1.3 Види аналізу, його інформаційне забезпечення й організація економічного аналізу
1.3.1 Види економічного аналізу
Основні види економічного аналізу визначаються його змістом і завданнями. В економічній літературі наводиться широкий спектр видів аналізу. Наведемо основні види еко= номічного аналізу за деякими класифікаційними ознаками.
1. По суб'єктах. Суб'єктами, що проводять аналіз, його ви= конавцями можуть бути керівники підприємства, економічні служби підприємства, аудиторські фірми, фінансові, подат= кові, кредитні й інші організації, постачальники, покупці.
2. По досліджуваних об'єктах. Розрізняють аналіз фінансово=господарської діяльності підприємства, окремих його бізнес=одиниць (цеху, ділянки, бригади, робочого місця), об'єднання підприємств.
3. Залежно від мети проведення аналізу. Розрізняють аналіз із метою визначення базових показників для плануван= ня; внутрішньої оцінки результатів господарської діяльності; виявлення резервів і шляхів їхньої мобілізації; прогнозування результатів господарської діяльності; підготовки матеріалів для вироблення оптимальних управлінських рішень; підготов= ки звіту перед зборами акціонерів, іншими органами, що пе= ревіряють; складання бізнес=плану інвестиційного проекту, кредитного договору, аудиторського висновку.
4. По аспектах дослідження.
Фінансово=економічний аналіз розкриває зміст фінансо= вих показників у їхньому зв'язку з виробничими, опираючись на звітність підприємств, в основному «Баланс підприємства»,
«Звіт про фінансові результати». Цей вид аналізу проводить= ся після завершення кварталу або року. При цьому виявля= ються й оцінюються ключові результати й фінансові показни= ки роботи підприємства: прибуток, рентабельність, збут про= дукції, показники фінансового стану підприємства.
Проводиться фінансовими службами підприємства, фінансовими й кредитними органами, представниками ради акціонерів, аудиторськими фірмами.
Техніко=економічний аналіз вивчає господарську діяльність підприємства в тісному взаємозв'язку економічних показників з технікою, технологією й організацією виробництва, праці й уп= равління. Для виконання цього аналізу використовуються техніко=виробничі показники, що характеризують використан= ня основних засобів, матеріалів і трудових ресурсів.
Техніко=економічний аналіз проводиться технічними службами підприємства (головного інженера, головного тех= нолога, головного механіка).
Функціонально=вартісний аналіз (ФВА) — це метод сис= темного дослідження об'єкта (виробу, процесу, структури), спрямований на оптимізацію співвідношення між споживчи= ми властивостями продукції, її ринковою ціною й витратами на її виробництво й реалізацію. Предмет вивчення ФВА пов'язаний не з роботою підприємства, а з випуском й експлу= атацією певних видів продукції. ФВА дозволяє виявити резер= ви економії матеріальних, трудових, грошових ресурсів на ви= робництво продукції.
Комплексний економічний аналіз включає економічну й технічну сторону виробництва, аналіз соціальних і природних умов у взаємозв'язку з виробництвом.
Соціально=економічний аналіз — розглядає взаємозв'язок економічних і соціальних процесів, що відбуваються на підприємстві. Об'єктами його дослідження виступають: рівень середньої заробітної плати, стимули й мотиваційні механізми, тенденції зростання заробітної плати.
Маркетинговий аналіз — застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини й збуту готової продукції, конкурентноздат= ності, попиту та пропозиції, комерційного ризику, формуван= ня цінової політики, розробки тактики й стратегії маркетинго= вої діяльності. Проводиться службою маркетингу.
Розрізняють також економіко=правовий аналіз, еко=
номіко=екологічний аналіз, аудиторський аналіз.
5. По колу (повноті) досліджуваних питань.
Повний аналіз всієї господарської діяльності підприємства.
Локальний аналіз діяльності окремих підрозділів або кон= кретних питань (наприклад, рівень собівартості, ступінь вико= ристання потужностей).
Тематичний аналіз використання деяких видів ресурсів, ефективності різних сторін діяльності підприємства, опти= мальності прийнятих рішень.
6. По широті вивчення резервів. Прийнято розрізняти ана= ліз внутрішній (усередині організаційної структури підп= риємства) і порівняльний аналіз, що проводиться за матеріала= ми роботи декількох підприємств галузі.
7. За характером прийнятих на основі аналізу рішень.
Оперативний аналіз здійснюється безпосередньо в процесі господарської діяльності. Проводиться в плині короткого стро= ку (доба, тиждень, декада). Спрямований на вирішення завдань, які стоять перед оперативним управлінням підприємством і підрозділами. У процесі оперативного аналізу щодня вивчають= ся короткострокові зміни, які відбуваються в економічних по= казниках і на які система оперативного управління може впли= нути відразу. Завдяки оперативному аналізу стає можливим по= всякденне вивчення ходу виконання планових завдань підрозділами підприємства, оперативне виявлення негативних факторів, швидка розробка й здійснення заходів щодо їхнього усунення, забезпечення ефективності економічної діяльності підприємства. Джерелом інформації оперативного аналізу слу= жить первинна документація, дані бухгалтерського й оператив= ного обліку, зокрема, наряди, акти про простої, дані табельного обліку, лімітні карти, дані оперативного обліку про рух ма= теріалів, здачі напівфабрикатів, замовлень, платіжні вимоги.
Перспективний аналіз в умовах ринкової економіки є осно=
вою оперативного планування. Найважливішими завданнями
перспективного аналізу є: прогнозування господарської діяль= ності, наукове обґрунтування планів стратегічного розвитку, оцінка очікуваних результатів виконання бізнес=планів і планів розвитку. Стратегічний (перспективний) аналіз необхідний при складанні річних планів, тому що він дозволяє зробити прогноз значень окремих економічних показників у майбутньому, врахувати вплив нових факторів, пов'язаних з новими технологіями й здатних відігравати вирішальну роль у майбутньому.
При проведенні стратегічного (перспективного) аналізу широко використовуються загальновідомі прийоми економічного аналізу: порівняння, угрупування, елімінування, балансові ув'язки. Часто прогнозування проводиться на базі динамічних (або тимчасових) рядів. Для проведення коротко= строкового прогнозу, тобто попередніх оцінок виконання по= точних планів (місячних, квартальних) можуть застосовувати метод експертних оцінок (аналітичний, ковзаючої середньої, експонентного згладжування), кореляційний метод (за допо= могою комп'ютера). Проводиться цей вид аналізу до здійснен= ня господарських операцій, передуючи виробничим подіям.
Підсумковий, поточний або ретроспективний аналіз — ви= конується за підсумками діяльності за той або інший період, проводиться після завершення господарських операцій, тобто після завершення року, кварталу, місяця й складання звітності.
1.3.2 Інформаційне забезпечення економічного аналізу
Для проведення економічного аналізу використовують різні джерела інформації, які можна згрупувати в такий спосіб.
1. Джерела звітного характеру. До них належать докумен= ти бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку й звітності.
Бухгалтерська звітність — це сукупність показників обліку, відбитих у вигляді таблиць, які характеризують вико= ристання основних коштів, трудових ресурсів, обсяги діяль= ності, фінансові результати, дані про витрати. У процесі про= ведення економічного аналізу (особливо при оцінці фінансо= во=економічного стану підприємства) широко використову= ються дані фінансової звітності, до яких належать:
l Баланс (Форма №1);
l Звіт про фінансові результати (Форма №2);
l Звіт про рух грошових коштів (Форма №3);
l Звіт про власний капітал (Форма №4);
l Додаток до річної фінансової звітності (Форма №5). Важливе значення для аналітичної роботи мають дані,
відбиті в облікових регістрах, оборотних відомостях, картках і книгах обліку, у первинних документах (вимогах, нарядах, на= кладних).
Статистична звітність складається на базі даних оператив= но=технічного обліку й використовується для дослідження й установлення закономірностей і тенденцій розвитку вироб= ництва, для вивчення соціальних явищ.
До статистичної звітності складаються наступні форми:
l Форма № 1=підприємство «Звіт про основні показники діяльності підприємства»;
l Форма № 1=Б «Звіт про фінансові результати, дебіторсь=
кої й кредиторської заборгованості»;
l « Форма № 1=П "Звіт промислового підприємства з продукції»;
l Форма № 1=послуги « Звіт про обсяги реалізованих по=
слуг»;
l Форма № 11=ОФ «Звіт про наявність і рух основних фондів, амортизації (зношуванні);
l Форма № 1=ПВ «Звіт про працю»;
l Форма № 3=ПВ «Звіт про використання робочого часу»;
l Форма № 6=ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад і професійне навчання»;
l Форма №3=ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)»;
l Форма № 1=ПВ (умови праці) «Звіт про стан умов праці, пільги й компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці»;
l Форма № 1=ПВ (заборгованість) «Звіт про стан заборго=
ваності по виплаті заробітної плати»;
l Форма № 5=з «Звіт про витрати на виробництво про=
дукції (робіт, послуг).
Податкова звітність — звітність, що містить інформацію про нарахування й сплату податків і платежів. Це, в основно= му, Декларація про податок на прибуток, Декларація про ПДВ»
2. Нормативні документи й дані планів. До них належать всі види планів, розроблених підприємством (перспективні, поточні, оперативні, бізнес=плани, плани=графіки вироб= ництва), технологічна документація (технологічні процеси, карти нормування), а також норми й нормативи витрати ма= теріалів, трудових процесів, кошторису, цінники.
3. Необлікові джерела інформації. До яких належать:
l офіційні нормативні документи, які підприємство вико= ристовує у своїй діяльності — Закони України, Укази Президента, Постанови Уряду й місцевих органів влади;
l матеріали, акти, підсумки внутрішнього й зовнішнього аудита, внутрішньовідомчих і позавідомчих ревізій, пе= ревірок діяльності податковою службою, кредитними ус= тановами;
l господарсько=правові документи (договори);
l технічна й технологічна документація:
l спеціальні спостереження (хронометражі);
l доповідні записки, переписка з контрагентами;
l реклама.
Слід зазначити, що перш ніж користуватися певною інформацією, необхідно переконатися в її повноті й вірогідності. Перевірка планових показників ведеться з погля=
ду їхнього погоджування й взаємної погодженості в різних формах плану. Наприклад, план реалізації повинен випливати із плану виробництва, а останній повинен бути пов'язаний із планом матеріально=технічного постачання й планом по праці; завдання плану з підвищення продуктивності праці, зниження собівартості повинні випливати із плану підвищення ефектив= ності виробництва.
Звітність підприємства і його підрозділів повинна піддаватися періодичній перевірці. Така перевірка включає розгляд правильності заповнення форм звітності, їхню відповідність затвердженим формам, правильності арифме= тичних підрахунків при відображенні окремих показників, а також показаних у звіті відносних величин, зокрема, відсотків.
Перевірка інформації також повинна проводитися з узго= дження показників різних форм звітності, з логічного контро= лю показників звітності, з узгодження й спадковості показ= ників звітів за суміжні періоди, такими як зустрічні перевірки й перевірки стану обліку.
1.3.3 Організація економічного аналізу на підприємстві
Успішне проведення аналітичної роботи залежить від то= го, наскільки ретельно продумана її організація. При прове= денні економічного аналізу рекомендується виділяти наступні основні етапи.
1. Упорядкування плану аналітичної роботи: визначення теми, напрямків використання його результатів; розробка про= грами, календарного плану, розподіл роботи між виконавця= ми; визначення джерел інформації; розробка макетів аналітич= них таблиць, методичних вказівок, засобів оформлення ре= зультатів аналізу.
2. Підготовка матеріалів для аналізу: відбір наявної інфор=
мації, створення додаткових джерел, перевірка вірогідності
інформації, аналітична обробка інформації із заповненням всіх таблиць.
3. Попередні оцінки: характеристика виконання плану за досліджуваними показниками; характеристика зміни показ= ників у порівнянні з попереднім періодом; характеристика ступеня використання ресурсів.
4. Аналіз причин динамічних змін і відхилень від базових показників (або показників плану): визначення кола взаємодіючих факторів й їхнього угрупування; розкриття зв'язків і залежності між факторами; виділення впливу факторів, що не залежать від діяльності підприємства; визначення впливу факторів і виконання розрахунків їхнього впливу на зміну величини показників; оцінка збитку, нанесеного факторами, що негативно впливають; виявлення невикористаних можливостей аналізованих показників.
5. Підсумкова оцінка й зведений розрахунок резервів: уза= гальнюються наслідки аналізу й підраховуються загальні ре= зерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні захо= ди з метою поліпшення роботи й використання резервів ви= робництва.
Організація управління кожним етапом аналізу залежить від наявності в структурних підрозділах бюро або груп аналізу.
Виконавцями аналізу виступають наступні групи осіб. Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснюється заступником директора з економічної роботи (головним економістом). Безпосередньо цю роботу очолює начальник (керуючий) планового відділу або головний бух= галтер. Виконавцями економічного аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, якщо необхідно працівники інших професій. Якщо аналіз виконують зовнішні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків й адміністрації, відомчі ревізори, подат= кові інспектори.
Економічний аналіз діяльності може бути поточним (опе=
ративним) і цільовим (детальним).
На практиці аналіз здійснюється в наступній послідо=
вності:
l дають об'єктивну оцінку аналізованому показнику: виз= начають виконання плану або відхилення від базового значення (у відсотках і за абсолютним відхиленням), ди= наміку цього показника;
l визначають всі причини — фактори, що вплинули на ви= конання плану або позитивне відхилення від бази за аналізованим показником;
l визначають ступінь впливу кожного фактору на резуль= тат по аналізованому показнику; цей розрахунок дає мож= ливість визначити кількісний розмір наявних резервів. У ході цієї частини аналізу також можна виявити й резуль= тат впливу на виробничий процес передових методів ор= ганізації виробництва й праці;
l складають докладний план заходів із вказівкою строків і виконавців, виконання якого дозволить у плановому періоді використати виявлені в процесі аналізу резерви, усунути недоліки, а також здійснити оперативний кон= троль.
Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, роз= рахунки впливу факторів і резерви на заключному етапі уза= гальнюються й письмово оформляються у вигляді довідок, актів перевірок, аналітичних і доповідних записок, поясню= вальних записок і звітів. Зовнішні органи оформляють резуль= тати аналізу у вигляді висновків.
Самостійним документом, у якому відображаються наслідки аналізу, є проект наказу. Цей документ, затвердже= ний підписами керівників підприємства, має обов'язковий ха= рактер для виконання запропонованих аналітиком заходів.
Реалізація пропозицій за результатами аналізу здійснюється шляхом видання наказів і розпоряджень, у яких визначається перелік заходів, строк початку й закінчення
їхнього здійснення, необхідні матеріальні й фінансові ресурси, виконавці, відповідальні й контролюючі службові особи або підрозділи підприємства.
Контрольні питання
1. Види економічного аналізу.
2. Класифікація джерел інформації для проведення еко=
номічного аналізу.
3. Етапи проведення економічного аналізу.