій, необхідних для досягнення стратегічної мети (наприклад, збільшення прибутку, збе­реження положення на ринку, лідерство в галузі).

Стратегічне планування припускає дослідження факторів зовніш­нього фінансового середовища і кон' юнктури фінансового ринку, кон­кретизацію цільових показників, розробку фінансової політики і сис­теми організаційно-економічних заходів.

Поточне планування припускає розробку бюджетів на майбут­ній рік з розбивкою по кварталах. Вихідними передумовами для їхньої розробки є:

напрямок фінансової діяльності на майбутній період;

фінансова політика по окремих аспектах фінансової діяльності підприємства;

плановані обсяги виробництва і реалізації продукції;

фінансова стратегія підприємства і цільові стратегічні нормати­ви по основних економічних показниках операційної діяльності підприємства;

система розроблених на підприємстві норм і нормативів витрат окремих ресурсів;

діюча система ставок податкових платежів і норм амортизацій­них відрахувань;

середні ставки кредитного і депозитного відсотків на фінансово­му ринку;

результати фінансового аналізу за попередній період.

 

3.5.2.   Фінансовий план та порядок його складання

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних за­вдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка вну­трішньо фірмового документа — бізнес-плану.

Бізнес-план має:

давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприєм­ство, яке місце воно займатиме на ринку;

містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, де­тально описувати схему його функціонування;

розкривати принципи та методи керівництва підприємством;

обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;

показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кре­диторам.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:

Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного.

Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники.

Розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат. Поточний фінансовий план складається на рік з роз­бивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових ко -штах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансо­вих ресурсів.

Фінансовий план підприємства може складатися з одного дохід­ного розділу «Джерела формування та надходження коштів» і чотирьох розхідних:

«Приріст активів підприємства»;

«Повернення залучених коштів»;

«Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів»;

«Покриття збитків минулих періодів».

У дохідній частині фінансового плану — розділ 1 «Джерела форму­вання та надходження коштів» відображаються показники, які характе­ризують очікуваний обсяг надходжень інвестиційних ресурсів (власних, залучених і позичених).

Процес фінансового планування передбачає, що при виникненні ситуації, коли у плановому періоді не очікується отримання прибутку від звичайної діяльності підприємством, то до фінансового плану до­датково вноситься розрахунок формування фінансових результатів ді­яльності підприємства за встановленою формою. Для перевірки пра­вильності складання балансу доходів і видатків розробляють спеціальну перевірочну таблицю — так званий шаховий баланс. У підметі шахового балансу записують усі доходи і надходження коштів на підприємство, у присудку — усі видаткові платежі підприємства. Таким чином, по вер­тикалі групуються видатки в розрізі джерел їх покриття, а по горизонталі здійснюється розподіл доходів за напрямками їх використання.

Після затвердження Положення про складання річного фінансово­го плану державними підприємствами підприємствам недержавної фор­ми власності також доцільно дотримуватися прийнятої для державних підприємств системи фінансового планування, оскільки вони забезпечує співвідношення планових і звітних показників.

Підприємствам важливо знати стан своїх фінансових ресурсів не тільки за певний період часу, а й на конкретну дату. Для цього розробля­ють платіжний календар.

Платіжний календар — це оперативний фінансовий план, який розробляють зазвичай на місяць із розбивкою на декади або тижні. У ньому визначають очікувані грошові потоки (у національній і чужозем­ній валютах) за всіма напрямами і термінами їх надходження і викорис­тання, а також порівнюють залишки грошових коштів, їх надходження і вибуття та оцінюють спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої поточні фінансові зобов'язання.

 

3.5.3.  Оперативне фінансове планування.

Поточне планування спрямоване на деталізацію довгострокових планів, що здійснюється за допомогою бюджетування.

Оперативне планування припускає розробку особливої форми бюджету — платіжного календаря, що розробляється по окремих ви­дах руху грошових коштів і по підприємству в цілому. Звичайно платіж­ний календар розробляється на майбутній місяць з розбивкою по днях, тижнях, декадах і складається з двох розділів:

графік витрат коштів;

графік надходження коштів.

 

Бюджет — це план майбутніх операцій, виражений у кількісних (переважно в грошових) вимірниках на бюджетний період

 

Бюджетування — це процес планування майбутніх операцій підприємства й оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів

Бюджетування здійснюється в двох напрямках:

перший напрямок — це підготовка функціональних бюджетів (бю­джетів підрозділів підприємства);

другий напрямок — це розробка стандартів (норм) витрат на ви­робництво окремих виробів (або послуг).

Процес бюджетування включає такі основні стадії:

Доведення основних напрямків політики компанії до відома осіб, що відповідають за підготовку бюджетів.

Визначення обмежувальних факторів (потужність підприємства, попит на продукцію).

Підготовка бюджету продажу.

Попереднє складання бюджетів.

Обговорення бюджетів з вищим керівництвом.

Координація й аналіз обговорених бюджетів.

Затвердження бюджетів.

Існує два підходи до складання бюджетів:

прирістне бюджетування — це складання бюджетів на основі фак­тичних результатів, досягнутих у попередньому періоді;

бюджетування «з нуля» — це метод бюджетування, при якому роз­раховуються заплановані витрати так, ніби то діяльність здійсню­ється вперше.

На основі бюджетів усіх підрозділів готується зведений бю­джет підприємства, що включає дві групи бюджетів: операційний і фінансовий.

 

Зведений бюджет — це сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції всіх підрозділів підприємства

 

Операційні бюджети — це сукупність бюджетів витрат і доходів, що забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток, що є узагальнюючим у цій групі бюджетів

У групу операційних бюджетів входять: бюджет продажів, бю­джет запасів, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджет прямих витрат на оплату праці, бюджет виробничих накладних витрат, бюджет собівартості готової продукції, бюджет собівартості реалізованої про­дукції, бюджет витрат на збут, бюджет витрат на управління, бюджетний звіт про прибуток.

 

Фінансові бюджети — це сукупність бюджетів, що відображають заплановані грошові потоки і фінансовий стан підприємства

 

У групу фінансових бюджетів входять: бюджет капітальних вкла­день, бюджет коштів, бюджетний баланс.

 

Види бюджетів

Види бюджетів:

Бюджет продажу — бюджет, що містить інформацію про запла­нований обсяг продажу, цін й очікуваного доходу від реалізації кожного виду продукції.

При розробці застосовується комплексний підхід, що включає до­слідження ринку, статистичну інформацію і прогнози фахівців про еко­номічний розвиток галузі і економіки в цілому. Одночасно розробляється графік очікуваних надходжень від реалізації продукції.

Бюджет виробництва — виробнича програма, яка визначає запла­нований обсяг номенклатури і обсяг виробництва продукції в бюджетно­му періоді.

 

Обсяг виробництва = Обсяг продажу + Запас готової продукції на кінець періоду - Запас готової продукції на початок періоду.

Бюджет використання матеріалів — плановий документ, що ви­значає кількість і номенклатуру матеріалів, необхідних для виконання виробничої програми бюджетного періоду.

Бюджет придбання матеріалів — плановий документ, що міс­тить розрахунок кількості матеріалів, які необхідно придбати в бюджет­ному періоді.

Обсяг закупівлі матеріалів на кінець періоду = Виробничі потреби в матеріалах + Необхідний запас матеріалів на кінець періоду -- Початковий запас матеріалів.

Бюджет прямих витрат на оплату праці — плановий документ, у якому визначені витрати на оплату праці, необхідні для виробництва то­варів або послуг за бюджетний період.

Складається на основі бюджету виробництва і встановлених техно­логічних норм праці на одиницю продукції і тарифної ставки робітників відповідної кваліфікації.

Бюджет собівартості виготовленої продукції — плановий доку­мент, у якому проведений розрахунок собівартості продукції, що перед­бачається виготовити в бюджетному періоді.

Бюджетна собівартість виготовленої продукції визначається на основі бюджетів використання прямих матеріалів, прямих витрат на оплату праці і виробничих накладних витрат з урахуванням запланова­них залишків незавершеного виробництва.

Бюджет собівартості реалізованої продукції — плановий доку­мент, що містить розрахунок собівартості продукції, що передбачається реалізувати в бюджетному періоді.

Бюджет собівартості реалізованої продукції складається на основі бюджетів запасів готової продукції і собівартості виготовленої продукції.

Собівартість реалізованої продукції = Залишок готової продукції на початок періоду + Собівартість виготовленої продукції — За­лишок готової продукції на кінець періоду.

Бюджет загальногосподарських (загальних і адміністратив­них) витрат — плановий документ, що відображає очікувані витрати на управління й обслуговування підприємства в цілому.

Складається шляхом об'єднання бюджетів усіх відділів і служб ке­рування підприємства і його господарського обслуговування.

Бюджет витрат на збут — плановий документ, у якому приведені постійні і перемінні витрати, зв'язані зі збутом продукції в бюджетно­му періоді.

Складається виходячи з бюджету продажів.

Бюджетний звіт про прибуток — проформа фінансової звітності, складена до початку звітного періоду, що визначає фінансовий результат в майбутньому періоді.

Складається на підставі бюджетів продажів, собівартості реалізова­ної продукції, витрат на збут і загально-виробничі витрати.

Бюджет коштів — плановий документ, що містить розрахунки майбутніх платежів та джерела надходження коштів.

Складається на основі операційних бюджетів і бюджетів капіталь­них вкладень.

Бюджетний баланс — проформа фінансової звітності, що містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, що очікуєть­ся в результаті запланованих операцій.

Складається на підставі балансу на початок бюджетного року, бю­джетів операційних витрат і бюджету коштів, табл. 3.5.1.

Бюджет продаж містить у собі очікуваний грошовий потік від про­дажу, що надалі буде включений у дохідну частину бюджету грошового потоку. Для прогнозу грошових надходжень від продажу необхідно вра­ховувати яка частина відвантаженої продукції буде оплачена в перший звітний період (період відвантаження), у другий і т. д., з урахуванням безнадійних боргів.

Бюджет виробництва — план випуску продукції в натуральних по­казниках. Бюджет виробництва складається виходячи з бюджету прода­жу; він враховує виробничі потужності, збільшення або зменшення за­пасів, а також величину зовнішніх закупівель.

Бюджет прямих витрат на матеріали складається на основі вироб­ничого бюджету і бюджету продажів. Бюджет прямих витрат на матеріа­ли показує, скільки сировини і матеріалів потрібно для виробництва і скільки сировини і матеріалів повинне бути закуплено. Бюджет прямих витрат на матеріали складається з урахуванням термінів і порядку по­гашення кредиторської заборгованості за матеріали, табл. 3.5.2.






Практичний блок

Відповісти на питання, проставляючи у рядках відповідно (гра­фічно) відповіді:

Так — «+» Ні — «-»

 

Чи вірно, що:

Основними умовами фінансового планування від яких залежить його ефективність є: прогнозування; вибір оптимального фі­нансового плану; контроль за втіленням фінансового плану в життя.

Вибір оптимального фінансового плану приймається до ви­вчення альтернатив на основі професійного досвіду.

Прогнозування може грунтуватися на історичній інформації, визначених фінансових нормах, техніко-економічних нормати­вах, методі економіко-математичного моделювання, експерт­них оцінках тощо.

Фінансовий контроль — це в кінцевому підрахунку набір фінан­сових показників які необхідно розрахувати, прогнозувати за допомогою спеціальних технологій.

Основними принципами планування є: принцип відповідності; принцип постійної потреби в робочому капіталу; принцип ви­буття готівкових коштів.

В короткостроковому фінансовому плануванні виділяють на­ступні етапи:

 

аналіз фінансового стану підприємства;

розрахунок планових надходжень готівкових коштів;

з'ясування потреб в додаткових джерелах фінансування;

вибір джерел фінансування;

підготовку плану фінансування;

ситуаційне моделювання.

Аналіз фінансового стану підприємства передбачає аналіз ба­лансу, звіту що фінансові результати звіту про рух готівко­вих коштів; прогнозні дані попередніх звітів.

Можливими джерелами фінансування є: власні та позикові ко­шти.

З точки зору послідовної підготовки документів для складан­ня основного бюджету виділяють наступні складові частини бюджетування:

 

підготовку організаційного бюджету;

підготовку фінансового бюджету;

Бюджет продажу — це виробнича програма, яка визначає за­плановану номенклатуру і обсяг виробництва в бюджетному періоді.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс»: Затверджено наказом № 287 Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № З «Звіт про фінансові результати»: Затверджено наказом № 87 Міністер­ства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 «Звіт про рух грошових коштів»: Затверджено наказом № 87 Міністер­ства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 5 «Звіт про власний капітал»: Затверджено наказом № 87 Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Про Примітки до річної фінансової звітності: Наказ № 302 Мі­ністерства фінансів України від 29 листопада 2000 р.

Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством: Затверджено наказом № 277 Мі­ністерства економіки України від 25.12.2000 р.