2. ПРАВИЛА ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53

При обліку доходів і витрат послуговуються такими правилами. Правило перше. При класифікації витрат за елементами затрат і цільовим призначенням виділяють капітальні затрати і поточні ви- трати. Капітальні затрати використовуються на придбання і покра- щення основних засобів (фіксованих активів) і, таким чином, роз- раховані  на  тривалий  час.  Капітальні  затрати  проводяться  по капітальному ремонту, модернізації і реконструкції існуючих влас- них основних засобів або взятих в оренду; скеровуються на будів- ництво нових приміщень, придбання комп’ютерної техніки тощо, виходячи з потреб розширення банківського бізнесу. Джерелом по- криття капітальних затрат є накопичений нерозподілений прибуток минулих років і одержаний у поточному році. Капітальні затрати при відображенні їх у балансі сприяють збільшенню активів. Пото- чні витрати виникають при здійсненні банківських операцій, а та- кож використовуються для виплати заробітної плати і премій пра- цівникам банку, на експлуатацію приміщень, на виплату орендної плати, сплату аудиторських послуг тощо, тобто на те, що прино- сить користь протягом короткого часу (з фінансової точки зору). Джерелом покриття поточних витрат є валовий операційний дохід. Поточні витрати списуються одразу або розглядаються як витрати майбутнього, якщо вигода від їх здійснення виявиться в наступно-

му звітному періоді.

Правило друге. На практиці надання (отримання) послуги нерід-

ко не збігається в часі з надходженням (сплатою) грошових коштів.

Зіставлення доходів і витрат відбувається на підставі принципу

відповідності. Витрати і доходи, одержання яких пов’язано з дани-

ми витратами, повинні відображатись у бухгалтерському обліку в

один і той же звітний період. Базуючись на цих принципах, можна

класифікувати доходи і витрати за такими групами:

1) доходи, зароблені та отримані водночас; витрати, понесені та

сплачені водночас;

2) доходи, отримані наперед, але ще не зароблені (дохід майбу-

тніх періодів, або відкладений дохід); витрати сплачені наперед,

але ще не понесені (витрати майбутніх періодів, або відкладені ви-

трати);

3) доходи зароблені, але ще не отримані (нарахований дохід);

витрати понесені, але ще не сплачені (нараховані витрати).

Однак реалізація принципів нарахування і відповідності не по-

винна спричинювати як переоцінку активів або доходів банку, так і

недооцінку зобов’язань і витрат банку. Одержання доходів уважа-

ється сумнівним, якщо існують документи, які підтверджують на-

явність у клієнта прострочених платежів більше, ніж на 30 днів.

Після  визнання  дебіторської  заборгованості  за  нарахованими

доходами сумнівною банк зменшує свої доходи на суму такої забо-

ргованості. У бухгалтерському обліку це відображається записом:

Д-т — «Доходи»; К-т — «Нарощені доходи».

Наступний облік сумнівної заборгованості виконується за бала- нсом на рахунка «Несплачені в строк доходи» до закінчення термі- ну давності позову.

Правило третє. З другого правила випливає, що наслідки опе-

рації можуть поширюватись на два або більше облікових періоди.

Правило четверте. Облік доходів і витрат здійснюється нарос-

таючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів і

витрат закриваються після закінчення календарного року.

Синтетичні рахунки для обліку доходів згруповані в класі 6 ба-

лансу, а для обліку витрат — у класі 7. В основу побудови синтети-

чних рахунків покладено ті самі ознаки, з урахуванням яких здійс-

нена класифікація доходів та витрат і виділені об’єкти обліку. Це

дозволяє забезпечити деталізований облік доходів і витрат у балан-

сі, що дає можливість накопичувати і одержувати інформацію для

оцінки фінансового стану банку і ефективності окремих напрямків

його діяльності.

За своїм характером рахунки для обліку нарахованих доходів —

активні (нараховані, але ще не одержані на рахунок грошові кошти

можна вважати дебіторською заборгованістю), а нарахованих ви-

трат — пасивні (нараховані, але не виплачені грошові кошти можна

вважати кредиторською заборгованістю). Доходи і витрати майбу-

тніх періодів враховуються в третьому класі, в складі інших пасивів

та інших активів.