2.3. Організація економічного аналізу та йогоінформаційне забезпечення

Успішне  вирішення задач економічного  аналізу  потребує  чіткої організації проведення  аналітичної  роботи.

У відповідності  зі змістом економічного аналізу організацію  ана- літичної роботи можна звести до таких основних положень:

—  розробка програми  повного, комплексного, системного ана- лізу  діяльності  підприємства або  плану  тематичного  ана- лізу окремих сторін з визначенням об’єктів, мети, складу, послідовності  вивчення  всіх питань аналізу і термінів ви- конання;

—  формування групи спеціалістів,  які здійснюють  економічний аналіз з визначенням конкретних  виконавців на рівні окремих підрозділів  і в цілому по підприємству;

—  використання всіх джерел  інформації  (бухгалтерська, опера- тивна і статистична інформація), позаоблікова інформація, дані планування тощо, а також перевірка  і контроль достовір- ності інформації;

—  широке  використання в аналітичній роботі сучасних  техніч- них і програмних засобів;

— вирішення в процесі аналітичної  роботи основних завдань економічного  аналізу  (оцінка  ступеня  виконання плану  і за- вдань; виявлення і реалізація  резервів виробництва, недоліків в роботі підприємства і окремих  підрозділів,  зіставлення до- сягнутих результатів  з витратами; узагальнення результатів аналізу; розробка заходів для усунення недоліків);


 

—  складання аналітичної  записки  за результатами аналітичної роботи  та передача  її керівництву для розробки  і прийняття управлінських рішень.

Організація аналітичної  роботи складається із декількох етапів. На першому, підготовчому етапі розробляються плани та програ-

ми аналізу, визначається мета аналізу, вибирається методика, форму- ється  група виконавців і розподіляються обов’язки  між ними. План проведення  аналітичної  роботи складається на рік. В програмі визна- чаються етапи робіт, строки їх виконання, відповідальних виконавців.

На  першому  етапі визначаються форми  участі функціональних підрозділів  у виконанні розробленої програми  робіт. Цей етап завер- шується  попереднім  ознайомленням з системою показників,  що все- бічно характеризують діяльність підприємства.

Другий етап передбачає окремі уточнення плану робіт, розроб- леного на першому  етапі. У відповідності  з уточненим  планом  здій- снюється збір інформації, формується інформаційна база. Зібрана ін- формація систематизується, перевіряється на достовірність,  певним чином групується,  класифікується.

Третій етап аналітичної  роботи, який є по суті основним  етапом, передбачає  обробку  первинної  інформації  у відповідності  з методи- кою економічного  аналізу. На цьому етапі перевіряється ступінь ви- конання  плану  (зобов’язань), оцінюється  динаміка  основних  показ- ників, зіставляється досягнутий  результат з витратами,  виявляються і оцінюються резерви виробництва, розраховується ефективність ви- користання трудових і матеріальних ресурсів.

Четвертий етап передбачає  проведення  підсумкової  оцінки ре- зультатів аналізу. На цьому етапі результати роботи оформляються у вигляді аналітичних записок, таблиць, графіків, діаграм.

П’ятий етап — розробка заходів щодо усунення недоліків, ефек- тивного використання поточних  і перспективних резервів  виробни- цтва. Всі матеріали аналітичної  роботи передаються керівництву під- приємства  для вироблення і реалізації  управлінських рішень, в яких повинні приймати  участь і представники групи аналітиків.

Вдосконалення організації аналітичної  роботи повинно здійсню- ватися у напрямку  посилення технічної оснащеності виконавців,  ви- користання методичного  апарату, який би відповідав  сучасним умо- вам управління, підвищення оперативності проведення  робіт.


 

Ефективність результатів  економічного  аналізу багато в чому визначається обсягом, повнотою і достовірністю  економічної  інфор- мації.

Джерелами  інформаційного забезпечення економічного  аналізу служать  плани, нормативи,  зобов’язання  (контракти, договори, дер- жавне  замовлення), звітна, облікова,  позаоблікова інформація, кон- структорська,  технологічна  інформація, доповідні записки тощо.

Позаоблікова інформація включає  матеріали  ревізій, аудиту, ви- робничих нарад, конференцій, преси, спостережень, обстежень.

Нормативи являють  собою систему норм. Вони повинні бути прогресивними, що досягається  їх динамічністю,  науковою  обґрун- тованістю, а також враховувати досягнення  передових підприємств.

Найбільш повно і узагальнено результати діяльності  підприєм- ства  відображаються у формах  бухгалтерської і статистичної звіт- ності.

Крім бухгалтерської статистичної інформації,  в економічному аналізі значне місце посідають дані оперативного  обліку, які станов- лять основу інформаційної бази оперативного  аналізу.

Безперервність і динамізм  змін, характерних для  ринкової  еко- номіки, обумовлюють пошук нових напрямків аналізу і відповідного розширення джерел інформації.

Так, в маркетингових дослідженнях, як складової частини су- часного економічного аналізу, вкрай необхідно використовувати по можливості  інформацію  фірм-конкурентів, яка міститься  в доповід- ях, рекламних  матеріалах, матеріалах конференцій, симпозіумів.

Важливими джерелами  інформації  є дисертації, збірники  науко- вих праць, виставки, презентації, ярмарки, монографії, публікації в газетах і журналах.

До інформації, яка використовується в економічному аналізі, ви- суваються такі вимоги:

—  точність і достовірність  даних;

—  порівнянність звітних, планових і базових даних.

—  репрезентативність (при  вибірковому аналізі  результати по- винні з незначними відхиленнями характеризувати весь об’єкт дослідження).

Перевірка  достовірності  інформації  здійснюється за допомогою арифметичного і  логічного  контролю  даних,  а  також  дотримання


 

єдиної методології формування планових,  звітних  і базисних  показ- ників.

В сучасному  комп’ютеризованому світі важливого  значення  на- буває автоматизація перевірки достовірності  інформації, обробка да- них за заздалегідь  розробленими алгоритмами і програмами  та роз- друкування аналітичних таблиць і графіків на ПЕОМ.

ВПРАВИ ДЛЯ  САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ Контрольні запитання

1. В чому полягає сутність методології і методу економічного ана- лізу?

2. В чому полягає  суть прийому  порівняння, і в яких напрямках він застосовується?

3. Розкрийте зміст логічного прийому «елімінування», і де він ви- користовується в економічному аналізі?

4. Які прийоми  використовуються для проведення  факторного аналізу?

5. В чому полягає суть та напрямки використання способу ланцю- гових підстановок?

6. В чому полягає суть способів абсолютних  і відносних різниць? Яка послідовність  реалізації цих прийомів?

7. За допомогою яких прийомів  оцінюється  виконання плану та динаміка економічних  показників?

8. Які види середніх величин  використовуються в економічному аналізі?  Обґрунтуйте вибір виду середньої.

9. В чому полягає  особливість  використання індексного  методу в економічному аналізі?  Наведіть послідовність  проведення  аналізу.

10. Які евристичні  методи застосовують  в економічному аналізі?


 

Тести для самоконтролю знань

1. Для визначення причинно-наслідкових взаємозв’язків між результативним показником і фактором  (факторами) застосовують групування:

а) типологічні;

б) факторні;

в) структурні.

2. Для визначення ступеня виконання плану і динаміки викорис- товують прийоми:

а) деталізація;

б) відносні величини; в) середні величини; г) порівняння.

3. Для визначення середніх залишків  матеріалів  на складі за пев- ний період використовується середня:

а) інтервального динамічного ряду;

б) моментного динамічного ряду;

в) гармонійна.

4. Факторний аналіз проводиться за прийомом:

а) абсолютні і відносні величини;

б) деталізація;

в) ланцюгові підстановки;

г) динамічні ряди.

5. Факторний аналіз — це:

а) порівняння  звітних даних з плановими даними або рівнем по- переднього періоду;

б) виявлення  величини впливу факторів на зміну результативного показника;

в) визначення тенденцій змін показників, із яких складається фак- торна модель;

г) оптимізація варіантів прийняття управлінських  рішень.


 

6. Застосування прийому абсолютних різниць дозволяє:

а) визначити ступінь виконання плану;

б) оцінити обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі;

в) оцінити тенденцію зміни економічних показників;

г) визначити  вплив окремих факторів на зміну результативного показника.

7. Елімінування — означає виключити вплив на величину резуль- тативного показника:

а) одного фактора;

б) всіх факторів, крім одного;

в) двох і більше факторів.

8. Якщо у факторній системі  y = xz визначити Δyx  = (x1 x0 )z0 , то це означає оцінку:

а) впливу якісного показника на зміну результативного показника;

б) впливу  кількісного показника  на зміну результативного  показ- ника;

в)  загальний  вплив  показників  на зміну  результативного  показ- ника.


 

ЧАСТИНА ІІ. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ