ДОДАТКИ

Додаток 3

 

Ідентифікаційний код (номер)

 

 

 

Найменування підприємства

(повна і точна назва)

 

 

 

 
ЗАЯВА

НА ВІДКРИТТЯ РАХУНКІВ

Найменування установи банку

Просимо відкрити                                                                                        

(поточний (основний, додатковий), бюджетний та ін. рахунки)

рахунок на підставі Інструкції № 3 Національного банку України, нам ві- домої та такої, що має обов’язкову для нас силу. В інших установах банків рахунків не маємо, маємо                                                                                  

(вказати номери рахунків та в яких установах банків вони відкриті;

Керівник (посада)                                                 (Підпис) Головний бухгалтер                                             (Підпис) М.П.

ВІДМІТКИ БАНКУ

            Відкрити        рахунок

Документи на оформлення

(поточний, бюджетний відкриття рахунка та та ін. рахунки)

здійснення операцій за рахунком перевірив

Дозволяю

Керівник        (Підпис)

«          »          199      р.

Рахунок відкрито

М.П.

№ бал. рахунка          № особов. рахунка

Головний бухгалтер (Підпис)


Додаток 4

УГОДА НА ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-КАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

м.

«          »          199   р.

Акціонерний банк, названий у подальшому «Банк», в особі Голови Правління, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та названий у пода- льшому «Клієнт», в особі, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, укла- ли цю угоду про таке:

1. ПРЕДМЕТ УГОДИ

1.1. Клієнт доручає, а Банк приймає на себе обов’язки щодо відкриття розрахункового рахунка і здійснення розрахункового і касового обслуго- вування статутної діяльності Клієнта відповідно до чинного законодавства України.

2. БАНК ЗОБОВ’ЯЗУЄТЬСЯ:

2.1. Відкрити Клієнту розрахунковий рахунок № після надання Клієн-

том необхідних документів та їх перевірки Банком.

2.2. Надати Клієнту комплекс послуг з розрахунково-касового обслу-

говування.

Комплексне розрахунково-касове обслуговування полягає  у  веденні

рахунка Клієнта і здійсненні Банком за дорученням Клієнта всіх розрахун-

кових і касових операцій, передбачених законодавством, у тому числі: ви-

конання доручень Клієнта про перерахування грошових сум з одного на-

лежного йому рахунка на інший і рахунки третіх осіб, виконання доручень

Клієнта про отримання належних йому грошових сум від інших осіб і про

зарахування їх на рахунок Клієнта (інкасо), приймання і надання готівки у

випадках, передбачених законодавством.

Надання інших послуг, що безпосередньо не стосуються розрахунко-

во-касового обслуговування (наприклад, надання кредитів, факторинг, фо-

рфейтинг, лізинг, депозитні операції), здійснюється Банком на  підставі

окремих угод.

2.3. Своєчасно і правильно виконувати розрахункові операції за дору-

ченням Клієнта відповідно до Положення про безготівкові операції в гос-

подарському обігу України та іншими нормативними актами НБУ.

Списання коштів з рахунка Клієнта виконується тільки за його дору-

ченням або з його згоди. Безакцептне списання коштів з його рахунка

здійснюється лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Списання коштів з рахунка Клієнта виконується в поточний день,

якщо розрахунковий документ надано Банку до 16 год. за київським


часом; наступним робочим днем — якщо розрахунковий документ на-

дано Банку після 16 год. за київським часом (у тому числі каналами

«Клієнт-Банк»).

2.4. Здійснювати приймання касової виручки відповідно з правилами

касової роботи в установах банків.

Видавати Клієнту готівку на виплату заробітної плати в строки і в су-

мах, що передбачені в касовій заявці:


за першу половину місяця за другу половину місяця


числа;

числа


та інші потреби, передбачені чинним законодавством.

Банк має право відмовити в наданні готівки, якщо сума, яку потребує

Клієнт, перевищує суму, що зазначена в касовій заявці.

Касові заявки із сумою, що перевищує залишок на розрахунковому ра-

хунка Клієнта, не приймаються.

Претензії Клієнта щодо нестачі готівки Банк не розглядає; не несе від-

повідальності, якщо нестача виявлена при перерахунка готівки поза при-

міщенням Банку і без участі його представників.

2.5. Забезпечувати Клієнта бланками таких розрахунково-касових до-

кументів: чековими книжками, заявами на внесення готівки.

Надання Клієнту бланків цих розрахунково-касових документів здійс-

нюється Банком протягом трьох робочих днів з дня звернення Клієнта з

відповідним проханням.

Надання  Клієнту  оформленої  чекової  книжки  здійснюється  Банком

протягом трьох робочих днів з дня звернення Клієнта з відповідним про-

ханням.

Надання  Клієнту  оформленої  чекової  книжки  здійснюється  Банком

протягом трьох робочих днів з дня підписання цієї угоди.

2.6. При наявності руху за рахунком видавати Клієнту виписки з роз-

рахункового рахунка з прикладенням відповідних документів головному

бухгалтеру, керівнику підприємства, іншому співробітнику підприємства

при  наявності належним чином оформленої довіреності протягом двох

днів з дня здійснення операцій.

2.7. Банк гарантує таємницю операцій за рахунком. Без згоди Клієнта

довідки, зазначені у п. 2.6, можуть бути надані третім особам тільки у ви-

падках, спеціально передбачених законодавством.

2.8. Консультувати Клієнта з питань законодавства щодо розрахун-

ків, банківської техніки, правил документообігу та інших питань, що

мають безпосереднє відношення до розрахункового і касового обслуго-

вування.

2.9. Забезпечити збереження довірених Банку грошових коштів. При

наявності очевидної фальсифікації розрахунково-касових операцій Банк

зобов’язаний відмовити в здійсненні операцій.

2.10. Виплачувати Клієнту відсотки за залишками на розрахункових

рахунках у розмірі, згідно з тарифами Банку.

Виплата відсотків здійснюється один раз на квартал шляхом зараху-

вання відповідної суми на рахунок Клієнта не пізніше 5 числа місяця, що

слідує за кварталом.


3. БАНК МАЄ ПРАВО

3.1. Відмовити в здійсненні розрахункових і касових операцій при на- явності фактів, що свідчать про порушення Клієнтом чинного законодав- ства, в тому числі банківських правил, техніки оформлення розрахункових документів і строків їх подання Банку.

3.2. Відмовити Клієнту в наданні готівки у випадку несвоєчасного пред’явлення (або непред’явлення) Клієнтом касової заявки, а також пере-

вищення її ліміту.

3.3. Здійснювати  перевірки  дотримання  Клієнтом  касової  дисци-

пліни.

3.4. Щоквартально проводити коригування розміру відсоткової ставки

за середньомісячні залишки на розрахунковому рахунка Клієнта пропор-

ційно зміні відсоткової ставки рефінансування НБУ.

3.5. При відсутності руху за рахунком Клієнта протягом трьох місяців,

а також якщо середньомісячний залишок за рахунком становить менше

ніж 500 грн, Банк має право в односторонньому порядку розірвати угоду,

повідомивши Клієнта про це за 30 (тридцять) банківських днів.

4. КЛІЄНТ ЗОБОВ’ЯЗУЄТЬСЯ

4.1. Зберігати всі наявні в нього гривні на рахунках Банку.

4.2. Розраховуватися за своїми зобов’язаннями у безготівковій формі

шляхом перерахування на рахунки, за винятком випадків, що передбачені

законодавством.

4.3. Здавати готівку на рахунок за винятком перехідних залишків кош-

тів у касі (ліміту каси).

4.4. Щоквартально надавати Банку касову заявку за встановленою фо-

рмою для визначення потреб Клієнта в готівці не пізніше 15 числа місяця,

що слідує за звітним.

4.5. Надавати Банку, за добу до отримання готівки, чек за встановле-

ною формою.

4.6. Виконувати чинні інструкції, правила та інші нормативні акти з

питань здійснення розрахунково-касових операцій.

4.7. Сплачувати вартість послуг Банку за розрахунково-касовим обслу-

говуванням згідно тарифів, що затверджуються Правлінням Банку.

4.8. Оплата послуг Банку здійснюється платіжним дорученням, яке на-

дається в  Банк  одночасно з  документами, необхідними для  здійснення

операцій, за проведення яких сплачується винагорода Банку.

4.9. Про зміну юридичної адреси в тижневий строк повідомити Банкові

в письмовій формі.

4.10. Готівка з каси Банку до каси Клієнта перевозиться транспортом

Клієнта. Відповідальність за безпеку перевезення готівки з Банку до каси

Клієнта несе Клієнт.


5. КЛІЄНТ МАЄ ПРАВО

5.1. Самостійно розпоряджатися грошовими засобами, що знаходяться на його рахунка, в порядку і в межах чинного законодавства.

5.2. Надавати Банку доручення за розрахунково-касовим обслугову-

ванням, чинити запити, вимагати звіти про виконання доручень.

5.3. Вимагати і отримувати готівку в межах касового плану в випадках,

що передбачені законодавством.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

6.1. За несвоєчасне або неправильне списання грошових коштів з ра- хунка Клієнта, а також за несвоєчасне або неправильне зарахування Бан- ком сум, що належать власникові рахунка. Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі подвійної ставки НБУ несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочки.

6.2. За ухилення від сплати послуг Банку або несвоєчасну сплату по- слуг Банку Клієнт сплачує Банку за кожний день прострочки пеню в роз- мірі подвійної ставки НБУ. У випадку ненадання в Банк платіжного дору- чення на сплату послуг Банку Банк має право відмовити Клієнту в здійсненні операцій за рахунком до повної сплати послуг Банку.

6.3. За не інформування Банку протягом 5 днів після отримання випис- ки з рахунка про помилково зараховані на рахунок Клієнта суми останній сплачує Банку за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, неправильно зарахованої на рахунок і не належної йому суми.

7. ІНШЕ

7.1. Ця угода укладена в двох примірниках українською мовою.

7.2. Строк дії угоди.

7.3. Будь-яка із сторін має право розірвати угоду в односторонньому

порядку до дати припинення строку дії, попередньо повідомивши іншій

стороні за 30 (тридцять) днів.

7.4. Обслуговування Клієнта за системою «Банк-Клієнт» здійснюється

на підставі окремої угоди.

7.5. Банк залишає право в односторонньому порядку вносити зміни до

цієї угоди у випадку зміни законодавства з обов’язковим повідомленням

Клієнтові в тижневий строк.

8. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН БАНК            КЛІЄНТ


 

0401002


Додаток 5


 

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ №       


 

від «    »


 

199


 

р.         Одержано банком


Платник         «          »


199      р.


Код     ДЕБЕТ            СУМА

код банку


Банк платника ум.

Одержувач


 

рах. №


Код     КРЕДИТ

код банку       рах. №

Банк одержувача


ум.

Сума літерами


рах. №


 

Призначення платежу

Проведено банком

«          »          199_    р.

Підпис банку

Підписи платника


 

0481008


 

Додаток 6


 

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР №       


 

від «    »


 

199      р.


Платник         «          »


199      р.


Код     ДЕБЕТ            СУМА

код банку


Банк платника ум.

Одержувач


 

рах. №


Код     КРЕДИТ

код банку       рах. №

Банк одержувача


ум.

Сума літерами


рах. №


 

Призначення платежу

Проведено банком

«          »          199_    р.

Підпис банку

Підписи платника


Додаток 7

ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ №            


 

від «    »

Платник


 

199


 

р.

Одержано банком


«          »          199      р.

Код     ДЕБЕТ            СУМА

код банку


Банк платника ум.

Одержувач


 

рах. №


Код     КРЕДИТ

код банку       рах. №

Банк одержувача


ум.


рах. №


Призначення платежу

            Підписи одержувача             СУМА ДО

Сума до оплати літерами     ДЕБЕТ

ОПЛАТИ

рах. №


 

рах. №

рах. №


КРЕДИТ


проведено банком


«          »          199      р.


 

 

 

 

218

 

Підписи платника


Підпис банку


Додаток 8

ЗАЯВА НА АКРЕДИТИВ


 

від «    »


 

199      р.


Одержано банком

«          »          199      р.

Заявник акредитива  Бенефіціар

Код     Код

Банк-емітент  Банк бенефіціара

ум. МФО №   ум. МФО №

Відкрийте нам акредитив    Строк дії акредитива


(вид акредитива)       «          »


199__ р.


Сума   Акредитив у іншому банку виконати:

(виконуючому)          (цифрами і літерами)

а) за рахунок коштів платника,

депонованих у виконуючому

банку:

Умови акредитива до виконуючого

документів до банку —        б) інкасацією емітента;

банку скерувати:

а) спецзв’язком;         в) через кореспондентський

рахунок

б) коротким повідомленням:

банку-емітента

— електронною поштою;    (зайве закреслити).

— телетайпом.

(Інші лінії зв’язку, вказати які.

Зайве закреслити).    З акцептом (чиїм), без акцепту.


Угода №         «          »


_199


р.         Платіж (чи акцепт) здійснити


Назва товарів, виконаних робіт,     проти:

наданих послуг

(кількість, ціна, сума)

Додаткові умови: (перелік документів, які додаються дореєстру доку-

ментів за акредитивом)

Підпис заявника акредитива


Додаток 10

ІНКАСОВЕ ДОРУЧЕННЯ №

(РОЗПОРЯДЖЕННЯ)

Одержано банком


 

від «    »


 

199   р.


«          »          199      р.


Платник

Код     код банку       ДЕБЕТ            СУМА

Банк платника


ум.

Одержувач


рах. №


Код     код банку       КРЕДИТ Банк одержувача


ум.

Сума літерами


рах. №


 

 

 

 

220

 

Призначення платежу          Сума

Вид оп.

Приз.пл.

Строк пл.

Черг. пл.

№ банку

Проведено банком

«          »          199      р.

Підпис одержувача   Підпис банку


Додаток 11

ПЛАТІЖНА ВИМОГА №


 

від «    »


 

199


 

р.         Одержано банком


«          »          200      р.

Платник

Код     код банку       ДЕБЕТ            СУМА

Банк платника


ум.

Одержувач


рах. №


Код     КРЕДИТ

код банку рах. №

Банк одержувача


ум.

Сума літерами


рах. №


 

Призначення платежу

Проведено банком

«          »          2000    р.

Підпис одержувача

Підпис банку

Додаток 12

РОЗПОРЯДЖЕННЯ КРЕДИТНОГО ВІДДІЛУ

«          »          200_   р.

Видати позику за кредитною угодою №   

від      

(найменування позичальника)

у розмірі        


позичковий рахунок №


(позичальника)


Голова            Документ (меморіальний ордер)

Правління                  №       

Кредитний працівник ————— Бухгалтер —————


 

(лицева сторона)


Додаток 13


 

СТРОКОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ №

«          »          200      р.

 

 

рах.

 

 

Банк позичальника ум.

Код

КРЕ-

Строк платежу тисяча                                 ДИТ

исло, місяць, рік прописом)

дев’ятсот дев’яносто року

 

рах.

рах.

За     отриману     нами     позику      зо-

бов’язуємось сплатити

 

банку

Вид. опер.

 

Призн. плат.

 

 

гривень

Строк плат.

 

(прописом)

При настанні строку суму зобов’язання спишіть

 

 

з нашого у Вас рахунка Меморіальний ордер

 

 

 
Позичальник ДЕБЕТ Сума

Код


Проведено банком « »


200      р.


М. П.   Підписи клієнта

Підписи банку

(зворотний бік)

Відмітки про сплату

 

Дата

Сума

Залишок

Підпис

 

 

 

 


Додаток 14

ОПЕРАЦІЙНОМУ ВІДДІЛУ РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Згідно з угодою №


від «    »


200      р.


Видайте позику організації            

(найменування позичальника)

позичковий рахунок №       

 

 

Сума

Строк погашення

 

% ставка

Продовж.

строк

Нова %

ставка

% ставка

за прострочку

 

 

 

 

 

 

«          »          200      р.

Голова правління

Начальник відділу

Додаток 15

РОЗРАХУНОК РЕЗЕРВУ НА МОЖЛИВІ ВТРАТИ

ЗА КРЕДИТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

НА      КВАРТАЛ 200          Р.

(назва банку) (адреса банку)

 

 

Групи кредитів за категоріями ризику

Заборгованість за кредитами на поча-

ток поточного кварталу

Заборгованість зменшується на:

Заборгова- ність, що при- ймається для розрахунка

Рівень резервування, %

Розрахунковий резерв (гр.7  гр. 9)

Рівень резервування

на квартал

Гарантії Уряду України і банків країн категорії А

Грошові вклади і депозити пози-

чальника в банку, що надає позику

Вартість майна, оформленого під заставу, і майнових прав по- зичальника

 

Усього (гр. 3 + гр.4 + гр. 5)

Сума резерву, що має бути

сформована на поточний

квартал

Фактично сформований ре-

зерв на початок кварталу

Відхилення (+). (-) (гр. 11 гр. 12)

 

усього (гр. 2 -гр. 6)

Утому числі заборгова- ність за кредитами, нада- ними до 01.07.97 в гр. 7

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Стандартні

Під контролем Субстанда- ртні Сумнівні Безнадійні Усього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Додаток 16

ОСОБИСТА КАРТКА ПОЗИЧАЛЬНИКА

Позичальник            

(повна назва позичальника, його юридична адреса та місцезнаходження, номер телефону)

(підпорядкованість позичальника, повна назва та адреса керівної установи, номер телефону)

(форма власності)

(галузь економіки)

(код та шифр галузі економіки)

(повна назва та адреса обслуговуючого банку клієнта, номер розрахункового рахунка)

(вид кредиту)

(шифр кредиту)

Керівник                                                                                                         

(посада, прізвище, ім’я та по батькові, номер телефону)

Головний бухгалтер                                                                                     

(прізвище, ім’я та по батькові, № телефону)

№ кредитної у годи                      № позичкового рахунка                         Форма забезпечення кредиту                                                                        Сума кредиту                                                                                                  Відсоткова ставка                                                                                           Термін надання кредиту: з                                       по                                 Графік надходження відсотків за користування кредитом

Перелік документів, що надані позичальником:

Пролонгація

1. З      по        відсоткова ставка       Графік надходження відсотків за користування кредитом

Графік погашення основної заборгованості

2. З      по        відсоткова ставка     


 

 

 

225

 
Графік надходження відсотків за користування кредитом

Графік погашення основної заборгованості

Прострочка

Дата винесення на прострочку      

№ позичкового рахунка за прострочкою    Загальна сума заборгованості за простроченим кредитом         

У тому числі:

відсотки         основна заборгованість       

дата погашення кредиту     


Додаток 17

Затверджено Постановою Правління

Національного банку

України № 129 від 7 липня 1994 р.

ТИПОВА УГОДА ПРО ПОВНУ ІНДИВІДУАЛЬНУ МАТЕРІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

З метою забезпечення зберігання матеріальних цінностей         

(найменування установи банків)

в особі           

(керівник установи банку або його заступник, прізвище, ім’я по батькові)

який іменується надалі «Адміністрація», з одного боку, і працівник    

(найменування установи банку, прізвище, ім’я, по батькові)

який іменується надалі «Працівник», з іншого боку, уклали цю угоду про таке:

1. Працівник, що займає посаду


 

або виконує роботу,


 

(найменування посади)


 

безпосередньо пов’язану зі зберіганням, обробкою, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням цінностей (непотрібне закреслити), бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей і у зв’язку з викладеним зо- бов’язується:

а) обережно поводитися з переданими йому цінностями і вживати за-

ходи щодо запобігання шкоди;

б) своєчасно повідомляти адміністрації установи банку про всі обста-

вини, що загрожують безпеці зберігання довірених йому цінностей;

в) суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з

цінностями та їх зберігання;

г) не розголошувати ніде, ніколи і ні за яких обставин відомі йому опе-

рації щодо зберігання цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сиг-

налізації, а також службові доручення щодо каси.

2. Адміністрація зобов’язується:

а) створювати працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і

забезпечення повного збереження довірених йому матеріальних цінно-

стей;

б) ознайомлювати працівника з чинним законодавством щодо матеріа-

льної відповідальності працівників за заподіяну підприємству, установі,


 

 

 

227

 

організації шкоду, а також з інструкціями і правилами зберігання, при- ймання, видачі, обробки, перерахування і перевезення цінностей, діючих у банківській системі країни;

в) проводити у встановленому порядку ревізії цінностей.

3. У разі незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому

матеріальних  цінностей  визначення  розміру,  заподіяної  підприємству,

установі, організації шкоди і його відшкодування проводиться відповідно

до чинного законодавства.

4. Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода запо-

діяна не за його вини.

5. Дія цієї угоди поширюється на весь час роботи з довіреними праців-

нику матеріальними цінностями підприємства, установи, організації.

6. Ця угода укладена у двох примірниках, перший з яких має бути в

адміністрації, а другий — у працівника.

Адреса учасників угоди

Підписи сторін договору

підпис Адміністрація підпис            Працівник

«          »          200    р.


Додаток 18

Затверджено Постановою Правління Національного банку України

№ 129 від 7 липня 1994 р.


 

(дата)

ОБ’ЯВА №

НА ВНЕСЕННЯ ГОТІВКИ

Від кого

Для зарахув.

Банк одержувача на рахунок

Одержувач

Сума літерами


Сума цифрами


 

Призначення плате-

жу      

Підпис клієнта Бухгалтер

 Гроші прийняв касир         


(дата) КВИТАНЦІЯ Від кого

Для зарахув.

Банк одержувача на рахунок

Одержувач

Сума літерами


Сума цифрами


 

Призначення платежу

М.П. Бухгалтер Гроші прийняв касир


 

(дата)

Від кого


 

ОРДЕР


рах №  Сума загальна


Банк одержувач         КРЕДИТ    Суми    часткові

 

Код

 

 

Рах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Касир

вид.опер.

 

Приз. плат.

 

гр. банку

 

 

 
Код

Одержувач     Призначення плате-

жу      

Бухгалтер


Додаток 19

Затверджено Постановою Правління

Національного банку України

№ 129 від 7 липня 1994 р.

ПРИХОДНИЙ КАСОВИЙ ОРДЕР №

(дата заповнення)

Від кого          рах №  Сума загальна

Банк одержувача       КРЕДИТ Суми часткові Код

 

К

од

 

рах.

№ №

 

 

 

Одержувач

 

 

 

 

 

 

Код

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сума літерами

Вид.

 

Приз. плат.

 

 

Призначення платежу

№ гр. банку

 

Підпис платника Контролер Бухгалтер     Касир


Додаток 20


 

Титульна сторінка


Затверджено Постановою Правління

Національного банку України

№ 129 від 7 липня 1994 р.


 

Найменування установи банку:

КНИГА обліку прийнятих

і виданих грошей

(цінностей)

(прізвище та ініціали)

Розпочата

Закінчена

Записи в цій книзі проводяться

до повного її використання

(розгорнутий аркуш)

(ліва сторінка)           (права сторінка)

 

 

ПРИХОД

 

ВИДАТОК

 

Дата

 

від кого при- йнято (прі- звище касира)

 

кількість приходних документів

 

сума циф-

рами

 

кому видано (прізвище ка- сира)

 

кількість приходних документів

 

сума циф-

рами

 

суми літера-

ми

 

розписка про одержання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього за день

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Додаток 21

Затверджено Постановою Правління

Національного банку України

№ 129 від 7 липня 1994 р.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид

опер.

 

Приз.

плат.

 

гр.

банку

 

 

 
Призначення платежу Пред’явлений         № Виданий


Показ. Касплана

ВИДАТКОВИЙ КАСОВИЙ ОРДЕР

                    

місце для наклею- вання талона ДЕБЕТ

 

 

 

Т №

 

талон до каси

(дата заповнення)

 

ВИДАТИ Найменування банку

рах.

Сума

Загальна

Вид витрат банку                                                           КРЕДИТ

 

рах.

Сума літерами

 

 

 

 

 
Сума Код


(дата)

Зазначену в ордері суму одержав

Контролер Бухгалтер

Касир


Додаток 22

КОПІЯ СУПРОВІДНОЇ ВІДОМОСТІ     

ДО СУМКИ З ГРОШОВОЮ ВИРУЧКОЮ №

(дата заповнення)

Від (кого)

Одержувач     Дебет  талон до каси

рах. №

Сума

готівкою         Кредит

Для зарахування на рахунок            рах. №

Банк одержувача

Загальна

Сума літерами, грн.

            Сума Код

Керівник підприємства (організації)

Касир             

Розписка


 

Опломбовану сумку №

прийняв інкасатор банку

Вид. опер.

Інкасатор


 

без перерахування вкладених у неї грошей


 

Приз. плат


 

(чіткий підпис інкасатора)


 

№ гр. банку

Печатка банку

3-го примірника


зворотний бік


(дата заповнення)


(Цей примірник залишається в госпорганах як квитанція про прийман-

ня сумки)

До уваги клієнта

1. У сумку вкладається для здавання в установи банків уся грошова

виручка понад встановлений банком ліміт залишку готівки. Гроші підби-

раються за купюрами. Відбиток пломбіра має бути чітким.

2. При здаванні сумки з грошима інкасатору вимагайте від нього:

1) пред’явлення посвідчення особи і доручення на одержання сумки та

явочної картки, завіреної печаткою;

2) видачі порожньої сумки, закріпленої за підприємством, на заміну

сумки з грошима;

3) розписку інкасатора на копії супровідної відомості та накладання на

неї чіткої печатки про одержання опломбованої сумки.

3. Обережно поводьтеся із сумкою.

Національний банк України


Додаток 23

Затверджено Постановою Правління

Національного банку України

№ 129 від 7 липня 1994 р.

Титульна сторінка

Найменування установи банку:

КНИГА

обліку залишків бланків суворої

звітності


з           по

Розпочата

Закінчена


19   р.


Записи в цій книзі проводяться

до повного її використання            

нижок

 

Залиш-

ки на

Чекові книжки

 

Вкла- дні кни- жки

 

 

Ф.377

 

 

 

Тру- дові кни- жки

Вкла- диші до трудо-

к вих

 

 

 

 

Усь ого

 

Гро-

шові

Роз- раху- нкові

 

 

 
Остання сторінка

Найменування установи банку:

ЗАВІРЯЮЧИЙ НАДПИС

У цій книзі пронумеровано, прошнуровано

та скріплено печаткою банку


 

з

Керівник установи


 

(літерами)

по


аркушів

включно

(підпис)


Головний бухгалтер

Завідуючий касою


(підпис) (підпис) (дата)


Додаток 24

Затверджено Постановою Правління

Національного банку України

№ 129 від 7 липня 1994 р.

Титульна сторінка

Найменування установи банку:

КНИГА

обліку видачі з комори та інших грошових

сховищ грошових білетів та інших цінностей

для обробки, контрольного перерахування,

ревізії та повернення у сховище

Розпочата

Закінчена

Записи в цій книзі проводяться

до повного її використання

 

 

Дата

 

Наймену- вання цінностей

 

Сума чи кі- лькість (цифрами та літера- ми)

 

Для якої ці- лі видані цінності

Прізвище та розписка касира,

який одер- жав ціннос- ті

 

Розписка трьох осіб, відповідальних за схо- ронність цінностей, про прийняття ціннос- тей назад у комору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Додаток 25

УГОДА №

ПРО ДЕПОЗИТНИЙ ВКЛАД

м.        


«          »

в особі


199_    р.


 

, що діє на підставі Статуту і


надалі йменується     «Вкладник»,  з           одного            боку,   і           акціонерний


банк


в особі            _,


що діє на підставі Статуту й надалі йменується «Банк», з іншого боку,

уклали угоду про таке:

1. Предмет угоди

1.1. Вкладник перераховує банку грошові кошти в сумі            

            грн. для зарахування

(цифрами і прописом)


на  депозитний  рахунок  №

199 р.


на  строк  від  до


 

2. Умови угоди

2.1. Відсоткова ставка, що нараховується на першочергову суму вкла-


ду,  становить


%  річних і  переглядається з  урахуванням грошово-


кредитної політики Національного банку України та кон’юнктури ринку ресурсів.

2.2. Вкладник має право поповнення залишків на депозитному рахунка впродовж усього терміну дії цієї угоди.

2.3. У разі поповнення вкладу строк повернення внесеної суми і відсо-

ткова ставка за нею затверджуються додатковою угодою.

2.4. Вкладник має право достроково вимагати всю суму вкладу або йо-

го частину, повідомивши про це Банк письмово за п’ять банківських днів

наперед. У випадку дострокового запиту вкладу відсоткова ставка на суму,

що погашується, визначається в розмірі 8 від чинної за угодою депозитної

ставки. Відсотки за достроково погашеною сумою нараховуються і спла-

чуються на розрахункову дату згідно з п. 2.6 цієї угоди.

2.5. При розрахунка сплати за депозитний вклад кількість днів у році

та кількість днів у місяці приймається фактична.

2.6. Після закінчення строку, обумовленого в п. 1.1 Банк повертає суму

внеску і протягом трьох банківських днів перераховує відсотки.

2.7. Строк дії угоди може бути пролонгований за домовленістю сторін

на підставі чинних або змінених умов.


3. Строк дії угоди

3.1. Угода набирає чинності від дня зарахування засобів Вкладника на депозитний рахунок у Банку.

3.2. Строк дії угоди обмежений днем зняття депозитного внеску з ра-

хунка Банку і погашення нарахованих відсотків.

4. Додаткові умови

4.1. Умови цієї угоди можуть бути змінені й доповнені за обопільною згодою сторін. Зміни оформляються додатковим погодженням сторін у письмовій формі.

4.2. Усі суперечки, що виникають під час виконання цієї угоди, роз-

глядаються сторонами в п’ятиденний строк. У випадку, якщо сторони не

дійшли згоди, суперечка зацікавленою стороною передається до арбітраж-

ного суду.

Цю угоду складено у двох примірниках, по одному примірнику в кож-

ної зі сторін.

5. Юридичні адреси і реквізити сторін

Банк:  

Вкладник:     

Підписи сторін:

Банк    Вкладник

голова Правління      Генеральний директор

М. П.

М. П.


Додаток 26

ПОТОЧНИЙ РАХУНОК В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ

Відкрити поточний рахунок

У

(найменування валюти)

(підписи службових осіб банку)

«          »          199      р.

Заява


Від


 

(прізвище, ім’я, по батькові)


паспорт,         серія   


№        ,           вида-


ний      (інший документ, що засвідчує особу) (ким і коли)

Ідентифікаційний

код     

Прошу відкрити поточний рахунок у       

(найменування валюти)

на моє ім’я.

Письмові  розпорядження будуть  підписуватись мною або уповно-

важеною  мною особою за довіреністю.

У разі зміни повноважень  особи на право розпорядження рахунком

зобов’язуюсь негайно повідомити про це в письмовій формі.

Правила банку щодо ведення поточних рахунків мені відомі і я вва-

жаю  їх для себе обов’язковими.

Усе листування щодо цього рахунка прошу надсилати за адресою

Про зміну адреси повідомлятиму банкові письмово

«          »          _199    р.

(підпис власника рахунка)


Додаток 27

Поточний  рахунок  в іноземній валюті  фізичної особи — іноземця  (резидента чи нерезидента),  особи без громадянства та громадянина України — нерезидента*

Відкрити поточний  рахунок

№       

(назва установи уповноваженого банку)

У        

(найменування валюти)


 

«          »          199


(підписи службових осіб банку)

р.


Заява

Від


(прізвище, ім’я, по батькові)


паспорт, серія            №        , громадянство          

(інший документ, що засвідчує особу)

Ідентифікаційний код (для іноземців-резидентів)                         та осіб без громадянства — резидентів                  Прошу відкрити поточний рахунок у       на моє ім’я.

(найменування валюти)

Письмові  розпорядження будуть  підписуватись мною або уповно-

важеною  мною особою за довіреністю.

Уразі зміни повноважень  особи на право розпорядження рахунком

зобов’язуюсь негайно повідомити про це в письмовій формі.

Правила банку щодо ведення поточних рахунків мені відомі і я вва-

жаю  їх для себе обов’язковими.

Усе листування щодо цього рахунка прошу надсилати за адресою

Про зміну адреси повідомлятиму банкові письмово

«          »          199      р.

(підпис власника рахунка)

*У разі необхідності комерційний банк може виготовляти та використовувати запропоновану форму заяви двома мовами — українською та іноземною.


НОРМАТИВНА ЛІТЕРАТУРА

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про банки і банківську діяльність

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 20 вересня 2001 року № 2740-III,

від 28 листопада 2002 року № 249-IV,

від 6 лютого 2003 року № 485-IV,

від 22 травня 2003 року № 835-IV,

від 5 червня 2003 року № 914-IV

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет та мета Закону

Цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організа-

ційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і ді-

яльності банків в Україні і створення належного конкурентного середови-

ща на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вклад-

ників  і   клієнтів  банків,  створення  сприятливих  умов  для   розвитку

економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

андеррайтинг — купівля на первинному ринку цінних паперів з насту-

пним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування

повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про

повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепро-

дажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб

продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати

будь-які цінні папери, що не були продані;

афілійована особа банку — будь-яка юридична особа, в якій банк має

істотну участь або яка має істотну участь у банку;

банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії

Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залу-

чення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення


зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик,

відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що на-

лежить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 відсотків;

банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізич-

них і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на

власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських ра-

хунків фізичних та юридичних осіб;

банківський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму

грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги

боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін

на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на

зобов’язання на сплату відсотків та інших зборів з такої суми;

банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком

України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі

якого банки мають право здійснювати банківську діяльність;

банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізити, які

ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використову-

ється, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмен-

та. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відпо-

відні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських

платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або

надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів;

банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти,

вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які

дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських

платіжних інструментів;

державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національним банком

України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків;

вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у

валюті України або  в  іноземній валюті, які розміщені клієнтами на  їх

іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк збе-

рігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику

відповідно до законодавства України та умов договору;

державна реєстрація банку — надання банку статусу юридичної особи

відповідно до вимог глави 3 цього Закону;

ділова репутація — сукупність підтвердженої інформації про особу, що

дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності

такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону;

економічні нормативи — показники, що встановлюються Національ-

ним банком України і дотримання яких є обов’язковим для банків;

визначення терміну статті 2 виключено (згідно із Законом України від

06.02.2003 р. № 485-IV)

іноземний —  пов’язаний  з  громадянином  або  юридичною  особою

будь-якої країни, крім України;

істотна участь — пряме або опосередковане, самостійно або спільно з

іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або


 

права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;

капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань;

капітал підписний — величина капіталу, на яку отримано письмові зо- бов’язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї);

капітал статутний — сплачений та зареєстрований підписний капітал;

капітал регулятивний (власні кошти) — складається з основного та до-

даткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-

правовими актами Національного банку України;

клієнт банку — будь-яка фізична чи юридична особа, що користується

послугами банку;

контроль —  безпосереднє або  опосередковане володіння  часткою  в

юридичній особі, одноосібне або разом з іншими особами, що презентує

еквівалент 50 чи більше відсотків статутного капіталу або голосів юриди-

чної особи, або можливість справляти вирішальний вплив на управлін-

ня, або діяльність юридичної особи на основі угоди або будь-яким іншим

чином;

кошти — гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент;

кредитор банку — юридична або фізична особа, яка має документаль-

но підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань;

ліквідація банку — процедура припинення функціонування банку як

юридичної особи відповідно до положень цього Закону;

ліквідатор — юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо

припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів;

ліквідаційна маса — усі види майнових активів (майно та майнові пра-

ва) банку, які належать йому на праві власності на день відкриття ліквіда-

ційної процедури та виявлені в ході ліквідації;

мораторій — зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зо-

бов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк

виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів,

спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань

щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до

прийняття рішення про введення мораторію;

неплатоспроможність банку — неспроможність банку своєчасно та в

повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність ко-

штів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше

однієї третини мінімального розміру регулятивного капіталу банку;

нормативно-правові акти Національного банку України — норматив-

но-правові акти, що видаються Національним банком України у межах йо-

го повноважень на виконання цього та інших законів України;

підрозділ банку — структурна одиниця банку, що не має статусу юри-

дичної особи і виконує функції, визначені банком;

представництво  банку —  територіально  відокремлений  структурний

підрозділ банку, що не здійснює банківську діяльність;


 

реорганізація банку — злиття, приєднання, виділення, поділ банку, пе- ретворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є переда- ча, прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступникам;

розрахункові банківські операції — рух грошей на банківських рахун- ках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи;

споріднена особа — юридична особа, яка має спільних з банком влас-

ників істотної участі;

системоутворюючий банк — банк, зобов’язання якого становлять не

менше 10 відсотків від загальних зобов’язань банківської системи;

тимчасова адміністрація — процедура, що застосовується Національ-

ним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, пе-

редбачених цим Законом;

тимчасовий адміністратор — фізична або юридична особа, що призна-

чається Національним банком України для здійснення тимчасової адмініс-

трації;

уповноважена особа банку — особа, яка на підставі статуту чи угоди

має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії,

що мають юридичне значення;

учасники банку — засновники банку, акціонери банку, який є акціоне-

рним товариством, учасники банку, який є товариством з обмеженою від-

повідальністю, і пайовики кооперативного банку;

філія банку — відокремлений структурний підрозділ банку, що не має

статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку;

фінансова холдингова група — фінансова установа, яка відповідає ви-

могам статті 12 цього Закону.

Стаття 3. Сфера застосування

Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, ре-

єстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Положення цього Закону застосовуються до представництв інозем-

них банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено

міжнародними договорами (угодами), згода на обов’язковість яких на-

дана Верховною Радою України, а також до філій українських банків за

кордоном та до пов’язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього

Закону.

Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зо-

бов’язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов’язана з фун-

кціонуванням банків.

Стаття 4. Банківська система України

Банківська система України складається з Національного банку Украї-

ни та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до

положень цього Закону.

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціа-

лізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними,

іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за

видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання дія-


льності спеціалізованих банків через економічні нормативи та норматив-

но-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк  набуває  статусу  спеціалізованого  банку  у  разі,  якщо  більше

50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу

спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його па-

сивів є вкладами фізичних осіб.

Національний банк України здійснює регулювання та банківський на- гляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України «Про Національний банк України», інших законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Стаття 5. Економічна незалежність банків

Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоря-

джатися майном, що перебуває у їхній власності.

Держава не відповідає за зобов’язаннями банків, а банки не відповіда- ють за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором.

Національний банк України не відповідає за зобов’язаннями банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором.

Органам державної влади і органам місцевого самоврядування заборо- няється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов’язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.

Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшко-

дуванню у порядку, визначеному законом.

Стаття 6. Організаційно-правова форма банку

Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, това-

риства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

Законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 7. Державні банки

Державний банк — це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів Украї- ни. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний ви- сновок Національного банку України з приводу наміру заснування держа- вного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов’язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.

Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Націо- нального банку України.

Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Мініс-

трів України.


 

Національний банк України здійснює державну реєстрацію державних банків відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (па- їв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку.

Органами управління державного банку є наглядова рада та правління банку.

Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональ-

ний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного

банку.

Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що

здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження за-

лучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладни-

кам та захисту інтересів держави як акціонера державного банку та інші

функції, визначені цим Законом.

До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової

ради банку, призначені Верховною Радою України та Президентом Украї-

ни. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради

державного банку можуть входити народні депутати України, представни-

ки органів виконавчої влади та інші особи, що відповідають вимогам, за-

значеним у цій статті. Строк повноважень членів наглядової ради держав-

ного банку — п’ять років.

Президент України призначає сім членів наглядової ради державного

банку шляхом прийняття відповідного Указу.

Верховна Рада України призначає сім членів наглядової ради держав-

ного банку шляхом прийняття відповідної Постанови.

Членом  наглядової  ради  державного  банку  може  бути  громадянин

України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий

ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід

роботи в органах законодавчої влади чи на керівних посадах центральної

виконавчої влади України або банківській установі, чи досвід наукової,

практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права.

Члени наглядової ради державного банку виконують свої функції без

отримання будь-якої матеріальної винагороди.

Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається на-

глядовою радою зі складу її членів.

Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше деся-

ти її членів.

Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від

загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради держав-

ного банку.

Внутрішні питання організації діяльності наглядової ради державного

банку та питання діловодства визначаються положенням про наглядову

раду, що приймається на її засіданні.

Повноваження призначеного складу наглядової ради державного банку

та/або кожного з її членів можуть припинятися відповідно за рішенням


 

Верховної Ради України та Президента України щодо призначених ними осіб, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. У разі призна- чення тимчасового адміністратора державного банку повноваження нагля- дової ради припиняються на підставі статті 78 цього Закону.

У своїй діяльності наглядова рада державного банку керується цим За- коном, іншими актами законодавства України та статутом державного ба- нку. Наглядова рада не втручається в оперативну діяльність державного банку.

До компетенції наглядової ради державного банку належить прийняття

рішень з питань, визначених у пунктах 1, 5, 6 статті 38 цього Закону та

пунктах 1 — 7 статті 39 цього Закону, а також з інших питань, необхід-

ність врегулювання яких передбачена цим Законом.

Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та

припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України.

При цьому Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний

висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру

статутного фонду державного банку.

Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються йо-

го статутом. Кандидатури голови та членів виконавчого органу узгоджують-

ся з Національним банком України відповідно до вимог цього Закону.

Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою цієї статті,

має право додавати до свого найменування слово «державний», викорис-

товувати  зображення Державного Герба  України,  Державного Прапора

України.

У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження держа-

вою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус

державного. Власники акцій зобов’язані привести статут та діяльність ба-

нку у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових ак-

тів Національного банку України.

Стаття 8. Кооперативні банки

Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому цим Зако-

ном. Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в

частині, що не суперечить цьому Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і по-

діляються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) коопера-

тивного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості уча-

сників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збі-

льшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого

банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або лік-

відації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперати-

вні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених

цим Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульо-

ваних місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю

за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.


 

Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління банку. Органом контро- лю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооператив- ного банку створюються та здійснюють свої повноваження відповідно до цього Закону.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мі- німального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлю- ється Національним банком України відповідно до цього Закону.

Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї

участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансо-

вого року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Обмеження,   встановлені   цим   Законом   для   операцій   банку   з

пов’язаними  особами,  не  поширюються  на  операції  кооперативного

банку.

Стаття 9. Банківські об’єднання

Банки мають право створювати банківські об’єднання таких типів: ба-

нківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова

група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з до-

триманням вимог антимонопольного законодавства України.

Банківське об’єднання створюється за попередньою згодою Націона-

льного банку України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення

відповідного запису до Державного реєстру банків.

Порядок отримання дозволу на створення банківського об’єднання та

порядок його державної реєстрації встановлюються Національним банком

України.

Банк  може  бути  учасником  лише  одного  банківського  об’єднання.

Учасники банківського об’єднання перед своєю власною назвою вказують

назву банківського об’єднання.

Учасники банківського об’єднання можуть вийти з його складу із збе-

реженням взаємних зобов’язань та дотриманням умов укладених догово-

рів з іншими суб’єктами господарювання.

Банківське об’єднання зобов’язане публікувати в офіційних друкова-

них виданнях — газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» інформа-

цію про створення банківського об’єднання за визначеною Національним

банком України формою, про зміни в ньому та про припинення його дія-

льності, а також консолідовану звітність за обсягами та за формою, вста-

новленими Національним банком України.

Учасники  банківського  об’єднання  несуть  відповідальність  за  зо-

бов’язаннями інших його учасників відповідно до укладеного між ними

договору.

Банківське об’єднання ліквідується за рішенням його учасників або з

ініціативи Національного банку України за рішенням суду у разі, якщо ді-

яльність такого банківського об’єднання суперечить антимонопольному

законодавству України або загрожує інтересам вкладників банків чи стабі-

льності банківської системи. Ліквідація банківського об’єднання не при-

пиняє діяльності банків — його учасників.


Стаття 10. Банківська корпорація

Банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та

акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація

створюється з метою концентрації капіталів банків — учасників корпора-

ції, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також за-

безпечення координації та нагляду за їх діяльністю.

Банківська  корпорація  підлягає  реєстрації  у  Національному  банку

України і заноситься до Державного реєстру банків. Статутний капітал ба-

нківської корпорації повинен відповідати загальним вимогам Національ-

ного банку України щодо статутного капіталу новостворюваного комер-

ційного банку.

Вимоги Національного банку України щодо надання банківській кор-

порації ліцензій на виконання окремих операцій встановлюються на рівні

загальних вимог для комерційних банків виходячи з розміру консолідова-

ного капіталу.

Установчий договір та статут корпорації мають включати положення

щодо забезпечення виконання корпорацією та її членами своїх фінансових

зобов’язань і відповідальності за результати сумісної діяльності з метою

забезпечення інтересів кредиторів та вкладників.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, передають корпорації

повноваження на здійснення окремих операцій та забезпечують централі-

зацію виконання окремих функцій. Централізації в межах банківської кор-

порації підлягають:

виконання розрахунків як серед членів корпорації, так і за її межами;

операції на ринках грошей та капіталів;

встановлення та ведення кореспондентських рахунків (у національній

та іноземних валютах);

моніторинг кредитних ризиків;

розробка та  прийняття загальних для  членів  банківської корпорації

правил і процедур виконання операцій та внутрішньої звітності;

формування зовнішньої звітності;

внутрішній аудит.

Перелік централізованих функцій може бути розширений за згодою

банків — членів корпорації. Передача повноважень щодо централізовано-

го виконання зазначених вище функцій від банків-членів до банківської

корпорації повинна бути зафіксована як у статутах банків — членів кор-

порації, так і в статуті самої банківської корпорації.

Банківська корпорація виконує функції розрахункового центру для ба-

нків — членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієн-

тів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових уста-

нов). Усі банки — члени корпорації виконують свої розрахунки та платежі

(як у національній, так і в іноземних валютах) виключно через свої корес-

пондентські рахунки, відкриті в Національному банку України або безпо-

середньо у банківській корпорації.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, зберігають свою юриди-

чну самостійність у межах, обумовлених їх статутами та статутом банків-

ської корпорації. Банки, що увійшли у банківську корпорацію, не можуть


 

входити до інших банківських об’єднань, крім як за згодою корпорації (виняток — участь у професійних асоціаціях, створених не на комерційних засадах). Банки, що увійшли до банківської корпорації, повинні в усіх своїх документах, укладених угодах тощо вказувати свою належність до корпорації.

Назва банківської корпорації встановлюється засновниками довільно з дотриманням вимог цього Закону.

Стаття 11. Банківська холдингова  група

Банківська холдингова група — це банківське об’єднання, до складу

якого входять виключно банки.

Материнському банку банківської холдингової групи має належати не

менше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного

з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.

Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. У

разі, якщо дочірній банк набув право власності на акції материнського ба-

нку, він зобов’язаний відчужити їх у місячний термін.

Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови,

що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи

додаткових організаційних функцій стосовно банків — членів групи, а та-

кож створення системи управління спільною діяльністю.

Банківський нагляд за діяльністю банківської холдингової групи здійс-

нюється на індивідуальній та консолідованій основі. Материнський банк

зобов’язаний подавати консолідовано-фінансовий та статистичний звіти

групи відповідно до вимог цього Закону.

Материнський банк банківської холдингової групи відповідає за зо-

бов’язаннями своїх членів у межах свого внеску в капіталі кожного з них,

якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.

Стаття 12. Фінансова холдингова  група

Фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з

установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонай-

менше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою.

Материнській компанії має належати більше 50 відсотків акціонерного

(пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи.

Материнська компанія фінансової холдингової групи зобов’язана по-

давати  наглядовим  органам  консолідовано-фінансовий та  статистичний

звіти групи відповідно до вимог цього Закону.

Материнська компанія фінансової холдингової групи при здійсненні

своєї діяльності з управління та координації діяльності його членів на ви-

конання законодавства і нормативно-правових актів Національного банку

України має право встановлювати правила, що є обов’язковими для членів

фінансової холдингової групи.

Материнська компанія фінансової холдингової групи відповідає за зо-

бов’язаннями своїх членів у межах свого внеску в капітал кожного з них,

якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.

Стаття 13. Банківські спілки та асоціації

З  метою захисту та  представлення інтересів своїх  членів, розвитку

міжрегіональних та міжнародних зв’язків, забезпечення наукового та ін-


 

формаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій що- до банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації.

Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отри- мання прибутку.

Асоціація (спілка) банків є договірним об’єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків — членів асоціації (спілки).

РОЗДІЛ II. СТВОРЕННЯ, ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ,

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВ

ГЛАВА 2. СТВОРЕННЯ БАНКІВ

Стаття 14. Учасники банків

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти

та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або

уповноважених ним органів.

Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову ре-

путацію та задовільний фінансовий стан.

Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану за-

сновників та акціонерів (пайовиків), які набувають істотної участі у банку,

встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Націона-

льного банку України.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має іс-

тотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Стаття 15. Найменування банку

Банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іно-

земними мовами. Найменування банку має містити слово «банк», а також

вказівку на організаційно-правову форму банку.

Банк має печатку зі своїм повним офіційним найменуванням.

Слово «банк» та похідні від нього дозволяється використовувати у на-

зві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком

України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжна-

родні організації, що діють на території України відповідно до міжнарод-

них  договорів, згода  на  обов’язковість яких  надана  Верховною Радою

України, та законодавства України.

Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, яка

повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману щодо ви-

дів діяльності, які здійснює банк. Вживання у найменуванні банку слів

«Україна», «державний», «центральний», «національний» та похідних від

них можливе лише за згодою Національного банку України.

Національний банк України має право відмовити у використанні бан-

ком запропонованого найменування за наведених у цій статті підстав.

Підрозділ банку використовує найменування лише того банку, підроз-

ділом якого він є. До назви структурного підрозділу банку може додавати-

ся найменування місцезнаходження цього підрозділу.


Стаття 16. Статут  банку

Статут банку складається з урахуванням положень цього Закону, Зако-

ну України «Про господарські товариства» та інших законів України.

Статут банку обов’язково має містити інформацію про:

1) найменування банку;

2) його місцезнаходження;

3) організаційно-правову форму;

4) види діяльності, які має намір здійснювати банк;

5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види ак-

цій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або

бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами;

6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та

порядок прийняття рішень;

7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16

цього Закону;

8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку;

9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів ба-

нку;

10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків;

11) положення про аудиторську перевірку банку;

12) положення про органи внутрішнього аудиту банку.

Рішення про внесення змін до статуту банку набирає сили з моменту

реєстрації таких змін Національним банком України.

Реєстрація змін до статуту банку здійснюється у порядку, визначеному

Національним банком України.

ГЛАВА 3. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВ

Стаття 17. Державна  реєстрація банків

Державна   реєстрація   банків   здійснюється   Національним   банком

України відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів

Національного банку України.

Уповноважені засновниками банку особи подають Національному ба-

нку України для державної реєстрації такі документи:

1) заяву про реєстрацію банку;

2) установчий договір (крім державного банку);

3) статут банку;

4) рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або по-

станову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

5) бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійсню-

вати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три

роки згідно із встановленими Національним банком України вимогами;

6) інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну

участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа, надаєть-

ся інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь

у цій юридичній особі;


 

7) бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних пері- оди (квартали) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) — для учасників — фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;

8) відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

9) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію бан-

ку, що встановлюється Національним банком України;

10) нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є

юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;

11) копії звіту про проведення відкритої підписки на акції — для бан-

ку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;

12) відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови

та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку.

Національний банк України у тижневий термін з дати подання доку-

ментів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для

накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній

реєстрації банку приймається Національним банком України не пізніше

тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів, зазна-

чених у цій статті.

Національний банк України може вимагати від заявника виправлення

недоліків у поданих документах.

Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису

до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної

особи.

Національний банк України видає банку свідоцтво про його державну

реєстрацію за встановленою ним формою.

Стаття 18. Підстави для відмови в державній  реєстрації

Національний банк України може відмовити в державній реєстрації

банку у разі, якщо:

1) порушено порядок створення банку;

2) установчі документи банку не відповідають законодавству України;

3) подано неповний пакет документів, необхідних для державної ре-

єстрації банку, або ці документи не відповідають вимогам цього Закону чи

нормативно-правових актів Національного банку України;

4) у Національного банку України є докази, що підтверджують від-

сутність бездоганної ділової репутації чи відсутність задовільного фі-

нансового стану принаймні одного із засновників, що мають істотну

участь у банку;

5) професійна придатність та ділова репутація голови виконавчого ор-

гану і головного бухгалтера банку, а також членів виконавчого органу ба-

нку не відповідають вимогам Національного банку України.

Про неповноту поданого пакета документів та/або про невідповідність

професійної придатності та ділової репутації голови правління (ради дире-

кторів) та головного бухгалтера Національний банк України зобов’язаний


 

повідомити уповноваженим особам банку не пізніше місячного строку з дати подання документів.

Про відмову у державній реєстрації банку Національний банк України

приймає мотивоване рішення. Засвідчена Національним банком України

копія рішення про відмову в реєстрації банку надсилається уповноваженій

особі банку рекомендованим листом або вручається під розпис.

Відмова у державній реєстрації банку не може бути здійснена з інших

підстав, крім зазначених у цій статті.

Стаття 19. Банківська ліцензія

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отри-

мання банківської ліцензії.

Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одноча-

сно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають повер-

ненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійснен-

ні  банківської  діяльності  без  банківської  ліцензії,  несуть  кримінальну,

цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Банківська ліцензія надається Національним банком України на під-

ставі клопотання банку за наявності документів, що підтверджують:

наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку у

розмірі, що встановлюється цим Законом;

забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп’ютер-

ною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відповідно до

вимог Національного банку України;

наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради

директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для

управління банком.

Національний банк України може відмовити у наданні ліцензії, якщо

зазначені у цій статті умови не виконані банком протягом одного року з

дати державної реєстрації банку. В такому разі державна реєстрація банку

скасовується і банк ліквідується.

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні

приймається Національним банком України протягом одного місяця з дня

отримання повного пакета документів, зазначених у цій статті.

Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

Стаття 20. Підстави відкликання банківської ліцензії

Національний банк України може відкликати банківську ліцензію ви-

ключно у таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії,

містять недостовірну інформацію;

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з

дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення цього Закону або нормативно-правових актів На-

ціонального банку України, що спричинило значну втрату активів і на-

стання неплатоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість

приведення банку у правову відповідність з вимогами цього Закону та но-

рмативно-правових актів Національного банку України;


5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реор-

ганізації банку.

Національний банк України негайно повідомляє банк про відкликання у нього

банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зо-

бов’язаний повернути Національному банку України свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з під-

став, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє

здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують ви-

конання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредито-

рами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.

Рішення Національного банку України про відкликання банківської лі-

цензії публікується в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» і є

підставою для звернення до суду з позовом про ліквідацію банку.

Стаття 21. Попередній  дозвіл на створення банку  з іноземним  ка-

піталом

Для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобов’язані

отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для набуття дію-

чим банком статусу банку з іноземним капіталом його правління (рада дирек-

торів) має отримати попередній дозвіл Національного банку України.

Для отримання попереднього дозволу для створення банку з іноземним

капіталом або для набуття банком статусу банку з іноземним капіталом до

Національного банку України необхідно подати такі документи:

1) клопотання про надання попереднього дозволу;

2) інформацію про склад засновників, їх ділову репутацію та наявність

необхідних коштів для заснування банку;

3) дозвіл іноземного контролюючого органу на участь у створенні бан-

ку в Україні або письмове запевнення іноземного засновника про відсут-

ність у законодавстві країни його походження вимог щодо отримання та-

кого дозволу;

4) інформацію про андеррайтера та його ділову репутацію, угоду з ан-

деррайтером, якщо банком прийнято рішення про продаж акцій банку на

міжнародних ринках шляхом андеррайтингу.

Клопотання  розглядається  Національним  банком  України  протягом

одного місяця з дня його отримання. Відмова Національного банку Украї-

ни у наданні дозволу має надаватися у письмовій формі із зазначенням

відповідних мотивів.

Стаття 22. Особливості  державної  реєстрації  банків  з іноземним

капіталом

При будь-якому набутті банком статусу банку з іноземним капіталом,

за умови, що іноземний інвестор набуває істотної участі, для державної

реєстрації банку з іноземним капіталом додатково до зазначених у статті

17 цього Закону документів іноземний інвестор або за його дорученням

банк — емітент акцій, андеррайтер чи будь-яка інша юридична або фізич-

на особа, що має доручення від іноземного інвестора, подає такі документи:

1) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію рішення уповнова-

женого  органу  управління іноземного  інвестора  про  участь  у  банку  в

Україні;


 

2) письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора, якщо за- конодавством такої країни вимагається одержання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон;

3) нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торгового (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора;

4) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію висновку іноземної ау- диторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року. Якщо визначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтвердженим українською аудиторською організацією.

Документи, зазначені в пунктах 1, 2 (крім письмового запевнення іно- земного інвестора), 3, 4 частини першої цієї статті, повинні бути легалізо- вані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними до- говорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі, якщо іноземний інвестор є фізичною особою, він подає:

1) письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, вида-

ну державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни,

якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозво-

лу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог зако-

нодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення ін-

вестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в консульській

установі України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним догово-

ром, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

2) анкету, яка повинна містити зокрема інформацію про відсутність

судимості.

Якщо документи, зазначені в цій статті, складені іноземною мовою,

вони повинні супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом украї-

нською мовою.

Національний банк України має право відмовити у державній реєстра-

ції банку з істотною іноземною участю за умови відсутності принаймні

одного з документів, визначених цією статтею, або неналежного оформ-

лення будь-якого з них. Відмова надається в письмовій формі із зазначен-

ням відповідних підстав.

ГЛАВА 4. ФІЛІЇ І ПРЕДСТАВНИЦТВА БАНКІВ

Стаття 23. Порядок  відкриття філій і представництв банків  на те-

риторії України

Філії банків відкриваються за згодою Національного банку України,

яка надається на підставі таких документів:

1) клопотання банку про відкриття філії із зазначенням місцезнахо-

дження та основних видів діяльності філії;


2) рішення спостережної ради банку про відкриття філій;

3) положення про філію, затвердженого спостережною радою банку;

4) інформації про керівника та головного бухгалтера філії.

Національний банк України перевіряє відповідність приміщення і об-

ладнання філії вимогам, встановленим Національним банком України.

Національний банк України має право відмовити у наданні згоди на

відкриття філії з таких підстав:

1) надані документи не відповідають вимогам цього Закону чи норма-

тивно-правових актів Національного банку України;

2) приміщення та обладнання філії не відповідають вимогам Націона-

льного банку України щодо безпеки зберігання цінностей (якщо філія має

намір самостійно працювати з готівковими коштами та цінностями);

3) запропоновані кандидатури керівника та головного бухгалтера філії

не відповідають вимогам цього Закону щодо професійної відповідності та

ділової репутації;

4) у банка-заявника виявлено фінансові або правові проблеми, що вка-

зують на можливість негативних наслідків для клієнтів чи потенційних

клієнтів банку в результаті відкриття філії.

Реєстрація філій банку здійснюється Національним банком України

протягом одного місяця з моменту надання усіх необхідних документів

шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру банків.

Банки зобов’язані надавати інформацію Національному банку України

про відкриття представництва, яка вноситься до Державного реєстру банків.

Стаття 24. Порядок  реєстрації  представництва іноземного  банку

на території України

Реєстрація представництв банків-нерезидентів здійснюється Націона-

льним банком України.

Для реєстрації подаються такі документи:

1)  клопотання про  реєстрацію представництва іноземного  банку  за

підписом уповноваженої особи;

2) витяг з банківського (торговельного) реєстру або інший офіційний

документ, що підтверджує реєстрацію іноземного банку;

3) положення про представництво;

4) доручення від іноземного банку на здійснення представницьких фу-

нкцій.

Зазначені документи, крім клопотання про реєстрацію представництва

іноземного банку, мають бути нотаріально завірені за місцем їх видачі, ле-

галізовані в консульській установі України, якщо міжнародним договором,

згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, не пе-

редбачено  інше,  і  супроводжуються нотаріально завіреним  перекладом

українською мовою.

Національний банк України може відмовити у реєстрації представниц-

тва іноземного банку у разі порушення порядку реєстрації, невідповідності

наданих документів законодавству України, недостовірності інформації, а

також недотримання умов реєстрації або перевищення повноважень щодо

сфер діяльності представництва. Відмова надається в письмовій формі із

зазначенням відповідних підстав.


Стаття 25. Дочірні банки,  філії і представництва українського ба-

нку на території інших держав

Українські  банки  мають  право  створювати  дочірні  банки,  філії  чи

представництва на території інших держав на підставі дозволу Національ-

ного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представ-

ництв українських банків на території інших держав пред’являються такі

самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків

на території України, за умови надання Національним банком України до-

зволу на здійснення інвестиції за кордон у зв’язку із створенням філії чи

представництва банку на території іншої держави.

Для створення дочірнього банку, філії чи представництва українського

банку за кордоном цей банк подає до Національного банку України бізнес-

план та економічне обгрунтування доцільності створення дочірнього бан-

ку, філії чи представництва банку за кордоном.

Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на терито-

рії іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї

держави.

Банк у місячний термін має повідомити Національний банк України

про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території ін-

шої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.

ГЛАВА 5. РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКУ

Стаття 26. Способи реорганізації банку

Реорганізація банку здійснюється добровільно за рішенням його влас-

ників або примусово за рішенням Національного банку України.

Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу,

виділення, перетворення.

Злиття означає припинення діяльності двох або кількох банків як юри-

дичних осіб та передачу належних їм майна, коштів, прав та обов’язків до

банку-правонаступника, який створюється у результаті злиття.

Приєднання означає припинення діяльності одного банку як юридич-

ної особи та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов’язків до

іншого банку.

Поділ означає припинення діяльності одного банку як юридичної осо-

би та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов’язків у відпові-

дних частинах до банків, які створюються внаслідок реорганізації цього

банку шляхом поділу.

Виділення означає перетворення банку як юридичної особи та переда-

чу певної частини належного йому майна, коштів, прав та обов’язків до

банку, який створюється внаслідок реорганізації.

Перетворення передбачає зміну організаційно-правової форми товари-

ства.

Стаття 27. Умови реорганізації банку

Порядок здійснення примусової реорганізації банків встановлюється

цим  Законом  та  нормативно-правовими  актами  Національного  банку

України.


 

Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із за- конодавством України про господарські товариства за умови попередньо- го дозволу Національного банку України.

Для одержання дозволу на реорганізацію банку до Національного бан- ку України подається заява з доданням необхідного обгрунтування та роз- рахунків, які б засвідчували настання позитивних наслідків для вкладників та інших кредиторів банку.

Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтере-

сам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорга- нізації, не буде відповідати вимогам щодо економічних нормативів його діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності.

Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реор-

ганізацію.

Примусова реорганізація здійснюється у разі істотної загрози плато-

спроможності банку.

Стаття 28. Рішення  про реорганізацію

Рішення про реорганізацію банку, крім перетворення, має містити ін-

формацію про:

1) угоду про реорганізацію у разі злиття або приєднання;

2) призначення персонального складу комісії для проведення реоргані-

зації;

3) призначення персонального складу ревізійної комісії для проведен-

ня інвентаризації та ревізії матеріальних цінностей, що перебувають на

обліку банку (банків);

4) призначення незалежного аудитора, що має сертифікат Національ-

ного банку України;

5) строки проведення реорганізації;

6) склад правління (ради директорів) після реорганізації.

Реорганізація розпочинається після затвердження Національним бан-

ком України плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів по-

винен  передбачати подання  Національному банку  України  відповідних

документів, необхідних для державної реєстрації нового банку або для ре-

єстрації змін і доповнень до установчих документів існуючого банку.

Банк вважається реорганізованим з моменту внесення Національним

банком України змін до Державного реєстру банків.

У разі примусової реорганізації рішення, передбачені пунктами 2 — 6

частини першої цієї статті, приймаються Національним банком України,

угода про реорганізацію не підписується, загальні умови реорганізації ви-

значаються  постановою  правління  Національного  банку  України  і  є

обов’язковими для виконання усіма сторонами.

Стаття 29. Угода про злиття  або приєднання

Угода про злиття або приєднання укладається банками, що реоргані-

зуються шляхом злиття або приєднання, у письмовій формі.

Угода про злиття або приєднання містить положення, що регулюють

питання, визначені у статті 28 цього Закону.


 

Угода про злиття або приєднання набирає законної сили з моменту за- твердження її більшістю у дві третини голосів акціонерів (учасників) на загальних зборах кожного з банків.

РОЗДІЛ III. КАПІТАЛ,  УПРАВЛІННЯ, ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

ГЛАВА 6. КАПІТАЛ,

ФОНДИ ТА РЕЗЕРВИ БАНКУ

Стаття 30. Структура капіталу банку

Капітал банку включає:

1) основний капітал;

2) додатковий капітал.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статут-

ний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок не-

розподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків ак-

ціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під

невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком

збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви вклю-

чають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким кри-

теріям:

1) відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку після опо-

даткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потен-

ційні податкові зобов’язання;

2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватись у

опублікованих звітах банку;

3) фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з

метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні

проводитися через рахунок прибутків і збитків.

За умови затвердження Національним банком України додатковий ка-

пітал може включати:

1) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відобража-

ються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати такі самі якість

і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість «при-

хованих» резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у

власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю

їх придбання);

3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які повинні відпові-

дати таким критеріям:

вони є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

вони не можуть бути погашені за ініціативою власника;

вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення

банку вимоги про припинення торгових операцій;


вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов’язань щодо спла-

ти відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати;

4) субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні ін-

струменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку рані-

ше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору

після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума таких

коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 відсотків розміру

основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсотків від його пер-

винної вартості протягом 5 останніх років угоди.

Національний банк України має право визначати своєю постановою

інші статті балансу банку для включення до додаткового капіталу, а також

умови і порядок такого включення. Додатковий капітал не може бути бі-

льшим 100 відсотків основного капіталу.

Стаття 31. Розмір статутного  капіталу на момент реєстрації банку

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не

може бути менше:

1) для місцевих кооперативних банків — 1 мільйона євро;

2) для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на терито-

рії однієї області, — 3 мільйонів євро;

3) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї Украї-

ни, — 5 мільйонів євро.

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за

офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національ-

ним банком України на день укладення установчого договору.

За підсумками року на основі фінансової звітності банки зобов’язані

коригувати розмір статутного капіталу на індекс девальвації чи ревальва-

ції гривні за рахунок та в межах валових доходів або валових витрат банку

відповідно до методики, встановленої Національним банком України.

Національний банк України має право встановити для окремих банків

залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний ка-

пітал на момент реєстрації банку, але не нижче розмірів, передбачених ці-

єю статтею.

Стаття 32. Порядок  формування статутного  капіталу банку

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог цього Зако-

ну, законодавства України та установчих документів банку.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійсню-

ватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для форму-

вання та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійс-

нюють  у  гривнях,  а  нерезиденти —  в  іноземній  вільно  конвертованій

валюті або у гривнях.

Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених

джерел.

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учас-

ники повністю виконали свої зобов’язання щодо оплати паїв або акцій і

попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено.

Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати

розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня. Ка-


 

пітал банку не може бути меншим статутного капіталу, необхідного для заснування банку.

Забороняється використовувати для формування капіталу банку бю-

джетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення.

Стаття 33. Акції банку та паї банку

Банки здійснюють емісію власних акцій та оголошують підписку на

паї відповідно до законодавства України про господарські товариства та

цінні папери з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Банкам забороняється випуск акцій на пред’явника.

Наявність збитків у банку не є перешкодою для оголошення підписки

на акції або паї банку та збільшення статутного капіталу банку.

Банки мають право придбавати власні акції або паї з наступним пись-

мовим повідомленням Національного банку України про укладені угоди,

яке має бути надіслане протягом 5 робочих днів з дати укладення угод.

Банкам не дозволяється придбання власних акцій, якщо це може призвести

до падіння регулятивного капіталу нижче за мінімальний рівень.

Про намір банку придбати загальну кількість власних акцій або паїв у

розмірі 10 і більше відсотків загальної емісії банк письмово повідомляє

Національному банку України за 15 календарних днів до укладення угод.

Національний банк України має право заборонити банку купівлю власних

акцій або паїв у разі, якщо це може призвести до погіршення фінансового

стану банку.

Банк-емітент продає свої акції на первинному ринку безпосередньо або

через андеррайтерів. Банку дозволяється виступати посередником для ку-

півлі-продажу власних акцій або паїв.

Стаття 34. Істотна участь

Юридична чи фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у

банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосе-

редковано володіти чи контролювати 10, 25, 50 та 75 відсотків статутного

капіталу банку чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управ-

ління банку, зобов’язана отримати письмовий дозвіл Національного банку

України.

Для отримання такого дозволу заявник повинен надати інформацію,

передбачену нормативно-правовими актами Національного банку України,

щодо фінансового стану та ділової репутації майбутнього власника істот-

ної участі банку.

Національний банк України приймає рішення про задоволення чи від-

мову в задоволенні прохання про надання дозволу на придбання чи збіль-

шення істотної участі у банку в місячний строк з дня отримання всієї не-

обхідної  інформації.  Відмова  у  дозволі  на  придбання  чи  збільшення

істотної участі у банку надається в письмовій формі із зазначенням відпо-

відних підстав.

Національний банк України не дає дозволу на придбання чи збільшен-

ня істотної участі у банку відповідно до частини першої цієї статті у разі,

якщо:

1) особа, яка придбаває істотну участь, не має бездоганної ділової ре-

путації. У разі, якщо такою особою є юридична особа, цей критерій поши-


рюється на членів виконавчого органу і наглядової ради юридичної особи,

а також на власників істотної участі, що є фізичними особами;

2) відсутні власні кошти у розмірі, достатньому для здійснення заявле-

ного внеску;

3) придбання чи збільшення істотної участі загрожуватиме інтересам

вкладників та інших кредиторів банку або розвитку конкурентного сере-

довища у банківській системі.

Якщо особа володіє істотною участю у банку чи збільшує свою участь

до рівня, визначеного частиною першою цієї статті, без одержання пись-

мового дозволу Національного банку України останній має право заборо-

нити такій особі прямо чи опосередковано, повністю чи частково користу-

ватися правом голосу придбаних акцій (паїв) та брати участь будь-яким

чином в управлінні справами банку.

У разі встановлення заборони користуватися правом голосу відповідно

до придбаних акцій (паїв) право брати участь у голосуванні передається

довіреній особі, яка призначається Національним банком України за по-

данням банку. Довірена особа зобов’язана при голосуванні діяти в інтере-

сах кваліфікованого та зваженого управління банком.

Рішення загальних зборів учасників, прийняті з використанням права

голосу придбаних акцій (паїв), щодо якого встановлена тимчасова заборо-

на його використання, не мають юридичної сили.

Стаття 35. Адекватність капіталу

Банки, а також власники істотної участі зобов’язані підтримувати нор-

матив співвідношення між розміром регулятивного капіталу і сумою зва-

жених до ризику активів — адекватності капіталу. Від банків вимагається

підтримувати їх регулятивний капітал на рівні, що становить не менше 8

відсотків зважених до ризику активів і позабалансових зобов’язань. Для

банку, що розпочинає операційну діяльність, цей норматив протягом пер-

ших 12 місяців має становити не менше 15 відсотків, протягом наступних

12 місяців — не менше 12 відсотків. Національний банк України має та-

кож право встановлювати мінімальний коефіцієнт співвідношення регуля-

тивного капіталу до сукупних активів.

Порядок обчислення нормативу адекватності капіталу банку, мініма-

льний розмір регулятивного капіталу банку визначаються цим Законом та

нормативно-правовими актами Національного банку України.

У разі коли рівень регулятивного капіталу банку досягне рівня нижче

від встановленого Національним банком України, банк зобов’язаний про-

тягом одного місяця, починаючи з дня встановлення факту зменшення рі-

вня капіталу, подати на розгляд Національного банку України план заходів

щодо порядку і строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку.

Банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у

будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення

нормативу адекватності капіталу.

Капітал банку не може бути менше суми мінімального розміру статут-

ного капіталу, визначеного статтею 31 цього Закону.

У разі, якщо за попередній рік діяльність банку була неприбутковою,

банку дозволяється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-


 

якій формі у сумі, що не перевищує 50 відсотків від різниці між капіталом банку і рівнем регулятивного капіталу.

Стаття 36. Резервний  та інші фонди банку

Банки зобов’язані формувати резервний фонд на покриття непередба-

чених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов’язаннях.

Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5 відсотків

від прибутку банку до досягнення ними 25 відсотків розміру регулятивно-

го капіталу банку.

У разі коли діяльність банку може створювати загрозу інтересам вклад-

ників та інших кредиторів банку, Національний банк України має право ви-

магати від банку збільшення розміру резервів щорічних відрахувань до них.

Банки зобов’язані формувати інші фонди та резерви на покриття збит-

ків від активів відповідно до нормативно-правових актів Національного

банку України.

ГЛАВА 7. УПРАВЛІННЯ БАНКОМ

Стаття 37. Органи  управління та контролю  банку

Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна

рада, правління (рада директорів) банку.

Органом контролю банку є ревізійна комісія та внутрішній аудит банку.

Стаття 38. Загальні збори учасників

Вищим органом управління банку є загальні збори учасників.

До компетенції загальних зборів банку належить прийняття рішень

щодо:

1) визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження

звітів про їх виконання;

2) внесення змін та доповнень до статуту банку;

3) зміни розміру статутного капіталу банку;

4) призначення та звільнення голів та членів спостережної ради банку,

ревізійної комісії;

5) затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його

дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії

та зовнішнього аудитора;

6) розподілу прибутку;

7) припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затверджен-

ня ліквідаційного балансу.

Статутом банку до компетенції загальних зборів учасників можуть бу-

ти віднесені інші питання. Повноваження, визначені пунктами 1 — 7 цієї

статті, належать до  виключної компетенції загальних зборів учасників.

Інші повноваження загальних зборів учасників банку можуть бути делего-

вані до компетенції спостережної ради банку.

Стаття 39. Спостережна  рада банку

Спостережна рада банку обирається загальними зборами учасників з

числа учасників банку або їх представників. Члени спостережної ради ба-

нку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку, реві-

зійної комісії банку.


Спостережна рада банку здійснює такі функції:

1) призначає і звільняє голову та членів правління (ради директорів) банку;

2) контролює діяльність правління (ради директорів) банку;

3) визначає зовнішнього аудитора;

4) встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-

господарською діяльністю банку;

5) приймає рішення щодо покриття збитків;

6) приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочір-

ніх підприємств, філій і представництв банку, затвердження їх статутів і

положень;

7)  затверджує  умови  оплати  праці  та  матеріального  стимулювання

членів правління банку;

8) готує пропозиції щодо питань, які виносяться на загальні збори уча-

сників;

9) здійснює інші повноваження, делеговані загальними зборами учас-

ників банку.

Повноваження і порядок роботи спостережної ради банку визначають-

ся статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджуються за-

гальними зборами учасників банку.

Стаття 40. Виконавчий орган банку

Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійс-

нює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхід-

них для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефектив-

ність  його  роботи  згідно  з  принципами  та  порядком,  встановленими

статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ра-

ди банку.

У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені

банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку.

Правління (рада директорів) банку діє на підставі положення, що за-

тверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку.

Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого

органу та має право представляти банк без доручення.

Стаття 41. Ревізійна комісія

Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською дія-

льністю банку.

Ревізійна комісія:

1) контролює дотримання банком законодавства України і норматив-

но-правових актів Національного банку України;

2) розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує відповідні

пропозиції загальним зборам учасників;

3) вносить на загальні збори учасників або спостережній раді банку

пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції ревізійної

комісії, які стосуються фінансової безпеки і стабільності банку та захисту

інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників банку з

числа учасників або їх представників. Ревізійна комісія підзвітна загаль-

ним зборам учасників банку.


 

Членами ревізійної комісії не можуть бути особи, які є працівниками банку.

Ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяль-

ності банку за дорученням загальних зборів учасників, спостережної ради

банку або на вимогу учасника (учасників), які володіють у сукупності бі-

льше ніж 10 відсотками голосів.

Ревізійна комісія має право залучати до ревізій та перевірок зовнішніх

та внутрішніх експертів і аудиторів.

Ревізійна комісія доповідає про результати ревізій та перевірок загаль-

ним зборам учасників чи спостережній раді банку. Ревізійна комісія готує

висновки до звітів і балансів банку. Без висновку ревізійної комісії загаль-

ні збори учасників не мають права затверджувати фінансовий звіт банку.

Члени ревізійної комісії можуть брати участь з правом дорадчого го-

лосу у засіданнях спостережної ради та правління (ради директорів) банку.

Засідання ревізійної комісії проводяться за необхідністю, але не рідше

одного разу на рік.

Позачергові засідання ревізійної комісії можуть скликатися спостере-

жною радою банку чи за ініціативою акціонерів, які володіють більше ніж

10 відсотками голосів.

Рішення приймається більшістю голосів членів ревізійної комісії.

Повноваження ревізійної комісії банку визначаються статутом банку, а

порядок її роботи — положенням про ревізійну комісію, що затверджуєть-

ся загальними зборами учасників (акціонерів) банку.

Стаття 42. Вимоги до керівників банків

Керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, го-

лова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бу-

хгалтер, його заступник, керівники відокремлених структурних підрозділів

банку.

Керівниками банку мають бути дієздатні фізичні особи, які відповіда-

ють таким вимогам:

1) наявність вищої економічної, юридичної освіти чи освіти у галузі

управління залежно від займаної посади (ця вимога не застосовується до

членів спостережної ради банку);

2) стаж роботи у банківській системі за відповідним фахом не менше

трьох років (ця вимога не застосовується до членів спостережної ради банку);

3) бездоганна ділова репутація.

Голова правління (ради директорів) та головний бухгалтер заступають

на  посаду  після  надання  письмової згоди  на  це  Національним банком

України.

Голова правління (ради директорів) банку та головний бухгалтер по-

винні мати попередній досвід керівної роботи у банках.

Стаття 43. Обов’язки  щодо захисту інтересів банку

При виконанні своїх обов’язків відповідно до вимог цього Закону кері-

вники банку зобов’язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов’язані

ставити інтереси банку вище власних.

Зокрема, керівники банку зобов’язані:

1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов’язків;


2) приймати рішення в межах наданих повноважень;

3) не використовувати службове становище у власних інтересах.

Стаття 44. Управління ризиками

Банк створює постійно діючий підрозділ з питань аналізу та управлін-

ня ризиками, що має відповідати за встановлення лімітів щодо окремих

операцій, лімітів ризиків контрпартнерів, країн контрпартнерів, структури

балансу відповідно до рішень правління (ради директорів) з питань полі-

тики щодо ризикованості та прибутковості діяльності банку.

Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками

банки створюють постійно діючі комітети, зокрема:

1) кредитний комітет, який щомісячно оцінює якість активів банку та

готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків

від їх знецінення;

2) комітет з питань управління активами та пасивами, який щомісячно

розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення

щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строко-

вості активів та пасивів та надає відповідним підрозділам банку рекомен-

дації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають;

3) тарифний комітет, який щомісячно аналізує співвідношення собіва-

ртості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, від-

повідає за політику банку з питань операційних доходів.

Банки самостійно вирішують і створюють органи управління фінансо-

вими ризиками з метою забезпечення сприятливих фінансових умов захи-

сту інтересів вкладників та інших кредиторів.

Стаття 45. Внутрішній  аудит

Банки створюють службу внутрішнього аудиту, яка є органом опера-

тивного контролю спостережної ради банку.

(частина  перша  статті  45  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом

України від 05.06.2003 р. № 914-IV)

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції:

1) наглядає за поточною діяльністю банку;

2) контролює дотримання законів, нормативно-правових актів Націо-

нального банку України та рішень органів управління банку;

3) перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку;

4) аналізує інформацію та відомості про діяльність банку, професійну

діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими

особами банку;

5) надає спостережній раді висновки та пропозиції за результатами пе-

ревірок;

(пункт 5 частини другої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Зако-

ном України від 05.06.2003 р. № 914-IV)

6) інші функції, пов’язані з наглядом та контролем за діяльністю банку.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді ба-

нку та звітує перед нею, діє на підставі положення, затвердженого спосте-

режною радою.

(частина третя статті 45 у редакції Закону України від 05.06.2003 р.

№ 914-IV)


 

Служба внутрішнього аудиту має право на ознайомлення з усією до- кументацією банку та нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу банку. Служба внутрішнього аудиту уповноважена вимагати письмові пояснення від окремих посадових осіб банку щодо виявлених недоліків у роботі.

Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту погоджується з

Національним банком України.

Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності і не має владних

повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит.

Служба внутрішнього аудиту несе відповідальність за обсяги та досто-

вірність звітів, які подаються спостережній раді щодо питань, віднесених

до її компетенції, визначених цим Законом.

(частина сьома статті 45 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 05.06.2003 р. № 914-IV)

Працівники служби внутрішнього аудиту при призначенні на посаду

дають письмове зобов’язання про нерозголошення інформації щодо діяль-

ності банку та збереження банківської таємниці відповідно до вимог глави

10 цього Закону.

Стаття 46. Обов’язки   щодо  інформування  Національного  банку

України

Правління (рада директорів) банку зобов’язане протягом трьох робо-

чих днів інформувати Національний банк України про:

1) звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на при-

значення на цю посаду;

2) зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокре-

млених структурних підрозділів;

3) втрати на суму, що перевищує 15 відсотків капіталу банку;

4) падіння рівня капіталу банку нижче рівня регулятивного капіталу;

5) наявність хоча б однієї з підстав для призначення тимчасового адмі-

ністратора чи ліквідатора;

6) припинення банківської діяльності;

7) пред’явлення обвинувачення у вчиненні корисливого злочину кері-

внику банку, фізичній особі — власнику істотної участі або представнику

юридичної особи — власнику істотної участі.

Національний банк України має право визначити перелік іншої інфор-

мації, що є важливою для цілей банківського нагляду.

ГЛАВА 8. ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Стаття 47. Банківські операції

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі

банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2)  відкриття  та  ведення  поточних  рахунків  клієнтів  і  банків-коре-

спондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допо-

могою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та

на власний ризик.


 

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (вклю-

чаючи андеррайтинг);

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх

осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі

за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик вико-

нання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів

для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших

оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з вико-

ристанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківсь-

ких операцій.

Операції, визначені пунктами 1 — 3 частини першої цієї статті, нале-

жать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності до-

зволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інші

юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами

2 — 3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окре-

мих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією стат-

тею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України

банки також мають право здійснювати такі операції:

1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної

та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

з інструментами грошового ринку;

з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з

юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і  діяльність з  ведення реєстрів власників

іменних цінних паперів.

Національний банк України встановлює порядок надання банкам до-

зволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1 — 4 частини другої

цієї статті. Дозвіл надається, якщо:

1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національ-

ного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;


2) банк не є об’єктом застосування заходів впливу;

3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і

цей план схвалений Національним банком України;

4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні

фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої дія-

льності.

Банк  має  право  здійснювати  інші  угоди  згідно  із  законодавством

України.

Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги,

включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку

чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності, пе-

редбаченого у цій статті.

Комерційні банки самостійно встановлюють відсоткові ставки та комі-

сійну винагороду по своїх операціях.

Стаття 48. Обмеження  щодо діяльності  банків

Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва,

торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних мо-

нет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залу-

чати  вклади  (депозити) від  фізичних  осіб  в  обсягах,  що  перевищують

5 відсотків капіталу банку.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не бі-

льше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:

1) приміщення, яке  забезпечує  технологічне здійснення  банківських

функцій;

2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав

заставодержателя відповідно до умов договору застави;

3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що

таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту

набуття права власності на нього.

Стаття 49. Кредитні операції

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті

3 частини першої та у пунктах 3 — 7 частини другої статті 47 цього За-

кону.

Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди

про консорціумне кредитування. В  рамках такої угоди банки-учасники

встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідаль-

ний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому креди-

ту пропорційно до внесених у консорціум коштів.

Банк зобов’язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів

та управління операціями, пов’язаними з кредитуванням.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для

придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної

емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку

України.

Банк  зобов’язаний  при  наданні  кредитів  додержуватись  основних

принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність


позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встано-

влених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Банк не може надавати кредити під відсоток, ставка якого є нижчою

від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової став-

ки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у ра-

зі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання еконо-

мічних нормативів.

Надання безвідсоткових кредитів забороняється, за винятком передба-

чених законом випадків.

У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його корис-

тування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового

зобов’язання, якщо це передбачено угодою.

Стаття 50. Прямі інвестиції банків

Банки здійснюють прямі інвестиції та операції з цінними паперами

відповідно до законодавства України про цінні папери, інвестиційну дія-

льність та згідно з нормативно-правовими актами Національного банку

України.

Банки мають право здійснювати інвестиції лише на підставі письмово-

го дозволу Національного банку України, який надається згідно з прави-

лами, встановленими статтею 47 цього Закону.

Банк має право здійснити інвестицію без письмового дозволу Націона-

льного банку України у разі, якщо:

1) інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5

відсотків регулятивного капіталу банку;

2) юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно дія-

льність з надання фінансових послуг;

3) регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам для інвес-

тицій, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку

України.

Порядок інформування про здійснення інвестиції, зазначеної у частині

третій цієї статті, встановлює Національний банк України.

Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, ста-

тутом яких передбачена повна відповідальність його власників.

Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підпри-

ємства, установи не повинна перевищувати 15 відсотків капіталу банку.

Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60 відсотків розміру

капіталу банку.

Це обмеження не застосовується у разі, якщо:

1) акції та інші цінні папери, придбані банком у зв’язку з реалізацією

права заставодержателя і банк не утримує їх більше одного року;

2) банком з метою створення фінансової холдингової групи придбані

акції, емітентом яких є інший банк;

3) цінні папери знаходяться у власності банку не більше одного року,

який отримав їх у результаті андеррайтингу;

4) акції та інші цінні папери придбані банком за рахунок та від імені

своїх клієнтів.


Вимоги другої та шостої частин цієї статті не поширюються на діяль-

ність інвестиційних банків.

Стаття 51. Розрахункові банківські операції

Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть ко- респондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій фор- мах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових доку-

ментів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти пла- тіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, бан- ківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і мі- стити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони вико- ристовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, да- ту валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунка або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.

При виконанні розрахункової операції банк зобов’язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Стаття 52. Угоди з пов’язаними з банком особами

Угоди,  що  здійснюються з  пов’язаними з  банком  особами  (далі — пов’язані особи), не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із пов’язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійс- ними з моменту їх укладення.

Для цілей цього Закону пов’язаними особами є:

1) керівники банку;

2) власники істотної участі в банку;

3) близькі родичі, чоловік, жінка, діти, батьки будь-якої особи, що за-

значені в пунктах 1 і 2;

4) афілійовані особи банку, керівники і власники істотної участі в афі-

лійованих особах, а також їх близькі родичі.

Більш сприятливими умовами визначаються:

1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вима-

гається від інших клієнтів;

2) придбання у пов’язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

3) здійснення інвестиції в цінні папери пов’язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;


 

4) оплата товарів та послуг пов’язаної особи за цінами вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої осо- би взагалі не були б придбані.

Банк може укладати угоди з пов’язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку.

Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для: погашення

цією особою будь-яких зобов’язань перед пов’язаною особою банку; при-

дбання активів пов’язаної особи банку; придбання цінних паперів, розмі-

щених чи підписаних пов’язаною особою банку, за винятком продукції,

що виробляється цією особою.

Національний банк України може своїм розпорядженням запроваджу-

вати обмеження на суму угод із пов’язаними особами.

Стаття 53. Забезпечення  конкуренції у банківській системі

Банкам забороняється укладати договори з метою обмеження конкуре-

нції та монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг,

встановлення відсоткових ставок та комісійної винагороди.

Банку забороняється встановлювати відсоткові ставки та комісійні

винагороди на  рівні нижче собівартості банківських послуг у  цьому

банку.

Банку забороняється вчиняти будь-які дії щодо впровадження у своїй

практиці недобросовісної конкуренції.

Факти недобросовісної конкуренції щодо надання банком  тих  чи

інших банківських послуг або здійснення операцій є підставою для за-

борони цьому банку подальшого надання таких послуг або здійснення

операцій.

Стаття 54. Достовірність  реклами

Банкам забороняється поширення реклами у  будь-якій формі, що

містить неправдиву інформацію про їх діяльність у сфері банківських

послуг.

Національний банк України має право застосувати заходи впливу до

банків та інших осіб, які порушують вимоги цієї статті.

ГЛАВА 9. ВІДНОСИНИ БАНКУ З КЛІЄНТАМИ

Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, но-

рмативно-правовими актами Національного банку України та угодами (до-

говорами) між клієнтом та банком.

Банк  зобов’язаний  докладати  максимальних  зусиль  для  уникнення

конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інте-

ресів клієнтів банку.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких това-

рів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов’язаної особи банку як

обов’язкову умову надання банківських послуг.


Стаття 56. Право клієнта  на інформацію

Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки

зобов’язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:

1) відомості, які підлягають обов’язковій публікації, про фінансові по-

казники діяльності банку та його економічний стан;

2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також

фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

3) перелік послуг, що надаються банком;

4) ціну банківських послуг;

5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських по-

слуг.

Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб

Вклади фізичних осіб комерційних банків гарантуються в порядку, пе-

редбаченому законодавством України.

Вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гаранту-

ються державою.

Стаття 58. Відповідальність банку за своїми зобов’язаннями

Банк відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповід-

но до законодавства.

Банк  не  відповідає  за  невиконання  або  несвоєчасне  виконання  зо-

бов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів,

зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його

рахунках уповноваженими органами державної влади.

Учасники банку відповідають за зобов’язаннями банку згідно із зако-

нами України та статутом банку.

Стаття 59. Арешт, стягнення та зупинення  операцій по рахунках

Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а

так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб,

що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою про-

курором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у ви-

падках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Звільнення майна з-під арешту здійснюється за постановою органу,

який прийняв рішення про накладення арешту, або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку по його рахунках, а так

само зупинення видаткових операцій по рахунках юридичних або фізич-

них  осіб  здійснюється уповноваженими відповідно до  законів  України

державними  органами  і  виключно  у  випадках,  передбачених  законами

України.

Забороняється накладати арешт на  кореспондентські рахунки банку

або зупиняти операції по цих рахунках.

Операції по рахунках можуть бути відновлені органом, який прийняв

рішення про їх зупинення, або за рішенням суду.

Стягнення на власні кошти банку, грошові кошти та інші цінності фі-

зичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за

виконавчими документами, передбаченими законами України.

Рішенням суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках

юридичних чи фізичних осіб, видаткові операції по яких зупинені уповно-


важеним органом, підлягають негайному і безумовному виконанню, за ви-

нятком випадків введення мораторію відповідно до цього Закону.

ГЛАВА 10. БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ ТА КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 60. Банківська таємниця

Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала ві-

домою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи

третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати

матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан кореспонде-

нтських рахунків банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта,

здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5)  інформація про  організаційно-правову структуру юридичної осо-

би — клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної

таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комер-

ційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що

підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення

банківського нагляду, становить банківську таємницю.

Положення цієї статті не поширюються на узагальнену по банках ін-

формацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає

обов’язковому  опублікуванню,  встановлюється  Національним  банком

України та додатково самим банком на його розсуд.

Стаття 61. Зобов’язання щодо збереження банківської таємниці

Банки   зобов’язані  забезпечити  збереження  банківської  таємниці

шляхом:

1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить

банківську таємницю;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять ба-

нківську таємницю;

3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому

доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та

відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клі-

єнтом.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов’язання щодо

збереження  банківської  таємниці.  Керівники  та  службовці  банків  зо-

бов’язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи


для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при вико-

нанні своїх службових обов’язків.

Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або на-

данні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіден-

ційну інформацію, зобов’язані не розголошувати цю інформацію і не ви-

користовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інфор-

мації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати ба-

нківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами.

Стаття 62. Порядок  розкриття банківської таємниці

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську

таємницю, розкривається банками:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інфор-

мації;

2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду;

3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерс-

тва внутрішніх справ України — на їх письмову вимогу стосовно операцій

за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб’єкта

підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

4) органам Державної податкової служби України на їх письмову ви-

могу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій

за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб’єкта

підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

5) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фі-

нансового моніторингу на його письмову вимогу щодо здійснення фінан-

сових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу згідно з законо-

давством про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом;

(частину першу статті 62 доповнено пунктом 5

згідно із Законом України від 28.11.2002 р. № 249-IV)

6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з пи-

тань виконання рішень судів стосовно стану рахунків конкретної юридич-

ної особи або фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності.

(частину першу статті 62 доповнено пунктом 6

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. № 835-IV)

Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка

містить банківську таємницю, повинна:

1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;

2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його за-

ступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інфо-

рмації;

4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний

орган має право на отримання такої інформації.

Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються

банком особам, зазначеним власником рахунка (вкладу) в заповідальному

розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним


 

нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).

Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку,

навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.

Банк має право надавати загальну інформацію, що становить банківсь-

ку таємницю, іншим банкам в обсягах, необхідних при наданні кредитів,

банківських гарантій.

Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську та-

ємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на службовців Наці-

онального банку України або уповноважених ними осіб, які в межах пов-

новажень, наданих Законом України «Про Національний банк України»,

здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю.

Національний банк України має право відповідно до міжнародного до-

говору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України,

або за принципом взаємності надати інформацію про банк органу банків-

ського нагляду іншої країни, якщо:

1) це не порушує державні інтереси та банківську таємницю;

2) є гарантії того, що отримана інформація буде використана виключно

з метою банківського нагляду;

3) є гарантія того, що отримана інформація не буде передана за межі

органу банківського нагляду.

Положення цієї статті не поширюються на випадки повідомлення бан-

ками відповідно до законодавства про операції, що мають сумнівний хара-

ктер, та на інші передбачені законом випадки повідомлень про банківські

операції спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань

фінансового моніторингу.

(частина восьма статті 62 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 28.11.2002 р. № 249-IV)

Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання банків-

ської таємниці, несуть відповідальність згідно із законами України.

ГЛАВА 11. ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Стаття 63. Запобігання легалізації  (відмиванню) доходів, одержа-

них злочинним шляхом

Банки зобов’язані розробляти, впроваджувати та постійно поновлюва-

ти правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здій-

снення з  урахуванням вимог  законодавства про  запобігання легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю бан-

ків не рідше одного разу на рік проводить перевірку банків з питань до-

тримання ними законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання

легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Стаття 64. Обов’язок  щодо ідентифікації клієнтів

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.


 

Банкам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами — юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.

Банк зобов’язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України:

клієнтів, що відкривають рахунки в банку;

клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунка на

суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень;

осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Рахунок клієнту відкривається та зазначені операції здійснюються ли-

ше після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відпо-

відно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалі-

зації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банк має право витребувати, а клієнт зобов’язаний надати документи і

відомості, необхідні для з’ясування його особи, суті діяльності, фінансово-

го стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей

або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє

клієнту у його обслуговуванні. У разі наявності при здійсненні ідентифі-

кації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформа-

ції або навмисного подання інформації з метою введення в оману банк має

надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповно-

важеному органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Для ідентифікації клієнта — юридичної особи банк має ідентифікувати

фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або

опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяль-

ності. У разі якщо юридична особа є господарським товариством, банк має

ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній

особі. Клієнт має надавати передбачені законодавством відомості, які витре-

бує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у

сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним

шляхом. У разі ненадання таких відомостей клієнтом рахунок не відкрива-

ється, а в разі наявності раніше відкритих рахунків банк відмовляє в здійс-

ненні обслуговування. Для ідентифікації і вжиття заходів, достатніх, на дум-

ку  банку,  для  підтвердження особи  клієнта —  юридичної  особи  та  для

забезпечення спроможності банку виконувати правила внутрішнього фінан-

сового моніторингу та програми його здійснення, у тому числі щодо вияв-

лення фінансових операцій, що мають сумнівний характер, банк має право

витребувати передбачену законодавством інформацію, яка стосується іден-

тифікації цієї особи та її керівників, у органів державної влади, які здійсню-

ють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи, банків, ін-

ших  юридичних  осіб,  а  також  здійснювати  передбачені  законодавством

заходи щодо збору такої інформації з інших джерел. Вказані органи держав-

ної влади, банки, інші юридичні особи зобов’язані протягом десяти робочих

днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Для ідентифікації клієнта — фізичної особи та вжиття заходів, достат-

ніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витре-

бувати інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи, у органів дер-


 

жавної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконан- ня правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійс- нення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сум- нівний характер. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Ідентифікація клієнта банку не є обов’язковою при здійсненні кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог за- конодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (від- миванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

За наявності рішення уповноваженого державного органу про скасуван- ня державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи поме- рлою чи визнання безвісно відсутньою банк закриває рахунок такої особи і невідкладно надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконав- чої влади з питань фінансового моніторингу щодо такого рахунка та не пе- рераховує чи іншим шляхом не розпоряджається коштами на цьому рахунка до отримання розпоряджень зазначеного органу. У випадку ненадходження протягом семи робочих днів зазначених розпоряджень або рішення суду стосовно вжиття чи невжиття заходів щодо цих коштів банк вирішує пов’язані з ними питання відповідно до законодавства України.

Стаття 65. Зберігання  документів

Усі документи про здійснення фінансових операцій, що підлягають фі-

нансовому моніторингу, та результати ідентифікації осіб, які здійснювали

такі операції, банк зобов’язаний зберігати протягом п’яти років з дня про-

ведення таких операцій.

Результати ідентифікації власника рахунка та особи, уповноваженої

діяти від його імені, зберігаються банком протягом п’яти років після за-

криття рахунка.

(глава 11 у редакції Закону України від 06.02.2003 р. № 485-IV)

РОЗДІЛ IV. РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД

ГЛАВА 12. ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ

Стаття 66. Форми регулювання банківської діяльності

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним

банком України у таких формах:

I. Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;


3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового харак-

теру;

4) нагляд за діяльністю банків;

5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

II. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов’язкових економічних нормативів;

2) визначення норм обов’язкових резервів для банків;

3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від

активних банківських операцій;

4) визначення відсоткової політики;

5) рефінансування банків;

6) кореспондентських відносин;

7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтер-

венції;

8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;

9) імпорту та експорту капіталу.

Стаття 67. Мета, організація, підстави та обсяг нагляду

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та за-

хист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання ко-

штів клієнтів на банківських рахунках.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки,

їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території Украї-

ни та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших

юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону

щодо здійснення банківської діяльності.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має

право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківсько-

го  законодавства, виконання нормативно-правових актів  Національного

банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що мо-

жуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або

завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України може

користуватися послугами інших установ за окремими угодами.

У разі відкликання у  банку банківської ліцензії Національний банк

України повідомляє про це відповідні органи інших держав, в яких банк

мав філії або кореспондентські та інші рахунки.

Національний банк України здійснює банківський нагляд на індивіду-

альній та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення

вимог законодавства щодо банківської діяльності.

У разі розгляду Національним банком України питань щодо засто-

сування заходів впливу до конкретного банку для надання пояснень за-

прошується голова правління (ради директорів) або голова спостереж-

ної  ради  цього  банку,  за  винятком  випадків  призначення  тимча-

сового адміністратора або відкликання ліцензії банку і призначення лі-

квідатора.

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяль-

ність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відпові-


дними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними орга-

нами інших держав, може використовуватися тільки в таких цілях:

для перевірки ліцензії установи на право ведення діяльності;

для перевірки права на здійснення банківської діяльності.

ГЛАВА 13. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК,

ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ

Стаття 68. Загальні засади  ведення  бухгалтерського обліку і звіт-

ності в банках

Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої

облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Націо-

нальним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгал-

терського обліку та положень (стандартів) України.

Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відобра-

ження всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної ін-

формації про стан активів і зобов’язань, результати фінансової діяльності

та їх зміни.

У фінансових звітах кожного банку відображаються результати його

діяльності за звітний період.

Стаття 69. Звітність  банків

Банк зобов’язаний подавати Національному банку України фінансову і

статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, пла-

тоспроможності, прибутковості, а  також  інформацію афілійованих осіб

банку з метою оцінки фінансового стану банку.

Національний банк України має право вимагати від банку подання

консолідованої звітності.

Національний банк України встановлює для банків:

1) форми звітності та методику її складання;

2) періодичність та строки подання звітності;

3) структуру пояснювальної записки;

4) мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки їх по-

дання;

5) методику складання консолідованої звітності.

Національний банк України має право в окремих випадках вимагати

подання разової та тимчасової звітності.

Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою,

зобов’язаний подати Національному банку України у встановлений ним

строк річний звіт про свою діяльність. Звіт повинен містити таку інформа-

цію:

1) види діяльності, які здійснює юридична особа;

2)  інформація  щодо  суб’єктів  господарювання,  в  яких  особа  має

участь, що перевищує 10 відсотків, зокрема: найменування та місцезнахо-

дження юридичної особи, розмір частки, що знаходиться у власності цієї

особи, види діяльності;

3) баланс та звіт про прибутки цієї особи на кінець останнього фінан-

сового року.


 

Національний банк України має право вимагати подання інших пері- одичних звітів чи інформації від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку та забезпечення дотримання положень цього Закону.

Фінансовим роком банку вважається календарний рік, який починаєть-

ся 1 січня.

Фінансова  звітність  банків,  що  подається  до  Національного  банку

України, має бути щорічно перевірена аудитором. Аудиторська перевірка

банку здійснюється аудитором, який має сертифікат Національного банку

України на аудиторську перевірку банківських установ.

Аудиторський звіт має містити:

1) баланс банку;

2) звіт про рахунки доходів та витрат;

3) звіт про рух капіталу;

4) таблицю строків активів та пасивів;

5) інформацію стосовно достатності резервів та капіталу банку;

6) інформацію стосовно адекватності бухгалтерського обліку, проце-

дури внутрішнього аудиту та заходів контролю банку;

7) висновок про те, чи відображує наданий банком фінансовий звіт

дійсний фінансовий стан банку.

Стаття 70. Публікація фінансового  звіту

Банк зобов’язаний публікувати квартальні баланси, а також звіт про

прибутки (збитки) в газеті «Урядовий кур’єр» чи «Голос України» протя-

гом місяця, наступного за звітним кварталом.

Банк зобов’язаний публікувати річну фінансову звітність, підтвердже-

ну аудитором, не пізніше 1 червня наступного за звітним року в газеті

«Урядовий кур’єр» чи «Голос України».

ГЛАВА 14. ІНСПЕКЦІЙНІ ПЕРЕВІРКИ БАНКІВ

Стаття 71. Інспекційні перевірки банків

Кожний банк є об’єктом перевірки на місці інспекторами Національ-

ного банку України чи аудиторами, призначеними Національним банком

України.

Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабіль-

ності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком

законодавства України про банки і банківську діяльність, а також норма-

тивно-правових актів Національного банку України.

Перевірка  банків  здійснюється  відповідно  до  плану,  затвердженого

Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не часті-

ше одного разу на рік. Про проведення планової перевірки Національний

банк України зобов’язаний повідомити банк не пізніше, ніж за 10 днів до

його початку.

Банки   зобов’язані   забезпечити   інспекторам   Національного  банку

України та іншим уповноваженим ним особам вільний доступ до всіх до-

кументів та інформації з дотриманням правил цієї статті, а при перевірці


 

на місці — можливість вільного доступу в робочий час у всі приміщення банку.

Керівництво банку призначає компетентного представника для надан-

ня необхідних документів та пояснень і забезпечує приміщенням для ро-

боти  працівників  служби  банківського  нагляду  Національного  банку

України.

Національний банк України може прийняти рішення про проведення

позапланової перевірки банку при наявності обгрунтованих підстав. Таке

рішення має бути підписане Головою Національного банку України або

уповноваженою ним особою.

Для здійснення своїх повноважень щодо нагляду Національний банк

України має право безоплатно одержувати від банків інформацію про їх

діяльність та пояснення з окремих питань діяльності банку.

Не допускається надання матеріалів перевірки третім особам у разі,

якщо в матеріалах перевірки відсутні дані про факти порушень законодав-

ства.

У ході перевірки банку Національний банк України має право переві-

ряти будь-яку звітність афілійованої особи банку щодо взаємовідносин з

банком з метою визначення впливу відносин з афілійованою особою на

стан банку. Для цілей перевірки афілійовані особи надають Національно-

му банку України сприяння відповідно до положень цієї статті у тому ж

порядку, що застосовується до банків.

Стаття 72. Перевірка осіб, які  охоплюються  наглядовою діяльніс-

тю Національного банку України

Національний банк України має право здійснювати перевірку осіб, які

охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, з ме-

тою дотримання законодавства щодо банківської діяльності. При здійс-

ненні перевірки Національний банк України має право вимагати від цих

осіб подання будь-якої інформації, необхідної для здійснення перевірки.

Інспектовані особи зобов’язані подавати Національному банку України за-

требувану інформацію у визначений ним строк.

До  осіб,  які  можуть бути  об’єктом перевірки Національного банку

України, відносяться:

1) власник істотної участі у банку, якщо Національний банк України

вважає, що він не відповідає вимогам, встановленим цим Законом щодо іс-

тотної участі, або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність

банку;

2) особа, що придбала істотну участь у банку без письмового дозволу

Національного банку України.

Об’єктом перевірки Національного банку України може бути також

особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою ба-

нківської діяльності без банківської ліцензії.

Стаття 73. Заходи впливу

У  разі  порушення  банками  або  іншими  особами,  які  можуть  бути

об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього За-

кону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національ-

ного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують


 

інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться:

1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття не- обхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих ви- трат банку, обмеження невиправдано високих відсоткових виплат за залу- ченими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

2)  скликання загальних зборів учасників, спостережної ради  банку,

правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового

оздоровлення банку або плану реорганізації банку;

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена

угодою особа зобов’язується вжити заходів для усунення порушень, по-

ліпшення фінансового стану банку тощо;

4) видати розпорядження щодо:

а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій ін-

шій формі;

б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та

іншими активами;

г)  обмеження, зупинення чи  припинення здійснення окремих  видів

здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

д) заборони надавати бланкові кредити;

е) накладення штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів дохо-

дів громадян;

банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національ-

ного банку України, але у розмірі не більше одного відсотка від суми заре-

єстрованого статутного фонду;

є)  тимчасової, до  усунення порушення, заборони власнику істотної

участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі

грубого чи систематичного порушення ним вимог цього Закону або нор-

мативно-правових актів Національного банку України;

ж)  тимчасового,  до  усунення  порушення,  відсторонення  посадової

особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією

особою вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного

банку України;

з) реорганізації банку;

и) призначення тимчасової адміністрації.

У разі порушення цього Закону чи нормативно-правових актів Націо-

нального банку України, що спричинило значну втрату активів або дохо-

дів,  і  настанні  ознак  неплатоспроможності  банку  Національний  банк

України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації

банку згідно з положеннями цього Закону.

Якщо в діях керівника банку або фізичної особи чи представника юри-

дичної особи — власника істотної участі, якій пред’явлено обвинувачення у

вчиненні злочину, не встановлено складу злочину, але має місце порушення

вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку


 

України або якщо таку особу визнано винною у вчиненні корисливого зло- чину із призначенням покарання без позбавлення волі, Національний банк України має право видати банку розпорядження про звільнення такої особи з посади або заборону користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв).

Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку України було відсторонено від посади або якій тимчасово заборонено користувати- ся правом голосу придбаних акцій (паїв), може бути поновлено на посаді або відновлено у використанні права голосу придбаних акцій (паїв) лише на підставі попереднього дозволу Національного банку України.

Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Стаття 74. Порядок  застосування заходів впливу  та санкцій  за по-

рушення  банківського законодавства

Штрафи на керівників та службових осіб банку, фізичних осіб — влас-

ників істотної участі накладаються в порядку, передбаченому Кодексом

України про адміністративні правопорушення.

Порядок застосування заходів впливу, передбачених цим Законом, а

також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших

юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного

банку України, встановлюються законами України та нормативно-право-

вими актами Національного банку України.

РОЗДІЛ V. ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ

ГЛАВА 15. ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Стаття 75. Призначення тимчасової  адміністрації

Національний банк України зобов’язаний призначити тимчасову адмі-

ністрацію у разі істотної загрози платоспроможності банку.

Національний банк України має право призначити тимчасову адмініс-

трацію банку у разі:

1)  систематичних порушень банком  законних вимог  Національного

банку України;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків

протягом останніх 6 місяців при одночасному порушенні хоча б одного

економічного нормативу;

3) якщо банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсот-

ків своїх прострочених зобов’язань;

4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо

злочинних діянь керівників банку;

5) вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких акти-

вів, реєстрів, звітів, документів;

6) необґрунтованої відмови банку у наданні документів чи інформації,

передбачених цим Законом, уповноваженим представникам Національно-

го банку України;


7) наявності публічного конфлікту у керівництві банку;

8) наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації.

Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов’язків не-

гайно після прийняття рішення про її призначення.

Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається

Національним банком України.

Термін повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати

одного року з дня її призначення.

Національний банк України має право продовжувати дію тимчасової

адміністрації для системоутворюючих банків на термін до одного року.

Стаття 76. Вимоги  до тимчасового адміністратора та  умови  його

призначення

Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які призначаються

Національним банком України.

Тимчасовим адміністратором може бути:

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової

адміністрації та/або ліквідації банків, щодо надання аудиторських, юриди-

чних або консультаційних послуг і має не менше трьох працівників із сер-

тифікатом Національного банку України на право здійснення тимчасової

адміністрації та/або ліквідації банку;

незалежний експерт (за договором);

службовець Національного банку України.

До участі у тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які

мають сертифікат Національного банку України на право здійснення тим-

часової адміністрації та ліквідації банку, високі професійні та моральні

якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та

досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.

Національний банк України має право у будь-який момент усунути

тимчасового адміністратора від виконання обов’язків у разі невідповідно-

сті його діяльності встановленим цим Законом вимогам.

Оплата праці тимчасового адміністратора, а також спеціалістів, залу-

чених ним для забезпечення виконання своїх повноважень, здійснюється

згідно з укладеними з ними договорами.

Оплата праці тимчасового адміністратора і залучених ним спеціалістів

здійснюється за рахунок банку, до якого його призначили.

Розмір оплати праці тимчасового адміністратора має бути не меншим

за середньомісячну заробітну плату голови правління (ради директорів)

цього банку за 12 місяців перед призначенням тимчасової адміністрації.

Розмір оплати праці залучених спеціалістів встановлює тимчасовий

адміністратор у межах кошторису витрат тимчасової адміністрації, затвер-

дженого Національним банком України.

Додаткова винагорода тимчасовому адміністратору і спеціалістам може

встановлюватися в межах кошторису за згодою Національного банку України.

Тимчасовим адміністратором не може бути особа:

1) яка є кредитором, пов’язаною особою або акціонером банку;

2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом по-

рядку, або є обвинуваченою по кримінальній справі;


3) не виконала своїх зобов’язань перед будь-яким банком.

Для виявлення конфлікту інтересів особа до моменту призначення

тимчасовим адміністратором зобов’язана надати Національному бан-

ку України інформацію про свої особисті і ділові інтереси, зокрема

щодо:

1) заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або володін-

ня майновими правами банку;

2)  відносин  за  попередні  п’ять  років  з  будь-яким  банком  як  його

пов’язаною особою;

3) невиконання будь-яких зобов’язань по відношенню до будь-якого

банку за останні п’ять років;

4) володіння майном, яке конкурує з майном банку;

5) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню

функцій тимчасового адміністратора;

6) інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Національним

банком України.

Національний банк України перед призначенням тимчасового адмініс-

тратора зобов’язаний переконатися у тому, що конфлікт інтересів відсут-

ній.

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового

адміністратора він зобов’язаний вжити заходів щодо усунення конфлікту

інтересів та одночасно повідомити про це Національний банк України,

який вирішує питання щодо можливості продовження роботи тимчасового

адміністратора.

Тимчасовий адміністратор не має права:

1) здійснювати діяльність при наявності конфлікту інтересів, за винят-

ком випадків, коли про це відомо Національному банку України і він до-

зволив продовжити роботу;

2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та

інші  цінності  від  осіб,  заінтересованих  у  здійсненні  будь-яких  дій,

пов’язаних з призначенням тимчасової адміністрації;

3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимча-

совий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інте-

ресах третіх осіб;

4) давати обіцянки або приймати зобов’язання від імені Національного

банку України без його письмового дозволу;

5) розголошувати банківську таємницю та іншу службову інформа-

цію, якщо це не пов’язано з виконанням функцій тимчасового адмініс-

тратора.

Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором

своїх повноважень відповідно до цього Закону, що завдало збитків банку

чи  кредиторам,  може  бути  підставою  для  припинення  виконання  ним

обов’язків та позбавлення сертифіката на право здійснення тимчасової ад-

міністрації та ліквідації банків.

У разі завдання збитків діями або бездіяльністю тимчасового адмініст-

ратора банк та/або кредитори мають право звернутися з позовом до суду

щодо їх відшкодування.


Стаття 77. Страхування відповідальності, життя  та здоров’я  тим-

часового адміністратора

Фінансова відповідальність, життя та здоров’я тимчасового адмініст-

ратора мають бути застраховані згідно з договором про здійснення тимча-

сової адміністрації відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 78. Наслідки  призначення тимчасового адміністратора

З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загаль-

них зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку перехо-

дять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку

після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з моменту

укладення.

Стаття 79. Об’ява про призначення тимчасового адміністратора

Протягом трьох днів після призначення тимчасового адміністратора

Національний банк України розміщує інформацію про це в газеті «Урядо-

вий кур’єр» або «Голос України».

Рішення про призначення тимчасового адміністратора Національний

банк України надсилає до головного офісу та до кожного територіально

відокремленого відділення банку, філії із зазначенням дати початку здійс-

нення тимчасової адміністрації.

Стаття 80. Права  та обов’язки тимчасового адміністратора

Тимчасовий   адміністратор   негайно   після   свого   призначення   зо-

бов’язаний забезпечити збереження активів та документації банку, а також

активів та документації афілійованих осіб, в яких банк має участь, що пе-

ревищує 50 відсотків.

Протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий адміністратор

зобов’язаний провести інвентаризацію банківських активів і  пасивів та

скласти баланс.

З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виня-

ткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких

заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку або, при

необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забез-

печення інтересів вкладників та інших кредиторів.

Зокрема, тимчасовий адміністратор має право:

1) продовжувати або припиняти будь-які операції банку;

2) виконувати будь-які дії, рішення від імені банку;

3) розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-

які угоди за участю банку, які, на думку тимчасового адміністратора, є

збитковими чи непотрібними для банку;

4) заявляти майнові позови у судові органи;

5) звертатися  до  судових  органів  із  заявами  про  винесення  рішен-

ня, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої

активи;

6) залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого службов-

ця, експерта, консультанта, а також доручати керівникам банку вчинення

дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адміністрації. Тимча-

совий  адміністратор має  право  відсторонити таких  осіб  від  виконання

обов’язків у будь-який час;


 

7) з додержанням вимог законодавства України про працю звільнити чи перевести на іншу посаду будь-кого з керівників чи службовців банку, переглянути їх службові обов’язки, змінити розмір їх заробітної плати;

8) зупинити розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;

9) продати такі активи і повернути такі пасиви банку, які повинні бути відповідно продані або повернені з метою збереження чи підвищення пла- тоспроможності банку або захисту вкладників та кредиторів банку;

10) за згодою Національного банку України організувати продаж чи

реорганізацію банку.

Тимчасовий адміністратор зобов’язаний отримати дозвіл Національно-

го банку України для продажу активів банку, балансова вартість яких пе-

ревищує розмір, встановлений Національним банком України.

При виконанні своїх обов’язків тимчасовий адміністратор за своїм стату-

сом прирівнюється до представника Національного банку України. Будь-яка

особа, що навмисно перешкоджає доступу тимчасового адміністратора до ба-

нку, його активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно з за-

конодавством України. Правоохоронні органи зобов’язані надавати допомогу

тимчасовому адміністратору у його роботі на підставі письмового звернення.

Стаття 81. Запобігання переказу  активів банку  до моменту  при-

значення тимчасового адміністратора

Тимчасовий адміністратор може звертатися до суду з вимогою визнан-

ня угод недійсними, якщо за цими угодами здійснено:

1) платіж чи операцію з майном (вчинені протягом шести місяців до

призначення тимчасового адміністратора) з метою надання пільг окремим

кредиторам банку;

2) будь-яку операцію із пов’язаною особою банку, яка була здійснена

протягом одного року до моменту призначення тимчасового адміністрато-

ра, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або

загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

3) господарські операції, де оплата значно перевищувала реальну вар-

тість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком, вчинені протягом

трьох років до призначення тимчасового адміністратора;

4) будь-які операції з майном на безоплатній основі, вчинені протягом

трьох років до призначення тимчасового адміністратора;

5) будь-які дії, що мають на меті утримання майна від кредиторів, чи

інше порушення їх прав, вчинені за три роки до призначення тимчасового

адміністратора;

6) будь-які господарські операції, засновані на наданні підроблених

документів чи шахрайстві.

При зверненні до суду тимчасовий адміністратор не сплачує держав-

ного мита.

Стаття 82. Безперебійне надання  послуг

Особа, що здає банку приміщення в оренду чи надає комунальні по-

слуги, послуги зв’язку, не має права з дня призначення тимчасового адмі-

ністратора відмовляти в наданні подібних послуг через призначення тим-

часового адміністратора.


Стаття 83. Звіти тимчасового адміністратора

Протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий адміністратор

подає Національному банку України попередній письмовий звіт.

Звіт має відображати фінансовий стан банку (баланс, звіт про прибутки

та збитки, розшифровки окремих статей балансу), можливість фінансового

оздоровлення банку та оцінку його вартості у разі ліквідації. Звіт також

має включати:

1)  загальні  відомості  щодо  відповідності діяльності  банку  вимогам

цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України

і висновки щодо можливості припинення діяльності тимчасового адмініс-

тратора та поновлення повноважень загальних зборів, спостережної ради

банку і правління (ради директорів) банку;

2) деталізований план заходів щодо стабілізації та приведення у відпо-

відність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Націона-

льного банку України діяльності банку;

3) загальний план продажу банку або частини його активів і майна з

метою виконання зобов’язань;

4) рекомендації з приводу реорганізації банку або відкликання банків-

ської ліцензії та ліквідації.

Тимчасовий адміністратор подає Національному банку України пері-

одичні звіти стосовно своєї діяльності у строки, визначені Національним

банком України.

Стаття 84. Рішення  Національного банку  України  щодо звітності

тимчасового адміністратора

Протягом двох тижнів з моменту отримання звіту тимчасового адміні-

стратора Національний банк України приймає рішення про застосування

чи відхилення рекомендацій тимчасового адміністратора.

У разі, якщо Національний банк України погоджується з рекомендаці-

ями тимчасового адміністратора щодо фінансового оздоровлення, продажу

чи реорганізації банку, виноситься рішення про виконання плану тимчасо-

вого адміністратора.

У  разі,  якщо  визнано неможливість приведення діяльності банку  у

правову та фінансову відповідність з вимогами цього Закону і норматив-

но-правових актів Національного банку України протягом одного року,

Національний банк України відкликає банківську ліцензію та здійснює лі-

квідацію банку. Для системоутворюючих банків цей термін може продов-

жуватися Національним банком України до двох років.

Національний банк України має право вносити доповнення до плану

тимчасового адміністратора до та під час його виконання.

Національний банк України має право припинити виконання плану,

відкликати банківську ліцензію, запровадити ліквідацію банку у будь-який

час, коли дійде висновку, що виконання плану більше не приводить до

оздоровлення банку.

Стаття 85. Мораторій

З  метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового

стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та норматив-

но-правовими актами Національного банку України вимогам, Національ-


 

ний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не бі- льше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зо- бов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та ін-

ших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законо-

давства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економіч-

ні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і

зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Мораторій  не  поширюється  на  обслуговування  поточних  операцій,

здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати за-

робітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та

життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог

кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійс-

нення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми

завданих збитків, які банк був зобов’язаний сплатити кредиторам за гро-

шовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів

(обов’язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які

існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим За-

коном.

Стаття 86. Припинення діяльності  тимчасового адміністратора

Діяльність тимчасового адміністратора припиняється у разі:

1) закінчення строку дії повноважень тимчасової адміністрації;

2) відкликання банківської ліцензії та прийняття рішення про призна-

чення ліквідатора;

3) здійснення реорганізації банку відповідно до глави 5 цього Закону;

4) усунення тимчасового адміністратора відповідно до рішення Націо-

нального банку України.

ГЛАВА 16. ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ Стаття 87. Правові  підстави ліквідації  банку Банк може бути ліквідований:

1) з ініціативи власників банку;

2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою

кредиторів).

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, перед-

баченому законодавством України про господарські товариства, з ураху-

ванням особливостей, передбачених цим Законом та за згодою Національ-

ного банку України.

Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійсню-

ється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Націона-

льного банку України.


 

Національний банк України зобов’язаний протягом двох днів після прийняття рішення про ліквідацію банку повідомити про це Фонд гаран- тування вкладів фізичних осіб.

(статтю 87 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 20.09.2001 р. № 2740-III)

У разі оскарження в судовому порядку рішення Національного банку про ліквідацію банку Національний банк України повідомляє про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

(статтю 87 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом України від

20.09.2001 р. № 2740-III)

Стаття 88. Особливості  ліквідації  банку  в разі  його неплатоспро-

можності

Право звернення до суду із заявою про визнання банку неплатоспро-

можним та його ліквідацію мають:

1) кредитори банку;

2) Національний банк України.

Особи, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, направляють реко-

мендованим листом до Національного банку України заяву про ліквідацію бан-

ку при настанні ознак неплатоспроможності банку з додаванням документаль-

но підтверджених доказів наявності невиконаних грошових зобов’язань банку

перед ними. Якщо протягом одного місяця з дня направлення заяви зазначені

особи не отримали відповідь Національного банку України, вони мають право

звернутися до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним.

Законодавство України про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання ба-

нку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нор-

мам цього Закону.

При підготовці справи до розгляду суддя отримує обгрунтований висно-

вок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку або рі-

шення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та

призначення ліквідатора. Національний банк України зобов’язаний надати

один із зазначених документів протягом місяця з дня отримання запиту суду.

Негативний висновок Національного банку України щодо доцільності

відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку є підставою для зали-

шення заяви без розгляду.

Якщо банк-боржник не спроможний виконати свої зобов’язання відпо-

відно до рішення суду про примусове стягнення протягом шести місяців і

за цей час не досягнуто домовленостей щодо реструктуризації визначено-

го боргу, Національний банк України зобов’язаний відкликати ліцензію та

ініціювати процедуру ліквідації банку.

Справа про визнання банку неплатоспроможним за заявою осіб, зазна-

чених у пункті 1 частини першої цієї статті, може бути порушена лише пі-

сля відкликання банківської ліцензії.

Після відкликання банківської ліцензії санація банку не допускається.

Орган, який ініціював рішення про ліквідацію, призначає ліквідатора.

Ліквідатор приступає до виконання обов’язків негайно після відкликання

ліцензії.


 

Протягом одного місяця з дня прийняття справи до розгляду суд пови- нен визначитися стосовно позову про ліквідацію банку. Єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висно- вок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного ба- нку України вимогам цього Закону.

У своєму рішенні суд повинен підтвердити кандидатуру ліквідатора або призначити такого, що відповідає вимогам цього Закону. Єдиною під- ставою відхилення кандидатури ліквідатора, призначеного Національним банком України, може бути наявність конфлікту інтересів, який став відо- мий суду.

Розгляд справи в суді щодо ліквідації банку не зупиняє діяльності лік- відатора, призначеного Національним банком України. Процедура лікві- дації банку повинна бути завершена не пізніше трьох років з дня відкли- кання ліцензії.

Стаття 89. Оголошення про ліквідацію

Ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про  відкриття

ліквідаційної процедури у газеті «Урядовий кур’єр» чи «Голос України» за

рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття

Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або влас-

ником банку рішення про ліквідацію банку.

Відомості про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити на-

йменування та інші реквізити банку, що ліквідується, дату прийняття На-

ціональним банком України рішення про відкликання ліцензії або дату

прийняття рішення власника банку про ліквідацію банку і призначення лі-

квідатора, відомості про ліквідатора.

Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкрит-

тя ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору

про свої вимоги до банку.

Не дозволяється опублікування або розголошення іншим чином відо-

мостей про неплатоспроможність банку до дня прийняття рішення про йо-

го ліквідацію.

Особи, винні у розголошенні даної інформації, несуть відповідальність

згідно з законами України.

Стаття 90. Вимоги до ліквідатора та умови його призначення

Ліквідатором може бути призначено:

1) фізичну особу, яка відповідає вимогам, що висуваються статтею 76

цього Закону до тимчасового адміністратора;

2) юридичну особу, яка здійснює професійну діяльність щодо тимча-

сової адміністрації та ліквідації банків, щодо надання аудиторських, юри-

дичних або консалтингових послуг і має не менше трьох працівників з

сертифікатом Національного банку України на право здійснення тимчасо-

вої адміністрації та ліквідації банку.

Забороняється призначати ліквідатором банку фізичну або юридичну

особу, яка виконувала функції тимчасового адміністратора у цьому банку.

Фінансова відповідальність, життя та здоров’я ліквідатора мають бути

застраховані згідно з законодавством України, нормативно-правовими ак-


 

тами Національного банку України та договором про ліквідацію банку відповідно до закону.

Стаття 91. Наслідки  призначення ліквідатора

З дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення лік-

відатора:

1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і

правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який

негайно передає ліквідатору всі справи;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологіч-

ного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню

або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання

щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким,

що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та

інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіде-

нційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банку чи переда-

чею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому

цим Законом;

7) скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні

кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпоря-

дження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень що-

до розпорядження майном банкрута не допускається;

8) вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення лі-

квідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Стаття 92. Повноваження ліквідатора щодо здійснення  ліквідацій-

ної процедури

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

1) приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забез-

печення його збереження;

2) виконує функції з управління та розпорядження майном банку;

3) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з законодавством;

4) виконує повноваження органів управління банку;

5) очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

6) пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської за-

боргованості банку, у тому числі через судові органи;

7) має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги пра-

цівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банку, який відшкодову-

ється в першу чергу згідно зі статтею 95 цього Закону за рахунок коштів,

одержаних від продажу майна банку;

8) з дня відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників ба-

нку про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України

про працю;

9) заявляє в установленому законодавством порядку заперечення по

заявлених до банку вимогах кредиторів;


10) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому зако-

нодавством порядку розриває їх;

11) вживає заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна

банку, що знаходиться у третіх осіб;

12) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку,

які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов’язковому

зберіганню;

13) вживає заходів, які, на його думку, дадуть можливість отримати

максимальну виручку від продажу активів у найкоротший строк;

14) реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до реєст-

ру вимог кредиторів;

15) повідомляє про своє призначення державний орган з питань банк-

рутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення та надає держав-

ному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази да-

них щодо підприємств-банкрутів;

16) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (орга-

нів управління) банку. Протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора ке-

рівники банку забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації

банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору.

У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків винні особи несуть від-

повідальність відповідно до вимог чинного законодавства України.

При виконанні своїх обов’язків ліквідатор за своїм статусом прирівню-

ється до представника Національного банку України. Будь-яка особа, що

навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг,

записів, документів, несе адміністративну або кримінальну відповідаль-

ність згідно з законодавством. Правоохоронні органи зобов’язані надавати

допомогу ліквідатору в його роботі на підставі письмового звернення.

Стаття 93. Заходи щодо підготовки  задоволення вимог кредиторів

Ліквідатор  припиняє  приймання  вимог  кредиторів  після  закінчення

одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної

процедури.

Ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення

про початок ліквідаційної процедури здійснює такі заходи щодо задово-

лення вимог кредиторів:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить ви-

моги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження;

3) відповідно до вимог нормативно-правових актів Фонду гарантуван-

ня вкладів фізичних осіб надає Фонду протягом двадцяти робочих днів із

дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників, які мають

право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахун-

кової суми, що підлягає відшкодуванню;

(пункт  3  частини  другої  статті  93  у  редакції  Закону  України  від

20.09.2001 р. № 2740-III)

4) складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Націо-

нальним банком України;


5) сповіщає кредиторів про акцептування вимог;

6) щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і мі-

сце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього

переліку Національному банку України.

Кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо

визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідом-

лення.

Ліквідатор має право з дозволу Національного банку України погаша-

ти вимоги до банку до моменту завершення складання переліку вимог та

його затвердження Національним банком України лише за угодами, що

забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.

Ліквідатор зобов’язаний у двомісячний строк з дня призначення наді-

слати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповіда-

льного  зберігання,  про  необхідність  вилучити  свої  цінності  протягом

трьох місяців з дня оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Матеріальні цінності, що перебували на  відповідальному зберіганні

банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк,

вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Ці

цінності переходять у розпорядження Національного банку України для

повернення законним власникам.

Стаття 94. Оцінка  майна банку

Майно,  на  яке  звертається  стягнення  у  ліквідаційній  процедурі,

оцінюється  ліквідатором  у  порядку,  встановленому  законодавством

України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є

початковою.

Для здійснення оцінки майна ліквідатор має право залучати на підставі

договору спеціалістів з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси,

якщо інше не встановлено Національним банком України.

Стаття 95. Продаж майна

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банку ліквідатор роз-

починає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком

України не встановлено інший порядок його продажу.

Порядок  продажу  майна  банку,  склад,  умови  та  строки  придбання

майна погоджуються з Національним банком України та повідомляються

через засоби масової інформації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна

банку ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення кон-

курсу (аукціону) визначається згідно із законодавством України.

Майно банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на

закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до

законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі ін-

шого речового права відповідно до цивільного законодавства України.

Порядок уступки вимог банку регулюється цивільним законодавством

України.

Ліквідатор має право виставити на відкриті торги цінні папери та ви-

моги банку, якщо інший спосіб продажу (уступки) вимог банку не встано-

влено Національним банком України.


Стаття 96. Черговість задоволення вимог до банку

Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються

на задоволення вимог кредиторів, у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у

випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних

осіб;

в) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, у тому

числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

г) витрати, пов’язані з роботою ліквідатора, в тому числі:

на оплату державного мита;

на публікацію оголошення про ліквідацію банку;

на публікацію в органах інформації про порядок продажу майна банку;

витрати ліквідатора, пов’язані з утриманням і збереженням активів банку;

на проведення аудиту;

на оплату праці працівників, залучених для здійснення ліквідації;

д) зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та

здоров’ю громадян.

Перелічені витрати відшкодовуються після реалізації ліквідатором ча-

стини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги вкладників — фізичних осіб

в частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів

фізичних осіб, вимоги, що виникли із зобов’язань банку перед працівни-

ками;

3) у третю чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження

на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення

вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута,

для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються

пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому

порядку вимоги ліквідатор не враховує суму грошових вимог цього креди-

тора.

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подан-

ня, не розглядаються і вважаються погашеними.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються пога-

шеними.

У разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися не-

проданими активи банку і  негайний продаж матиме наслідком істотну

втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній

Національним банком України юридичній особі, яка зобов’язана вжити

заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за

рахунок отриманих активів.

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, переда-

ється власникам, а майно державних банків — відповідному органу прива-


тизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього май-

на, спрямовуються до Державного бюджету України.

Майно кооперативних банків, що залишилося після задоволення по-

треб  кредиторів,  підлягає  використанню  відповідно  до  законодавства

України про кооперацію.

Стаття 97. Оплата праці осіб, залучених до ліквідації

Оплата праці ліквідатора та осіб, залучених для допомоги ліквідатору,

здійснюється згідно з порядком, визначеним цим Законом для тимчасово-

го адміністратора та залучених ним спеціалістів, і має бути не нижчою за

рівень оплати праці працівників банку за надання аналогічних послуг з

урахуванням обсягу і складності роботи.

Стаття 98. Завершення ліквідації

Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моме-

нту внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення

звіту ліквідатора.

РОЗДІЛ VI. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Стаття 99. Оскарження рішень Національного банку України

Банк або інші особи, на які поширюються повноваження Національно-

го банку України, мають право оскаржити в суді у встановленому законо-

давством  порядку  рішення,  дії  або  бездіяльність  Національного  банку

України чи його посадових осіб, а так само рішення, дії чи бездіяльність

тимчасового адміністратора та ліквідатора.

Рішення про призначення тимчасового адміністратора або ліквідатора

можуть бути оскаржені в суді за відсутності підстав, визначених цим За-

коном.

Оскарження не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

При розгляді в суді справи, порушеної внаслідок або у зв’язку із засто-

суванням цього Закону проти Національного банку України або його слу-

жбовця, тимчасового адміністратора або ліквідатора тимчасовий адмініст-

ратор,  ліквідатор       або      спеціаліст,      призначений  представляти або

допомагати тимчасовому адміністратору або ліквідатору, несуть відпові-

дальність за шкоду, завдану внаслідок рішень, дій або бездіяльності, вико-

наних згідно з обов’язками та повноваженнями або в ході їх виконання в

рамках тимчасової адміністрації або ліквідації банку, якщо такі дії або

бездіяльність були умисними.

Шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки тимчасового адміні-

стратора або ліквідатора, відшкодовується згідно з законодавством Украї-

ни, нормативно-правовими актами Національного банку України та дого-

ворами про страхування фінансового ризику.

Оскарження або інший судовий розгляд, пов’язаний із оскарженням,

не зупиняють тимчасову адміністрацію, ліквідацію банку та інші оскаржу-

вані заходи та рішення.


РОЗДІЛ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Національний банк України має право встановлювати перехідні строки

виконання передбачених цим Законом норм, які не повинні перевищувати

загальних строків, передбачених цим Законом, якщо це дозволить банкам

досягнути відповідності з вимогами цього Закону.

Банки, створені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протя-

гом двох років привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього

Закону.

Протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом Націона-

льний банк України зобов’язаний переоформити ліцензії банкам відповід-

но до класифікації операцій, передбачених цим Законом.

До процедури створення банку, надання ліцензії на здійснення банків-

ських операцій, що почалися і не завершилися до дня набрання чинності

цим Законом, застосовуються положення цього Закону.

Процедура ліквідації банку, розпочата до дня набрання чинності цим

Законом, завершується згідно з порядком, встановленим цим Законом та

нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими

відповідно до цього Закону.

2. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони

та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не супере-

чить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у шес-

тимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції

щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Зако-

ном;

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними орга-

нами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим

Законом.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верхов-

ної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 281; Відомості Верховної Ради України,

1992 р., № 20, ст. 276, № 47, ст. 644, № 48, ст. 656; 1993 р., № 10, ст. 76,

№ 11, ст. 83, № 19, ст. 209, № 24, ст. 272, № 26, ст. 277, № 29, ст. 307,

ст. 308; 1994 р., № 12, ст. 60, № 27, ст. 222; 1995 р., № 14, ст. 90, ст. 93,

№ 21, ст. 154; 1996 р., № 3, ст. 11, № 7, ст. 28; 1997 р., № 3, ст. 7, № 4,

ст. 24, № 8, ст. 63; 1998 р., № 10, ст. 36, № 14, ст. 61, № 26, ст. 149; 1999 р.,

№ 37, ст. 334; 2000 р., № 35, ст. 282);

пункт 11 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких зако-

нодавчих актів України у зв’язку з прийняттям законів України «Про дер-

жавну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» від 19 жовтня

2000 року № 2056-III;


 

 

 

 

298

 

статтю 62 Закону України «Про Національний банк України» (Ві- домості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238; 2000 р., № 42, ст. 351);

Постанову Верховної Ради України «Про порядок введення в дію За- кону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 282; Відомості Верховної Ради України,

1994 р., № 52, ст. 467).

Президент України   Л. КУЧМА

м. Київ

7 грудня 2000 року

№ 2121-III


НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Затверджено

постановою Правління НБУ

№ 191 від 17.06.97 р.

ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ

В базі є також план рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків з описом рахунків.

Додатково див. постанову Правління Національного банку України від 17 червня 1997 року № 191

1 Казначейські та міжбанківські операції

10 Готівкові кошти

11 Банківські метали

12 Кошти у Національному банку України

13 Кошти Національного банку України

14 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національ-

ним банком України

15 Кошти в інших банках

16 Кошти інших банків

2 Операції з клієнтами

20 Кредити, які надані суб’єктам господарської діяльності

21 Кредити, які надані органам загально-державного управління

22 Кредити, які надані фізичним особам

24 Резерви під заборгованість за наданими клієнтам кредитами

25 Кошти бюджету та державних позабюджетних фондів України

26 Кошти до запитання і строкові кошти клієнтів банку

29 Дебіторська, кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за

операціями клієнтів

3 Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання

31 Цінні папери в портфелі банку на продаж

32 Цінні папери в портфелі банку на інвестиції

33 Цінні папери власного боргу, крім субординованого боргу

34 Товарно-матеріальні цінності

35 Інші активи банку

36 Інші пасиви банку

37 Клірингові рахунки, суми до з’ясування та транзитні рахунки

38 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів


39 Розрахунки між філіями та іншими установами свого банку

4 Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи

41 Вкладення в асоційовані компанії

42 Вкладення в дочірні установи

43 Нематеріальні активи

44 Операційні основні засоби

45 Неопераційні основні засоби

5 Капітал банку

50 Статутний капітал та інші фонди банку

51 Результати індексації основних засобів

59 Результат поточного року

6 Доходи

60 Відсоткові доходи

61 Комісійні доходи

62 Прибуток від торговельних операцій

63 Інші банківські операційні доходи

64 Інші небанківські операційні доходи

67 Зменшення резервів

68 Непередбачені доходи

7 Витрати

70 Відсоткові витрати

71 Комісійні витрати

72 Збитки від торговельних операцій

73 Інші банківські операційні витрати

74 Інші небанківські операційні витрати

77 Відрахування в резерви

78 Непередбачені витрати

79 Податок на прибуток

8 Управлінський облік

9 Позабалансові рахунки

90 Зобов’язання і вимоги за всіма видами гарантій

91 Зобов’язання і вимоги за кредитами і депозитами

92 Зобов’язання і вимоги за операціями з цінними паперами

93 Зобов’язання і вимоги за твердими угодами за операціями з валю-

тою та банківськими металами

94 Зобов’язання і вимоги за умовними угодами за операціями з валю-

тою та банківськими металами та за твердими і умовними угодами за ін-

шими фінансовими інструментами

95 Інші зобов’язання і вимоги

96 Списана кредиторська заборгованість та кошти до повернення

97 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів

98 Облік інших засобів, цінностей та документів

99 Контррахунки

10 Визначення окремих термінів

Казначейські та міжбанківські операції

10 Готівкові кошти

100 Банкноти та монета


1000

1001 А1 Банкноти та монета в касі банку

1002 А Банкноти та монета в касі безбалансових установ банку

1003 А Банкноти та монета в обмінних пунктах

1004 А Банкноти та монета в банкоматах

1005 А Банкноти та монета, інкасована до перерахування

1006

1007 А Банкноти та монета в дорозі

1008

1009

101 Дорожні чеки

1010

1011 А Дорожні чеки в касі банку

1012 А Дорожні чеки в касі безбалансових установ банку

1013 А Дорожні чеки в обмінних пунктах

1014

1015

1016

1017 А Дорожні чеки в дорозі

1018

1019

11 Банківські метали

110 Банківські метали

1100

1101 А Банківські метали в банку

1102

1103

1104

1105

1106

1107 А Банківські метали у дорозі

1108

1109

12 Кошти у Національному банку України

120 Кошти до запитання в Національному банку України

1200 А Кореспондентський рахунок в Національному банку України

1201

1202 А Депозити до запитання в Національному банку України

1203

1204

1205

1206

1207 А Накопичувальний рахунок в Національному банку України

1208 А Нараховані відсотки за коштами до запитання в Національному

банку України

1209

121 Строкові депозити в Національному банку України


1210 Місце для овернайту

1211 А Кошти, надані Національному банку України за операціями

Репо

1212 А Короткострокові депозити в Національному банку України

1213

1214

1215 Місце для довгострокових

1216

1217

1218 А Нараховані відсотки за строковими депозитами в Національно-

му банку України

1219

13 Кошти Національного банку України

130 Кореспондентський рахунок Національного банку України в коме-

рційному банку

1300 П Кореспондентський рахунок Національного банку України в

комерційному банку

1301

1302

1303

1304

1305

1306

1307

1308 П Нараховані відсотки за кореспондентським рахунком Націона-

льного банку України в комерційному банку

1309

131 Короткострокові кредити, які отримані від Національного банку

України

1310 Місце для овернайту

1311 П Кошти, які отримані від Національного банку України за опе-

раціями Репо

1312 П Короткострокові кредити, які отримані через аукціон від Наці-

онального банку України

1313  П  Ломбардні  кредити,  які  отримані  від  Національного  банку

України

1314

1315

1316 П Короткострокові стабілізаційні кредити, які отримані від Наці-

онального банку України

1317 П Інші короткострокові кредити, які отримані від Національного

банку України

1318  П  Нараховані  відсотки  за  короткостроковими  кредитами,  які

отримані від Національного банку України

1319

132  Довгострокові  кредити,  які  отримані  від  Національного  банку

України


1320

1321

1322 П Довгострокові кредити, які отримані через аукціон від Націо-

нального банку України

1323

1324

1325 П Довгострокові кредити, які отримані за рахунок коштів інозем-

них держав і міжнародних організацій

1326 П Довгострокові стабілізаційні кредити, які отримані від Націо-

нального банку України

1327 П Інші довгострокові кредити, які отримані від Національного

банку України

1328 П Нараховані відсотки за довгостроковими кредитами, які отри-

мані від Національного банку України

1329

14 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національ-

ним банком України

140 Боргові зобов’язання Уряду України, що рефінансуються Націона-

льним банком України

1400 А Облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються

Національним банком України

1401

1402

1403

1404

1405

1406 П (контр-активний рахунок) Неамортизований дисконт за борго-

вими зобов’язаннями Уряду України, що рефінансуються Національним

банком України

1407 А Неамортизована премія за борговими зобов’язаннями Уряду

України, що рефінансуються Національним банком України

1408 А Нараховані доходи за борговими зобов’язаннями Уряду Украї-

ни, що рефінансуються Національним банком України

1409

15 Кошти в інших банках

150 Кошти до запитання в інших банках

1500 А Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

1501 А Овердрафт за кореспондентськими рахунками інших банків

1502 А Депозити до запитання, які розміщені в інших банках

1503

1504

1505

1506

1507

1508 А Нараховані відсотки за коштами до запитання в інших банках

1509 А Прострочені нараховані відсотки за коштами до запитання в

інших банках


151 Строкові депозити, які розміщені в інших банках

1510 А Депозити овернайт, які розміщені в інших банках

1511

1512 А Короткострокові депозити, які розміщені в інших банках

1513

1514

1515 А Довгострокові депозити, які розміщені в інших банках

1516

1517  А  Прострочена заборгованість за  строковими депозитами, які

розміщені в інших банках

1518 А Нараховані відсотки за строковими депозитами, які розміщені в

інших банках

1519 А Прострочені нараховані відсотки за строковими депозитами,

які розміщені в інших банках

152 Кредити, які надані іншим банкам

1520 А Кредити овернайт, які надані іншим банкам

1521 А Кошти, які надані іншим банкам за операціями Репо

1522 А Інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам

1523

1524 А Довгострокові кредити, які надані іншим банкам

1525 А Фінансовий лізинг, який наданий іншим банкам

1526 А Пролонгована заборгованість за кредитами, наданими іншим

банкам

1527 А Прострочена заборгованість за кредитами, які надані іншим ба-

нкам

1528 А Нараховані відсотки за кредитами, які надані іншим банкам

1529 А Прострочені нараховані відсотки за кредитами, які надані ін-

шим банкам

153

154

155

156

157

158 Сумнівна заборгованість інших банків

1580 А Сумнівна заборгованість за коштами до запитання в інших банках

1581 А Сумнівна заборгованість за строковими депозитами, які розмі-

щені в інших банках

1582  А  Сумнівна  заборгованість  за  кредитами,  які  надані  іншим

банкам

1583

1584

1585

1586

1587

1588

1589 А Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими

банкам


159 Резерв під заборгованість інших банків

1590 П (контр-активний рахунок) Резерв під заборгованість інших банків

16 Кошти інших банків

160 Кошти до запитання інших банків

1600 П Кореспондентські рахунки інших банків

1601 П Овердрафт за кореспондентськими рахунками, які відкриті в

інших банках

1602 П Депозити до запитання інших банків

1603

1604

1605

1606

1607

1608 П Нараховані відсотки за коштами до запитання інших банків

1609

161 Строкові депозити інших банків

1610 П Депозити овернайт інших банків

1611

1612 П Короткострокові депозити інших банків

1613

1614

1615 П Довгострокові депозити інших банків

1616

1617

1618 П Нараховані відсотки за строковими депозитами інших банків

1619

162 Кредити, які отримані від інших банків

1620 П Кредити овернайт, які отримані від інших банків

1621 П Кошти, які отримані від інших банків за операціями Репо

1622 П Інші короткострокові кредити, які отримані від інших банків

1623

1624 П Довгострокові кредити, які отримані від інших банків

1625 П Фінансовий лізинг, який отриманий від інших банків

1626

1627

1628 П Нараховані відсотки за кредитами, які отримані від інших банків

1629

17

2 Операції з клієнтами

20 Кредити, які надані суб’єктам господарської діяльності

200 Рахунки за овердрафтом суб’єктів господарської діяльності

2000 А Рахунки за овердрафтом суб’єктів господарської діяльності

2001

2002

2003


2006

2007

2008 А Нараховані відсотки за овердрафтом

2009 А Прострочені нараховані відсотки за овердрафтом

201 Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операція-

ми Репо

2010 А Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за опера-

ціями Репо

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018 А Нараховані відсотки за коштами, які надані суб’єктам госпо-

дарської діяльності за операціями Репо

2019

202 Рахунки за врахованими векселями суб’єктів господарської діяль-

ності

2020 А Рахунки за врахованими векселями суб’єктів господарської ді-

яльності

2021

2022

2023

2024

2025

2026

2027 А Опротестовані векселі суб’єктів господарської діяльності

2028 А Нараховані доходи за врахованими векселями суб’єктів госпо-

дарської діяльності

2029  А  Прострочені  нараховані  доходи  за  врахованими  векселями

суб’єктів господарської діяльності

203 Рахунки за факторинговими операціями суб’єктів господарської

діяльності

2030 А Рахунки за факторинговими операціями суб’єктів господарсь-

кої діяльності

2031

2032

2033

2034

2035

2036

2037  А  Прострочена заборгованість за  факторинговими операціями

суб’єктів господарської діяльності

2038 А Нараховані доходи за факторинговими операціями суб’єктів

господарської діяльності


 

2039 А Прострочені нараховані доходи за факторинговими операціями суб’єктів господарської діяльності

204 Кредити за внутрішніми торговельними операціями суб’єктів гос-

подарської діяльності

2040 А Короткострокові кредити за внутрішніми торговельними опе-

раціями суб’єктів господарської діяльності

2041

2042

2043

2044

2045 А Довгострокові кредити за внутрішніми торговельними операці-

ями суб’єктів господарської діяльності

2046 А Пролонгована заборгованість за кредитами за внутрішніми тор-

говельними операціями суб’єктів господарської діяльності

2047 А Прострочена заборгованість за кредитами за внутрішніми тор-

говельними операціями суб’єктів господарської діяльності

2048 А Нараховані відсотки за кредитами за внутрішніми торговель-

ними операціями суб’єктів господарської діяльності

2049 А Прострочені нараховані відсотки за кредитами за внутрішніми

торговельними операціями суб’єктів господарської діяльності

205 Кредити за експортно-імпортними операціями суб’єктів господар-

ської діяльності

2050 А Короткострокові кредити за експортно-імпортними операціями

суб’єктів господарської діяльності

2051

2052

2053

2054

2055 А Довгострокові кредити за експортно-імпортними операціями

суб’єктів господарської діяльності

2056  А  Пролонгована  заборгованість  за  кредитами  за  експортно-

імпортними операціями суб’єктів господарської діяльності

2057  А  Прострочена  заборгованість  за  кредитами  за  експортно-

імпортними операціями суб’єктів господарської діяльності

2058 А Нараховані відсотки за кредитами за експортно-імпортними

операціями суб’єктів господарської діяльності

2059 А Прострочені нараховані відсотки за кредитами за експортно-

імпортними операціями суб’єктів господарської діяльності

206 Інші кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам господар-

ської діяльності

2060

2061 А Кредити під платіжні картки, які надані суб’єктам господарсь-

кої діяльності

2062 А Інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані

суб’єктам господарської діяльності


 

2065 А Інші довгострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності

2066 А Пролонгована заборгованість за іншими кредитами в поточну

діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності

2067 А Прострочена заборгованість за іншими кредитами в поточну

діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності

2068 А Нараховані відсотки за іншими кредитами в поточну діяль-

ність, які надані суб’єктам господарської діяльності

2069 А Прострочені нараховані відсотки за іншими кредитами в пото-

чну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності

207 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господар-

ської діяльності

2070 А Короткострокові кредити на будівництво та освоєння землі, які

надані суб’єктам господарської діяльності

2071 А Короткострокові кредити на купівлю будівель, споруд, облад-

нання та землі, які надані суб’єктам господарської діяльності

2072

2073 А Довгострокові кредити на будівництво та освоєння землі, які

надані суб’єктам господарської діяльності

2074 А Довгострокові кредити на купівлю будівель, споруд, обладнан-

ня та землі, які надані суб’єктам господарської діяльності

2075 А Фінансовий лізинг, що наданий суб’єктам господарської діяльності

2076 А Пролонгована заборгованість за кредитами в інвестиційну дія-

льність, які надані суб’єктам господарської діяльності

2077 А Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну дія-

льність, які надані суб’єктам господарської діяльності

2078 А Нараховані відсотки за кредитами в інвестиційну діяльність,

які надані суб’єктам господарської діяльності

2079 А Прострочені нараховані відсотки за кредитами в інвестиційну

діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності

208

209 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб’єктам госпо-

дарської діяльності

2090   А   Сумнівна   заборгованість   за   рахунками   за   овердрафтом

суб’єктів господарської діяльності

2091 А Сумнівна заборгованість за коштами, які надані суб’єктам гос-

подарської діяльності за операціями Репо

2092 А Сумнівна заборгованість за врахованими векселями суб’єктів

господарської діяльності

2093 А Сумнівна заборгованість за рахунками за факторинговими опе-

раціями суб’єктів господарської діяльності

2094 А Сумнівна заборгованість за кредитами за внутрішніми торгове-

льними операціями суб’єктів господарської діяльності

2095   А   Сумнівна   заборгованість   за   кредитами   за   експортно-

імпортними операціями суб’єктів господарської діяльності

2096 А Сумнівна заборгованість за іншими кредитами в поточну дія-

льність, які надані суб’єктам господарської діяльності


2097 А Сумнівна заборгованість за кредитами в інвестиційну діяль-

ність, які надані суб’єктам господарської діяльності

2098

2099 А Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями за креди-

тами в поточну діяльність, які були видані суб’єктам господарської діяль-

ності

21 Кредити, які надані органам загально-державного управління

210 Кредити, які надані Центральному Уряду

2100 А Короткострокові кредити, які надані Центральному Уряду

2101

2102

2103

2104

2105 А Довгострокові кредити, які надані Центральному Уряду

2106 А Пролонгована заборгованість за кредитами, які надані Центра-

льному Уряду

2107 А Прострочена заборгованість за кредитами, які надані Центра-

льному Уряду

2108 А Нараховані відсотки за кредитами, які надані Центральному

Уряду

2109 А Прострочені нараховані відсотки за кредитами, які надані Цен-

тральному Уряду

211 Кредити, які надані місцевим органам виконавчої влади

2110 А Короткострокові кредити, які надані місцевим органам вико-

навчої влади

2111

2112

2113

2114

2115 А Довгострокові кредити, які надані місцевим органам виконав-

чої влади

2116 А Пролонгована заборгованість за кредитами, які надані місце-

вим органам виконавчої влади

2117 А Прострочена заборгованість за кредитами, які надані місцевим

органам виконавчої влади

2118 А Нараховані відсотки за кредитами, які надані місцевим органам

виконавчої влади

2119 А Прострочені нараховані відсотки за кредитами, які надані міс-

цевим органам виконавчої влади

22 Кредити, які надані фізичним особам

220 Кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам

2200 А Рахунки за овердрафтом фізичних осіб

2201 А Кредити під платіжні картки, які надані фізичним особам

2202 А Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на

поточні потреби


 

2205 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби

2206 А Пролонгована заборгованість за кредитами на поточні потреби,

які надані фізичним особам

2207 А Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби,

які надані фізичним особам

2208 А Нараховані відсотки за кредитами на поточні потреби, які на-

дані фізичним особам

2209 А Прострочені нараховані відсотки за кредитами на поточні по-

треби, які надані фізичним особам

221 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам

2210 А Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на буді-

вництво та освоєння землі

2211 А Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на купі-

влю будівель, споруд, обладнання та землі

2212

2213 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на будів-

ництво та освоєння землі

2214 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю

будівель, споруд, обладнання та землі

2215

2216 А Пролонгована заборгованість за кредитами в інвестиційну дія-

льність, наданими фізичним особам

2217 А Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну дія-

льність, наданими фізичним особам

2218 А Нараховані відсотки за кредитами в інвестиційну діяльність,

наданими фізичним особам

2219 А Прострочені нараховані відсотки за кредитами в інвестиційну

діяльність, наданими фізичним особам

222

223

224

225

226

227

228

229 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані фізичним особам

2290 А Сумнівна заборгованість за кредитами на поточні потреби, які

надані фізичним особам

2291 А Сумнівна заборгованість за кредитами в інвестиційну діяль-

ність, які надані фізичним особам

2292

2293

2294

2295

2296

2297


2298

2299 А Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями за креди-

тами в поточну діяльність, які були видані фізичним особам

23

24 Резерви під заборгованість за наданими клієнтам кредитами

240 Резерви під заборгованість за наданими клієнтам кредитами

2400 П (контр-активний) Резерви під заборгованість за наданими кліє-

нтам кредитами

25 Кошти бюджету та державних позабюджетних фондів України

250 Кошти Державного бюджету України до розподілу

2500 П Кошти бюджетів України до розподілу

251 Кошти Державного бюджету України

2510 П Кошти Державного бюджету України

2511 П Кошти Державного бюджету України цільового характеру

2512 П Кошти Державного казначейства України

2513 П Строкові депозити Державного бюджету України

2514 А Технічний рахунок для розподілу доходів бюджету України

2515 А Технічний рахунок для перерахування коштів Державного бю-

джету України

2516

2517

2518 П Нараховані відсотки за коштами Державного бюджету України

2519

252 Бюджетні кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету

України

2520 П Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Держа-

вного бюджету України

2521

2522

2523 П Бюджетні рахунки цільового характеру клієнтів, які утриму-

ються з Державного бюджету України

2524

2525 П Строкові депозити клієнтів, які утримуються з Державного бю-

джету України

2526 П Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються з Державного

бюджету України

2527

2528 П Нараховані відсотки за коштами клієнтів банку, які утриму-

ються з Державного бюджету України

2529

253 Інші кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету

2530 П Інші кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету

254 Кошти місцевих бюджетів

2540 П Кошти бюджету Автономної Республіки Крим

2541 П Кошти обласних бюджетів

2542 П Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів


2544 П Кошти обласних бюджетів цільового характеру

2545 П Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів ці-

льового характеру

2546 П Строкові депозити місцевих бюджетів

2547

2548 П Нараховані відсотки за коштами місцевих бюджетів

255 Інші кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів

2550 П Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються з бюджету Ав-

тономної Республіки Крим

2551 П Інші кошти клієнтів, які утримуються з бюджету Автономної

Республіки Крим

2552 П Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються з обласних бю-

джетів

2553 П Інші кошти клієнтів, які утримуються з обласних бюджетів

2554 П Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються з районних, мі-

ських, селищних та сільських бюджетів

2555 П Інші кошти клієнтів, які утримуються з районних, міських, се-

лищних та сільських бюджетів

2556

2557

2558 П Нараховані відсотки за іншими коштами клієнтів банку, які

утримуються з бюджетів України

2559

256 Кошти позабюджетних фондів

2560 П Державні позабюджетні фонди

2561 П Галузеві позабюджетні фонди

2562 П Регіональні позабюджетні фонди

2563

2564

2565 Позабюджетні рахунки Фонду приватизації Автономної Респуб-

ліки Крим

2566  Позабюджетні  рахунки  Фонду  приватизації  адміністративно-

територіальних одиниць

2567

2568 П Нараховані відсотки за коштами позабюджетних фондів

2569

26 Кошти до запитання і строкові кошти клієнтів банку

260 Кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності

2600 П Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності

2601 П Депозити до запитання суб’єктів господарської діяльності

2602 П Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяльності

2603

2604 П Цільові кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності

2605 П Кошти суб’єктів господарської діяльності для операцій з пла-

тіжними картками міжнародних платіжних систем

2606 П Кошти для розрахунків платіжними картками «Електронний

чек» суб’єктів господарської діяльності


 

2607 П Кошти для розрахунків платіжними картками «Електронний гаманець» суб’єктів господарської діяльності

2608 П Нараховані відсотки за коштами до запитання суб’єктів госпо-

дарської діяльності

261 Строкові кошти суб’єктів господарської діяльності

2610 П Короткострокові депозити суб’єктів господарської діяльності

2611 П Кошти, отримані від суб’єктів господарської діяльності за опе-

раціями Репо

2612

2613

2614 П Рахунки за довірчими операціями суб’єктів господарської дія-

льності

2615 П Довгострокові депозити суб’єктів господарської діяльності

2616

2617

2618 П Нараховані відсотки за строковими коштами суб’єктів госпо-

дарської діяльності

262 Кошти до запитання фізичних осіб

2620 П Поточні рахунки фізичних осіб

2621 П Депозити до запитання фізичних осіб

2622 П Кошти в розрахунках фізичних осіб

2623

2624

2625 П Депозити фізичних осіб за операціями з платіжними картками

міжнародних платіжних систем

2626 П Кошти для розрахунків платіжними картками «Електронний

чек» фізичних осіб

2627 П Кошти для розрахунків платіжними картками «Електронний

гаманець» фізичних осіб

2628 П Нараховані відсотки за коштами до запитання фізичних осіб

263 Строкові кошти фізичних осіб

2630 П Короткострокові депозити фізичних осіб

2631

2632

2633

2634 П Рахунки за довірчими операціями фізичних осіб

2635 П Довгострокові депозити фізичних осіб

2636

2637

2638 П Нараховані відсотки за строковими коштами фізичних осіб

27

28

29 Дебіторська, кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за

операціями клієнтів

290 Дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку

2900 А Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі, продажу

іноземної валюти клієнтів


2901 А Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними папе-

рами для клієнтів

2902

2903

2904

2905 А Дебіторська заборгованість за операціями з грошово-речовими

лотереями

2906 А Дебіторська заборгованість за індексацією грошових заоща-

джень

2907 А Дебіторська заборгованість за операціями з цінними паперами

колишнього СРСР

2908 А Дебіторська заборгованість за іншими операціями колишнього

СРСР

2909 А Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку

291 Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку

2910 П Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі, продажу

іноземної валюти клієнтів

2911 П Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними па-

перами для клієнтів

2912

2913

2914 П Кредиторська заборгованість за компенсаційними сертифі-

катами

2915   П   Кредиторська  заборгованість  за   операціями   з   грошово-

речовими лотереями

2916 П Кредиторська заборгованість за індексацією грошових заоща-

джень

2917 П Кредиторська заборгованість за операціями з цінними папера-

ми колишнього СРСР

2918 П Кредиторська заборгованість за іншими операціями колишньо-

го СРСР

2919 П Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами

банку

292 Транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку

2920 П Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними

картками через банкомат

2921 П Транзитний рахунок за прийняті платежі від населення

2922

2923

2924 П Транзитний чековий рахунок

2925

2926 П Транзитний рахунок за операціями з платіжною карткою «Еле-

ктронний гаманець»

2927 П Транзитний рахунок за операціями з платіжною карткою «Еле-

ктронний чек»

2928

2929 П Транзитний рахунок за іншими операціями з клієнтами


293

294

295

296

297

298 Сумнівна дебіторська заборгованість банку за операціями з клієн-

тами банку

2980 А Сумнівна дебіторська заборгованість банку за операціями з клі-

єнтами банку

299 Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгова-

ністю за операціями з клієнтами банку

2990 П (контр-активний рахунок) Резерви на можливі втрати за сумні-

вною дебіторською заборгованістю за операціями з клієнтами банку

2991

2992

3

Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання

30 Місце для ринкових цінних паперів

31 Цінні папери в портфелі банку на продаж

310 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком в портфелі ба-

нку на продаж

3100

3101

3102 А Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком в портфелі

банку на продаж, які випущені банками

3103 А Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком в портфелі

банку на продаж, які випущені фінансовими (небанківськими) установами

3104

3105 А Інші акції та вкладення з нефіксованим прибутком в портфелі

банку на продаж

3106

3107

3108 А Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефік-

сованим прибутком в портфелі банку на продаж

3109

311 Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж

3110 А Боргові цінні папери Центрального Уряду в портфелі банку на

продаж

3111  А  Боргові  цінні  папери  місцевих  органів  виконавчої  влади  в

портфелі банку на продаж

3112 А Боргові цінні папери, випущені банками в портфелі банку на

продаж

3113 А Боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими)

установами в портфелі банку на продаж

3114

3115 А Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами

в портфелі банку на продаж


3116 П (контр-активний рахунок) Неамортизований дисконт за борго-

вими цінними паперами у портфелі банку на продаж

3117  А  Неамортизована премія  за  борговими  цінними  паперами  у

портфелі банку на продаж

3118 А Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі

банку на продаж

3119 А Прострочені нараховані доходи за борговими цінними папера-

ми в портфелі банку на продаж

312 Власні цінні папери банку в портфелі на продаж

3120 А Власні акції банку в портфелі на продаж, викуплені в акціонерів

3121 А Викуплені власні боргові цінні папери банку в портфелі на

продаж

313

314

315

316

317

318

319 Резерв під знецінення цінних паперів в портфелі банку на продаж

3190 П (контр-активний рахунок) Резерв під знецінення цінних паперів

в портфелі банку на продаж

32 Цінні папери в портфелі банку на інвестиції

320 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком в портфелі ба-

нку на інвестиції

3200

3201

3202 А Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені

банками в портфелі банку на інвестиції

3203 А Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені

фінансовими (небанківськими) установами в портфелі банку на інвестиції

3204

3205 А Інші акції та вкладення з нефіксованим прибутком в портфелі

банку на інвестиції

3206

3207

3208 А Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефік-

сованим прибутком в портфелі банку на інвестиції

3209

321 Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції

3210 А Боргові цінні папери Центрального Уряду в портфелі банку на

інвестиції

3211  А  Боргові  цінні  папери  місцевих  органів  виконавчої  влади  в

портфелі банку на інвестиції

3212 А Боргові цінні папери, випущені банками в портфелі банку на

інвестиції

3213 А Боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими)

установами в портфелі банку на інвестиції


3214

3215 А Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами

в портфелі банку на інвестиції

3216 П (контр-активний рахунок) Неамортизований дисконт за борго-

вими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції

3217  А  Неамортизована премія  за  борговими  цінними  паперами  у

портфелі банку на інвестиції

3218 А Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі

банку на інвестиції

3219 А Прострочені нараховані доходи за борговими цінними папера-

ми в портфелі банку на інвестиції

322

323

324

325

326

327

328

329 Резерв під знецінення цінних паперів в портфелі банку на інвестиції

3290 П (контр-активний рахунок) Резерв під знецінення цінних паперів

в портфелі банку на інвестиції

33 Цінні папери власного боргу, крім субординованого боргу

330 Цінні папери власного боргу, емітовані банком

3300 П Прості векселі, емітовані банком

3301 П Депозитні сертифікати, емітовані банком

3302

3303

3304

3305 П Інші цінні папери власного боргу, емітовані банком

3306 А (контр-пасивний рахунок) Неамортизований дисконт за цінни-

ми паперами власного боргу, емітованими банком

3307 П Неамортизована премія за борговими цінними паперами влас-

ного боргу, емітованими банком

3308 П Нараховані витрати за цінними паперами власного боргу, емі-

тованими банком

3309

34 Товарно-матеріальні цінності

340 Господарські матеріали

3400 А Господарські матеріали на складі

3401

3402 А Господарські матеріали у підзвітних осіб та в переробці

3403

3404

3405

3406

3407

3408 АП Результати переоцінки вартості господарських матеріалів


3409

341 Малоцінні та швидкозношувані предмети

3410 А Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі

3411 А Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації

3412

3413

3414

3415

3416

3417

3418 АП Результати переоцінки вартості малоцінних та швидкозношу-

ваних предметів

3419 П (контр-активний рахунок) Зношення малоцінних та швидко-

зношуваних предметів

35 Інші активи банку

350 Витрати майбутніх періодів

3500 А Витрати майбутніх періодів

351 Дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку

3510 А Дебіторська заборгованість з придбання господарських матері-

алів і малоцінних та швидкозношуваних предметів

3511 А Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних акти-

вів та основних засобів

3512

3513

3514

3515

3516

3517

3518

3519 А Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю

банку

352 Розрахунки з бюджетом та обов’язковими платежами

3520  А  Дебіторська  заборгованість за  податками  та  обов’язковими

платежами

3521 А Відстрочений податок на прибуток

353 Розрахунки з акціонерами

3530 А Несплачений статутний фонд

354 Дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими ін-

струментами та за послуги

3540 А Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та

банківських металів

3541 А Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними папе-

рами для банку

3542 А Дебіторська заборгованість за компенсаційними сертифікатами

3543

3544


3546

3547

3548 А Дебіторська заборгованість за послуги, які надані банком

3549 Місце для дебіторської заборгованості за іншими фінансовими

інструментами

355 Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку

3550 А Аванси працівникам банку на витрати з відрядження

3551 А Аванси працівникам банку на господарські витрати

3552 А Нестачі та інші нарахування на працівників банку

3553 А Кредити, які надані працівникам банку

3554

3555

3556

3557

3558

3559 А Інша дебіторська заборгованість працівників банку

356

357 Інші нараховані доходи

3570 А Інші нараховані доходи

3571 А Прострочені інші нараховані доходи

358 Сумнівна дебіторська заборгованість банку

3580 А Сумнівна дебіторська заборгованість банку

359 Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгова-

ністю банку

3590 П (контр-активний рахунок) Резерви на можливі втрати за сумні-

вною дебіторською заборгованістю банку

36 Інші пасиви банку

360 Доходи майбутніх періодів

3600 П Доходи майбутніх періодів

361 Кредиторська заборгованість за господарською діяльністю банку

3610 П Кредиторська заборгованість за придбання господарських ма-

теріалів та малоцінних та швидкозношуваних предметів

3611 П Кредиторська заборгованість за придбання нематеріальних ак-

тивів та основних засобів

3612

3613

3614

3615 П Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом

3616

3617

3618

3619 П Інша кредиторська заборгованість за господарською діяльністю

банку

362 Розрахунки з бюджетом та обов’язковими платежами

3620 П Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими

платежами

3621 П Відстрочений податок на прибуток


363 Розрахунки з акціонерами

3630 П Внески за незареєстрованим статутним фондом

3631 П Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за диві-

дендами

364 Кредиторська заборгованість за операціями банку з фінансовими

інструментами та за послуги

3640 П Кредиторська заборгованість за придбання іноземної валюти та

банківських металів

3641 П Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними па-

перами для банку

3642

3643

3644

3645

3646

3647

3648 П Кредиторська заборгованість за послуги, які отримані банком

3649 Місце для кредиторської заборгованості за іншими фінансовими

інструментами

365 Кредиторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку

3650 П Заборгованість працівникам банку на відрядження

3651 П Заборгованість працівникам банку на господарські витрати

3652 П Нарахування працівникам банку за заробітною платою

3653 П Утримання з працівників банку на користь третіх осіб

3654

3655

3656

3657

3658

3659 П Інші нарахування працівникам банку

366 Субординований борг банку

3660 П Субординований борг банку

3661

3662

3663

3664

3665

3666

3667

3668 П Нараховані відсотки за субординованим боргом

367 Інші накопичені видатки

3670 П Інші накопичені видатки

368

369 Банківські резерви на покриття ризиків та витрат

3690 П Резерви за операціями за позабалансовими рахунками

3691 П Резерви на оплату відпускних та інших соціальних зобов’язань


3693

3694

3695

3696

3697

3698

3699 П Резерви на покриття інших ризиків та витрат

37 Клірингові рахунки, суми до з’ясування та транзитні рахунки

370 Клірингові рахунки

3700 АП Клірингові рахунки за розрахунками за операціями з цінними

паперами

371 Суми до з’ясування

3710 А Дебетові суми до з’ясування

3711 П Кредитові суми до з’ясування

372 Транзитні рахунки

3720 АП Транзитний рахунок за операціями з готівкою

3721

3722

3723

3724

3725

3726

3727

3728

3729 АП Транзитний рахунок за іншими розрахунками

38 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

380 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3800 АП Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 АП Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківсь-

ких металів

3802 АП Нереалізований результат з переоцінки іноземної валюти

381 Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової

позиції

3810 АП Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалан-

сової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів

39 Розрахунки між філіями та іншими установами свого банку

390 Розрахунки між філіями та іншими установами свого банку, які

розташовані в Україні

3900 А Рахунки, які відкриті в установах банку, що розташовані в

Україні

3901 П Рахунки, які відкриті для установ банку, які розташовані в

Україні

3902 А Розрахунки за кредитними ресурсами, наданими установам ба-

нку, які розташовані в Україні

3903 П Розрахунки за кредитними ресурсами, отриманими від установ

банку, які розташовані в Україні


3905

3906

3907

3908

3909 АП Транзитні рахунки для сум, що не були підтверджені устано-

вами, розташованими в Україні

4 Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи

40 Місце для акцій

41 Вкладення в асоційовані компанії

410 Вкладення в асоційовані компанії

4100

4101

4102 А Вкладення в асоційовані банки

4103 А Вкладення в асоційовані фінансові (небанківські) установи

4104

4105

4106

4107

4108

4109 А Вкладення в інші асоційовані компанії

42 Вкладення в дочірні установи

420 Вкладення в дочірні компанії

4200

4201

4202 А Вкладення в дочірні банки

4203 А Вкладення в дочірні фінансові (небанківські) установи

4204

4205

4206

4207

4208

4209 А Вкладення в інші дочірні компанії

43 Нематеріальні активи

430 Нематеріальні активи

4300 А Програмне забезпечення

4301

4302

4303

4304

4305

4306

4307 А Інші нематеріальні активи

4308

4309 П (контр-активний рахунок) Зношення нематеріальних активів

431 Капітальні вкладення в нематеріальні активи

4310 А Капітальні вкладення за невведеними в експлуатацію нематері-

альними активами


44 Операційні основні засоби

440 Операційні власні основні засоби

4400 А Земля

4401 А Будівлі та споруди

4402 А Комп’ютерне обладнання та обчислювальна техніка

4403 А Транспортні засоби

4404

4405

4406

4407 А Інші операційні основні засоби

4408

4409 П (контр-активний рахунок) Зношення власних операційних ос-

новних засобів

441 Операційні основні засоби, які здані в оренду з оперативного лізингу

4410 А Операційні основні засоби, які здані в оренду з оперативного

лізингу

4411

4412

4413

4414

4415

4416

4417

4418

4419 П (контр-активний рахунок) Зношення операційних основних за-

собів, які здані в оренду з оперативного лізингу

442 Операційні основні засоби, які отримані в фінансовий лізинг

4420 А Операційні основні засоби, які отримані в фінансовий лізинг

4421

4422

4423

4424

4425

4426

4427

4428

4429 П (контр-активний рахунок) Зношення операційних основних за-

собів, які отримані в фінансовий лізинг

443 Капітальні вкладення в операційні основні засоби

4430 А Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за не-

введеними в експлуатацію операційними основними засобами

4431 А Операційне обладнання, що потребує монтажу

4432 А Незавершені капітальні вкладення за орендованими операцій-

ними основними засобами

4433

4434


4436

4437

4438 А Завершені капітальні вкладення за орендованими операційними

основними засобами

4439 П (контр-активний рахунок) Зношення завершених капітальних

вкладень за орендованими операційними основними засобами

444

445

446

447

448 Результати індексації операційних основних засобів понад ринкову

ціну

4480 П Результати індексації операційних основних засобів понад рин-

кову ціну

45 Неопераційні основні засоби

450 Неопераційні власні основні засоби

4500 А Неопераційні власні основні засоби

4501

4502

4503

4504

4505

4506

4507

4508

4509 П (контр-активний рахунок) Зношення власних неопераційних

основних засобів

451 Неопераційні основні засоби, які здані в оренду з оперативного лі-

зингу

4510 А Неопераційні основні засоби, які здані в оренду з оперативного

лізингу

4511

4512

4513

4514

4515

4516

4517

4518

4519 П (контр-активний рахунок) Зношення неопераційних основних

засобів, які здані в оренду з оперативного лізингу

452 Неопераційні основні засоби, які отримані в фінансовий лізинг

4520 А Неопераційні основні засоби, які отримані в фінансовий лізинг

4521

4522

4523

4524


4525

4526

4527

4528

4529 П (контр-активний рахунок) Зношення неопераційних основних

засобів, які отримані в фінансовий лізинг

453 Капітальні вкладення у неопераційні основні засоби

4530 А Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не-

введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами

4531 А Неопераційне обладнання, що потребує монтажу

4532 А Незавершені капітальні вкладення за орендованими неопера-

ційними основними засобами

4533

4534

4535

4536

4537

4538 А Завершені капітальні вкладення за орендованими неоперацій-

ними основними засобами

4539 П (контр-активний рахунок) Зношення завершених капітальних

вкладень за орендованими неопераційними основними засобами

454

455

456

457

458 Результати індексації неопераційних основних засобів понад рин-

кову ціну

4580 П Результати індексації неопераційних основних засобів понад

ринкову ціну

5 Капітал банку

50 Статутний капітал та інші фонди банку

500 Зареєстрований статутний капітал банку

5000 П Сплачений зареєстрований статутний капітал банку

5001 П Несплачений зареєстрований статутний капітал банку

501 Емісійні різниці

5010 П Емісійні різниці

502 Фонди та загальні резерви банку

5020 П Фонди банку

5021 П Загальні резерви

503 Нерозподілені прибутки минулих років

5030 П Нерозподілені прибутки минулих років

5031 А Непокриті збитки минулих років

504 Очікуване затвердження результатів минулого року

5040 П Прибуток минулого року, що очікує затвердження

5041 А Збитки минулого року, що очікують затвердження

51 Результати індексації основних засобів

510 Результати індексації основних засобів до ринкової ціни


5100 АП Результати індексації операційних основних засобів до рин-

кової ціни

5101 АП Результати індексації неопераційних основних засобів до ри-

нкової ціни

52

53

54

55

56

57

58

59 Результат поточного року

590 Результат поточного року

5900 АП Результат поточного року

6 Доходи

60 Відсоткові доходи

600 Відсоткові доходи за коштами, розміщеними в Національному ба-

нку України

6000 Відсоткові доходи за коштами до запитання в НБУ

6001

6002 Відсоткові доходи за коштами, наданими Національному банку

України за операціями Репо

6003 Відсоткові доходи за короткостроковими депозитами в Націона-

льному банку України

601 Відсоткові доходи за коштами, розміщеними в банківському сек-

торі

6010 Відсоткові доходи за коштами до запитання в банках

6011 Відсоткові доходи за депозитами та кредитами овернайт в банках

6012 Відсоткові доходи за коштами, наданими банкам за операціями

Репо

6013 Відсоткові доходи за короткостроковими депозитами та кредита-

ми банкам

6014 Відсоткові доходи за довгостроковими депозитами та кредитами

банкам

6015 Відсоткові доходи за фінансовим лізингом, який наданий іншим

банкам

602 Відсоткові доходи за кредитами клієнтам

6020 Відсоткові доходи за рахунками за овердрафтом

6021 Відсоткові доходи за коштами, які надані за операціями Репо

6022 Відсоткові доходи за рахунками за врахованими векселями

6023 Відсоткові доходи за рахунками за факторинговими операціями

6024 Відсоткові доходи за кредитами за внутрішніми торговельними

операціями

6025 Відсоткові доходи за кредитами за експортно-імпортними опера-

ціями

6026 Відсоткові доходи за іншими кредитами в поточну діяльність

6027 Відсоткові доходи за кредитами в інвестиційну діяльність


603 Відсоткові доходи за цінними паперами

6030 Відсоткові доходи за казначейськими та іншими цінними папера-

ми, що рефінансуються Національним банком України

6031 Відсоткові доходи за цінними паперами в портфелі банку на продаж

6032 Відсоткові доходи за цінними паперами в портфелі банку на інве-

стиції

6033

6034

6035

6036

6037

6038

6039 АП Амортизація дисконту (премії) за борговими цінними папе-

рами

604

605

606

607

608 Відсоткові доходи за операціями з філіями та іншими установами

банку

6080 Відсоткові доходи за операціями з філіями та іншими установами

банку

609 Інші Відсоткові доходи

6090 Відсоткові доходи за позабалансовими операціями

6091

6092

6093

6094

6095

6096

6097

6098

6099 Інші відсоткові доходи

61 Комісійні доходи

610 Комісійні доходи за операціями з банками

6100 Комісійні доходи за розрахунково-касове обслуговування банків

6101 Комісійні доходи за кредитне обслуговування банків

6102 Комісійні доходи за довірче обслуговування банків

6103 Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків

6104 Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку ба-

нківських металів для банків

6105

6106

6107

6108 Комісійні доходи за позабалансовими операціями з банками

6109 Інші комісійні доходи за операціями з банками

611 Комісійні доходи за операціями з клієнтами


6110 Комісійні доходи за розрахунково-касове обслуговування клієнтів

6111 Комісійні доходи за кредитне обслуговування клієнтів

6112 Комісійні доходи за довірче обслуговування клієнтів

6113 Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів

6114 Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку ба-

нківських металів для клієнтів

6115

6116

6117

6118 Комісійні доходи за позабалансовими операціями з клієнтами

6119 Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами

612

613

614

615

616

617

618 Комісійні доходи за операціями з філіями та іншими установами

банку

6180 Комісійні доходи за операціями з філіями та іншими установами

банку

62 Прибуток від торговельних операцій

620 Прибуток від торговельних операцій

6200 Прибуток від торгівлі цінними паперами на продаж

6201 Прибуток від торгівлі іноземною валютою та банківськими мета-

лами

6202

6203

6204

6205

6206

6207

6208

6209 Прибуток від торговельних операцій з іншими фінансовими ін-

струментами

63 Інші банківські операційні доходи

630 Дивідендний доход

6300 Дивідендний доход за акціями та іншими вкладеннями

631

632

633

634

635

636

637

638 Інші банківські операційні доходи за операціями з філіями та ін-

шими установами банку


6380 Інші банківські операційні доходи за операціями з філіями та ін-

шими установами банку

639 Інші банківські операційні доходи

6390 Доходи від наданих консультаційних послуг фінансового характеру

6391 Доходи за операціями з цінними паперами крім цінних паперів на

продаж

6392 Штрафи, пені, що отримані за банківськими операціями

6393

6394

6395

6396

6397

6398

6399 Інші банківські операційні доходи

64 Інші небанківські операційні доходи

640 Інші небанківські операційні доходи

6400 Доходи від продажу основних засобів

6401 Доходи від оперативної оренди

6402 Штрафи, пені, що отримані за господарськими операціями

6403 Доходи від неопераційних підрозділів

6404

6405

6406

6407

6408 Інші небанківські операційні доходи за операціями з філіями та

іншими установами банку

6409 Інші небанківські операційні доходи

65

66

67 Зменшення резервів

670 Зменшення резервів за заборгованістю

6700 Зменшення резерву під заборгованість інших банків

6701 Зменшення резерву під заборгованість за наданими кредитами

клієнтам

6702 Зменшення резерву під знецінення цінних паперів на продаж

6703 Зменшення резерву під знецінення цінних паперів на інвестиції

6704 Зменшення резерву під можливі збитки за дебіторською заборго-

ваністю банку

6705

6706

6707

6708

6709 Зменшення інших резервів

68 Непередбачені доходи

680 Непередбачені доходи

6800 Непередбачені доходи

6801


7 Витрати

70 Відсоткові витрати

700 Відсоткові витрати за коштами, одержаними від Національного

банку України

7000 Відсоткові витрати за коштами до запитання, одержаними від

Національного банку України

7001

7002 Відсоткові витрати за коштами, які одержані від Національного

банку України за операціями Репо

7003 Відсоткові витрати за короткостроковими кредитами, які одержа-

ні від Національного банку України

7004 Відсоткові витрати за довгостроковими кредитами, які одержані

від Національного банку України

701 Відсоткові витрати за коштами, одержаними від інших банків

7010 Відсоткові витрати за коштами до запитання інших банків

7011 Відсоткові витрати за депозитами та кредитами овернайт інших банків

7012 Відсоткові витрати за коштами, які отримані від інших банків за

операціями Репо

7013 Відсоткові витрати за короткостроковими депозитами та креди-

тами інших банків

7014 Відсоткові витрати за довгостроковими депозитами та кредитами

інших банків

7015 Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від

інших банків

702 Відсоткові витрати за коштами клієнтів банку

7020 Відсоткові витрати за коштами бюджету та державних позабю-

джетних фондів України

7021 Відсоткові витрати за коштами до запитання клієнтів банку

7022 Відсоткові витрати за строковими коштами, які отримані від клі-

єнтів банку

703 Відсоткові витрати за цінними паперами власного боргу

7030 Відсоткові витрати за цінними паперами власного боргу, які емі-

товані банком

7031

7032

7033

7034

7035

7036

7037

7038

7039 АП Амортизація дисконту (премії) за борговими цінними папе-

рами власного боргу, які емітовані банком

704

705

706

707


 

708 Відсоткові витрати за операціями з філіями та іншими установами банку

7080 Відсоткові витрати за операціями з філіями та іншими установа-

ми банку

709 Інші Відсоткові витрати

7090 Відсоткові витрати за позабалансовими операціями

7091

7092

7093

7094

7095 Відсоткові витрати за фінансовим лізингом, який отриманий від

клієнтів

7096 Відсоткові витрати за субординованим боргом

7097

7098

7099 Інші Відсоткові витрати

71 Комісійні витрати

710 Комісійні витрати за операціями з банками

7100 Комісійні витрати за розрахунково-касове обслуговування, отри-

мане від банків

7101 Комісійні витрати за кредитне обслуговування, отримане від банків

7102 Комісійні витрати за довірче обслуговування, отримане від банків

7103 Комісійні витрати за операціями з цінними паперами для банків

7104 Комісійні витрати за операціями на валютному ринку та ринку

банківських металів для банків

7105

7106

7107

7108 Комісійні витрати за позабалансовими операціями з банками

7109 Інші комісійні витрати за операціями з банками

711 Комісійні витрати за операціями з клієнтами

7110 Комісійні витрати за розрахунково-касове обслуговування клієнтів

7111 Комісійні витрати за кредитне обслуговування клієнтів

7112 Комісійні витрати за довірче обслуговування клієнтів

7113 Комісійні витрати за операціями на ринку цінних паперів для клі-

єнтів

7114 Комісійні витрати за операціями на валютному ринку та ринку

банківських металів для клієнтів

7115

7116

7117

7118 Комісійні витрати за позабалансовими операціями з клієнтами

7119 Інші комісійні витрати за операціями з клієнтами

712 Комісійні витрати за операціями з фінансовими інструментами для

потреб банку

7120 Комісійні витрати за операціями з цінними паперами для потреб

банку


 

7121 Комісійні витрати за операціями на валютному ринку та на ринку банківських металів для потреб банку

7122

7123

7124

7125

7126

7127

7128 Комісійні витрати за позабалансовими операціями з фінансовими

інструментами для потреб банку

7129 Комісійні витрати за операціями з іншими фінансовими інстру-

ментами для потреб банку

713

714

715

716

717

718 Комісійні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку

7180 Комісійні витрати за операціями з філіями та іншими установами

банку

72 Збитки від торговельних операцій

720 Збитки від торговельних операцій

7200 Збитки від торгівлі цінними паперами на продаж

7201 Збитки від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами

7202

7203

7204

7205

7206

7207

7208

7209 Збитки від торговельних операцій з іншими фінансовими інстру-

ментами

73 Інші банківські операційні витрати

730 Інші банківські операційні витрати

7300 Витрати від отриманих консультаційних послуг фінансового ха-

рактеру

7301 Штрафи, пені, що сплачені за банківськими операціями

7302

7303

7304

7305

7306

7307

7308

7309 Інші банківські операційні витрати

74 Інші небанківські операційні витрати


740 Витрати на утримання персоналу

7400 Заробітна плата

7401 Премія

7402 Матеріальна допомога

7403

7404

7405

7406

7407

7408

7409 Нарахування на виплату персоналу

741 Сплата податків та інших обов’язкових платежів крім податку на

прибуток

7410 Сплата податків та інших обов’язкових платежів крім податку на

прибуток

742 Витрати на утримання та експлуатацію основних засобів та нема-

теріальних активів

7420 Поточний ремонт

7421 Орендні платежі

7422 Витрати на комунальні послуги

7423 Утримання транспорту

7424 Амортизація

7425 Витрати на обслуговування комп’ютерних систем та програмного

забезпечення

743 Інші експлуатаційні витрати

7430 Витрати на телекомунікації

7431 Господарські витрати

7432 Витрати на охорону

744

745 Інші небанківські операційні витрати

7450 Витрати на аудит

7451 Витрати на підготовку кадрів

7452 Витрати на відрядження

7453 Витрати на спецодяг

7454 Представницькі витрати

7455 Витрати на маркетинг та рекламу

7456 Спонсорство та доброчинність

7457 Штрафи, пені, що сплачені за господарськими операціями

7458

7459 Інші небанківські операційні витрати

75

76

77 Відрахування в резерви

770 Відрахування в резерви

7700 Відрахування в резерв під заборгованість інших банків

7701 Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами

клієнтам


7702 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на продаж

7703 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції

7704 Відрахування в резерв під можливі втрати за дебіторською забор-

гованістю банку

7705

7706

7707

7708

7709 Відрахування в інші резерви

78 Непередбачені витрати

780 Непередбачені витрати

7800 Непередбачені витрати

79 Податок на прибуток

790 Податок на прибуток

7900 Податок на прибуток

7901 АП Відстрочений податок на прибуток

8 Управлінський облік

9 Позабалансові рахунки

90 Зобов’язання і вимоги за всіма видами гарантій

900 Гарантії та поручительства, що надані банкам

9000 А Підтверджені акредитиви, що надані банкам

9001 А Акцепти, що надані банкам

9002

9003

9004

9005

9006

9007

9008

9009 А Інші види гарантій, поручительств, що надані банкам

901 Гарантії, отримані від банків

9010 П Гарантії, отримані від банків

902 Гарантії, надані клієнтам

9020 А Гарантії за позиками, що надані клієнтам

9021

9022

9023

9024

9025

9026

9027

9028

9029 А Інші гарантії, що надані клієнтам

903 Гарантії та поручительства, що отримані від клієнтів

9030 П Гарантії та поручительства, що отримані від клієнтів

904

905


906

907

908

909 Сумнівні гарантії та поручительства

9090 А Сумнівні гарантії, що надані банкам

9091 А Сумнівні гарантії, що надані клієнтам

91 Зобов’язання і вимоги за кредитами і депозитами

910 Зобов’язання з кредитування, які надані банкам

9100 А Зобов’язання з кредитування, які надані банкам

911 Зобов’язання з кредитування, які отримані від банків

9110 П Зобов’язання з кредитування, які отримані від банків

912 Зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам

9120 А Непокриті акредитиви

9121

9122

9123

9124

9125

9126

9127

9128

9129 А Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам

913 Зобов’язання за депозитами, що отримані від клієнтів

9130 П Зобов’язання за депозитами, що отримані від клієнтів

92 Зобов’язання і вимоги за операціями з цінними паперами

920 Зобов’язання за цінними паперами до отримання

9200 А Зобов’язання за цінними паперами, які продані за операціями

Репо з поставкою

9201 А Зобов’язання за цінними паперами, які куплені на первинному

ринку

9202

9203

9204

9205

9206

9207

9208

9209 А Інші зобов’язання за цінними паперами до отримання

921 Зобов’язання за цінними паперами до постачання

9210 П Зобов’язання за цінними паперами, які куплені за операціями

Репо з поставкою

9211 П Зобов’язання за цінними паперами, які продані на первинному

ринку

9212

9213

9214

9215


9216

9217

9218

9219 П Інші зобов’язання за цінними паперами до постачання

93 Зобов’язання і вимоги за твердими угодами за операціями з валю-

тою та банківськими металами

930 Операції з валютою та банківськими металами за умовами спот

9300 А Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот

9301 П Валюта та банківські метали, які продані за умовами спот

931 Операції з валютою та банківськими металами за умовами форвард

з метою хеджування

9310 А Валюта та банківські метали, які куплені за умовами форвард з

метою хеджування

9311 П Валюта та банківські метали, які продані за умовами форвард з

метою хеджування

932 Інші операції з валютою та банківськими металами за умовами форвард

9320 А Валюта та банківські метали, які куплені за іншими операціями

за умовами форвард

9321 П Валюта та банківські метали, які продані за іншими операціями

за умовами форвард

933

934

935

936

937

938 Позабалансова позиція банку щодо іноземної валюти та банківсь-

ких металів

9380 АП Позабалансова позиція банку щодо іноземної валюти та бан-

ківських металів

9381 АП Еквівалент позабалансової позиції банку щодо іноземної ва-

люти та банківських металів

9382 АП Нереалізований результат переоцінки позабалансової позиції

банку щодо іноземної валюти та банківських металів

939 Сумнівні зобов’язання за купленою валютою та банківськими ме-

талами

9390 А Сумнівні зобов’язання за купленою валютою та банківськими

металами

94 Зобов’язання і вимоги за умовними угодами за операціями з валю-

тою та банківськими металами та за твердими і умовними угодами за ін-

шими фінансовими інструментами

940

941 Тверді операції з іншими фінансовими інструментами з метою хе-

джування

9410 А Куплені тверді контракти хеджування за іншими фінансовими

інструментами

9411 П Продані тверді контракти хеджування за іншими фінансовими

інструментами


942 Інші тверді операції за іншими фінансовими інструментами

9420 А Куплені тверді контракти за іншими операціями, за іншими фі-

нансовими інструментами

9421 П Продані тверді контракти за іншими операціями, за іншими фі-

нансовими інструментами

943 Умовні операції з валютою, банківськими металами та іншими фі-

нансовими інструментами з метою хеджування

9430 А Куплені умовні контракти хеджування

9431 П Продані умовні контракти хеджування

944 Інші умовні операції з валютою, банківськими металами та іншими

фінансовими інструментами

9440 А Куплені умовні контракти за іншими операціями, за іншими

фінансовими інструментами

9441 П Продані умовні контракти за іншими операціями, за іншими

фінансовими інструментами

945

946

947

948

949 Сумнівні зобов’язання за іншими позабалансовими фінансовими

інструментами

9490 А Сумнівні зобов’язання за іншими позабалансовими фінансови-

ми інструментами

95 Інші зобов’язання і вимоги

950 Отримана застава

9500 А Застава, при якій предмет застави залишається у заставника

9501 А Застава, при якій предмет застави передається банку

951 Надана застава

9510 П Надана застава

96 Списана кредиторська заборгованість та кошти до повернення

960 Несплачені в строк відсотки за кредитами

9600 А Несплачені в строк відсоткиза кредитами банків

9601 А Несплачені в строк відсоткиза кредитами клієнтів

961 Борги, списані у збиток

9610 А Борги банків, які списані у збиток

9611 А Борги інших клієнтів, які списані у збиток

962 Кошти до повернення

9620 А Валютні кошти підприємств, організацій, міністерств, відомств

і Кабінету Міністрів України, що знаходяться на рахунках у Зовнішеконо-

мбанку Росії

97 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів

970 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів у довірчому управ-

лінні

9700 А Цінні папери клієнтів у довірчому управлінні

9701 А Інші активи клієнтів у довірчому управлінні

9702 А Цінні папери на зберіганні

9703 А Інші активи на зберіганні


971 Документи з приватизації — житлові чеки

9710 А Розрахунки з емісії приватизаційних житлових чеків

9711 А Житлові чеки в установах Ощадного банку України

9712 А Розрахунки житловими чеками з позабюджетним Державним

фондом приватизації

9713 А Розрахунки житловими чеками з позабюджетним Державним

фондом приватизації Автономної Республіки Крим

9714 А Розрахунки житловими чеками з позабюджетними фондами

приватизації адміністративно-територіальних одиниць

9715 А Розрахунки установ Ощадного банку України за житловими

чеками

9716

9717 А Житлові чеки, акумульовані на рахунках фінансових посередників

9718 Житлові чеки, акумульовані для розрахунків за придбані об’єкти

приватизації

972 Документи з приватизації — майнові сертифікати

9720 А Розрахунки з емісії приватизаційних майнових сертифікатів

9721 А Майнові сертифікати в установах Ощадного банку України

9722 А Розрахунки майновими сертифікатами з позабюджетним Дер-

жавним фондом приватизації

9723 А Розрахунки майновими сертифікатами з позабюджетним Дер-

жавним фондом приватизації Автономної Республіки Крим

9724 А Розрахунки майновими сертифікатами з позабюджетним фон-

дом приватизації адміністративно-територіальних одиниць

9725 А Розрахунки установ Ощадного банку України за майновими

сертифікатами

9726 А Бланки приватизаційних майнових сертифікатів

9727 А Приватизаційні майнові сертифікати, акумульовані на рахунках

фінансових посередників для приватизації майна

9728 Майнові сертифікати, акумульовані для розрахунків за привати-

зоване житло

973 Документи з приватизації — земельні бони

9730

9731 А Земельні бони в установах Ощадного банку України

9732

9733 А Розрахунки земельними бонами з позабюджетним Державним

фондом приватизації Автономної Республіки Крим

9734 А Розрахунки земельними бонами з позабюджетним фондом при-

ватизації адміністративно-територіальних одиниць

9735 А Розрахунки установ Ощадного банку України за земельними

бонами

9736

9737 А Земельні бони, акумульовані на рахунках фінансових посеред-

ників

974 Інші розрахунки

9740 А Розрахунки житловими чеками з позабюджетним Державним

фондом приватизації за придбане майно


 

9741 А Розрахунки житловими чеками з позабюджетним Державним фондом приватизації Автономної Республіки Крим за придбане майно

9742 А Розрахунки житловими чеками з позабюджетним Державним

фондом приватизації адміністративно-територіальних одиниць за придба-

не майно

9743 А Розрахунки приватизаційними майновими сертифікатами з по-

забюджетним Державним фондом приватизації за приватизоване житло

9744 А Розрахунки приватизаційними майновими сертифікатами з по-

забюджетним  Державним  фондом  приватизації  Автономної  Республіки

Крим за приватизоване житло

9745 А Розрахунки приватизаційними майновими сертифікатами з по-

забюджетним Державним    фондом           приватизації  адміністративно-

територіальних одиниць за приватизоване житло

975 Документи з приватизації — компенсаційні сертифікати

9750 А Компенсація грошових заощаджень сертифікатами

9751 А Сума нарахованої компенсації грошових заощаджень в устано-

вах Ощадного банку України

9752 А Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку

9753 А Компенсаційні сертифікати, що запропоновані для продажу на

біржі

9754 А Компенсаційні сертифікати, що зберігаються в установах банків

9755 А Розрахунки компенсаційними сертифікатами з позабюджетним

Державним фондом приватизації

9756 А Розрахунки компенсаційними сертифікатами з позабюджетним

фондом приватизації Автономної Республіки Крим

9757 А Розрахунки компенсаційними сертифікатами з позабюджетним

фондом приватизації адміністративно-територіальних одиниць

976 Різні цінності і документи з приватизації в дорозі

9760  А  Різні  цінності  і  розрахункові  документи  за  придбаними

об’єктами приватизації, надіслані

9761 А Бланки з приватизації в дорозі

98 Облік інших засобів, цінностей та документів

980 Документи за розрахунковими операціями

9800 А Розрахункові документи за факторинговими операціями

9801 А Розрахункові документи, що чекають акцепту до сплати

9802 А Покриті акредитиви до сплати

9803 А Розрахункові документи, не сплачені в строк

9804 А Розрахункові документи, не сплачені з вини банку

981 Інші цінності і документи

9810 А Нерозібрані посилки з цінностями

9811 А Отримані дозволи на випуск цінних паперів

9812 А Погашені цінності

9813

9814

9815

9816

9817


 

 

 

340

 
9818

9819 А Інші цінності і документи

982 Бланки цінних паперів та інші бланки

9820 А Бланки цінних паперів та інші бланки

983 Документи і цінності, надіслані та прийняті на інкасо

9830 А Документи і цінності, прийняті на інкасо

9831 А Документи і цінності, надіслані на інкасо

984 Операції за основними засобами

9840 А Орендовані основні засоби

985 Кошти на будівництво, які передані в порядку пайової участі

9850 А Кошти на будівництво, які передані в порядку пайової участі

986

987

988

989 Цінності в підзвіті та в дорозі

9890 А Цінні бланки в підзвіті

9891 А Цінні бланки в дорозі

9892 А Інші цінності в підзвіті

9893 А Інші цінності в дорозі

99 Контррахунки

990 Контррахунки для рахунків розділів 90-95

991 Контррахунки для рахунків розділів 96-98

992

1 За номером йде ознака синтетичного рахунка: А — активний, П — пасивний,

АП — активно-пасивний.


Затверджено

постановою Правління Національного

банку України

від 17 червня 2004 р. № 280

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

26 липня 2004 р. за № 919/9518

Інструкція

про застосування

Плану рахунків бухгалтерського обліку  банків  України

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Правління Національного банку України

від 17 листопада 2004 року № 556,

від 16 червня 2005 року № 222,

від 3 жовтня 2005 року № 359,

від 1 грудня 2005 року № 457,

від 6 березня 2006 року № 76,

від 13 грудня 2006 року № 457,

від 22 червня 2007 року № 229,

від 31 серпня 2007 року № 310

(З 1 січня 2009 року до цієї Інструкції будуть внесені зміни згідно з по- становою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 ро- ку № 482)

Загальні положення

1. План рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі — План рахунків) — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського облі- ку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківсь- ких операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

2. План рахунків розроблено відповідно до загальноприйнятих у між-

народній практиці принципів і міжнародних стандартів та національних

положень (стандартів) бухгалтерського обліку та є обов’язковим для вико-

ристання банками України.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку

банків України (далі — Інструкція) встановлює порядок ведення рахунків


 

бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями.

За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені

законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами На-

ціонального банку України, відповідно до їх економічної суті.

4. В Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

дебіторська заборгованість — це сума вимог банку до юридичних і фі-

зичних осіб на певну дату щодо отримання активів, послуг тощо;

капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування

всіх його зобов’язань;

контрактивні рахунки — це контрарні рахунки, які використовуються

для регулювання показників активних рахунків. Відображення операцій за

цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за па-

сивними рахунками;

контрпасивні рахунки — це контрарні рахунки, які використовуються

для регулювання показників пасивних рахунків. Відображення операцій за

цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за ак-

тивними рахунками;

контрарні рахунки — це рахунки бухгалтерського обліку, показники

яких використовуються для регулювання оцінки об’єктів обліку, які відо-

бражені в інших рахунках;

кредиторська заборгованість — це сума зобов’язань банку юридичним

і фізичним особам на певну дату щодо надання активів, послуг тощо;

транзитні рахунки — рахунки, що використовують для обліку плате-

жів на час до перерахування їх за призначенням згідно з  нормативно-

правовими актами або договорами.

5. Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за типами конт-

рагентів, характером операцій і ступенем ліквідності активів і зобов’язань.

6. План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій, суть яко-

го полягає в обліку операцій в іноземній валюті за тими самими рахунка-

ми, що і операцій у гривні.

7. Управлінський облік здійснюється за рахунками класу 8. Банки са-

мостійно встановлюють внутрішні правила управлінського обліку.

8. Аналітичний облік є складовою системи бухгалтерського обліку, що

надає детальну інформацію про кожного контрагента та кожну операцію.

Ведення аналітичного обліку забезпечується за допомогою аналітичних

рахунків. Відкриття аналітичних рахунків передбачає наявність обов’я-

зкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Дода-

ткова інформація, що необхідна для складання звітності та управління ба-

нком, забезпечується за допомогою додаткових параметрів, які визнача-

ються банком самостійно.

Вимоги до нумерації рахунків аналітичного обліку наведено в додатку

до Інструкції.

(пункт 8 у редакції постанови Правління Національного банку України

від 13.12.2006 р. № 457)

9. У Плані рахунків наведені номери та найменування синтетичних ра-

хунків II, III, IV порядків, що забезпечують запис інформації про наявність


 

і рух активів, зобов’язань, капіталу та результати від операційної, інвести- ційної та фінансової діяльності банків. Першою цифрою номера визначено клас рахунків.

План рахунків складається з дев’яти класів: Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції. Клас 2. Операції з клієнтами.

Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання.

Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції.

Клас 5. Капітал банку.

Клас 6. Доходи.

Клас 7. Витрати.

Клас 8. Управлінський облік.

Клас 9. Позабалансові рахунки.

Кожний клас розподілений на:

рахунки II порядку (двозначні — розділ);

рахунки III порядку (тризначні — група);

рахунки IV порядку (чотиризначні — балансовий рахунок).

10. Клас 1 Плану рахунків призначений для відображення в обліку вза-

ємовідносин між Національним банком України та банками України, між

банками України та іноземними банками, у тому числі операції з готівкою,

банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що

рефінансуються Національним банком України, тощо.

У цьому класі обліковуються казначейські та міжбанківські операції

банків.

До міжбанківських операцій належать кредитні та депозитні операції

між банками, ведення кореспондентських рахунків, безготівкові розрахун-

ки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власни-

ми зобов’язаннями одного банку перед іншим та іншими операціями згід-

но із законодавством України.

У розділі «Банківські метали» обліковуються дорогоцінні метали, які

визначені як банківські згідно з нормативно-правовими актами Національ-

ного банку України. Інші дорогоцінні метали (лом, вироби з дорогоцінних

металів) обліковуються в  групі рахунків класу 3  «Запаси матеріальних

цінностей». У цьому розділі не повинні обліковуватися дорогоцінні мета-

ли, які зберігаються за дорученням третьої сторони, такі дорогоцінні мета-

ли обліковуються за позабалансовими рахунками.

У розділах «Кошти у Національному банку України» та «Кошти Наці-

онального банку України» відображаються активи та зобов’язання банку

за операціями з Національним банком України. На кореспондентському

рахунка  банку  в  Національному  банку  України  обліковуються  також

обов’язкові резерви банку.

11. У класі 2 Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зо-

крема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкла-

дами  (депозитами). Рахунки  цього  класу  використовуються для  обліку

операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) — суб’єктами госпо-

дарювання, органами державної влади та самоврядування, фізичними осо-

бами.


За рахунками суб’єктів господарювання обліковуються кошти юриди-

чних осіб та фізичних осіб — підприємців.

12. За класом 3 Плану рахунків відображаються операції з цінними па-

перами (окрім цінних паперів, що рефінансуються Національним банком

України, та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії), обліковуються

запаси  товарно-матеріальних цінностей, сформовані банківські резерви,

субординований борг, розрахунки між філіями одного банку, позиція бан-

ку за іноземною валютою та банківськими металами тощо.

Рахунки 39 розділу «Розрахунки між філіями банку» призначені для

здійснення розрахунків між філіями банку. У зведеному балансі банку —

юридичної особи на звітну дату залишки за активними рахунками розділу

повинні дорівнювати залишкам за пасивними рахунками розділу.

(абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з постановою

Правління Національного банку України від 22.06.2007 р. № 229)

13. У класі 4 відображаються інвестиції банку в асоційовані та дочірні

компанії, операції з основними засобами і нематеріальними активами.

14. За рахунками класу 5 відображається капітал банку, який включає

статутний капітал, емісійні різниці, загальні резерви та інші фонди, ре-

зультати минулих років, результати переоцінки.

Рахунки цього класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредитора-

ми та рахунками готівкових коштів у разі сплати дивідендів, викупу акцій

(часток, паїв) в акціонерів (учасників) банку, збільшення капіталу банку

шляхом переоцінки активів, з рахунками класів 6 та 7 під час формування

фінансового результату діяльності банку за звітний рік. В іншому випадку

рахунки класу 5 кореспондують тільки між собою.

15. Доходи та витрати банку відображаються відповідно за рахунками

класу 6 «Доходи» та класу 7 «Витрати» незалежно від порядку їх оподат-

кування.

Банки в обліковій політиці самостійно визначають порядок формуван-

ня аналітичних рахунків за балансовими рахунками класу 6 «Доходи» і

класу 7 «Витрати» внутрішнього плану рахунків.

Під час формування фінансового результату банку за звітний рік дохо-

ди і витрати зараховуються на рахунки 5040 «Прибуток звітного року, що

очікує затвердження» або 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвер-

дження».

16. Рахунки в класі 8 відкриваються банками для ведення управлінсь-

кого обліку та кореспондують тільки між собою. Залишки за рахунками

класу 8 не враховуються під час складання фінансової звітності банку.

17. У класі 9 обліковуються позабалансові операції. Бухгалтерський

облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою по-

двійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.

Для відображення операцій за системою подвійного запису використо-

вуються рахунки розділу 99. Рахунки можуть кореспондувати між собою

без використання контррахунків.

Позабалансовий рахунок є активним, якщо під час переведення його на

баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9020 «Гаран-

тії, що надані клієнтам» — активний, тому що в разі сплати коштів за на-


 

 

 

345

 

даною гарантією банк дебетуватиме рахунок балансу «Сумнівна заборго- ваність за виплаченими гарантіями» або «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками».

Позабалансовий рахунок є пасивним, якщо під час переведення його на  баланс  кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок  9110

«Зобов’язання з кредитування, що отримані від банків» — пасивний, тому що в разі отримання коштів за кредитною лінією банк кредитуватиме ба- лансовий рахунок групи 162 «Кредити, що отримані від інших банків».

Рахунки розділів 90—95 використовуються для обліку зобов’язань та

вимог за укладеними, але ще не виконаними договорами, такими, як кре-

дитні лінії, дозволений овердрафт, непокриті безвідкличні акредитиви, рі-

зні гарантійні зобов’язання, зобов’язання за цінними паперами, спотові,

форвардні контракти та договори з купівлі-продажу іноземної валюти й

інших фінансових інструментів. Рахунки розділів 90—95 можуть бути ак-

тивними або пасивними.

Рахунки розділів 96—98 використовуються для обліку списаних акти-

вів, документів, цінностей, розрахунків за операціями з приватизації і до-

вірчого управління.

Рахунки розділу 99 — це контррахунки, які використовуються для по-

двійного запису операцій за рахунками 90—98. Контррахунки відкрива-

ються в аналітичному обліку в будь-якому розрізі на розсуд банку.


 

Додаток до Інструкції про застосування

Плану рахунків бухгалтерського обліку

банків України

Вимоги до нумерації рахунків  аналітичного обліку

1. Усі номери рахунків аналітичного обліку, що відкриваються банка-

ми, мають формуватися за такою схемою:

АААА К ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ,

де АААА — номер балансового (позабалансового) рахунка (4 симво-

ли);

К — ключовий (контрольний) розряд (1 символ);

ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — інформація щодо аналітичного рахунка (до 9 симво-

лів).

Довжина номера рахунка не є фіксованою. Максимальна довжина но-

мера рахунка становить 14 символів, мінімальна — 5 символів.

Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До складу цьо-

го сегмента можуть включатися код контрагента, порядковий номер раху-

нка, номер філії, код валюти тощо.

До розрахунка ключового розряду входять сегменти АААА, ЕЕЕЕЕЕ-

ЕЕЕ номера рахунка та коду банку.

2. Наводимо такі приклади обчислення ключового розряду в номері

рахунка:

Приклад 1.

Обчислення   ключового     (контрольного)          розряду           за         рахунком

1211к728011234 для банку, код банку 300001 (або 30000 — без ключового

(контрольного) розряду) здійснюється таким чином:

запишемо рахунок, для якого потрібно обчислити ключовий (контро-

льний) розряд, у такому вигляді:

30000 1 2 1 1 к 7 2 8 0 1 1 2 3 4;

множимо його цифри порозрядно на умовну суму:

1 3 7 1 3 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7

3 0 0 0 0 1 2 1 1 к 7 2 8 0 1 1 2 3 4

×

1 3 7 1 3 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7

3 0 0 0 0 3 4 1 3 0 7 6 6 0 3 7 2 9 8;

в отриманому результаті запишемо лише одиничні розряди, не врахо-

вуючи вищих;

отримані цифри додаємо:

3 + 0 + 0 + 0 + 0 + 3 + 4 + 1 + 3 + 0 + 7 + 6 + 6 + 0 + 3 + 7 + 2 + 9 + 8 = 62;

додаємо кількість символів рахунка (у цьому прикладі — 14):

62 + 14 = 76;

останній розряд отриманої суми завжди множимо на 7:

6 × 7 = 42;

останній розряд отриманої суми 2 є ключовим (контрольним) розрядом

для рахунка 1211к728011234;


 

 

 

505

 
аналітичний рахунок має номер 12112728011234.

Приклад 2.

Обчислення ключового (контрольного) розряду за рахунком 1211к7281

для того самого банку здійснюється таким чином:

запишемо рахунок, для якого потрібно обчислити ключовий (контро-

льний) розряд, у такому вигляді:

30000 1 2 1 1 к 7 2 8 1;

множимо його цифри порозрядно на умовну суму:

1 3 7 1 3 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7

3 0 0 0 0 1 2 1 1 к 7 2 8 1

×

1 3 7 1 3 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7

3 0 0 0 0 3 4 1 3 0 7 6 6 1 0 0 0 0 0;

в отриманому результаті запишемо лише одиничні розряди, не врахо-

вуючи вищі;

отримані цифри додаємо:

3 + 0 + 0 + 0 + 0 + 3 + 4 + 1 + 3 + 0 + 7 + 6 + 6 + 1 + 0 + 0 + 0 + 0 + 0 = 34;

додаємо кількість символів рахунка (у цьому прикладі — 9):

34 + 9 = 43;

останній розряд отриманої суми 3 завжди множимо на 7:

3 × 7 = 21;

останній розряд отриманої суми 1 є ключовим (контрольним) розрядом

для рахунка 1211к7281;

аналітичний рахунок має номер 121117281.

(Інструкцію доповнено додатком згідно з постановою Правління Наці-

онального банку України від 13.12.2006 р. № 457)