6.4. Облік товарів на складах

На  відміну від складів підприємств торгівлі у коморах зак- ладів  громадського харчування зберігаються не лише товари, а й продовольча сировина, призначена для  приготування різних страв. Ця  сировина (на  відміну від сировини і матеріалів у про- мисловості), яку обліковують на субрахунку 201, має  свої  особ- ливості:

1) після незначної, часто  недорогої та нетривалої перероб- ки, вона  стає  товаром, призначеним для кінцевого використан- ня  (часто під замовлення клієнта, у досить короткі терміни і без варіантів перепродажу);

2) один  і той  же вид  продукту може  бути  одночасно і това-

ром,  готовим до реалізації, і сировиною для переробки (наприк-

лад, алкогольні напої для приготування коктейлів).

Виробництво на підприємствах громадського харчування за

своїм  змістом значно ближче до передпродажної підготовки то- варів  у торгівлі, ніж  до  виробничого процесу у промисловості, продукція якого призначається для постачання на ринок, може залишатися якісною тривалий час і неодноразово перепродава- тися.  Отже,  всі продукти (товари і сировину), що зберігаються  у коморах підприємств громадського харчування, доцільно обліко- вувати  на субрахунку 281 «Товари на складах».

Надходження сировини на  склад  (до  комори), її відпуск  у виробництво, буфети, бари,  кулінарні магазини тощо  оформлю- ють звичайними первинними документами: прибутковою наклад- ною,  накладною (внутрішньогосподарського призначення), ви- могою-накладною, закупівельним актом тощо.  Щодня або один

раз за три дні (не рідше) комірник складає Товарний звіт, а інко- ли  ще  й  Звіт  про  рух  тари,  які  передає до  бухгалтерії разом з доданими до них  первинними документами на рух товарів і си- ровини.

Матеріально відповідальна особа  (комірник) веде облік  про- дуктів  і товарів у «Товарній книзі комірника» (при незначному їх асортименті) або у «Картках складського обліку  матеріалів» (т. ф.

№ М-12).  Правильність записів у картках (книзі) контролює бух-


галтерія не рідше  одного разу на тиждень, про що робиться відпо- відна  позначка (підпис працівника бухгалтерії) у цих регістрах і у Товарному звіті.

На  відміну від торговельних підприємств, сировину і мате- ріали  на  складах у підприємствах громадського харчування об- ліковують, як  правило, за  продажними (роздрібними) цінами, що значно спрощує контроль за схоронністю запасів. Цей  метод особливо ефективний, коли у підприємства громадського харчу- вання немає підрозділів з різними категоріями торгових націнок. З цією  метою у складі субрахунка 285 «Торгова націнка» доціль- но  передбачити окремий аналітичний рахунок, наприклад, 2851

«Торгова націнка товарів на складі». Відображення у бухгалтерсь-

кому   обліку   операцій  з  руху  товарів  і  сировини  на   складах

підприємств громадського харчування наведено у табл. 6.5.

Таблиця 6.5

Бухгалтерські  проводки  з обліку  руху  товарів і сировини  на складах

 

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

рахунки

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Одержано від постачальника сировину

(продукти харчування) на склад закладу громадського харчування:

– купівельна вартість

– сума податкового кредиту з ПДВ

 

281

641

 

631

631

 

500

100

2

Відображено торгову націнку на придбану

сировину

 

281

 

2851

 

400

3

Відпущена сировина з комори на кухню (у

виробництво)

 

23

 

281

 

800

4

Повернено з кухні у комору невикористану

сировину

 

281

 

23

 

100

5

Списано сировину, непридатну для

використання:

– за купівельною вартістю

– на суму торгової націнки

 

947

285

 

281

281

 

10

8

 

Для обліку  тари  під товарами на складі  бажано також перед-

бачити окремий субрахунок другого  порядку (наприклад, 2841

«Тара під товарами на складі»).  Аналітичний облік  тари  необхід-

но вести  за її видами (групами) у кількісних вимірниках, за ціною та вартістю.

У більшості випадків підприємства громадського харчуван- ня використовують поворотну тару, облік  якої ведуть на заба- лансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідаль-


ному  зберіганні». Але в тих випадках, коли ця тара  не повернена постачальнику, підприємство сплачує її вартість за заставною ціною. Вартість такої  тари необхідно розглядати як штрафну санк- цію  за порушення умов  договору постачання. На  вартість такої тари  підприємство-покупець нараховує податкове зобов’язання з ПДВ  і сплачує його  безпосередньо до бюджету (табл.  6.6).

Таблиця 6.6

Відображення в обліку  операцій  з поворотною  тарою

 

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

рахунки

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Оприбутковано товар, одержаний від

постачальника у поворотній тарі:

– купівельна вартість товару (без ПДВ)

– сума податкового кредиту з ПДВ

– заставна вартість поворотної тари

 

281

641

023

 

631

631

 

400

80

40

2

Повернена постачальнику поворотна тара

023

35

3

Списано пошкоджену поворотну тару, що

непридатна для подальшого використання:

– заставна вартість тари

– заборгованість перед постачальником

– податкове зобов’язання з ПДВ (якщо винуватця пошкодження тари не виявлено)

 

948

949

 

023

631

641

 

5

5

1

4

Відображено заборгованість працівника, з вини

якого пошкоджена тара – всього

у т. ч. сума податкового зобов’язання з ПДВ

 

375

716

 

716

641

 

6

1

5

Утримано з винуватця вартість пошкодженої тари

661

375

6

 

Якщо облік  товарів і сировини на складі ведеться за первіс- ною  вартістю, то при  їх відпуску у виробництво окремо відобра- жають  суму торгової націнки.

Після закінчення місяця або на дату проведення інвентари-

зації  за даними карток (книги) складського обліку  складають Відомість про залишки товарів на складі (у коморі). Її правильність перевіряє бухгалтер. Загальну вартість товарів за цією  відомістю звіряють з даними бухгалтерського обліку.