1.3 Види аналізу, його інформаційне забезпечення й організація економічного аналізу

Проводиться фінансовими службами підприємства, фінансовими й кредитними органами, представниками ради акціонерів, аудиторськими фірмами.

Техніко=економічний аналіз вивчає господарську діяльність підприємства в тісному взаємозв'язку економічних показників з технікою, технологією й організацією виробництва, праці й уп= равління. Для виконання цього аналізу використовуються техніко=виробничі показники, що характеризують використан= ня основних засобів, матеріалів і трудових ресурсів.

Техніко=економічний аналіз проводиться технічними службами підприємства (головного інженера, головного тех= нолога, головного механіка).

Функціонально=вартісний аналіз (ФВА) — це метод сис= темного дослідження об'єкта (виробу, процесу, структури), спрямований на оптимізацію співвідношення між споживчи= ми властивостями продукції, її ринковою ціною й витратами на її  виробництво й  реалізацію. Предмет вивчення ФВА пов'язаний не з роботою підприємства,  а з випуском й експлу= атацією певних видів продукції. ФВА дозволяє виявити резер= ви економії матеріальних, трудових, грошових ресурсів на ви= робництво продукції.

Комплексний економічний аналіз включає економічну й технічну сторону виробництва, аналіз соціальних і природних умов у взаємозв'язку з виробництвом.

Соціально=економічний аналіз — розглядає  взаємозв'язок економічних  і соціальних процесів, що  відбуваються на підприємстві. Об'єктами його дослідження виступають: рівень середньої заробітної плати, стимули й мотиваційні механізми, тенденції зростання заробітної плати.

Маркетинговий аналіз — застосовується  для вивчення зовнішнього  середовища функціонування  підприємства, ринків сировини й збуту готової продукції, конкурентноздат= ності, попиту та пропозиції, комерційного ризику, формуван= ня цінової політики, розробки тактики й стратегії маркетинго= вої діяльності. Проводиться службою маркетингу.

Розрізняють  також  економіко=правовий аналіз, еко=

номіко=екологічний аналіз, аудиторський аналіз.

5. По колу (повноті) досліджуваних питань.

Повний  аналіз всієї господарської діяльності підприємства.

Локальний аналіз діяльності окремих підрозділів або кон= кретних питань (наприклад, рівень собівартості, ступінь вико= ристання потужностей).

Тематичний аналіз використання деяких видів ресурсів, ефективності різних  сторін діяльності підприємства, опти= мальності прийнятих рішень.

6. По широті вивчення резервів. Прийнято розрізняти ана= ліз внутрішній  (усередині організаційної структури підп= риємства) і порівняльний аналіз, що проводиться за матеріала= ми роботи декількох підприємств галузі.

7. За характером прийнятих на основі аналізу рішень.

Оперативний аналіз здійснюється  безпосередньо в процесі господарської діяльності. Проводиться в плині короткого стро= ку (доба, тиждень, декада). Спрямований на вирішення завдань, які  стоять перед оперативним управлінням підприємством і підрозділами. У процесі оперативного аналізу щодня вивчають= ся короткострокові зміни, які відбуваються в економічних по= казниках і на які система оперативного управління може впли= нути відразу. Завдяки оперативному аналізу стає можливим  по= всякденне вивчення ходу виконання планових завдань підрозділами підприємства, оперативне виявлення негативних факторів, швидка розробка й здійснення заходів щодо їхнього усунення, забезпечення  ефективності економічної діяльності підприємства. Джерелом інформації оперативного аналізу слу= жить первинна документація, дані бухгалтерського й оператив= ного обліку, зокрема, наряди, акти про простої, дані табельного обліку, лімітні  карти, дані оперативного обліку про рух ма= теріалів, здачі напівфабрикатів,  замовлень, платіжні вимоги.

Перспективний аналіз в умовах ринкової економіки є осно=

вою оперативного планування. Найважливішими завданнями

перспективного аналізу є: прогнозування господарської діяль= ності, наукове обґрунтування планів стратегічного розвитку, оцінка  очікуваних  результатів виконання  бізнес=планів і планів розвитку. Стратегічний (перспективний) аналіз необхідний при складанні річних планів, тому що він дозволяє зробити прогноз значень окремих економічних показників у майбутньому, врахувати вплив нових факторів, пов'язаних з новими технологіями й здатних відігравати вирішальну роль у майбутньому.

При  проведенні стратегічного (перспективного)  аналізу широко  використовуються загальновідомі прийоми економічного аналізу: порівняння, угрупування, елімінування, балансові ув'язки. Часто прогнозування проводиться на базі динамічних (або тимчасових) рядів. Для проведення коротко= строкового прогнозу, тобто попередніх оцінок виконання по= точних планів (місячних, квартальних) можуть застосовувати метод експертних оцінок (аналітичний, ковзаючої середньої, експонентного згладжування), кореляційний метод (за допо= могою комп'ютера). Проводиться цей вид аналізу до здійснен= ня господарських операцій, передуючи виробничим подіям.

Підсумковий, поточний або ретроспективний аналіз — ви= конується за підсумками діяльності за той або інший період, проводиться після завершення господарських операцій, тобто після  завершення року,  кварталу, місяця  й  складання звітності.

1.3.2 Інформаційне забезпечення економічного аналізу

Для  проведення економічного аналізу використовують різні  джерела інформації, які  можна згрупувати  в  такий спосіб.

1. Джерела звітного характеру. До них належать докумен= ти бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку й звітності.

Бухгалтерська звітність —  це сукупність  показників обліку, відбитих у вигляді таблиць, які характеризують вико= ристання основних коштів, трудових ресурсів, обсяги діяль= ності, фінансові результати, дані про витрати. У процесі про= ведення економічного аналізу (особливо при оцінці фінансо= во=економічного стану підприємства) широко використову= ються дані фінансової звітності, до яких належать:

l Баланс (Форма №1);

l Звіт про фінансові результати (Форма №2);

l Звіт про рух грошових коштів (Форма №3);

l Звіт про власний капітал (Форма №4);

l Додаток до річної фінансової звітності (Форма №5). Важливе значення для аналітичної роботи мають дані,

відбиті в облікових регістрах, оборотних відомостях, картках і книгах обліку, у первинних документах (вимогах, нарядах, на= кладних).

Статистична звітність складається на базі даних оператив= но=технічного обліку й використовується для дослідження й установлення закономірностей і тенденцій розвитку вироб= ництва, для вивчення соціальних явищ.

До статистичної звітності складаються наступні форми:

l Форма № 1=підприємство «Звіт про основні показники діяльності підприємства»;

l Форма № 1=Б «Звіт про фінансові результати, дебіторсь=

кої й кредиторської заборгованості»;

l «  Форма  №  1=П "Звіт  промислового підприємства з продукції»;

l Форма № 1=послуги « Звіт про обсяги реалізованих по=

слуг»;

l Форма № 11=ОФ «Звіт  про наявність і рух основних фондів, амортизації (зношуванні);

l Форма № 1=ПВ «Звіт про працю»;

l Форма № 3=ПВ «Звіт про використання робочого часу»;

l Форма № 6=ПВ «Звіт про кількість  працівників, їхній якісний склад і професійне навчання»;

l Форма №3=ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)»;

l Форма № 1=ПВ (умови праці) «Звіт про стан умов праці, пільги й компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці»;

l Форма № 1=ПВ (заборгованість) «Звіт про стан заборго=

ваності по виплаті заробітної плати»;

l Форма № 5=з  «Звіт про витрати на виробництво про=

дукції (робіт, послуг).

Податкова звітність — звітність, що містить інформацію про нарахування й сплату податків і платежів. Це, в основно= му, Декларація про податок на прибуток, Декларація про ПДВ»

2. Нормативні документи й дані планів. До них належать всі види планів, розроблених підприємством (перспективні, поточні,  оперативні, бізнес=плани, плани=графіки вироб= ництва), технологічна документація (технологічні процеси, карти нормування), а також норми й нормативи витрати ма= теріалів, трудових процесів, кошторису, цінники.

3. Необлікові джерела інформації. До яких належать:

l офіційні нормативні документи, які підприємство вико= ристовує у своїй діяльності —  Закони України,  Укази Президента, Постанови Уряду й місцевих органів влади;

l матеріали, акти, підсумки  внутрішнього й зовнішнього аудита, внутрішньовідомчих і позавідомчих ревізій, пе= ревірок діяльності податковою службою, кредитними ус= тановами;

l господарсько=правові документи (договори);

l технічна й технологічна документація:

l спеціальні спостереження (хронометражі);

l доповідні записки, переписка з контрагентами;

l реклама.

Слід  зазначити, що перш ніж  користуватися певною інформацією, необхідно переконатися в її повноті й вірогідності. Перевірка планових показників ведеться з погля=

ду їхнього погоджування й взаємної погодженості в різних формах плану. Наприклад, план реалізації повинен випливати із плану виробництва, а останній повинен бути пов'язаний із планом матеріально=технічного постачання й планом по праці; завдання плану з підвищення продуктивності праці, зниження собівартості повинні випливати із плану підвищення ефектив= ності виробництва.

Звітність підприємства і його підрозділів повинна піддаватися періодичній перевірці. Така перевірка включає розгляд правильності заповнення форм звітності, їхню відповідність затвердженим формам, правильності арифме= тичних підрахунків при відображенні окремих показників, а також показаних у звіті відносних величин, зокрема, відсотків.

Перевірка інформації також повинна проводитися з узго= дження показників різних форм звітності, з логічного контро= лю показників  звітності, з узгодження й спадковості показ= ників звітів за суміжні періоди, такими як зустрічні перевірки й перевірки стану обліку.

1.3.3 Організація економічного аналізу на підприємстві

Успішне проведення аналітичної роботи залежить від то= го, наскільки ретельно продумана її організація. При прове= денні економічного аналізу рекомендується виділяти наступні основні етапи.

1. Упорядкування плану аналітичної роботи: визначення теми, напрямків використання його результатів; розробка про= грами, календарного плану, розподіл роботи між виконавця= ми; визначення джерел інформації; розробка макетів аналітич= них таблиць, методичних вказівок, засобів оформлення ре= зультатів аналізу.

2. Підготовка матеріалів для аналізу: відбір наявної інфор=

мації, створення додаткових джерел, перевірка вірогідності

інформації, аналітична обробка інформації із  заповненням всіх таблиць.

3. Попередні оцінки: характеристика виконання плану за досліджуваними показниками; характеристика зміни показ= ників  у порівнянні  з попереднім періодом; характеристика ступеня використання ресурсів.

4. Аналіз причин динамічних змін і відхилень від базових показників  (або показників  плану): визначення кола взаємодіючих факторів й  їхнього  угрупування;  розкриття зв'язків  і залежності між  факторами; виділення впливу факторів, що  не  залежать від  діяльності  підприємства; визначення впливу факторів і виконання розрахунків їхнього впливу на зміну величини показників; оцінка збитку, нанесеного факторами, що негативно впливають; виявлення невикористаних можливостей аналізованих показників.

5. Підсумкова оцінка й зведений розрахунок резервів: уза= гальнюються наслідки аналізу й підраховуються загальні ре= зерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні  захо= ди з метою поліпшення роботи й використання резервів ви= робництва.

Організація управління кожним етапом аналізу залежить від наявності в структурних  підрозділах бюро або груп аналізу.

Виконавцями аналізу виступають наступні групи  осіб. Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснюється заступником директора з економічної роботи (головним економістом). Безпосередньо цю роботу очолює начальник (керуючий) планового відділу або головний бух= галтер. Виконавцями економічного аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бухгалтери, якщо необхідно працівники  інших  професій. Якщо  аналіз виконують зовнішні організації, то аналітиками можуть бути аудитори, працівники банків й адміністрації, відомчі ревізори, подат= кові інспектори.

Економічний аналіз діяльності може бути поточним (опе=

ративним) і цільовим (детальним).

На  практиці  аналіз здійснюється в наступній  послідо=

вності:

l дають об'єктивну оцінку  аналізованому показнику: виз= начають виконання плану або відхилення від базового значення (у відсотках і за абсолютним відхиленням), ди= наміку цього показника;

l визначають всі причини — фактори,  що вплинули на ви= конання  плану або позитивне відхилення від  бази за аналізованим показником;

l визначають ступінь впливу кожного фактору на резуль= тат по аналізованому показнику; цей розрахунок дає мож= ливість визначити кількісний розмір наявних резервів. У ході цієї частини аналізу також можна виявити й резуль= тат впливу на виробничий процес передових методів ор= ганізації виробництва й праці;

l складають докладний план заходів із вказівкою строків і виконавців, виконання  якого  дозволить у  плановому періоді використати виявлені в процесі аналізу резерви, усунути недоліки, а також здійснити оперативний кон= троль.

Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, роз= рахунки впливу факторів і резерви на заключному етапі уза= гальнюються й письмово оформляються у вигляді довідок, актів перевірок, аналітичних і доповідних записок, поясню= вальних записок і звітів. Зовнішні органи оформляють резуль= тати аналізу у вигляді висновків.

Самостійним документом, у якому відображаються наслідки аналізу, є проект наказу. Цей документ, затвердже= ний підписами керівників підприємства, має обов'язковий ха= рактер для виконання запропонованих аналітиком заходів.

Реалізація пропозицій  за результатами аналізу здійснюється шляхом видання наказів і розпоряджень, у яких визначається перелік заходів, строк  початку  й  закінчення

їхнього здійснення, необхідні матеріальні й фінансові ресурси, виконавці, відповідальні й контролюючі службові особи або підрозділи підприємства.

Контрольні питання

1. Види економічного аналізу.

2. Класифікація  джерел інформації для проведення еко=

номічного аналізу.

3. Етапи проведення економічного аналізу.