1.4. Економічний аналіз в управлінні  виробництвом

Управління слід розглядати як цілеспрямований процес впливу або як об’єднання зусиль персоналу для досягнення  певних цілей.


 

Провідну роль в управлінні виробництвом відіграє прийняття рі- шень, ефективність яких є неодмінною  умовою успішного функціо- нування  підприємства.

Тому не дивно, що прийняття рішень займає центральне  місце в теорії управління.

Потреба у прийнятті управлінського рішення  виникла  тоді, коли є декілька альтернатив.

Звідси  прийняття рішення  — це вибір курсу дій із великої  кіль- кості  можливо  здійснених  альтернатив. Вибір  оптимального  курсу дій зв’язаний з переробкою значної кількості інформації відносно проблеми, що вирішується.

Враховуючи,  що рішення  завжди  повинно  привести  до конкрет- них дій, особа, що приймає рішення, повинна бути впевнена в обґрун- тованості своїх дій.

Слід пам’ятати, що рішення  в управлінні  виробництвом прийма- ється,  зазвичай,  в умовах  невизначеності, коли  неможливо  оцінити імовірність потенційних результатів. Втілення будь яких рішень у ре- альність супроводжується різними непередбачуваними обставинами, насамперед, зовнішніми  факторами.

Тому прийняття управлінських рішень та їх втілення  завжди пов’язані з ризиком.  Ризик не тільки притаманний господарській діяльності, але і стає невід’ємною частиною будь-якої виробничо- комерційної діяльності.  Усунути  ризик  не є метою управлінської ді- яльності, тому що здійснити  це неможливо.

Метою управління є гарантія  того, що взятий  на себе ризик  по- винен бути обґрунтованим ризиком, що врешті–решт повинно забез- печити максимальну віддачу від затрачених  ресурсів.

Звідси  стає зрозумілим прагнення кожного  керівника  отримати в своє розпорядження якомога більше інформації,  щоб максимально гарантувати себе від можливих невдач. Якість  рішення  значною  мі- рою залежить  від повноти і якості інформації.

Первинним джерелом  економічної  інформації  служать  дані бух- галтерського,  статистичного і оперативного  обліку. Однак  вищезаз- начена інформація не може бути безпосередньо  використана органа- ми управління для вироблення рішень.

Вона  не дає  можливості  осмислити  стан  і розвиток  господар- ських  явищ  і процесів,  не дозволяє оцінити  резерви  виробництва,


 

розробити  заходи  щодо  перспективних  напрямків  діяльності  під- приємства.

Ці та інші задачі управління вирішує економічний аналіз, який на підставі первинних  даних та спеціальних прийомів дозволяє отрима- ти таку інформацію,  таку систему показників,  яка може безпосеред- ньо використовуватися в управлінні  виробництвом.

Економічний аналіз,  як і планування, організація, облік, контр- оль, координація (регулювання), мотивація є функцією  управління. Як функція управління, економічний аналіз  орієнтований насампе- ред на оцінку виконання зобов’язань і стану підприємства, виявлення і реалізацію  резервів  виробництва і, що найголовніше, на обґрунту- вання управлінських рішень.

Прийняттю будь-якого  рішення  повинні  передувати  аналітичні розрахунки, тому кожен представник апарату управління повинен бути добре обізнаний  в теорії і особливо в методології економічного аналізу.

Практика підтверджує,  що за допомогою економічного  аналізу можна дати повну характеристику об’єкта управління; результати економічного  аналізу  служать  цілям  управління як засіб обґрунту- вання управлінських рішень і одночасно як засіб контролю  за їх ви- конанням.

Накопичені за допомогою  економічного  аналізу  знання  про за- кономірності  розвитку  об’єкта дослідження сприяють  підвищенню ефективності виробництва, поповнюють систему знань науки управ- ління. Врешті-решт, які б задачі не ставилися перед економічним ана- лізом, він служить  насамперед  цілям управління як засіб прийняття рішень.

Дійсно,  якщо  ґрунтовно  проаналізувати функції  управління, то можна  зробити  такий  висновок:  кожний  управлінський акт склада- ється із аналітичної  і конструктивної частин. Аналітична  частина обґрунтовує рішення,  а конструктивна — це власна дія як результат рішення.

Процес прийняття рішення показує на значну роль економічного аналізу в його обґрунтованості, особливо на етапі оцінки і аналізу ва- ріантів, який дозволяє відібрати найкращий варіант для подальшого порівняння результатів  з поставленою  задачею (метою).  При цьому задачею аналізу є правильне обґрунтування мети і системи обмежень


 

для кожного варіанта управлінських рішень, відбір оптимального  ва- ріанта.

Але роль  економічного  аналізу  цим не обмежується.  Економіч- ний аналіз важливий на будь-якому  етапі процесу управлінських рішень. Варто підкреслити, що інформація необхідна на всіх стадіях розробки,  реалізації  і виконання рішень, оскільки  вона притаманна будь-якому етапу управлінського процесу і насамперед вона потрібна на стадії кінцевого регулювання.

Багатогранність економічних  явищ (процесів), особливо в су- часних умовах, висуває  нові вимоги до економічного  аналізу. В рин- кових умовах економічний аналіз  повинен  бути орієнтований не на пояснення фактичного  стану підприємства за даними періодичної звітності, а служити джерелом обґрунтування управлінських рішень.

Водночас аналітик  не повинен  обмежуватися складанням аналі- тичних  записок  і звітів, а проводити  повсякденну, кропітку  і опера- тивну роботу над проектами  управлінських рішень.

Слід пам’ятати, що в умовах ринку додаються  нові вимоги щодо рівня  обґрунтованості рішень, ігнорування яких  може призвести до сумних наслідків,  наприклад,  до банкрутства,  від якого не застрахо- ване жодне підприємство.

В умовах, коли необхідно підвищити  гнучкість і адаптивність ор- ганізації до зовнішнього  середовища,  відповідно  ускладненню  і роз- витку  управління повинен  вдосконалюватися і розвиватися еконо- мічний аналіз. Йому належить  важлива роль у приведенні  системи управління у відповідність  зі складністю  керівництва, оскільки  ре- зультати  економічного  аналізу служать інформаційним і рекоменда- ційним матеріалом для вироблення, обґрунтування і втілення  управ- лінських рішень. Економічний аналіз водночас дозволяє оцінити результати реалізованих управлінських рішень шляхом  порівняння запланованих і фактичних значень  показників,  які кількісно  харак- теризують, що намічено і що досягнуто; визначити відхилення між ними, виявити і оцінити чинники, що викликали ці відхилення.

Особливістю економічного  аналізу  є його іманентний  зв’язок зі всіма функціями управління. Так, в процесі розробки  планових  зав- дань економічний аналіз шляхом порівняння альтернативних варіан- тів забезпечує  відбір найбільш  прийнятого, оптимального  планового завдання.


 

Регулювання (координація) в сучасних  умовах господарювання являє   собою  уточнення   всередині  планового  періоду  завдань,  об- межень  параметрів,  спрямованих на виконання планів,  зобов’язань, договорів,  контрактів;  взаємоузгодження одержаних  даних про тен- денцію  функціонування виробничого  процесу  з ресурсами  і резер- вами на підприємстві. Всі зазначені заходи здійснюються на основі результатів  попередньо проведеного економічного аналізу і особливо оперативного, для якого характерні  передусім регуляторні функції.

З огляду  на  вищевикладене, для  адаптації  управління до  без- перервних змін в умовах ринку спеціалісти  економічного профілю (бухгалтери, фінансисти, економісти,  аудитори) повинні  досконало володіти методикою економічного аналізу, умінням робити узагаль- нення і висновки  на основі проведених досліджень.

Віддаючи належне прагненню  керівників мати якомога більше аналітичної  інформації,  слід стверджувати, що отримати  всю бажа- ну інформацію в реальних умовах практично неможливо. Отримання такої інформації  вимагає значних витрат часу і засобів, що знижує, а інколи і позбавляє цінність інформації  для прийняття рішень.

Тому, коли йдеться про прийняття управлінських рішень в умо- вах відсутності  певної інформації,  слід зважити  на важливу,  переві- рену багаторічним  досвідом тезу: прийняття рішення  — це не тільки наука, але і значною мірою мистецтво.

Отже, як наука, управління базується  на професійних знаннях  та інформаційному забезпеченню   управлінських рішень,  як  мистецт- во —  на досвіді,  інтуїції  і, врешті-решт,  на професійних здібностях (таланті) управлінського персоналу.

І насамкінець,  слід завжди дотримуватися визначальної і пріори- тетної тези: цінність і корисність  економічного  аналізу визначається тільки  тим, наскільки  результати його з користю  застосовуються в процесі прийняття управлінських рішень.


 

ВПРАВИ ДЛЯ  САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Контрольні запитання

1. Розкрийте зміст дисципліни «Економічний аналіз».

2. Яким  вимогам  повинен  відповідати  економічний аналіз  у су- часному ринковому  конкурентному середовищі?

3. В чому полягає сутність понять «резерв», «фактор»?

4. Назвіть  види економічного аналізу.

5. В чому полягають відмінності між внутрішнім  і зовнішнім ана- лізом, комплексним і тематичним?

6. Яке місце економічного аналізу в управлінні  підприємством?

Тести для самоконтролю

1. Аналіз це наука, яка вивчає:

а) розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ у не- розривному зв’язку з їх якісними сторонами;

б) закономірності і тенденції розвитку економічних явищ у мину- лому і стан їх у майбутньому, які необхідно досліджувати і пізнавати; в) діяльність підприємства, його підрозділів, спрямована на досяг-

нення максимальних результатів за мінімальних витрат.

2. За  характером  впливу  на ефективність виробництва резерви поділяють  на:

а) поточні;

б) інтенсивні;

в) кількісні;

г) якісні.

3. Виробничі  фактори  розрізняються на:

а) використані і не використані;

б) основні і другорозрядні;

в) поточні і перспективні.