3.7. Облік технічного обслуговування і ремонтів транспортних засобів

Згідно з  «Положенням  про  технічне обслуговування і ре-

монт  дорожніх транспортних засобів автомобільного транспор-


ту», затвердженим наказом Міністерства транспорту України від

30.03.1998 р. №  102, система технічного обслуговування та  ре-

монту  ДТЗ  передбачає:

— підготовку до продажу;

— технічне обслуговування в період обкатки;

— щоденне обслуговування (ЩО);

— перше технічне обслуговування (ТО-1);

— друге  технічне обслуговування (ТО-2);

— сезонне технічне обслуговування;

— поточний ремонт (ПР);

— капітальний ремонт (КР);

— технічне обслуговування під час консервації ДТЗ;

— технічне обслуговування та ремонт ДТЗ  на лінії.

Перелік та обсяги робіт  з підготовки до продажу та в період обкатки автомобіля встановлюються виробником і наводяться  у сервісній документації ДТЗ. Підготовку до продажу здійснює торговельна організація.

Технічне обслуговування (ТО) —  це  комплекс операцій чи

операція щодо  підтримки працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспорту- вання.

Технічне обслуговування ДТЗ  в період експлуатації вико-

нується у планово-обов’язковому порядку і включає визначений відповідними інструкціями перелік обов’язкових робіт  і проце- дур. Наприклад, щоденне обслуговування проводиться після за- кінчення роботи і передбачає: перевірку технічного стану;  вико- нання робіт  щодо  підтримування належного зовнішнього вигля- ду; заправлення експлуатаційними рідинами; усунення виявле- них  несправностей; санітарну обробку ДТЗ  (за  потребою). Такі ж переліки затверджені й для інших видів  технічного обслугову- вання. При цьому  вказане Положення передбачає, що ТО-2 про- водиться разом з черговим ТО-1,  а сезонне техобслуговування — разом з ТО-2.  Прибирально-мийні  роботи виконуються за  по- требою, але обов’язково перед  ТО  чи ремонтом. Періодичність ТО  ДТЗ  наведено у табл. 3.4.

Поточний  ремонт виконується за  потребою, згідно  з  ре-

зультатами діагностування технічного стану  ДТЗ  (або  за наяв- ності  несправності) і призначений для забезпечення або віднов- лення його  працездатності. До  поточного ремонту ДТЗ  нале- жать  роботи, пов’язані  з одночасною заміною не  більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). Будь-який ремонт агре-


Періодичність технічного  обслуговування  ДТЗ

 

Тип ДТЗ

Періодичність ТО, пробіг, км

ЩО

ТО-1

ТО-2

Автобуси, легкові автомобілі

Один раз за робочу

добу незалежно від кількості робочих змін

5000

20000

Автомобілі вантажні, автобуси на базі

вантажних автомобілів або з викорис- танням їх базових агрегатів, автомобі- лі повноприводні, причепи і напівпричепи

 

4000

 

16000

 

гатів належить до поточного ремонту. Базовими агрегатами ДТЗ

є такі:

— двигуни з картером зчеплення у зборі;

— коробка передач, роздавальна коробка;

— гідромеханічна передача;

— задній міст  (вісь);

— середній міст  (вісь);

— передня вісь  (міст);

— рульове керування;

— кабіна вантажного та кузов  легкового автомобіля;

— кузов  автобуса;

— рама;

— підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида.

Капітальний ремонт — це ремонт, який виконується для віднов- лення справності та повного або близького до повного відновлен- ня ресурсу  виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому  числі  базових. До капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами  для вантажних автомобілів та причепів або одночасною замі- ною не менше трьох базових агрегатів. Операції щодо  заміни шин та акумуляторних батарей не належать до ремонтних робіт.

Отже,  усі види  ремонтів — це процедура відновлення працез- датності автомобіля, яка  включає ремонт або заміну непридатних (пошкоджених) деталей, а техобслуговування — це підтримка ма- шини у робочому стані,  яка  не передбачає заміни яких-небудь деталей, крім  автомобільних шин і акумуляторних батарей. Роз- різняти ці поняття важливо для правильної організації податково- го обліку  валових витрат.

Техобслуговування і ремонт автомобілів можуть виконува- тися  силами самого АТП  (господарським способом) або  із залу- ченням станції техобслуговування (підрядним способом). Договір


з СТО  необхідно укладати в письмовій формі відповідно до ви- мог цивільного законодавства. У договорі треба  передбачити такі показники:

— найменування і місцезнаходження сторін;

—  перелік робіт  з  технічного обслуговування або  ремонту

ДТЗ,  термін їх виконання;

— вартість робіт  і порядок розрахунків;

— гарантійні зобов’язання виконавця і т. ін.

Законом України «Про автомобільний транспорт» чітко  виз- начено коло  обов’язків та відповідальності виконавця за догово- ром  про  ТО і ремонт автомобілів:

1) надати можливість замовнику (або  уповноваженій ним особі)  особисто спостерігати за виконанням умов  договору;

2) безоплатно усувати недоліки, виявлені під час прийман-

ня виконаних робіт;

3) гарантувати відповідність технічного стану  автомобільно- го транспортного засобу  встановленим вимогам в межах  прове- деного ТО і ремонту;

4) виконувати гарантійні зобов’язання, надані замовнику, та ін.

При виконанні ремонту і техобслуговування господарським способом відповідальність за якість робіт, їх повноту та справність автомобіля покладається на саме  автопідприємство. Витрати на ремонт і ТО (зарплата виконавців з нарахуваннями, вартість вит- рачених запасних частин і ремонтних матеріалів, амортизація основних засобів, задіяних при  виконанні ремонту, і т. ін.) відно- сяться на витрати виробництва і включаються до складу  валових витрат для визначення оподатковуваного прибутку.

У бухгалтерському обліку  немає суттєвих особливостей відоб- раження витрат на  ремонти і ТО  автомобілів порівняно з  об- ліком таких   витрат для  підтримання у справному стані  інших видів  основних засобів — їх відносять на  витрати підприємства (дебет   рахунків 23, 91, 92, 93 та  ін.  з  кредита рахунків обліку запасів та зобов’язань).