3.4.   Оцінка фінансового стану підприємства

Основні питання:

Необхідність здійснення оцінки фінансового стану підпри­ємства.

Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану.

Показники оцінки фінансового стану.

 

3.4.1.  Необхідність здійснення оцінки фінансового стану підприємства

Аналіз і контроль фінансової діяльності підприємства — це діагноз його фінансового стану, що дозволяє визначити недоліки і прорахунки, виявити і мобілізувати внутрішні господарські резерви, збільшити доходи і прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово-господарську діяльність підприємства в цілому

 

У залежності від організації проведення фінансового аналізу роз­різняють:

• зовнішній фінансовий аналіз, що здійснюють працівники по­даткових органів, аудиторських фірм, банків, страхових компаній з метою вивчення правильності відображення результатів фінансової діяльності підприємства;

• внутрішній фінансовий аналіз, що здійснюють менеджери під­приємства з використанням усієї сукупності наявних інформатив­них показників.

Аналітична робота підприємства включає:

аналіз фінансових результатів і рентабельності:

 

аналіз і оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, фак­торний аналіз прибутку від реалізації продукції, товарів і послуг;

аналіз фінансових результатів від інвестиційної й іншої діяльності;

аналіз і оцінка використання чистого прибутку;

аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції і прибутку;

аналіз взаємозв' язку прибутку, руху оборотного капіталу і гро­шових потоків;

аналіз і оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

факторний аналіз показників рентабельності;

аналіз фінансового стану підприємства:

аналіз і оцінка складу і динаміки майна;

аналіз фінансової стійкості підприємства;

аналіз ліквідності балансу;

комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

 

Фінансовий контроль — процес перевірки фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень і прийняття оперативних управлінських рішень, що забезпечують її нормалізацію

 

Основними функціями фінансового контролю є:

спостереження за ходом реалізації фінансових завдань; вимір ступеня відхилення фактичних результатів фінансової діяль­ності від передбачених;

діагностика по розмірах відхилень погіршень фінансового стану підприємства;

розробка оперативних рішень по нормалізації фінансової діяльності; коректування окремих цілей і показників фінансової діяльності (на­приклад, у випадках зміни зовнішнього фінансового середовища, кон'юнктури фінансового ринку, внутрішніх умов на підприємстві).

Оперативна, поточна фінансово-економічна робота

Оперативна і поточна фінансова робота на підприємстві спря­мована на практичне забезпечення фінансового забезпечення підприєм­ницької діяльності і підтримка платоспроможності на належному рівні.

Поточна оперативна фінансова робота на підприємстві полягає в наступному:

постійна робота зі споживачами щодо розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

своєчасні розрахунки за надані ресурси і послуги з постачальниками;

забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов' язкових пла­тежів.

 

Фінансовий стан підприємства — комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства; визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і системою показників наявності, розміщення і використання

фінансових ресурсів

 

Основні завдання аналізу фінансового стану:

визначення ефективності використання фінансових ресурсів; аналіз ділової активності підприємства і його положень на фінансо­вому ринку;

оцінка конкурентноздатності підприємства;

об'єктивна оцінка динаміки і стану ліквідності, рентабельності, платоспроможності, фінансовій стійкості підприємства.

 

Аналіз фінансового стану підприємства — частина аналізу господарської діяльності підприємства, що складається з двох взаємозалежних частин: фінансового аналізу й управлінського аналізу

 

У свою чергу ці частини аналізу включають зовнішній і внутрішній

аналізи.

Зовнішній фінансовий аналіз здійснюється партнерами підпри­ємства, що контролюють органами на основі даних публічної фінан­сової звітності.

Зовнішній фінансовий аналіз включає:

аналіз абсолютних показників прибутку;

аналіз показників рентабельності;

аналіз фінансової стійкості, стабільності, платоспроможності і лік­відності балансу;

аналіз ефективності використання залученого капіталу;

економічна діагностика фінансового стану.

Внутрішній фінансовий аналіз здійснюється аналітиками під­приємства і заснований на широкій інформаційній базі, включаючи оперативні дані.

Внутрішній фінансовий аналіз включає:

аналіз майна (капіталу) підприємства;

аналіз фінансової стійкості і стабільності підприємства;

аналіз ділової активності підприємства;

аналіз динаміки прибутку і рентабельності підприємства і факторів, що впливають на них;

аналіз кредитоспроможності підприємства;

аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства;

аналіз самооплатності підприємства.

 

Прийоми аналізу фінансового стану підприємства

Основні прийоми аналізу фінансового стану підприємства:

горизонтальний аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

вертикальний аналіз — визначення структури фінансових показ­ників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з по­передніми періодами і визначення тренда — основної тенденції ди­наміки показників;

аналіз коефіцієнтів — розрахунок відносин між окремими по­зиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення вза-ємозв' язків показників;

порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз зведе­них показників звітності за окремими показниками підприємства,

аналіз показників підприємства в порівнянні з показниками кон­курентів, середньогалузевих показників; •     факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів на ре­зультативний показник.

 

Методи аналізу фінансового стану підприємства

 

Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-методичних прийомів дослідження фінансового стану підприємства

 

Класифікація методів фінансового аналізу: 1 рівень:

Неформалізовані методи аналізу засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на твердих аналітичних взаємозв'язках і залежностях:

метод експертних оцінок і сценаріїв;

психологічний метод;

морфологічний метод;

порівняльний метод;

побудова системи показників;

побудова системи аналітичних таблиць.

Формалізовані методи аналізу засновані на жорстко формалізова­них аналітичних залежностях:

метод ланцюгових підстановок;

метод арифметичної різниці;

балансовий метод;

метод відокремлення ізольованого впливу факторів;

метод процентних чисел;

інтегральний метод;

диференціальний метод;

логарифмічний метод;

метод простих і складних відсотків;

дисконтування.

2 рівень:

Традиційні методи економічної статистики:

метод середніх і відносних величин;

метод угруповання;

графічний метод;

індексний метод;

елементарні методи обробки рядів динаміки. Математико-статистичні методи:

кореляційний аналіз;

дисперсний аналіз;

факторний аналіз;

метод головних компонентів.

 

Моделі аналізу фінансового стану підприємства

Основні типи моделей:

Дескриптивні моделі, що ґрунтуються на використанні фактич­них даних бухгалтерського обліку та звітності:

побудова системи звітних балансів;

представлення фінансової звітності в різних аналітичних розрізах;

вертикальний і горизонтальний аналіз звітності;

система аналітичних коефіцієнтів. Предикативні моделі мають прогнозний характер:

розрахунок крапки оптимального обсягу продажів;

побудова прогнозів фінансових звітів;

динамічний аналіз.

Нормативні моделі засновані на порівнянні фактичних резуль­татів діяльності підприємства з нормативними. Сутність моделей полягає в тому, що на кожну статтю виробничих витрат установлю­ється норматив і з'ясовуються причини відхилень від них фактич­них даних. Моделі застосовуються в основному у внутрішньому фі­нансовому аналізі.

Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану

Інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства включає:

баланс (форма № 1) складається з активу і пасиву і свідчить про роз­поділ на активи і пасиви і фінансуванні активів за допомогою власно­го і притягнутого капіталу на дату балансу. Інформація використову­ється для оцінки структури ресурсів підприємства, їхньої ліквідності і платоспроможності підприємства, прогнозування майбутніх потреб у позичках, оцінки і прогнозування змін в економічних ресурсах.

звіт про фінансові результати (форма № 2) відображає доходи, ви­трати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний пе­ріод. Інформація використовується для оцінки і прогнозування ді­яльності підприємства, структури доходів і витрат.

звіт про рух грошових коштів (форма № 3) відображає генерування і використання коштів протягом звітного періоду. Інформація ви­користовується для оцінки і прогнозування операційної, інвести­ційної і фінансової діяльності підприємства.

звіт про власний капітал (форма № 4) відображає зміни в скла­ді власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Ін­формація використовується для оцінки і прогнозування змін влас­ного капіталу.

примітки до звітів включають додатковий аналіз статей звітності. Інформація використовується для оцінки і прогнозування облікової політики, ризиків, діяльності підрозділів підприємства.

дані статистичної звітності й оперативний дані (наприклад: звіт керівників підприємства, звіт аудитора, звертання ради директорів до акціонерів).

Показники оцінки фінансового стану.

У залежності від мети і завдань аналізу фінансового стану під­приємства вибирають оптимальний комплекс показників і напрямків

аналізу. Показники фінансового стану підприємства взаємозалежні і вза-ємообумовлені.

Класифікація основних показників оцінки фінансового стану підприємства:

Показники оцінки майнового стану підприємства.

Показники прибутковості.

Показники ліквідності і платоспроможності.

Показники фінансової стійкості і стабільності підприємства.

Показники рентабельності підприємства.

Показники ділової активності.

Показники акціонерного капіталу.

 

Показники оцінки майнового стану підприємства

До основних показників, що характеризують майновий стан під­приємства, належать:

Сума засобів у розпорядженні підприємства дає загальну вартіс­ну оцінку активів на балансі підприємства.

 

Питома вага активної частини основних засобів (машини, устаткування, транспорт) = Вартість активної частини основних засобів: Вартість основних засобів х 100 %.

 

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частина зноше­них основних засобів у їхній загальній вартості.

 

Коефіцієнт зносу основних засобів = Знос: Первісна вартість основних засобів по балансу.

 

Коефіцієнт відновлення основних засобів показує частина нових основних засобів на кінець періоду.

 

Коефіцієнт відновлення основних засобів = Балансова вартість нових основних засобів: Балансова вартість основних засобів на кінець періоду.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує частина вибулих основних засобів на початок періоду.

 

Коефіцієнт вибуття основних засобів = Балансова вартість вибулих основних засобів : Балансова вартість основних засобів на початок періоду.

 

Оцінка ліквідності і платоспроможності

 

Ліквідність підприємства — це здатність підприємства швидко продати активи й оплатити свої зобов'язання

 

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням ве­личини його високоліквідних активів і короткострокової заборгованос­ті. Аналіз ліквідності припускає облік майбутніх змін ліквідності, ре­тельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності.

 

Платоспроможність підприємства — це здатність підприємства вчасно і цілком виконати свої платіжні зобов'язання

 

Аналіз платоспроможності доцільно здійснювати як за поточний, так і на прогнозований період. Поточну платоспроможність оцінюють на підставі звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби по термінових зобов' язаннях з виконанням платіжного календаря. Індикатором плато­спроможності є відношення суми надходжень коштів і постійних витрат.

Оцінка ліквідності і платоспроможності припускає розрахунок показників:

Величина власних обігових коштів — характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття поточних ви­трат підприємства і відображена в підсумках звіту про власний капітал (форма № 4).

Значення коефіцієнта покриття повинне бути більше 1,0. Збільшен­ня цього показника вказує на позитивну тенденцію діяльності підприєм­ства і залежить від щоденної потреби у вільних грошових ресурсах.

 

Коефіцієнт покриття = Оборотні активи : Поточні зобов 'язання.

 

Орієнтоване значення коефіцієнта поточної ліквідності 1,0.

 

Коефіцієнт поточної ліквідності = Грошові кошти і їхні еквіва­ленти : Поточні зобов 'язання.

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) показує можливість негайного погашення частини короткострокової заборгова­ності. Рекомендована нижня границя показника 0,2.

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти : Поточні зобов' язання.

 

Рекомендована нижня границя показника — частина власних обо­ротних коштів у покритті запасів 50 %

 

Частина власних оборотних коштів у покритті запасів = Власні оборотні кошти : Усього активів.

 

Коефіцієнт покриття запасів повинен бути більше 1,0, у противно­му випадку поточний фінансовий стан підприємства вважається недо­статньо стійким.

 

Коефіцієнт покриття запасів = Стабільні джерела покриття запасів : Запаси.

 

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Комплексний аналіз фінансового стану підприємства вимагає оці­нити тенденції змін, властивим фінансовим показникам.

Показники і фактори стабільного фінансового стану під­приємства:

стійка платоспроможність;

ефективне використання капіталу;

своєчасна організація розрахунків;

наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники і фактори незадовільного фінансового стану під­приємства:

неефективне розміщення засобів;

дефіцит власних оборотних коштів;

наявність стійкої заборгованості по платежах;

негативні тенденції у виробництві.

Узагальнені показники комплексної оцінки фінансового стану: Прибутковість підприємства характеризується абсолютними і відносними величинами. Абсолютний показник прибутковості — сума прибутків або доходів. Відносний показник — рівень рентабельності.

Рівень рентабельності = Прибуток від реалізації продукції: Со­бівартість продукції х 100 %.

У процесі аналізу вивчають зміни чистого прибутку, рівня рента­бельності і фактори, що впливають на них.

Аналіз прибутковості підприємства проводиться в порівнянні з пла­ном і попереднім періодом. У процесі аналізу обов'язково враховують темпи інфляції за допомогою індексації цін.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства узагальнює отримані в процесі аналізу дані, розраховані коефіцієнти і дозволяє зро­бити аргументовані висновки про фінансовий стан підприємства.

 

Практичний блок

Відповісти на питання, проставляючи у рядках відповідно (гра­фічно) відповіді:

Так — «+» Ні — «-»

Чи вірно, що:

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті про­являється передусім у швидкості обороту його засобів.

Фінансова стійкість підприємства характеризується ста­більним підвищенням прибутків над витратами, вільним ма­невруванням грошових коштів і ефективним їх використан­ням у процесі поточної діяльності.

Коефіцієнт автономії розраховується діленням суми валюти балансу на суму власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової стабільності діленням суми власного капіталу на суму позикового капіталу.

За методикою професора, американського економіста Е. Альт­мана застосовується найбільш поширений метод оцінки ймо­вірності банкрутства підприємства — це І-модель на основі десяти факторів.

Обсяг реалізованої продукції у вартісному виражені є одним із основних факторів, від якого залежить формування чистого прибутку.

Щоб спланувати прибуток доцільно скласти точний прогноз доходів і витрат.

Сутність методу «витрати — обсяг — прибутки» — це пошук точки нульового прибутку (точки беззбитковості), яка озна­чає, що валовий дохід підприємства від реалізації дорівнює його валовим витратам, тобто витрати дорівнюють доходам.

Резерви підприємства — це використані можливості знижен­ня поточних і авансованих витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.

В залежності від джерела утворення резерви поділяються на: зовнішні та внутрішні.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс»: Затверджено наказом № 287 Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № З «Звіт про фінансові результати»: Затверджено наказом № 87 Міністер­ства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 «Звіт про рух грошових коштів»: Затверджено наказом № 87 Міністер­ства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 5 «Звіт про власний капітал»: Затверджено наказом № 87 Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Про Примітки до річної фінансової звітності: Наказ № 302 Мі­ністерства фінансів України від 29 листопаду 2000 р.