3.1.1 Поняття, значимість і використання результатів економічної діагностики

Фінансовий  стан підприємства є комплексним поняттям, що залежить від багатьох факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність і розміщення коштів, ре= альні й потенційні фінансові можливості. Його можна предста= вити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансо= вими ресурсами й ступінь раціональності їхнього розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності й своєчас= ного здійснення розрахунків за своїми обов'язками.

Фінансовий  стан залежить від  зовнішніх  і  внутрішніх факторів. До основних зовнішніх  факторів можна віднести економічні умови господарювання, кон'юнктуру  ринку, еко= номічну, фінансово=кредитну й податкову політику держави. До внутрішніх факторів належать склад і структура продукції і рівень її конкурентноздатності, розмір витрат, ефективність організації процесів виробництва, постачання й збуту, стан і структура  майна й  фінансових ресурсів, кваліфікація  уп= равлінського персоналу й ін.

Основною цільовою настановою діагностики фінансового стану є його оцінка й виявлення резервів його стабілізації й поліпшення. Засоби реалізації даної установки є організація раціональної фінансово=економічної політики.

Існує широке коло користувачів результатів економічної діагностики, тому цілі її проведення для кожної із цих груп бу=


 

дуть відрізнятися. Виділяють внутрішніх і зовнішніх користу=

вачів фінансової інформації.

До  внутрішніх  користувачів належать керівництво підприємства, що за даними звітності оцінює ефективність діяльності підприємства й рівень стабільності його фінансово= го стану у звітному періоді, розробляє прогнозні форми фінан= сової звітності й здійснює на їхній основі попередні розрахун= ки економіко=фінансових показників для планових періодів.

Зовнішніх користувачів можна розділити на дві групи. До першої групи належать суб'єкти, безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства,  а саме:

— існуючі й потенційні інвестори;

— кредитори;

— постачальники;

— клієнти;

— державні установи;

— працівники підприємства.

Існуючих і потенційних інвесторів, насамперед, цікавить інвестиційна привабливість підприємства, що характери= зується рівнем прибутковості підприємства й ризику вкладень коштів у нього (тобто ліквідністю, фінансовою стабільністю й стабільністю його функціонування).

Для кредиторів становить інтерес інформація про кредито= спроможність підприємства, що є однією з характеристик його фінансового стану. Така інформація необхідна для ухвалення рішення про надання кредиту й умови кредитування (тобто ця характеристика визначається ліквідністю, платоспроможністю, фінансовою незалежністю й прибутковістю підприємства).

Постачальників  насамперед цікавить   здатність  під= приємства вчасно здійснювати розрахунки за відвантажену продукцію (сировину, матеріали, устаткування, послуги й т.п.).

Клієнтів як потенційних покупців цікавить стабільність діяльності підприємства, тобто його здатність виконувати до= говірні  зобов'язання (тобто рівень й якість  фінансової стабільності).


 

Державні установи здійснюють контроль надходжень коштів у бюджети різних рівнів і в позабюджетні фонди, тому їх цікавить інформація про здатність підприємства вчасно й у повному обсязі сплачувати податки й інші  обов'язкові пла= тежі, (тобто рівень ліквідності й поточної платоспроможності підприємства).

Працівників підприємства, у першу чергу, цікавить інфор= мація про своєчасне виконання  зобов'язань по  заробітній платі й перспективах своєї роботи на даному підприємстві, (тобто  платоспроможності й  стабільності функціонування підприємства).

Другу  групу  зовнішніх  користувачів результатів еко= номічної діагностики складають аудиторські фірми, фінансові консультанти,  законодавчі органи, юристи, преса, профспілки, органи статистики. Вони  хоча й не мають прямої зацікав= леності в діяльності підприємства і його фінансовому стані, але використовують інформацію з метою захисту інтересів першої групи користувачів.

Виконання економічної діагностики господарюючих суб'єктів припускає аналіз й оцінку результатів підприємства в рамках його операційної, інвестиційної й фінансової діяль= ності. При цьому основний акцент робиться на оцінці ефек= тивності використання всіх економічних факторів вироб= ництва, а саме, засобів виробництва, предметів праці, живої праці, фінансових й інформаційних ресурсів. Тобто, коло по= казників, які використовуються для економічної діагностики, досить широке.

У перших розділах даного посібника досить докладно роз= глянуті питання аналізу й оцінки  показників  діяльності підприємства, які  традиційно використовуються в еко= номічному аналізі, тому в другому розділі акцент зроблений на економічній  оцінці  фінансового стану підприємства або діагностиці його «фінансового здоров'я».


 

3.1.2 Інформаційна база діагностики

Джерелом інформації для діагностики фінансового стану є фінансова звітність, примітки до фінансової звітності, стати= стична й оперативна звітність:

l Форма 1 — «Баланс  підприємства»;

l Ф.2 — «Звіт про фінансові результати»;

l Ф.З — «Звіт про рух грошових коштів»;

l Ф.4 — Звіт про власний капітал»;

l Ф.5 — «Примітки до фінансової звітності»;

l Ф.1=ПВ  —  «Звіт  з  праці» за попередній та звітний періоди;

l Ф.1=П — «Звіт з продукції; економічні показники; вироб=

ництво товарів народного споживання»

l Ф.І=Н  —  «Звіт  організації  про  виконання  науково=

технічних робіт»;

l Ф.З=Н — «Показники наукової діяльності організації»;

l Ф.1=інновація — «Обстеження технологічних інновацій промислового підприємства»;

l Ф.1=Б — «Звіт про дебіторську й кредиторську заборго=

ваність»;

l Ф.11=0З — «Звіт про наявність і рух основних коштів, амортизації»;

l Ф.І  — підприємництво — «Звіт про основні показники діяльності підприємства»;

l Ф.2=кб — «Звіт про введення в дію об'єктів капітального будівництва»;

l Ф.10=зез  — «Звіт підприємства про іноземні інвестиції в

Україну»;

l Ф.І3=зез — «Звіт підприємства про іноземні інвестиції з

України в економіку країн світу»;

l Ф.5=зез,  9=зез — «Звіт про експорт (імпорт) товарів, по=

слуг»;

l Таблиця основних показників фінансово=господарського стану;


 

l Бізнес=план;

l Матеріали маркетингових досліджень;

l Висновки аудиторських перевірок;

l Інша інформація.

Основними  інформаційними джерелами для оцінки фінансового стану підприємства є форми фінансової звітності, і, насамперед, «Баланс», «Звіт про фінансові результати» й

«Звіт про рух грошових коштів».

Баланс являє собою документ, що містить інформацію про активи підприємства й джерелах їхнього формування (пасивах) на визначену дату. Активи  підприємства відповідно до П(З)БО №2 визначаються як ресурси, кон= трольовані підприємством внаслідок минулих подій, вико= ристання яких, як очікується, забезпечить певні економічні вигоди в майбутньому. Тобто, актив балансу містить відо= мості про розміщення капіталу. Активи підприємства залеж= но від характеру й тривалості їхнього використання в про= цесі господарювання згруповані в три розділи: необоротні активи, оборотні активи й витрати майбутніх періодів. У па= сиві балансу приводиться сума джерел фінансових ресурсів підприємства, які  групуються в п'ятьох розділах: власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгост= рокові  зобов'язання, поточні  зобов'язання, доходи май= бутніх періодів. Розглянемо зміст розділів і статей балансу більш докладно.

Таблиця 3.1 — Зміст балансу підприємства

 

Найменування статті балансу

 

Зміст статті

1

2

Актив

 

І Необоротні активи

Активи, строк використання яких перевищує 12 місяців з дати балансу, або тривалість нормального операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.


 

1

2

 

Нематеріальні активи

Активи, що не мають матеріально=речовинної фор= ми, здатні приносити економічні вигоди протягом тривалого періоду часу. У цій статті відображається вартість об'єктів промислової й інтелектуальної власності,  а також інших аналогічних майнових прав. Окремо приводиться первісна вартість, сума нарахованого зносу й залишкова вартість. У підсу= мок балансу включається залишкова вартість, тобто баланс складається за принципом «нетто».

 

Незавершене будівництво

Вартість незавершеного будівництва (включаючи встаткування до монтажу), що ведеться для влас= них потреб підприємства, а також сума авансових платежів для його фінансування.

 

Основні засоби

Вартість власних й отриманих на умовах фінансо= вого лізингу об'єктів основних коштів і цілісних майнових комплексів. Окремо приводиться первісна вартість, сума нарахованого зношування й залишкова вартість. У підсумок балансу вклю= чається залишкова вартість

 

Довгострокові фінансові інве= стиції

Фінансові вкладення, здійснювані на період понад один рік, а також фінансові вкладення, які не мо= жуть бути вільно реалізовані в будь=який момент. Окремо виділяються фінансові інвестиції, що врахо= вані методом участі капіталі (відповідно до цього ме= тоду балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується відповідно збільшенню або зменшенню частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвес= тування) та інші фінансові інвестиції.

Довгострокова дебіторська за= боргованість

Заборгованість юридичних і фізичних осіб, строк по= гашення якої перевищує 12 місяців з дати балансу, що не виникає в ході нормального операційного циклу

 

Відстрочені по=

даткові активи

Сума податку на прибуток, що підлягає відшкоду= ванню в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою й податковою базами оцінки

Інші необо=

ротні активи

Вартість необоротних активів, які не можуть бути віднесені до попередніх статей.

 

Гудвіл при кон=

солідації

Ділова репутація організації, величина, рівна різниці між ринковою ціною підприємства (вартістю його покупки) і вартістю його реальних активів на мо= мент придбання; цінність підприємства.


 

1

2

 

ІІ Оборотні активи

Кошти та їх еквіваленти, не обмежені у викорис= танні, а також інші активи, призначені  для ре= алізації або споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу.

 

Виробничі за=

паси

Вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплек= туючих, палива, тари, запасних частин, будівель= них й інших матеріалів, призначених для спожи= вання в ході нормального операційного циклу

Незавершене виробництво

Витрати на незавершене виробництво  й незавер=

шені роботи (послуги)

 

Готова про=

дукція

Запаси готових виробів, що пройшли випробуван= ня, приймання, укомплектованих відповідно до умов договорів із замовниками та які відповідають стандартам й технічним умовам

 

Товари

Вартість товарів, придбаних підприємством з ме=

тою подальшого продажу

 

Векселі отри=

мані

Заборгованість покупців, замовників й інших дебіторів за відвантажену продукцію, виконані ро= боти й зроблені послуги, забезпечена векселями

 

Дебіторська за= боргованість за товари, роботи, послуги

Заборгованість покупців, замовників й інших дебіторів за відвантажену продукцію, виконані ро= боти й зроблені послуги, за винятком заборгова= ності, забезпеченої векселями. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, що виз= начається як різниця між первісною вартістю й сумою резерву сумнівних боргів.

Дебіторська  за= боргованість по розрахунках з бюджетом

Дебіторська заборгованість фінансових і податко= вих органів, а також сума переплати податків, зборів й інших обов'язкових платежів у бюджет

Дебіторська заборгованість за виданими авансами

Сума авансів, виплачених іншим підприємствам у рахунок майбутніх поставок продукції, виконання робіт, надання послуг

Дебіторська заборгованість за нараховани= ми доходами

Сума нарахованих дивідендів, відсотків, роялті в тому числі


 

1

2

 

Дебіторська за= боргованість за внутрішніми розрахунками

Заборгованість пов'язаних сторін (підприємств, відносини між якими дають можливість одній сто= роні контролювати діяльність іншої або впливати на прийняття рішень) і дебіторська заборгованість за внутрішньо=відомчими  розрахунками

Інша дебіторсь= ка заборго= ваність

Всі інші види дебіторської заборгованості, які не можуть бути віднесені до перерахованих статей

 

Поточні фінан=

сові інвестиції

Фінансові вкладення на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь=який момент (крім інвестицій, що є еквіва= лентами коштів)

 

Кошти та їх еквіваленти

Кошти в касі, на розрахунковому й інших рахунках

у банках, які можуть бути використані для поточних

операцій,  а також еквіваленти грошових коштів.

 

Інші оборотні активи

Сума оборотних активів, які не можуть бути вклю= чені у розглянуті вище статті розділу «Оборотні активи»

 

ІІІ Витрати майбутніх періодів

Витрати, які мали місце в поточному або попередньо= му звітному періодах, але належать до наступних звітних періодів. Віднесення витрат майбутніх періодів до поточних активів пояснюється наступним: незважа= ючи на те, що ці витрати оплачені наперед, тобто зроб= лені заради одержання прибутку, очікуваного в май= бутньому, цілком імовірно, що частина прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

Пасив

І Власний капітал

Частина активів підприємства після відрахування всіх зобов'язань

 

Власний капітал

Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учас= ників) у капітал підприємства

Пайовий капітал

Передбачена установчими  документами сума пайо=

вих внесків членів товариств й інших підприємств

Додатковий вкладений капітал

Сума, на яку вартість реалізації випущених акціонерним товариством акцій перевищує їхню номінальну вартість


 

1

2

 

Інший додатко=

вий капітал

Сума дооцінки необоротних активів, вартість безо= платно отриманих активів й інші види додаткового капіталу

 

Резервний капітал

Сума резервів, створених з нерозподіленого при= бутку згідно чинного законодавства або установ= чих документів

Нерозподіле= ний прибуток (непокритий збиток)

Сума реінвестованого у підприємство прибутку або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку приводиться в дужках і віднімається при розрахунку величини власного капіталу

 

Неоплачений капітал

Сума заборгованості власників (учасників) за внесками у статутний капітал. Сума неоплаченого капіталу вказується в дужках і віднімається при розрахунку величини власного капіталу

 

Витягнутий капітал

Фактична собівартість акцій власної емісії або паїв, викуплених господарським товариством в учасників. Ця сума віднімається при розрахунку суми власного капіталу.

 

II Забезпечення майбутніх витрат

і платежів

Нараховані у звітному періоді суми майбутніх вит= рат і платежів (витрати на оплату відпусток, вико= нання гарантійних зобов'язань і т.п.), величина яких на дату складання балансу може бути визна= чена тільки на основі попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінан= сування й цільових надходжень, отриманих з бюд= жету й інших джерел

ІІІ Довгост, рокові зобов'я, зання

Зобов'язання, строк погашення яких перевищує 12 місяців з дати балансу або тривалість операційного циклу

Довгострокові кредити банків

Сума заборгованості підприємства перед банками за надані кредити, що не є поточним зобов'язанням

Інші довгостро= кові фінансові зобов'язання

Сума довгострокової  заборгованості за притягну= тими позиковими коштами (крім банківських кре= дитів), на які нараховуються відсотки

Відстрочені по= даткові зо= бов'язання

Сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою й податковою базами оцінки


 

1

2

Інші довгост= рокові зо= бов'язання

Сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути віднесені в попередні статті розділу «Довгост= рокові зобов'язання»

 

IV Поточні зобов'язання

Зобов'язання, які будуть погашені протягом опе= раційного циклу підприємства  або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати балансу

Короткостро= кові кредити банків

Сума поточних зобов'язань перед банками за отри=

мані від них кредити

Поточна забор= гованість по довгострокових зобов'язань

Сума довгострокових зобов'язань, що підлягає по=

гашенню протягом 12 місяців з дати балансу

 

Векселі видані

Сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі постачальникам, підрядникам й іншим кре= диторам для забезпечення поставок (виконання робіт, надання послуг)

Кредиторська заборгованість за товари, ро= боти, послуги

Сума заборгованості постачальниками підрядни= кам за товароматеріальні  цінності, виконані роботи й зроблені послуги (крім заборгованості, забезпе= ченої векселями)

Поточні зо= бов'язання по отриманих авансів

Сума авансів, отриманих у рахунок майбутніх по=

ставок продукції, виконання робіт, надання послуг

Поточні зо= бов'язання за розрахунками з бюджетом

Заборгованість підприємства за всіма виданими платежами у бюджет, включаючи податки із працівників підприємства

Поточні зо= бов'язання з позабюджетних платежів

Заборгованість з платежів у позабюджетні фонди, передбаченим чинним законодавством

 

Поточні зо= бов'язання зі страхування

Заборгованість з відрахувань у пенсійний фонд, на соціальне страхування, страхування майна підприємства й індивідуальне страхування працівників


1

2

Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками

Заборгованість підприємства учасникам (заснов= никам), пов'язана з розподілом прибутку (виплата дивідендів у тому числі) і формуванням статутно= го капіталу

Поточні зобов'язання з внутрішніх розрахунків

Заборгованість підприємства пов'язаним сторонам і кредиторська заборгованість з внутрішньо= відомчих розрахунків

Інші поточні зобов'язання

Сума зобов'язань, які не можуть бути віднесені у попередні статті розділу «Поточні зобов'язання»

 

V Доходи май, бутніх періодів

Доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але які відносяться до майбутніх звітних періодів

 

Форма №2 “Звіт про фінансові результати” містить інфор= мацію про доходи, витрати, прибутки й збитки підприємства за звітний період. Ця форма звітності дає можливість окремо визначати фінансовий результат від  операційної й  іншої діяльності підприємства (фінансової й інвестиційної), що ста= новить фінансовий результат від звичайної діяльності до опо= датковування. Окремо виділені надзвичайні доходи й витрати, що дає можливість оцінити результати звичайної діяльності підприємства.

У таблиці 3.2 розглянемо більш докладно зміст статей пер= шого розділу форми №2 «Фінансові  результати» і порядок визначення фінансових результатів.

Таблиця 3.2 — Зміст форми №2 «Звіт про фінансові результати»

 

Найменування статті звіту

 

Зміст статті

1

2

Доход (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Загальна сума доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків


1

2

Податок на додану вартість

Сума податку на додану вартість, що включена до складу виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Акцизний збір

Сума акцизного збору, що включена до складу виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Інші утримання з доходу

Знижки, повернення товару й інші суми, що підлягають відрахуванню з доходу від реалізації продукції

Чистий виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

 

Виторг від реалізації продукції за винятком непрямих податків й інших утримань із доходу

Собівартість реалізованої продукції

Сума виробничої собівартості, нерозподіленої частини постійних загально=виробничих витрат і наднормативних виробничих витрат

Валовий прибуток

Різниця   між   чистим   виторгом  від   реалізації продукції й собівартістю реалізованої продукції

Адміністратив ні витрати

Витрати, пов'язані з управлінням й обслуговуванням підприємства

 

Витрати на збут

Витрати, пов'язані зі збутом продукції: на утримання  підрозділів,  що  займаються збутом, рекламою, доставкою продукції споживачам й ін.

 

Інші операційні витрати

Собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги й втрати від знецінювання запасів; збитки від операційних курсових різниць; визнані економічні  санкції;  відрахування для забезпечення майбутніх операційних витрат, а також всі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включають у собівартість продукції, адміністративних витрат і витрат на збут).

 

Інші операційні доходи

Суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виторгу) від реалізації продукції:дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій) і ін.


 

1

2

Фінансовий результат від операційної діяльності

Алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут й інших операційних витрат.

 

Прибуток від участі в капіталі

Дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

 

Інші фінансові доходи

Дивіденди, відсотки й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, облік яких ведеться методом участі в капіталі).

 

Інші доходи

Дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від не операційних курсових різниць й інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності,  але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

 

Фінансові витрати

Витрати на відсотки й інші витрати

підприємства, пов'язані із залученням позикового

капіталу

 

Втрати від участі в капіталі

Збиток, нанесений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі

 

Інші витрати

Собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат),

але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатковування

 

Алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових й інших доходів (прибутків), фінансових й інших витрат (збитків).

Податок на прибуток від звичайної діяльності

 

Сума податку на прибуток від звичайної діяльності, визначена відповідно до П(З)БО №17 "Податок на прибуток"


 

1

2

 

Фінансовий результат від звичайної діяльності

 

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподатковування й сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподатковування й сумі податків на прибуток.

 

Надзвичайні витрати

Невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи витрати на попередження виникнення втрат від стихійних лих і техногенних аварій, збитки від інших подій й операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

 

Надзвичайні прибутки

Суми страхового відшкодування й покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутку від інших подій й операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Податки з надзвичайного прибутку

 

Сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій

 

Чистий прибуток (збиток)

 

Алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності й надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку й податків з надзвичайного прибутку.

 

У другому розділі звіту про фінансові результати  «Еле= менти операційних витрат» приводиться сума операційних витрат підприємства за звітний і йому попередній періоди за економічними елементами.

Третій  розділ звіту  про  фінансові результати запов= нюється акціонерними товариствами, прості акції яких вільно обертаються на фондових біржах, і містять розрахунок показ= ників  прибутковості акцій: чистий прибуток на одну просту акцію, скоректований чистий прибуток на одну просту акцію, дивіденди на одну просту акцію.


 

Наступним з найбільш використовуваних звітів є — звіт про рух грошових коштів. Це інформаційно=насичений доку= мент, що містить інформацію про надходження і відтік коштів підприємства, за звітний рік і попередній йому рік.

Приплив або надходження коштів виникає, коли інка= сується дебіторська заборгованість, тобто оплачуються че= ки підприємства, за відвантажену,  але ще неоплачену про= дукцію. Коли підприємство саме оплачує товари й послуги постачальників сировини, матеріалів, енергії, відбувається відтік коштів, мова йде про погашення кредиторської забор= гованості.

У  ході економічної діагностики  важливо розібратися з факторами, які  викликають  подібні  пересування грошових коштів підприємства  за результатами його операційної, інвес= тиційної, фінансової діяльності.

Грошові потоки групуються за трьома найважливішими сферами діяльності:

1)грошові  потоки  від операційної діяльності. Головним джерелом коштів від основної діяльності є кошти, отримані від покупців і замовників. Напрямки витрачання грошових коштів: виплата грошей постачальникам сировини й матеріалів, випла= та заробітної плати, сплата податків, штрафів і т.д.

2)  грошові потоки  від інвестиційної діяльності. У  цій сфері зосереджені грошові потоки від придбання й продажу основних коштів, нематеріальних активів, цінних паперів й інших  довгострокових фінансових вкладень, надходження відсотків, дивідендів й інших доходів від фінансових вкла= день й ін.;

3)  грошові потоки від фінансової діяльності. Джерела= ми коштів тут виступають: надходження від емісії акцій, от= римані кредити, позитивні курсові різниці. Використову= ються кошти на погашення кредитів і позик, виплату дивідендів і т.п.

Розділ І «Рух коштів у результаті операційної діяльності»

складається непрямим методом на основі даних звіту  про


 

фінансові результати й баланс підприємства  (на основі корек- тування суми чистого прибутку).

Розділ ІІ «Рух коштів у результаті інвестиційної діяль- ності» і розділ ІІІ «Рух коштів у результаті фінансової діяль- ності» складаються прямим методом, (тобто відображаються реально надходженні й  оплачені в  результаті цих  видів діяльності суми грошових коштів).

Форма №4 «Звіт про власний капітал» містить інфор- мацію про джерела формування й напрямки використання елементів власного капіталу. Зокрема, приводяться резуль- тати корегування внаслідок зміни облікової політики й ви- правлення помилок,  результати переоцінки  активів,  на- прямки розподілу прибутку, суми внесків учасників і витяг- нутого капіталу.

У формі №5 «Примітки до фінансової звітності» містить- ся деталізація інформації з деяких статей балансу й звіту про фінансові результати. Зокрема, наводяться наступні дані:

l склад і динаміка  нематеріальних активів,  основних засобів, капітальних інвестицій, фінансових вкладень і за- безпечень майбутніх витрат і платежів за звітний період,

l сума коштів  і товароматеріальних запасів на кінець звітного періоду й результати переоцінки запасів,

l угруповання дебіторської заборгованості за строками ви- никнення,

l розшифровка інших  доходів і витрат від  операційної діяльності, а також доходів і витрат від інвестиційної й фінансової діяльності,

l сума нестач і втрат від псування цінностей.

Наведені основні бухгалтерські звіти не є незалежними один від одного. Вони тісно пов'язані між собою, і утворюють єдину систему звітності підприємства. Розглянуті разом во- ни дають повну інформаційну картину для оцінки фінансо- вого стану підприємства. На мал.1 показана схема зв'язку цих звітів.


 

Звіт про прибуток й збитки


Форма№1

Баланс

на 1.01


Форма№1

Баланс

на 31.12


 

Рух грошей

Рис. 3.1 — Схема зв'язку трьох основних бухгалтерських звітів

Отже, повний комплект основних звітів підприємства, які використовуються в економічній діагностиці, це:

— баланс на початок і кінець року (періоду);

— звіт про прибутки й збитки;

— звіт про рух грошових коштів.

Баланс дає поточну картину стану активів підприємства на певний проміжок часу. Через цей період доводиться знову одержувати такі ж відомості, тому що в проміжку між двома звітами відбуваються зміни складових балансу. Інформація про зміни основних параметрів майна підприємства дозволяє аналізувати стан справ у ньому.

У звіті про фінансові результати показуються прибутки та збитки підприємства за проміжок часу між двома балансами. Показники цього звіту тісно пов'язані з інформацією балансу: не можна змінити  значення показників  одного документа, нічого не змінюючи в іншому.

Показники звіту про рух грошових коштів також залежать від інформації балансу й звіту за формою №2, тому що він пов'язує між собою їх головні розділи.


 

Наведені фінансові звіти є інформаційно=коштовними для економічної діагностики  документами, але їх  аналітична цінність трохи знижується через те, що інформація представ= лена на дату складання, тобто має статичний  характер. Для по= долання цього недоліку й  трансформації інформації в ди= намічну необхідно складати проміжні звіти через певні інтер= вали часу: місяць, квартал, рік.

3.1.3 Агрегування фінансової звітності для цілей діагностики

У ході проведення оцінки фінансового стану, як правило, складається агрегований аналітичний баланс, який  можна одержати шляхом об'єднання однорідних статей. Необхідність агрегування балансу пояснюється тим, що проведення діагно= стики безпосередньо по формах фінансових звітів являє со= бою досить трудомістку процедуру, крім того, використання великої кількості показників найчастіше не дозволяє виявити основні тенденції в динаміці фінансового стану підприємства. Тому для цілей економічної діагностики інформацію балансу укрупнюють (агрегують).

Так,  форму №1 в укрупненому  виді  представляють із п'яти основних аналітичний блоків. У ці блоки можна внести практично всі дані, що включають у цей документ. Два блоки перебувають в активах підприємства,  а три — у пасивах.

Розглянемо детальніше економічний зміст блоків агрего= ваного балансу. Схема агрегованого балансу показана на рисунку 3.2.

 

Необоротні активи (НА)

Власний капітал (ВК)

Оборотні активи (ОА)

Довгострокові зобов'язання(ДЗ)

Короткострокові (поточні)

зобов'язання (КЗ)

 

Рис. 3.2 — Агрегований баланс із 5,ти основних блоків


 

З погляду обліку фактору часу експлуатації активів, їх поєднують у два блоки: необоротні активи й оборотні активи, тобто блок довгострокових і блок короткострокових (поточ= них, оборотних) активів.

Блок “Витрати майбутніх періодів” в оцінці фінансового стану підприємства не відіграє істотної ролі, тому що ця скла= дова активів з незначною питомою вагою в балансі.

Інформація пасивів об'єднана в три блоки за принципом приналежності капіталу підприємства (власний й позиковий) і терміну погашення зобов'язань або повернення позикового капіталу. Другий і шостий розділи пасивів не ввійшли в агре= гований баланс, тому що їхня питома вага не значна в балансі й не дає вагомого впливу на оцінку  економіко=фінансового стану підприємства.

Розглянемо економічний  і фізичний  вміст  складових блоків агрегованого  балансу. Це допоможе нам у виконанні діагностики наслідків господарських операцій, відбитих у цьо= му документі.

У  блок “необоротні активи” поєднуємо ті складові майна підприємства, які використовуються на підприємстві багатора= зово, тобто роки. Відповідно в блок “Оборотні активи” об'єднаємо ті, чий строк використання (обороту) менше або дорівнює 12 місяців, тобто це короткострокові активи (поточні).

Такий поділ активів підприємства досить дорогий для діагно= стики, тому що вона заснована на оцінці кожної складової активів, а їх “тимчасовий” розподіл досить інформативний щодо цього.

Після агрегування в необоротні активи ввійшли ті скла= дові майна підприємства, чия питома вага є визначальною у першому розділі форми №1, тобто

— нематеріальні активи (н.а.);

— основні кошти (о.к.);

— довгострокові фінансові вкладення (інвестиції).

До нематеріальних активів належать ті, які  не мають фізичного втілення, тобто це об'єкти інтелектуальної влас= ності підприємства:


 

— ліцензії, патенти;

— винаходи, ноу=хау;

— “good=will”(репутація підприємства) і т.п.

Зрозуміло, що визначальним доданком необоротних ак= тивів є основні кошти. Це великі, дорогі й тривалого користу= вання матеріальні активи підприємства. Сюди належать зем= ля, будинки,  устаткування, транспортні засоби, офісна техніка й т.д.

Завершується блок “необоротні активи” довгостроковими фінансовими вкладеннями. Сюди належать цінні папери сто= ронніх  підприємств, придбані аналізованим підприємством спеціально, для одержання додаткового прибутку.

Під короткостроковими або оборотними активами розуміємо ті складові майна підприємства, які можна досить швидко реалізувати або ліквідувати, тобто знову перетворити в кошти.

Після укрупнення в цьому блоці залишаються наступні групи оборотних активів:

— товарно=матеріальні запаси (ТМЗ);

— дебіторська заборгованість (Д/З);

— кошти (монетарні або грошові активи) (Г.а.);

— інші ОА.

Товарно-матеріальні запаси (ТМЗ) — це сировина,  не= завершене виробництво, готова  товарна продукція підприємства.

Дебіторська заборгованість (Д/З) —  це рахунки дебіторів (покупців  продукції)  у результаті проведення зви= чайних операцій, з відвантаження, ще неоплаченої продукції.

Кошти (Г. а.) — це як безпосередньо гроші підприємства, так і їх еквіваленти, наприклад, короткострокові банківські де= позити або конвертовані  цінні папери.

Інші  ОА — це інші  короткострокові активи. Наприклад, передоплата  постачальникам й  інші  незначні за питомою вагою поточні активи.


 

У ході економічної діагностики досить інформативною є оцінка структури й структурних змін у необоротних й оборот= них активах. Так, безумовно, прогресивної для промислових підприємств є перевага частки необоротних активів над пито= мою вагою оборотних. Відповідно, структура необоротних ак= тивів у більшій частині повинна представлятися основними коштами. Що стосується оборотних активів, то найбільша пи= тома вага повинна доводитися на товароматеріальні запаси (ТМЗ) і дебіторську заборгованість. Їхня частка часто переви= щує 80% оборотних активів.

Наведені групи  оборотних активів  перебувають у постійному русі. Так, товарно=матеріальні запаси (ТМЗ) вико= ристовуються для готової товарної продукції (ГТП),  що після реалізації приймає форму дебіторської заборгованості, що, у свою чергу, погашається й здобуває форму грошових коштів.

Розглянемо пасиви після їхнього агрегування. Вони вклю=

чають наступні складові:

— власний капітал (ВК);

— довгострокові зобов'язання (ДЗ);

— короткострокові зобов'язання (КЗ).

У   блок  ВК  поєднуємо наступні  джерела діяльності підприємства:

— акціонерний (статутний) капітал;

— резервний капітал;

— нерозподілений (накопичений) прибуток.

Акціонерний капітал існує у вигляді звичайних акцій підприємства, що перебувають в обігу. Оцінка їхньої вартості може виконуватися за вартістю:

— номінальною;

— балансовою;

— ринковою.

Резервний капітал являє собою прибуток, отриманий від звичайної діяльності підприємства, що відкладається  для пев= них цілей, звичайно для забезпечення міцного фінансового стану підприємства.


 

Прибуток нерозподілений (ПН) — це доходи підприємства після всіх фіксованих платежів, податків, відра= хувань. Це  та  частина прибутку,  що  залишається у підприємства від її звичайних операцій.

Отже, після укрупнення  ми одержали схему балансу з п'яти блоків (рис. 6). Вона проста й інформативно корисна. Щоб зрозуміти логіку виконання економічної діагностики стану підприємства використовують саме агреговану форму

№ 1 (рис. 3.3). На цьому малюнку наведений приклад агрего= ваного балансу підприємства, кількісно визначені основні бло= ки. Із цього малюнка слідує, що будь=яку складову й активу й пасиву можна легко одержати або використовуючи дані правої частини, або лівої частини форми № 1.

Активи           Пасиви


 

Необоротні активи

(НА)


 

Власний капітал (ВК)


 


 

67276,8

Оборотні активи (ОА)


102607,3

Довгострокові зобов'язання

(ДЗ)150

Короткострокові (поточні)


Інвесто ваний капітал


41157,8 зобов'язання (КЗ) 5677,3

СА = 108434,6           СП = 108434,6

Рис. 3.3 — Приклад агрегованого балансу підприємства.

Використовуючи рисунок 3.3, виділимо основні терміни, які використовуються в економічній діагностиці, з форми № 1. До них будемо відносити: сукупні активи (СА), інвестований капітал (ІК), власний капітал (ВК),  короткострокові зо= бов'язання (КЗ). Як синонім поняття «сукупні активи» (СА)


 

використовують терміни «сукупний капітал» (СК), «підсумок балансу» (ПБ), «валюта балансу» (ВБ).

Отже, сукупні активи (СА), їхню вартість можна одержа=

ти двома способами:

СА = НА + ОА = 67276,8 + 41157,8 = 108434,6 (тис. грн.)(3.1)

або

СА = ВК + ДЗ + КЗ = 102607,3 + 150 + 5677,3

= 108434,6 (тис. грн.)            (3.2)

Другий важливий термін — це інвестований або довгостро, ковий капітал (ІК). Це інтегрований показник, що складається з вартості основного капіталу (ОА),  довгострокових зобов'язань (ДЗ),   товароматеріальних запасів  (ТМЗ),  дебіторської заборгованості (Д/З), грошових коштів (Г.а.), скорегованої на величину поточних (короткострокових) зобов'язань (КЗ).

У такий спосіб:

ІК = НА + ОА — КЗ = 67276,8 + 41157,8 — 5677,3

= 102757,3 (тис. грн.) (3.3)

або

ІК = ВК + ДЗ = 102607,3 + 150 = 102757,3 (тис. грн.) (3.4)

Таким чином, можна сказати, що “сукупні  активи” підприємства і його “інвестований капітал” відрізняються на величину його короткострокових зобов'язань, що й визначає економічний зміст інвестованого капіталу як довгострокового, тобто сформованого з довгострокових джерел.

У  ході економічної діагностики  фінансового стану підприємства потрібно звертати увагу, чи досить прибутку, щоб не чіпати "інвестований капітал". Він широко використо= вується для обчислення ставки прибутковості підприємства.

Третім з основних термінів, використовуваних в еко= номічній діагностиці, є власний капітал або нетто,величина капіталу підприємства.


 

ВК = НА + ОА — ДЗ — КЗ             (3.5) ВК = 67276,8 + 41157,8 — 150 — 5677,3 = 102607,3 (тис. грн.).

Цей показник є досить інформативним з позиції оцінки доходів власників підприємства.

ВК = СА — ДЗ — КЗ = 108434,6 — 150 — 5677,3

= 102607,3 (тис. грн.).           (3.6)

Термін “Нетто величина капіталу” ілюструє частку власників підприємства в загальній вартості цього підприємства.

Наступний термін — оборотний капітал  (ОК).  Його ши= роко використають для діагностики ліквідності основної діяльності підприємства.

ОК = ОА — КЗ = 41157,8 — 5677,3 = 35480,5 (тис. грн.). (3.7)

З іншої сторони оборотний або робочий капітал може бу=

ти розрахований через інформацію пасивів.

ОК = ВК + ДЗ — НА = 102607,3 + 150 — 67276,8

= 35480,5 (тис. грн.). (3.8)

Економічний зміст даного показника в тому, що він ілюс= трує величину довгострокового капіталу, не вкладеного в дов= гострокові активи. Ця частина довгострокових коштів іде на забезпечення поточних, короткострокових потреб у капіталі. Чим більше розвивається й росте бізнес, тим більша потреба підприємства в такому капіталі, і покриття цих потреб може здійснюватися за рахунок зростання довгострокового (інвес= тованого) капіталу, наприклад, у  вигляді  нерозподіленого прибутку, вибуття частини основного капіталу, тобто необо= ротних активів і т.п.


 

Назву  цього терміну  часто трансформують у  "власні оборотні кошти” (ВОК), але економічний зміст при цьому не змінюється: ілюструється сума ОА, що фінансується з довго= строкового (інвестованого) капіталу.

3.1.4 Методи обробки інформації з метою діагностики

Основними джерелами інформації для економічної діагнос= тики фінансового стану підприємства є фінансові звіти аналізо= ваного підприємства. Основний принцип аналітичного читання

— дедуктивний, тобто рух від загального до частки. Наприклад, при оцінці змін підсумку балансу (валюти балансу) зростання його можна розцінювати як нарощування обсягів виробничо= господарської діяльності підприємства. Однак такий висновок повинен супроводжуватися оцінкою зміни товарно=матеріаль= них запасів (ТМЗ) і виторгу. Тут же необхідно проаналізувати й динаміку зміни дебіторської заборгованості й причини, що її сформували. Тобто, реалізуючи принцип дедукції при вивченні фінансових звітів, ми відтворюємо історичну й логічну послідовність господарських операцій, даємо оцінку  інтенсив= ності їхнього впливу на результати діяльності підприємства.

Практика обробки інформації фінансових звітів розрізняє наступні методи й види аналізу:

— горизонтальний (часовий);

— вертикальний (структурний);

— аналіз  коефіцієнтів;

— трендовий.

Горизонтальний або часовий аналіз будується на співстав= ленні кожної позиції звітності (статті, розділу, блоку) з попе= реднім (базовим) періодом діяльності підприємства. Він доз= воляє дати оцінку  абсолютним і відносним відхиленням за окремими статтями та розділами фінансових звітів. Цей аналіз дозволяє діагностувати стан підприємства по динаміці фінан= сової звітності цього підприємства.


 

Вертикальний або структурний аналіз будується на виз= наченні структури підсумкових фінансових показників  з оцінкою  впливу кожної  позиції на результат у цілому. Для цього розраховують питому вагу окремих складових у підсум= ку  звіту,  що дозволяє оцінити  їхній  вплив  на діяльність підприємства.

Наприклад, якщо СА = ВК  + ДЗ + КЗ, то структурний

(вертикальний) аналіз дозволяє діагностувати:

— яким  чином розподілені активи  підприємства, тобто рівень прогресивності їхньої структури (з урахуванням галузевої належності).

— яким чином розподілені джерела активів між довгостро= ковою, короткостроковою заборгованістю й  власним капіталом і т.д.

Вертикальний аналіз є досить інформативним для еко= номічної діагностики. Наприклад, збільшення частки товарно= матеріальних запасів (ТМЗ) у сумі оборотних активів може свідчити про зростання виробничого потенціалу підприємства; про формування більш гнучкої структури обо= ротних активів, що прискорює їх оборотність, або про прагнен= ня менеджера захиститися від інфляції, а може бути й проявом нераціональної політики господарювання. Ще один приклад: зростання частки дебіторської заборгованості може говорити про розширення обсягів продажів у кредит, тобто завоюванні ринку збуту, але може бути й результатом поганого фінансо= вого контролю на підприємстві.

Трендовий  аналіз дозволяє порівняти  кожну  позицію звітності з метою попередніх періодів і виявити тренд, тобто основну тенденцію динаміки показника, що відслідковує, очи= щену від впливу випадкових факторів й явищ, характерних для окремих періодів діяльності підприємства.

Аналіз коефіцієнтів — це вивчення співвідношення між ок= ремими позиціями певного звіту або показниками з різних форм фінансової звітності, і визначення тісноти й характеру зв'язків між ними. Цей аналіз дуже широко використовується


 

в економічній діагностиці для оцінки ліквідності, фінансовій стабільності, діловій  активності, рентабельності  діяльності підприємства й т.п.

Схема аналізу за коефіцієнтами припускає розрахунок фінансових коефіцієнтів  у  рамках аналізованого періоду діяльності підприємства (початок і кінець року; звітний і базо= вий періоди). Далі розрахункові значення прирівняються, і дається оцінка тенденції їхньої зміни. Потім проводять оцінку розрахункових значень коефіцієнтів у порівнянні з норматив= ними (рекомендованими) їх значеннями.

Завершальним етапом кожного  з  наведених методів й аналізу фінансової звітності є розробка організаційно= технічних  заходів щодо поліпшення  досліджуваних показ= ників або їхньої стабілізації в майбутніх періодах діяльності.

3.1.5 Види показників, які використовуються у діагностиці

Діяльність підприємства і його результати відображають= ся в економічних показниках, під якими розуміють кількісну і якісну оцінку досліджуваного явища, процесу, результату.

Економічна  діагностика — це багатоступінчаста оцінка ре= зультатів діяльності підприємства на основі системи еко= номічних  показників,  взаємозалежних і доповнюючих один одного.

У  загальному виді показники,  які  використовуються в економічній діагностиці, підрозділяють залежно від:

1) особливостей оцінюваних явищ, операцій, процесів:

— якісні;

— кількісні.

2) широти використання:

— узагальнюючі;

— спеціальні (часткові).

3) технології освіти

— первинні;


 

— похідні;

— аналітичні;

— синтетичні.

4) способу розрахунку:

— абсолютні;

— відносні.

Характерним  для  діагностики  підприємства  за  еко=

номічними показниками є те, що вони інформують про:

— джерела формування капіталу;

— розміри й структуру основного й оборотного капіталу;

— ефективність використання коштів підприємства;

— фінансову стійкість й фактори її зміни;

— симптоми нестабільності фінансового стану підприємства й ключових індикаторів кризових явищ в економіці підприємства.

Причинно=наслідкові зв'язки,  на яких  заснована еко= номічна діагностика, вивчаються на базі результуючих (уза= гальнюючих) і факторних (часткових) показників.

Результуючим або узагальнюючим вважається показник, якщо він є об'єктом аналізу й побудови факторної діагностич= ної  моделі. Відповідно,  показники  що  характеризують і показники, що формують, називаються факторними показни= ками або факторами=аргументами.

Сукупність правил і прийомів виконання окремої роботи називають її  методикою. Будь=яка методика містить спеціальні прийоми обробки й напрямки використання показ= ників, тобто інструментарій.

В економічній діагностиці широко використовуються такі методи й прийоми роботи з економічними показниками як:

— економіко=логічні (порівняння, деталізація, угрупован= ня, метод середніх і відносних величин балансовий  ме= тод, елімінування й т.д.);

— економіко=математичні (інтегральний, кореляційно=ре=

гресійний, аналітико=графічний і т.п.);

— евристичні й спеціальні.


 

Контрольні питання

1. Основні фінансові звіти підприємства;

2. Економічний зміст окремих статей фінансової звітності;

3. Агрегування фінансової звітності з метою діагностики еко=

номіко=фінансової діяльності підприємства;

4. Основні аналітичні методи й прийоми економічної діагностики.

Тести

1. Баланс підприємства являє собою:

а) документ, що містить інформацію про прибутки й збит=

ки підприємства  за певний період;

б) документ, що містить інформацію про активи й джере=

ла коштів підприємства на певну дату;

в) документ, що ілюструє надходження і відтік коштів.

2. Виробничі запаси належать до:

а) оборотних активів;

б) короткострокових зобов'язань;

в) необоротних активів;

г) довгострокових зобов'язань.

3. До оборотних активів належать:

а) виробничі запаси;

б) дебіторська заборгованість;

в) нематеріальні активи;

г) грошові кошти;

д) довгострокові фінансові інвестиції;

е) незавершене виробництво;

ж) короткострокові фінансові інвестиції.

4. Довгострокові фінансові вкладення належать до:

а) довгострокових зобов'язань;

б) необоротних активів;


 

в) оборотних активів;

г) власного капіталу.

5. До необоротних активів не відносять:

а) витрати майбутніх періодів;

б) основні кошти;

в) виробничі запаси;

г) нематеріальні активи

д) довгострокові фінансові інвестиції;

е) незавершене виробництво;

ж) незавершене будівництво.

6. Відомі наступні дані з балансу підприємства: оборотні активи — 100 тис. грн, власний капітал — 250 тис. грн, довгост= рокові зобов'язання  — 20 тис. грн, поточні зобов'язання  — 30 тис. грн. Вартість необоротних активів складе:

а) 250 тис. грн; б) 200 тис. грн; в) 50 тис. грн; г) 75 тис. грн.

7. Відомі наступні дані з балансу підприємства: необоротні активи — 200 тис. грн., оборотні активи — 100 тис. грн, власний капітал — 250 тис. грн, довгострокові зобов'язання  — 20 тис. грн. Сума поточних зобов'язань складе:

а) 50 тис. грн.; б) 10 тис. грн.; в) 30 тис. грн.; г) 25 тис. грн.

8. При розрахунку валового прибутку не використову=

ються показники:

а) собівартість реалізованої продукції;

б) доходи від участі в капіталі;

в) інші витрати від операційної діяльності;


 

г) фінансові витрати;

д) чистий виторг від реалізації продукції.

9. При  розрахунку прибутку  від операційної діяльності використовуються показники:

а) адміністративні витрати;

б) чистий виторг від реалізації продукції;

в) втрати від участі в капіталі;

г) інші фінансові доходи;

д) витрати на збут;

е) інші доходи від звичайної діяльності;

ж) собівартість реалізованої продукції.

10. Доходи від реалізації виробничих запасів включаються в наступний вид доходів:

а) виторг від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

б) фінансові доходи;

г) інші доходи від операційної діяльності.

11. До витрат від операційної діяльності не належать:

а) втрати від інвестування в дочірні, спільні й асоційовані підприємства;

б) визнані економічні санкції;

в) витрати на збут;

г) списання необоротних активів;

д) собівартість реалізованих виробничих запасів;

е) адміністративні витрати.

12. До грошових потоків від операційної діяльності не належать:

а) надходження коштів від реалізації продукції;

б) виплата дивідендів;

в) сплата штрафів і неустойок;

г) надходження від реалізації основних фондів;

д) виплата заробітної плати;

е) одержання відсотків по депозитах.


 

13. Виплата заробітної плати належить до наступного: а) відтоку коштів у результаті операційної діяльності; б) відтоку коштів у результаті фінансової діяльності;

в) відтоку коштів у результаті інвестиційної діяльності.

14. У формі №5 «Примітки до річної фінансової звітності»

не міститься наступна інформація:

а) сума забезпечення майбутніх витрат і платежів;

б) угруповання кредиторської заборгованості по строках виникнення;

в) розшифровка доходів і витрат від інвестиційної діяльності;

г) середньорічна кількість простих акцій;

д) вартість введених в експлуатацію та вибулих основних засобів;

е) всі відповіді вірні;

ж) всі відповіді помилкові.