6.4. Облік товарів на складах
На відміну від складів підприємств торгівлі у коморах зак- ладів громадського харчування зберігаються не лише товари, а й продовольча сировина, призначена для приготування різних страв. Ця сировина (на відміну від сировини і матеріалів у про- мисловості), яку обліковують на субрахунку 201, має свої особ- ливості:
1) після незначної, часто недорогої та нетривалої перероб- ки, вона стає товаром, призначеним для кінцевого використан- ня (часто під замовлення клієнта, у досить короткі терміни і без варіантів перепродажу);
2) один і той же вид продукту може бути одночасно і това-
ром, готовим до реалізації, і сировиною для переробки (наприк-
лад, алкогольні напої для приготування коктейлів).
Виробництво на підприємствах громадського харчування за
своїм змістом значно ближче до передпродажної підготовки то- варів у торгівлі, ніж до виробничого процесу у промисловості, продукція якого призначається для постачання на ринок, може залишатися якісною тривалий час і неодноразово перепродава- тися. Отже, всі продукти (товари і сировину), що зберігаються у коморах підприємств громадського харчування, доцільно обліко- вувати на субрахунку 281 «Товари на складах».
Надходження сировини на склад (до комори), її відпуск у виробництво, буфети, бари, кулінарні магазини тощо оформлю- ють звичайними первинними документами: прибутковою наклад- ною, накладною (внутрішньогосподарського призначення), ви- могою-накладною, закупівельним актом тощо. Щодня або один
раз за три дні (не рідше) комірник складає Товарний звіт, а інко- ли ще й Звіт про рух тари, які передає до бухгалтерії разом з доданими до них первинними документами на рух товарів і си- ровини.
Матеріально відповідальна особа (комірник) веде облік про- дуктів і товарів у «Товарній книзі комірника» (при незначному їх асортименті) або у «Картках складського обліку матеріалів» (т. ф.
№ М-12). Правильність записів у картках (книзі) контролює бух-
галтерія не рідше одного разу на тиждень, про що робиться відпо- відна позначка (підпис працівника бухгалтерії) у цих регістрах і у Товарному звіті.
На відміну від торговельних підприємств, сировину і мате- ріали на складах у підприємствах громадського харчування об- ліковують, як правило, за продажними (роздрібними) цінами, що значно спрощує контроль за схоронністю запасів. Цей метод особливо ефективний, коли у підприємства громадського харчу- вання немає підрозділів з різними категоріями торгових націнок. З цією метою у складі субрахунка 285 «Торгова націнка» доціль- но передбачити окремий аналітичний рахунок, наприклад, 2851
«Торгова націнка товарів на складі». Відображення у бухгалтерсь-
кому обліку операцій з руху товарів і сировини на складах
підприємств громадського харчування наведено у табл. 6.5.
Таблиця 6.5
Бухгалтерські
проводки з обліку руху товарів і сировини на складах
|
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунки |
Сума, грн |
|
|
Дебет |
Кредит |
|||
|
1 |
Одержано від постачальника сировину (продукти харчування) на склад закладу громадського харчування: – купівельна вартість – сума податкового кредиту з ПДВ |
281 641 |
631 631 |
500 100 |
|
2 |
Відображено торгову націнку на придбану сировину |
281 |
2851 |
400 |
|
3 |
Відпущена сировина з комори на кухню (у виробництво) |
23 |
281 |
800 |
|
4 |
Повернено з кухні у комору невикористану сировину |
281 |
23 |
100 |
|
5 |
Списано сировину, непридатну для використання: – за купівельною вартістю – на суму торгової націнки |
947 285 |
281 281 |
10 8 |
Для обліку тари під товарами на складі бажано також перед-
бачити окремий субрахунок другого порядку (наприклад, 2841
«Тара під товарами на складі»). Аналітичний облік тари необхід-
но вести за її видами (групами) у кількісних вимірниках, за ціною та вартістю.
У більшості випадків підприємства громадського харчуван- ня використовують поворотну тару, облік якої ведуть на заба- лансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідаль-
ному зберіганні». Але в тих випадках, коли ця тара не повернена постачальнику, підприємство сплачує її вартість за заставною ціною. Вартість такої тари необхідно розглядати як штрафну санк- цію за порушення умов договору постачання. На вартість такої тари підприємство-покупець нараховує податкове зобов’язання з ПДВ і сплачує його безпосередньо до бюджету (табл. 6.6).
Таблиця 6.6
Відображення
в обліку операцій з поворотною тарою
|
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунки |
Сума, грн |
|
|
Дебет |
Кредит |
|||
|
1 |
Оприбутковано товар, одержаний від постачальника у поворотній тарі: – купівельна вартість товару (без ПДВ) – сума податкового кредиту з ПДВ – заставна вартість поворотної тари |
281 641 023 |
631 631 – |
400 80 40 |
|
2 |
Повернена постачальнику поворотна тара |
– |
023 |
35 |
|
3 |
Списано пошкоджену поворотну тару, що непридатна для подальшого використання: – заставна вартість тари – заборгованість перед постачальником – податкове зобов’язання з ПДВ (якщо винуватця пошкодження тари не виявлено) |
– 948 949 |
023 631 641 |
5 5 1 |
|
4 |
Відображено заборгованість працівника, з вини якого пошкоджена тара – всього у т. ч. сума податкового зобов’язання з ПДВ |
375 716 |
716 641 |
6 1 |
|
5 |
Утримано з винуватця вартість пошкодженої тари |
661 |
375 |
6 |
Якщо облік товарів і сировини на складі ведеться за первіс- ною вартістю, то при їх відпуску у виробництво окремо відобра- жають суму торгової націнки.
Після закінчення місяця або на дату проведення інвентари-
зації за даними карток (книги) складського обліку складають Відомість про залишки товарів на складі (у коморі). Її правильність перевіряє бухгалтер. Загальну вартість товарів за цією відомістю звіряють з даними бухгалтерського обліку.