Розділ 2. Управлінський аналіз 2.1 Аналіз виробництва продукції,  робіт, послуг

2.1.1 Значення й завдання аналізу виробництва продукції

Аналіз діяльності промислового підприємства починають із вивчення продукції.

Завданнями аналізу виробництва продукції є:

1. Оцінка виконання плану й динаміки виробництва.

2. Оцінка оптимальності й напруженості плану.

3. Виявлення й визначення основних факторів, що впли=

вають на обсяги виробництва.

4. Розкриття    взаємозв'язку   й   взаємообумовленості показників  обсягу  виробництва, реалізації, асортименту, якості продукції.

5. Виявлення   внутрішніх    резервів  підприємства   зі збільшення випуску продукції.

6. Розробка організаційно=технічних заходів щодо викори=

стання виявлених резервів.

Обсяг виробництва може бути виражений у натуральному або умовно=натуральному  й вартісному вимірниках. Узагаль= нюючі показники обсягу виробництва одержують за допомо= гою вартісної оцінки за фактично діючими відпускними ціна= ми підприємств (без ПДВ) або в цінах, прийнятих у плані.

Основним показником обсягу виробництва є товарна,  ва=

лова й реалізована продукція.

Товарна продукція — це економічний показник, що харак= теризує в грошовому вираженні обсяг виготовленої й готової до реалізації продукції. У її склад включається вартість всіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг про=


 

мислового характеру, призначених для продажу й реалізації різним споживачам. Вона виражається в порівнянних цінах, що діють у звітному році (періоді).

Валова продукція  =   це вартісний показник  обсягу виробництва продукції,  що характеризує підсумковий результат виробничої діяльності підприємства за певний період, що містить у собі всі складові товарної продукції й додатково залишки незавершеного виробництва.

Реалізована продукція   =    це  товарна продукція,  що відвантажена споживачеві й  за неї перераховані гроші  на розрахунковий рахунок підприємства=постачальника. Вона визначається як товарна продукція з урахуванням залишків готової нереалізованої продукції на складі підприємства на по= чаток і кінець звітного періоду. Вимірюють її в діючих відпу= скних  (або договірних)  цінах підприємства. Цей показник вважається одним з основних у діяльності підприємства.

Джерелами інформації для аналізу виробництва є статис= тична звітність з виробництва продукції, оперативні плани= графіки, планові матеріали відповідних відділів, бухгалтерські дані про випуск, відвантаження й реалізацію продукції, «Звіт про фінансові результати» (Форма №2), статистичний «Звіт про основні показники діяльності підприємства».

2.1.2 Аналіз обсягу виробництва

Аналіз обсягу виробництва продукції починається з вив= чення динаміки  валової й  товарної продукції,  розрахунку темпів зростання й приросту виробництва (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 — Динаміка виробництва товарної продукції

 

 

Показники

П'ятирічний період

1'й рік

2'й рік

3'й рік

4'й рік

5'й рік

1

2

3

4

5

6

1. Товарна продукція в по=

рівнянних цінах, тис. грн.

90000

92400

95800

94100

100800


 

1

2

3

4

5

6

2. Відсоток до 1=го року (базисні темпи росту/ зниження),%

100

102,7

106,4

104,6

112,0

3. Відсоток до попереднього року (ланцюгові темпи росту/зниження),%

100

102,7

103,7

98,2

107,1

 

Для оцінки використовуємо наступні показники:

— темп росту базисний;

— темп росту ланцюговий.

Базисний  темп росту розраховується як  відношення останнього значення показника до його базисного значення. Вимірюють темп росту у відсотках.

Наприклад, для останнього року звітності базисний темп росту обсягу виробництва товарної продукції  підприємства (Тб) дорівнює:


 

Ò Á 5-é ð³ê


= 100800

90000


 

100% = 112% .


Темп зростання ланцюговий дорівнює відношенню  остан= нього значення показника до його попереднього значення (у відсотках). Тобто в цьому випадку ланцюговий темп зростан= ня обсягу виробництва товарної продукції підприємства (Тл) дорівнює:


 

Ò Ë 5 -é ð³ê


 

= 100800

94100


 

100% = 107,1% .


Середньорічний темп зростання розраховується як серед=

ня геометрична зважена ланцюгових темпів зростання:


Ò = n-1 Ò1    Ò 2


Ò 3   Ò 4


Ò 5  =

.


= 4 1,0 1,027


1,037


0,982


1,071 = 102,87%


 

Темп росту буде дорівнювати:

Тпр= 102,87 — 100 = 2,87%.

Таким чином, за п’ять років обсяг виробництва товарної продукції  підприємства збільшиться на 12%. При  цьому середньорічний темп приросту дорівнює 2,87%.

При  оцінці  виконання річних  планів за обсягом вироб= ництва продукції  використовується метод порівняння. Порівнюються фактичні дані з даними плану й з фактичними даними попередніх періодів. У результаті аналізу визначається загальне відхилення фактичних даних від планових і від даних попередніх періодів в абсолютних і відносних величинах, виз= начається відсоток виконання плану за обсягом продукції.

 

 

 

 

Показник

 

 

Звіт за мину' лий рік

 

 

План поточ' ного року

 

 

Звіт поточ' ного року

Планові зміни

 

минулого року

 

Фактичні зміни

 

від плану

від минулого року

тис. грн.

 

%

тис. грн.

 

%

тис. грн.

 

%

Обсяг ви= робництва продукції, тис. грн.

1181

1240

1380,3

59

5

140,3

11,3

199,3

16,9

 

 
Таблиця 2.2 — Аналіз виконання річних планів за обсягом виробництва товарної продукції підприємства

проти

Дані   граф  2,3,4  —   представлені з  даних  звітності підприємства, інші графи розраховуються.

гр.5=гр.3 — гр.2=1240  — 1181=59 тис.грн. гр.6=(гр. 5:гр. 2)·100=(59:1181)·100=4,99 :: 5 %

гр.7=гр.4 — гр.3=1380,3  — 1240=140,3  тис.грн. гр.8=(гр.7:гр.3)·100=(140,3:1240)·100=11,3 %


 

гр.9=гр.4=гр.2=1380,3=1181=199,3 тис.грн.

гр.10 =(гр.9:гр.2)·100=(199,3:1181)·100=16,9 %

У  представленій таблиці простежуються наступні види порівнянь.

1. Порівняння    звітних    показників    із    плановими. Порівняння даних звіту поточного року й плану поточного ро= ку свідчать про те, що план з випуску продукції виконаний на

111,3% (1380,3·100/1240).  Відхилення звіту від плану складає

140,3 тис.грн. або 11,3% (111,3=100).

2. Порівняння планових показників зі звітними показни= ками минулого року. Планом передбачене зростання обсягів виробництва в порівнянні з минулим роком на 59 тис.грн. або

5%, фактично досягнуть приросту на 199,3 тис.грн. або 16,9%.

Для зручності аналізу обсягу виробництва вихідні  дані можна представляти наростаючим підсумком.

Таблиця 2.3 — Дані про виконання плану за обсягом випуску продукції, тис.грн.

 

 

Дата

 

Планове завдання

 

Фактичне виконання

Виконання наростаючим підсумком

За планом

Фактично

1.03

32

25

32

25

2.03

32

26

64

51

3.03

32

28

96

79

6.03

32

33

128

112

7.03

32

32

160

144

8.03

32

34

192

178

9.03

32

35

224

213

10.03

32

36

256

249

Разом

256

249

 

 

 

На виконання плану за обсягом виробництва продукції впливає велика кількість факторів.


 

Розглянемо фактори, що впливають на обсяг виробництва:

1. Число робітників (працюючих) і їхня продуктивність.

2. Вартість устаткування (основних фондів) і фондовіддача.

3. Виробнича площа й знімання продукції з 1м2 виробни=

чої площі.

4. Число  робітників,  річний  фонд часу роботи одного робітника й середньогодинна продуктивність одного робітника.

5. Число одиниць устаткування, річний фонд часу роботи одиниці устаткування, годинна продуктивність одиниці устаткування.

6. Число робітників, кількість  робочих днів у році, три= валість робочого дня, средньогодинна продуктивність одного робітника.

Розглянемо моделі аналізу впливу наведених факторів на обсяг виробництва, наприклад, за допомогою методу скороче= них ланцюгових підстановок.

1)  Обсяг (О)  = Число робітників (Ч) · Річна продуктив' ність робітника (В)

Схема аналізу


ÎÁ   = × Á


ÂÁ   ,


 


ÎÎ = × Î


ÂΠ ,


 

Î = ÎÎ - ÎÁ  .

Відхилення за рахунок факторів:

l за рахунок зміни чисельності


Î÷


= (× Î - × Á ) ÂÁ  ;


l за рахунок зміни середньорічної продуктивності


 


Π  = × Î


(ÂΠ - ÂÁ ) .


 


Баланс:


Î = Î×


+ Π .


 

2) Обсяг (О)  = Вартість основних фондів (Ф) · Фон' довіддача (ФО)

Схема аналізу:

Ô

 

0

 
ÎÁ   = ÔÁ       Á  ,

Ô

 

0

 
ÎÎ = ÔΠ           Î ,

Î = ÎÎ - ÎÁ  .

Відхилення за рахунок факторів:

l за рахунок зміни вартості фондів


Îô


= (ÔÎ


- ÔÁ


) Ô 0  ;


 

Á

 
l за рахунок зміни фондовіддачі

( 0        0 ).


ÎÔî


= ÔÎ


ÔΠ - ÔÁ


 


Баланс:


Î = Îô  + Îôî   .


 

3) Обсяг (О)  = Виробнича площа (П) · Знімання про' дукції з одиниці площі (С)

Схема аналізу


 

ÎÁ   = ÏÁ

ÎÎ = ÏÎ


 

ÑÁ  ,

ÑΠ ,


 

Î = ÎÎ - ÎÁ  .

Відхилення за рахунок факторів:

l за рахунок зміни виробничої площі:


 

ÎÏ   = (ÏΠ - ÏÁ ) ÑÁ  ;

l за рахунок зміни знімання продукції з одиниці виробни=

чої площі


ÎÑ   = ÏÎ


(ÑΠ - ÑÁ ).


 


Баланс:


Î = ÎÏ  + ÎÑ  .


 

4) Обсяг (О)=Число робітників (Ч) · Річний фонд часу роботи одного робітника (ФРЧ) ·Середньогодинна продуктивність одного робітника (П)

Схема аналізу:


 

ÎÁ   = × Á

ÎÎ = × Î


 

ÔÐÂÁ

ÔÐÂÎ


 

ÏÁ  ,

ÏÎ ,


 

Î = ÎÎ - ÎÁ  .

Відхилення за рахунок факторів:

l за рахунок зміни чисельності


Î×


= (× Î - × Á ) ÔÐÂÁ


 

ÏÁ  ;


l за рахунок зміни фонду робочого часу:


ÎÔÐÂ  = × Î


(ÔÐÂΠ - ÔÐÂÁ ) ÏÁ  ;


l За рахунок зміни середньогодинної продуктивності праці

(середньогодинна продуктивність) одного робітника:


ÎÏ   = × Î


 

ÔÐÂÎ


( ÏÎ - ÏÁ ) .


 


Баланс:


Î = Î×   + ÎÔР + ÎÏ  .


 

5) Обсяг (О) = Число одиниць устаткування () · Бюджет часу  роботи одиниці  устаткування  () ·  Годинна продук' тивність одиниці устаткування ( Ï îá )

Схема аналізу:

Á              Á

 

Á

 

Ï

 

Á

 

,

 

Á

 
Î = × îá            îá         îá

Π               Î

 

Á

 

Ï

 

î

 

Î ,

 
Î = × îá            îá         îá

Î = ÎÎ - ÎÁ  .

Відхилення за рахунок факторів:

l за рахунок зміни кількості устаткування


( îá


îá )       îá


îá ;


×

 
×  ÎÁ


= × Î


- × Á


ÁÁ      ÏÁ


 

l за рахунок зміни бюджету часу роботи одиниці устатку=

вання


Á

 
Π ÎÁ


= × îá


(Á îá


- Á îá )


Ï îá ;


 

Î

 

Î

 

Á

 

Á

 
l за рахунок зміни годинної продуктивності одиниці устат=

Î

 

Á

 
кування


Ï

 
Π ÎÁ


= × îá


îá         îá

Á

 

Ï

 

(

 
Π          Î


- Ï îá ) .


 


Баланс:


Î = Π ÎÁ


+ Π ÎÁ


+ Î ÎÁ     .


 

×

 

Á

 

Ï

 
6) Обсяг (О)  = Число робітників  (Ч) · Відпрацьовано днів 1'м робітником(Д) · Тривалість робочого дня (Т)  · Средньогодинна продуктивність 1 робочого (П)

Схема аналізу:


 

ÎÁ   = × Á

ÎÎ = × Î


 

Ä Á     Ò Á

ÄΠ   ÒÎ


 

ÏÁ  ,

ÏÎ ,


 

Î = ÎÎ - ÎÁ  .


 

Відхилення за рахунок факторів:

l за рахунок зміни числа робітників


Î×


= (× Î - × Á ) Ä Á     Ò Á


 

ÏÁ  ;


l за рахунок зміни відпрацьованих днів одним робітником

(вплив денних втрат часу)


ÎÄ   = × Î


(ÄΠ - Ä Á ) Ò Á


 

ÏÁ  ;


 

l за рахунок зміни тривалості робочого дня (внутрізмінні втрати)


ÎÒ   = × Î


ÄΠ   (ÒΠ - Ò Á )


 

ÏÁ  ;


l за  рахунок   зміни   средньогодинної продуктивності

(середньогодинна продуктивності праці)


ÎÏ   = × Î


 

ÄΠ   ÒÎ


( ÏÎ - ÏÁ ) .


 


Баланс:


Î = Î×


+ Î Ä  + ÎÒ   + ÎÏ  .


 

Таким чином, аналіз всіх цих груп факторів однаковий. Тільки  треба стежити, щоб перемножені фактори за еко= номічним  змістом дійсно давали обсяг виробництва. Крім того, необхідно правильно розрахувати значення цифрових факторів за вихідними даними.

2.1.3 Аналіз асортименту і структури випуску продукції

Одним з важливих напрямків аналізу обсягу виробництва продукції є вивчення його в асортиментно=структурному розрізі.

Асортименти — це перелік найменувань продукції, що ви=

пускає підприємство, із вказівкою її випуску з кожного виду.

Асортименти є однією з умов досягнення запланованого обсягу реалізації. При формуванні асортименту і структури


 

випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одно= го боку, попит на даний вид продукції, а з іншого боку — найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових й інших ресурсів, наяв= них у його розпорядженні.

При формуванні асортименту продукції враховують:

l поточні й перспективні потреби покупців;

l рівень конкурентноздатності, виробленої або планованої до випуску продукції;

l життєвий цикл виробу (вживання своєчасних заходів з впровадження нових, більш нових видів продукції й ви= лучення з виробничої програми морально застарілих ви= робів).

Для оцінки  виконання плану по асортиментах  розрахо= вується коефіцієнт асортиментності, що дорівнює відношен= ню загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану виробництва по асортиментах до загального планового випуску продукції.

Продукція,  виготовлена понад план або не передбачена планом, не зараховується у виконання плану по асортиментах. Тому показник виконання плану по асортиментах не може бу= ти більше 100%. Невиконання плану хоча б по одному об’єкті викликає невиконання плану в цілому по асортиментах.

Аналіз виконання плану по асортиментах проводиться в такий спосіб.

Таблиця 2.4 — Вихідні дані для аналізу асортименту

 

 

Виріб

Випуск продукції, тис. грн.

 

Продукція,  зарахована у виконання плану по асортиментах, тис.грн. (гр.2 рівняється із гр.1)

 

План

 

Факт

 

Виконання плану, %

А

1

2

3

4

1

80

100

125

80

2

200

120

60

120


 

А

1

2

3

4

3

50

60

120

50

4

400

400

100

400

5

150

190

126

150

6*

120

60

50

60

7

=

80

=

=

Разом

1000

1010

101

860

"6*" = новий вид продукції замість застарілого "7"

Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюється трьома способами.

Перший спосіб має назву «спосіб найменшого числа».

У  продукцію, зараховану у виконання плану по асорти= ментах, приймається менша із двох цифр «план — факт» (гр.2 рівняється із гр.1).

Âñüîãî çàðîõîâàíî ó âèêîíàííÿ


 

Ê àñ  =


 

ïëàíó ïî àñîðòèìåíòó

Âñüîãî ïî ïëàíó


 

100%


(2.1)


 

Кас  = 860/1000=0,86, тобто план по асортиментах викона=

ний на 86%.

План по асортиментах не виконаний у зв’язку з не вико= нанням плану по виробах «2, 6» й у зв’язку з випуском за= старілого виробу «7».

Другий спосіб — «спосіб найменшого відсотка» передба= чає приймати як відсоток виконання плану по асортиментах найменший відсоток виконання плану серед всіх виробів. У нашому прикладі Кас = 0,5 або відсоток виконання плану по асортиментах  — 50%.

Третій спосіб полягає у визначенні коефіцієнта номенкла= турності — це відношення числа позицій з повним виконан= ням плану до числа запланованих позицій.


 


 

Кн =


4 = 0,66 або відсоток виконання плану по асорти=

6


ментах 66,6%.

Таким чином, згідно розрахунків всіма способами, план по асортиментах істотно  не  виконаний.  При  аналізі  варто приділити увагу розширенню й освоєнню асортименту. У на= шому прикладі планувалося обновити асортименти на 12% за рахунок виробу «6» (120/1000), однак фактично асортимент обновлений тільки на 6% (60/1010). Істотним недоліком є те, що підприємство продовжує випуск застарілої продукції «7», що не має попиту на ринку.

Причини невиконання плану по асортиментах можуть бу=

ти як зовнішні, так і внутрішні.

До зовнішніх належать кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально=технічного забезпечення, несвоєчасне запровадження  в дію виробничих потужностей підприємства по незалежним від нього причинам.

Внутрішні  причини пов’язані з недоліками в організації виробництва, незадовільним станом устаткування, його про= стоями, аваріями.

Слід зазначити, що не виконання асортиментного плану не завжди є показником поганої роботи підприємства. Більш того, фінансові результати можуть бути трохи вищі за умови невиконання асортиментного плану. Але невиконання плану асортименту завжди свідчить про недоліки в плануванні. Рин= кову ситуацію необхідно прогнозувати.

Таким чином, за інших рівних умов прибуток буде завжди вище, якщо асортиментний план виконується. Це обумовлено тим, що переналагодження устаткування й підготовка вироб= ництва досить капіталовитратні.

У висновку слід зазначити, що підприємство постійно по= винне піклуватися про відновлення асортименту реалізованої продукції.  Не  можна дозволити ринковому  продукту  за= старіти,   оскільки    споживач   чекає   новинок   й   якщо


 

підприємство їх не освоїть, то його місце на ринку займуть конкуренти.

Тому одне з найважливіших завдань підприємства поля= гає у відстеженні змін потреб, прогнозуванні й пробі нових ви= робів, постійне відновлення асортименту.

Збільшення обсягу виробництва (реалізації) по одним ви= дах і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури.

Структура — це співвідношення окремих видів продукції в загальному обсязі їхнього виробництва, виражене у відсотках.

Виконати план за структурою — значить зберегти у фак= тичному випуску продукції заплановані співвідношення окре= мих її видів.

Зміна структури продукції дуже впливає на всі економічні показники: обсяг випуску  продукції, матеріалоємність,  собі= вартість продукції,  прибуток  і рентабельність. Якщо  збіль= шується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг усього випуску  у  вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ва= ги високорентабельної продукції й відповідному зменшенні частки низькорентабельної продукції.

За вихідними  даними попереднього прикладу проаналізуємо структуру випущеної продукції.

Таблиця 2.5 — Аналіз структури продукції

 

 

Вид про' дукції

 

Випуск продукції, тис.грн.

Структура випущеної продукції,

%

 

Фактичний випуск при плановій структурі, тис.грн ((підсумок гр.2·гр.3)/

100)

Зарахо' вується у виконання плану за структу' рою, тис. грн. (гр.5 порівнює ся із гр.2)

Вплив структу' ри про' дукції на зміну обсягу, тис. грн. (гр.2' гр.5)

 

План

 

Факт

 

План

 

Факт

А

1

2

3

4

5

6

7

1

80

100

8

10

81

81

+19


 

А

1

2

3

4

5

6

7

2

200

120

20

12

202

120

=82

3

50

60

5

6

51

51

+9

4

400

400

40

39

404

400

=4

5

150

190

15

19

151

151

+39

6

120

60

12

6

121

60

=61

7

=

80

=

8

=

=

+80

Разом

1000

1010

100

100

1010

863

 

 


%âèêîí. ïëàíó  ïî ñòðóêòóð³ =

Âñüîãî  çàðàõîâíî íà âèêîíàííÿ  ïëàíà ïî ñòðóêòóð³

=

Âñüîãî ïî ôàêòó


>100%


(2.2)


 

% викон. плану за структурою = 863/1010=0,854=85,4%

Відсоток виконання плану за структурою можна було б знайти як суму менших із двох цифр «план=факт» граф

3 й 4:

8+12+5+39+15+6 = 85%.

Зміна структури виробництва відбулася під впливом змін цін на ринку, умов постачання сировини й ін.

У висновку зазначимо, що підприємство постійно повин= не піклуватися  про відновлення асортименту реалізованої продукції. Не можна дозволяти застарівати ринковому про= дукту, оскільки покупець постійно чекає від виробників нови= нок.  Тому  одне з  найважливіших  завдань підприємства полягає у  відстеженні змін  потреб, прогнозуванні  й  пробі нових виробів, постійному оновленні асортименту.


 

2.1.4 Аналіз ритмічності організації виробництва

Ритмічність — це рівномірне виробництво продукції, вико=

нання робіт і випуск готової продукції за певні проміжки часу.

Ритмічність виробництва — це в першу чергу чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, що дає можливість рівномірно випускати продукцію й виконувати свої зо= бов’язання перед споживачами.

Оцінку  рівня  ритмічності  проводять за допомогою ко=

ефіцієнта ритмічності (Кr) за формулою:

n

L Î3i


n

 
Kr =   i =1       ,


(2.3)


L

i =1


Îïi


де        ОЗі — абсолютна  величина звітного обсягу випуску про=

дукції за окремі проміжки часу в межах плану, грн.;

Опі — абсолютна  величина  обсягу виробництва за планом в окремі проміжки часу, грн.

Розглянемо приклад аналізу ритмічності  виробництва

(таблиця 2.6)

Таблиця 2.6 — Аналіз ритмічності

 

 

Робочі тижні

Об'єм випуску продукції, грн.

 

Відхи' лення від плану, %

 

Залікові суми обсягу вироб' ництва, грн.

 

Недовико' нання плану, грн.

План

Звіт

Сума

%

Сума

%

1

2

3

4

5

6

7

8

1

10365

15

8448

12

=3

8448

1917

2

11056

16

9856

14

=2

9856

1200

3

11056

16

10560

15

=1

10560

496

4

11747

17

11264

16

=1

11264

483


 

1

2

3

4

5

6

7

8

5

11747

17

14080

20

+3

11747

=

6

13129

19

16192

23

+4

13129

=

Усього

69100

100

70400

100

=

65004

4096

 

За даними таблиці

Кr = 65004 / 69100 = 0,9407 або 94,07%.

Рівень ритмічності 94,07% ілюструє, що саме стільки зроб= лено продукції при умовах ритмічної роботи. Для більш по= вної оцінки розрахуємо рівень аритмічності Кar за формулою:

Каr = Онедовик/ Оп, (2.4)

де        Онедовик — загальне недовиконання плану випуску  про=

дукції, грн;

Оп — загальний  плановий обсяг випуску продукції, грн. У нашому прикладі коефіцієнт аритмічності рівняється: Kar = 4096 / 69100 = 0,0593.

З іншого боку, рівень аритмічності дорівнює:

Кar = 1=0,9407 = 0,0593 або 5,93%.

Вихідні дані для аналізу ритмічності можуть бути задані в іншій формі (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7 — Дані для аналізу ритмічності

 

 

Квартал

Випуск продукції, тис. грн.

Продукція,  зарахована в плановий ритм, тис. грн.

План

Факт

1

2

3

4

I

280

240

240


 

1

2

3

4

II

310

260

260

III

310

400

310

IV

340

480,3

340

Разом

1240

1380,3

1150

У  плановий ритм  зараховується менша із  двох цифр

„план=факт”

У  процесі аналізу ритмічності розраховуються наступні показники.

Коефіцієнт ритмічності розраховується в такий спосіб:


 

K r   =


Âñüîãî  ïðèíÿòî äî


ðîçðàõóíêó ïëàíîâîãî


ðèòìà


 

(2.5)


Âñüîãî âèïóñê  ïðîäóêö³¿


çà ïëàíîì


 

Кr  = 1150 / 1240 = 0,927 або 92,7%.

Коефіцієнт аритмічності рівняється:

Каr = 1 — 0,927 = 0,073.

Загальне недовиконання плану випуску продукції у зв’яз=

ку з неритмічною роботою:

Онедовик = Оп · Каr = 1240 · 0,073 = 90,52 тис. грн

Вихідні дані для аналізу ритмічності можуть бути задані не в натуральному або вартісному  вираженні,  а у відсотках ви= конання плану в аналізованих періодах. У цьому випадку роз= рахунок виконується аналогічно.

Після визначення ступеня ритмічності роботи варто пе= рейти до вивчення основних факторів, які призвели до пору= шення ритмічності й розробити план заходів щодо ліквідації неритмічної роботи.


 

Порушення ритмічного випуску продукції украй негативно впливає на показники  діяльності підприємства. Аритмічність приводить до зростання витрат внаслідок про= стоїв устаткування, його недозавантаження, збільшення ви= робничих запасів. Нерівність, обумовлена таким рівнем ор= ганізації виробництва, веде до збільшення браку.

Для розробки напрямків по усуненню аритмічної роботи, необхідно з’ясувати причини  неритмічності. Це  можливо здійснити проводячи фотографії робочого дня різних  кате= горія  персоналу. Узагальнення причин  неритмічної роботи дозволяє виділити серед них наступні основні групи:

— недопоставки сировини й матеріалів на робочі місця;

— застаріле обладнання, вихід його з ладу;

— недоліки в організації праці.

У  висновку зазначимо, що аналіз ритмічності доцільно проводити в умовах серійного й масового виробництва. Для підприємств одиничного виробництва, які  виготовляють ве= ликі вироби із тривалим виробничим циклом не завжди мож= ливо й доцільно забезпечити рівність обсягів виробництва в I, II, III, декади місяця.

2.1.5 Аналіз якості продукції

Важливим показником діяльності підприємств є якість продукції. Для сучасних умов, у яких перебувають підприємства, характерно те, що з однієї сторони постійно зро= стають вимоги замовників до якості продукції, з іншого боку — украй повільно відбувається переоснащення підприємств су= часною технікою.

Якість продукції — це поняття, що характеризує її власти=

вості й можливість відповідати вимогам споживача.

Оцінку якості проводять за наступними показниками:

— узагальнюючі;

— одиничні;

— непрямі.


 

До узагальнюючих показників належать:

— питома  вага нової продукції в загальному випуску;

— питома вага сертифікованої продукції  за світовими стандартами;

— питома  вага експорту продукції.

До одиничних показників якості продукції належать:

— корисність (зольність вугілля, жирність молока);

— надійність (безвідмовність у роботі, довговічність);

— технологічність (характеризує ефективність конструк= торських і технологічних рішень у вигляді тру= домісткості, енергоємності);

— естетичні й ергономічні властивості продукції. До непрямих показників якості належать:

— гарантійний  строк  роботи, кількість  і вартість га= рантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів розраховуючи на один виріб;

— штрафи  за неякісну продукцію;

— наявність рекламації, їхня кількість і вартість;

— обсяг і питома вага забракованої продукції;

— збитки від браку, його відсоток.

У процесі аналізу якості вирішуються наступні завдання:

— Оцінюється   технічний   рівень  продукції   шляхом співставлення техніко=економічних показників виробу із кращими вітчизняними й закордонними аналогами.

— Аналізується структура випуску продукції по парамет=

рах, що характеризує якість її виготовлення й поставки.

— Виявляються  фактори,  що   стримують   зростання технічного рівня продукції.

— Обґрунтовуються можливості підвищення якості про=

дукції, скорочення браку й втрат.

При аналізі якості користуються наступними джерелами інформації:

— дані про об’єкт: конструкція, технологія, устаткування, матеріали, кваліфікація  робітників,  умови реалізації, реклама;


 

— патенти, нормативно=технічна  документація на про=

дукцію;

— акти випробувань і лабораторного контролю;

— дані ОТК,  журнали й графіки бездефектної здачі про=

дукції.

Для загальної оцінки  виконання плану якості продукції використовують різні методи. Суть бального методу оцінки полягає у визначенні середньозваженого бала якості продукції шляхом порівняння фактичного й планового рівнів. Тут же розраховують відсоток виконання плану якості.

По продукції, якість якої оцінюється сортом або кондицією,  розраховують питому  вагу продукції  кожного сорту (кондиції)  у загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт   сортності,  середньозважену ціну   виробу  в порівняних цінах.

Для оцінки виконання плану сортності питому вагу кож= ного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють із плано= вим або з даними попередніх періодів. Середній коефіцієнт сортності визначають відношенням продукції першого сорту до загального випуску  або вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту.

Середньозважена ціна виробу (Цср) визначається в такий спосіб:


 

Öñð =


ÓÖi  qi

Óq

i


 

(2.6)


де        Ці — відпускна ціна виробу і=го сорту, грн;

qі — виробництво продукції  кожного  сорту за планом і

звітом, шт.

Випуск продукції в перерахунку на вищий сорт визначають як  добуток питомої ваги кожного  сорту на пе= ревідний коефіцієнт (Кпер), що рівняється:

Кпер = Ці / Ц1(вищ),            (2.7)


 

де        Ц й — ціна продукції і=го сорту, грн;

Ці (вищ.) — ціна продукції першого (вищого) сорту, грн.

Розглянемо приклад аналізу сортності виробів (табл.2.8).

 

 

 

Сорт

 

 

Ціна виробу, грн

Перевідний коефіцієнт посортовий коефіцієнт зниження ціни) Кпер

План

Факт

Кіль' кість виробів, шт

 

Сума, грн

Кіль'

 

виробів, шт

 

Сума, грн

1

20

1

800

16000

1020

20400

2

18

0,9 (18/20)

150

2700

120

2160

3

16

0,8 (16/20)

50

800

60

960

Разом

 

 

1000

19500

1200

23520

 

 
Таблиця 2.8 — Вихідні дані аналізу сортності продукції

кість

Виконання плану по сортності можна визначити трьома основними способами.

1 спосіб — спосіб першосортних одиниць.

У  способі першосортних одиниць перевідні (посортові) коефіцієнти множаться на відповідну кількість продукції й от= римані дані складають.

Плановий коефіцієнт сортності:


 

ïë         = 800


1 + 150


0,9 + 50


 

0,8 = 0,975


Ê ñîðò


 

1000


 

Фактичний коефіцієнт сортності:


 

ôàêò


 

= 1020


1 + 120


0,9 + 60


 

0,8 = 0,98


Ê ñîðò


 

1200


Так як Кф>Кп (0,98(0,975), то план з сортності виконаний. Це позитивна тенденція в діяльності підприємства  — фактич= на сортність продукції вища за планову.


 

2 спосіб — спосіб порівняння середньозважених цін.

Якщо фактична середньозважена ціна одного виробу більше або дорівнює плановій, то план з сортності вважається виконаним.

Планова ціна виробу (середня): 19500/1000=19,5 грн Фактична ціна виробу (середня): 23520/1200= 19,6 грн. Цф> Цп (19,6(19,5) — план з сортності виконаний.

3 спосіб — спосіб порівняння відсотків виконання плану у

вартісному й натуральному вираженні.

Відсоток виконання плану у вартісному вираженні:

23520/19500=120,6%

Відсоток виконання плану в натуральному вираженні:

1200/1000=120%.

Так як 120<120,6 то план з сортності виконаний.

Із всіх трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, тому що він  виключає вплив змін асортименту продукції.

Вихідні дані при аналізі якості можуть бути задані трохи інакше (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 — Аналіз сортності продукції

 

 

Сорт

 

Від' пуск' на ціна ви' робу, грн.

 

Кпер

 

План

 

Звіт

Коефіцієнт сортності

Ви' пуск про' дук' ції, шт

Пи' то' ма ва' га,

%

Ви' пуск про' дук' ції, грн.

Ви' пуск про' дук' ції, шт

Пи' то' ма ва' га,

%

Ви' пуск про' дук' ції, грн.

 

План

 

Звіт

Вищ.

1000

1

950

95

950000

1012

92

1012000

95

92

1

900

0,9

50

5

45000

66

6

59400

4,5

5,4

2

700

0,7

=

=

=

22

2

15400

=

1,4

Усього

=

=

1000

100

995000

1100

100

1086800

99,5

98,8


 

Розрахуємо середній коефіцієнт  сортності за планом і звітом.

Ксортпл =(950·1 + 50·0,9)/1000 = 0,995. Ксортзв =(1012·1+66·0,9+22·0,7)/1100 = 0,988.

Тому що Ксортзв < Ксортпл (0,988<0,995), то план з сортності

не виконаний.

Фактична середньозважена ціна виробу складе:

Цсрф = (1012 · 1000 + 66 · 900 + 22 · 700)/(1012·66 + 22) =

= 988 грн.

Аналогічно планова ціна дорівнює:

Цсрпл =(950 · 1000 + 50 · 900)/(950 + 50) = 995 грн.

Таким  чином, план якості  підприємство виконало на

99,3% (988·100/995).

Відзначимо, що загальний випуск  продукції  за рівнем якості знизився на 0,7% (98,8% — 99,5%), що в перерахунку на повний обсяг випуску означає: недоотримано приблизно 8 ви= робів (0,007·1100) на загальну суму 7904 грн. (8·988).

Таким чином, невиконання плану якості на 0,7% призвело до зниження середнього рівня сортності з 99,5% (план)  до

98,8% (звіт) і недовипуску продукції на суму 7904 грн.

Побічно рівень якості продукції ілюструє рівень браку у випуску продукції.

Розглянемо приклад. Вартість кінцевої забракованої про=

дукції рівняється 147 тис. грн., витрати на виправлення браку —

8 тис. грн., випуск  валової продукції  —  9088 тис. грн. Не= обхідно розрахувати рівень (відсоток) браку й збитки від ньо= го, якщо рівень рентабельності продукції — 20%.

Розрахунок ведеться за формулою:

Кбр = (Вк. бр + Ви.бр) ·100 / ВП,

де        Вк. бр, Ви.бр — витрати на кінцевий і виправлений брак, тис. грн.;

ВП — випуск валової продукції, тис. грн.


 

Таким чином,

Кбр = (147000 + 8000) ·100 / 9088000= 1,7%

З урахуванням рівня рентабельності збитки підприємства по наведених умовах складуть:

(147000 + 8000)· 1,2 = 186000 грн.

Контрольні питання

1. Завдання    аналізу            обсягу виробництва  продукції підприємства.

2. Показники обсягу виробництва й одиниці їхнього виміру.

3. Інформаційні джерела аналізу обсягу виробництва.

4. Оцінка динаміки товарної продукції.

5. Аналіз виконання річних планів за обсягом виробництва то=

варної продукції.

6. Фактори, що впливають на обсяг виробництва.

7. Чому  аналіз  обсягу  продукції   доцільно  доповнювати аналізом якості й асортименту?

8. Мета аналізу структури й асортименту продукції.

9. Схема виконання  аналізу асортименту і структури  про=

дукції.

10. Економічний  зміст й аналітичні можливості коефіцієнта асортиментності.

11. Економічні наслідки невиконання асортиментного плану.

12. Поняття ритмічності виробництва продукції.

13. Економічний   зміст  коефіцієнтів  ритмічності  й  арит=

мічності.

14. Схема аналізу ритмічності.

15. Економічні           наслідки         порушення     ритмічної       роботи підприємства.

16. Показники якості продукції.


 

17. Як  розрахувати й  використати коефіцієнт  сортності в аналізі якості продукції?

18. Оцінка  якості продукції за допомогою розрахунку рівня браку у випуску продукції.

19. Непряма оцінка якості продукції.