7.3. Аналіз платоспроможності і ліквідності

Платоспроможність — означає наявність  у підприємства грошо- вих коштів  та їх еквівалентів,  достатніх для своєчасного  погашення своїх боргових зобов’язань. Таким чином, основними ознаками пла- тоспроможності є:

—  наявність у достатньому обсязі коштів  на розрахунковому рахунку;

—  відсутність  простроченої кредиторської заборгованості.

Аналіз платоспроможності здійснюється шляхом зіставлення на- явності і надходження коштів з платежами  першої необхідності (по- датки, розрахунки  з органами соціального страхування, пенсійного фонду  та інші нарахування, погашення  позик,  оплата  комунальних послуг і послуг сторонніх організацій, оплата праці).

Платоспроможність вимірюється коефіцієнтом платоспромож- ності, який розраховується як відношення грошових коштів та їх еквівалентів до суми термінових  платежів  на певну дату або на на- ступний період.

Якщо  коефіцієнт платоспроможності не  менше  одиниці,  то  це свідчить про платоспроможність підприємства.

Аналізуючи  стан платоспроможності підприємства,  необхідно розглянути причини  фінансових  труднощів,  частоту  їх створення і тривалість  прострочених  боргів. Причинами незадовільної плато- спроможності  можуть бути невиконання плану виробництва і ре- алізації продукції, підвищення її собівартості, невиконання плану прибутку,  в результаті  чого має місце нестача власних джерел само- фінансування підприємства,  високий  процент  оподаткування. Одні- єю з причин погіршення  платоспроможності може також бути непра- вильне використання оборотних  коштів, відтягання їх в дебіторську заборгованість,  вклад у надпланові  запаси та інші цілі, які тимчасово не мають джерел фінансування.

Водночас відсутність грошових коштів на розрахунковому рахун- ку для погашення  термінових зобов’язань не завжди є підставою вва- жати підприємство неплатоспроможним.

Як було зазначено  раніше, успішно функціонуюче підприємство використовує вільні грошові кошти на придбання ліцензій, патентів, надання позики, купівлю цінних паперів тощо.


 

За нагальної необхідності погасити термінові платежі підприєм- ство може перетворити активи (ліквідні  активи) в готівку.

Звідси  з поняттям «платоспроможність» тісно зв’язано поняття

«ліквідність», проте, друге більш ємне.

Ліквідність — це здатність оборотних  засобів перетворюватися у грошові кошти, які необхідні для нормального  функціонування під- приємства,  тобто можливість  реалізувати наявні засоби (активи) для сплати у відповідні  терміни своїх першочергових зобов’язань (паси- вів), а також непередбачуваних боргів.

Ознакою  ліквідності  є перевищення оборотних  активів  (р.260, ф.1)  над короткостроковими зобов’язаннями (р.620,  ф.1),  тобто на- явність чистого робочого капіталу (власного  оборотного капіталу).

Водночас слід утримуватися від «замороження» на тривалий період високоліквідних активів від участі у виробничому процесі, оскільки  це врешті-решт  призведе  до зниження показників,  що ха- рактеризують фінансові  результати діяльності  підприємства,  зокре- ма, рентабельність виробництва.

Від ступеня  ліквідності  балансу залежить  платоспроможність. В той же час ліквідність,  характеризує не тільки  поточний  стан розра- хунків, але і перспективу.

Аналіз ліквідності  балансу полягає в порівнянні засобів з активу, які згруповані за ступенем убуваючої ліквідності, з короткострокови- ми зобов’язаннями з пасиву, які групуються за ступенем терміновості їх погашення  (табл. 7.5).


 

Координати показників, які застосовуються для оцінки ліквідності  балансу


Таблиця 7.5


 

Активи

Пасиви

Назва

Код рядка

Назва

Код рядка

Найліквідніші активи

(А1)

220 ÷ 240

 

Негайні пасиви (П1)

540 ÷ 610

Активи,   що   швидко реалізуються (А2)

150 ÷ 210

Короткострокові  па- сиви (П2)

500 ÷ 530

Активи,  що  повільно реалізуються (А3)

100 ÷ 140; 250

Довгострокові   паси- ви (П3)

 

480

 

Активи, що важко ре- алізуються  (А4)

 

080

 

Постійні пасиви (П4)

380

430

630


 

Баланс  підприємства вважається абсолютно ліквідним,  якщо ви- конуються  такі співвідношення:

А1 П1;  А2 П2;  А3 П3;  А4 П4.          (7.1)

Фактичне співвідношення у звітному  періоді за даними балансу

(див.  додаток) становило:

На початок періоду: На кінець періоду:

А

 

П

 

А

 

П

 
і           і           і           і

129,3 < 616,9 119,1 < 942,3

583,4 > 107,7 1016,3 > 371,8

372,7 > 0         413,6 > 0

5241,8 < 5602,6          5552,7 < 5787,6

Таким  чином,  і на початок,  і на кінець  звітного  періоду  перша умова  не виконується, тобто нагальні  борги  підприємство не може своєчасно  погасити.  Отже  баланс підприємства не є абсолютно  лік- відним. Однак  решта співвідношень свідчить про наявність  власних оборотних активів, які дозволяють підприємству підтримувати певну стійкість.

Для комплексної оцінки  ліквідності  балансу в цілому на підста- ві даних, наведених  вище, можна розрахувати загальний  коефіцієнт ліквідності  за формулою:


 

3

Аі di

3

 

з

 
К  =     і=1       ,

Пi di

i=1


(7.2)


з

 
де  К — загальний  коефіцієнт ліквідності;

і

 
d — питома вага відповідних  груп активів і пасивів в їх загально- му підсумку.

Загальний коефіцієнт ліквідності  становить:

—  на початок звітного періоду

К = 129, 3 2, 0 + 583, 4 9, 2 + 372, 7 5, 9  =  7824, 8 = 1,3;


з           616, 9 9, 7 + 107, 7 1, 7


6167, 0


 

—  на кінець звітного періоду


 


К = 119,11, 7 + 1016, 3 14, 3 + 413, 6 5, 8


= 17134, 5  = 1,2.


з           942, 3 13, 3 + 371, 8 5, 2


14466, 0


 

Загальний коефіцієнт ліквідності  показує  відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов’язань з урахуванням ліквідності  балансу. Цей показник  дозволяє порівняти  баланси  під- приємств  за різні періоди і оцінити найбільш ліквідні баланси.

Крім абсолютних  показників ліквідність  балансу оцінюється  і за допомогою відносних показників:

—  коефіцієнт абсолютної ліквідності

К

 

а

 
= А1:[П1+П2] = [р.р.220 ÷ 240]:[р.620].

Цей показник показує, яку частину поточних зобов’язань можна погасити негайно за рахунок грошових коштів та їх еквівалентів або іншими словами, скільки останніх припадає на 1 грн. короткостроко- вих позикових зобов’язань;

—  коефіцієнт швидкої ліквідності

К

 

ш

 
= [А1+А2]:[П1+П2] = [р.р.150 ÷ 240]:[р.620].

Коефіцієнт швидкої  ліквідності  показує,  яку  частину  поточних зобов’язань можна погасити за рахунок оборотних активів за вираху- ванням «запасів»;

—  коефіцієнт поточної ліквідності  (покриття)

К

 

п

 
= [А1+А2+А3]:[П1+П2] = [р.260]:[р.620].

Він показує,  скільки  гривень  оборотних  активів  припадає  на 1 грн. поточних зобов’язань.

Розрахунки коефіцієнтів ліквідності  наведені в табл. 7.6.

Таблиця 7.6

Аналіз ліквідності  балансу

 

 

Показники ліквідності

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

 

Оптималь- ний рівень

А

1

2

3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

[р.220 ÷ р.240]:[р.620]

 

0,18

 

0,09

 

0,2–0,3


 

Продовження табл. 7.6

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності

[(р.150 ÷ р.240)]:[р.620]

 

0,98

 

0,86

 

0,7–0,8

Коефіцієнт поточної ліквідності

[р.260]:[р.620]

 

1,50

 

1,18

Понад

2,0–2,5

 

Порівняння розрахованих коефіцієнтів ліквідності  з оптималь- ним рівнем свідчить, що баланс ліквідний лише за коефіцієнтом швидкої  ліквідності.  Для абсолютної і поточної ліквідності  розрахо- вані значення  коефіцієнтів відстають від оптимальних,  особливо  це характерно  для останнього.

Крім наведених вище коефіцієнтів ліквідність  балансу характе- ризують також  коефіцієнт оборотності запасів, дебіторська і кре- диторська заборгованість, які розглядатимуться далі.