4.3. Аналіз матеріальних ресурсів

—  ефективність використання матеріальних ресурсів;

—  використання відходів виробництва;

—  стан і динаміка виробничих запасів;

—  резерви зниження матеріалоємності продукції  за рахунок  по- кращення  використання матеріалів;

—  прямі  зв’язки підприємства з постачальниками і питому вагу матеріальних ресурсів, які надходять по прямих поставках, до загального обсягу їх надходження.

Вивчають  своєчасність  укладання договорів на поставку  матері- альних ресурсів з уточненням умов поставок.

Джерелами інформації для аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів  є дані статистичної звітності  про наявність  і використання матеріальних ресурсів, плани  матеріально-технічного постачання,  матеріали  бухгалтерського обліку  і оперативної інфор- мації цехів, відділу постачання, нормативно-довідкові дані тощо.

4.3.2.  Аналіз забезпеченості виробництва матеріальними ресурсами

Загальна потреба підприємства в конкретних  видах матеріальних ресурсів визначається за формулою:

Нз   = Нв  + Не  + Н р  + Нзп + Нк ,

з

де  Н  — загальна планова потреба;

в

Н  — потреба на виробництво продукції;

е

Н — потреба на експериментально-дослідні роботи;

(4.58)

Н

р

— потреба на ремонтні роботи;

Н   — потреби  на створення планових  (в межах нормативів) за-

зп

пасів;

к

Н — запас (залишок) на кінець планового періоду.

Аналіз плану постачання  потрібно починати з перевірки його об- ґрунтованості з урахуванням всіх зазначених  у формулі  (4.58)  складо- вих, причому особливу увагу слід звернути  на потреби на виробництво продукції з урахуванням норм витрат за умови використання прогресив- ної техніки і технології, передових форм організації виробництва і праці.

Необхідно  виявити чи для всієї номенклатури матеріалів,  си- ровини  тощо є план постачання,  чи правильно визначена  потреба в

матеріальних ресурсах,  із яких  джерел  будуть постачатися ресурси сировини  і матеріалів.

Для  раціонального забезпечення виконання плану  матеріально- технічного забезпечення важливо  встановити  прямі зв’язки з поста- чальниками на підставі довгострокових договорів або в окремих  ви- падках — через посередників.

Якість  поставок  матеріально-технічних ресурсів  можна  оціни- ти за такими  напрямками: за своєчасністю  поставок; за якістю про- дукції, що поставляється; за витратами (середніми  заготівельними цінами). Тому всі договори необхідно згрупувати  за зазначеними на- прямками.

При  організації   матеріально-технічного  постачання   підприєм- ство  повинно  орієнтуватися на  меншу  кількість   постачальників  і більш тривалі зв’язки з ними.

Важливо  визначити кількість  і питому  вагу  постачальників за прямими договорами  у порівнянні з загальною кількістю  постачаль- ників.

Для  безперебійної  роботи у випадку  зриву  виконання планових поставок підприємство повинно бути забезпечене певними запасами.

Наявний запас визначається в днях; розрахунок  ведеться для всього асортименту  виробничих запасів:

Nз   = Зз : Вд ,

з

де  N  — наявний  (фактичний) запас матеріалів  в днях;

з

З  — залишок матеріалів  на складі;

(4.59)

д

В  — величина середньоденних витрат матеріалів на виробництво. Нормативний запас матеріалів  на складі визначається за форму-

лою:

зн

де  З

Ззн = Вд  ⋅ Д р ,

— нормативний запас матеріалів  на складі;

(4.60)

д

В  — величина середньоденних витрат матеріалів на виробництво;

Д

р

— кількість  робочих днів, на які повинен зберігатися  запас.

Шляхом  зіставлення фактичного  запасу  матеріалів  на  складі  і нормативного  запасу визначається індекс виконання норм запасу:

Із   = Зз : Ззн .

(4.61)

Різниця між фактичним запасом і нормативним запасом харак- теризує величину  надлишку  (+) або дефіциту (–):

±ΔЗ = Зз − Ззн .     (4.62) Наявність понаднормативних надлишків  матеріальних ресурсів

негативно впливає  на фінансовий стан підприємства.

В процесі аналізу важливо  оцінити виконання плану постачання

(табл. 4.14) і оборот матеріальних ресурсів (табл. 4.15)

Виконання плану постачання (m.)

Таблиця 4.14

Таблиця 4.15

Оборот матеріальних ресурсів за квартал (тис.  грн)

Таким  чином, як свідчать  дані табл. 4.14, за двома позиціями із чотирьох план постачання  не виконаний, що негативно вплине на ви- робничий процес підприємства. Тому завдання відповідних служб виявити причини недопостачання матеріалів і на їх основі розробити заходи про недопущення зривів поставок.

Розглянемо схему оцінки  обороту матеріальних ресурсів за пев- ний період.

Таким чином, за звітний період залишки матеріальних ресурсів зросли на 975 – 908 = 67 тис. грн. Сталося  це, насамперед, за рахунок ресурсів К і Н.

При аналізі  матеріальних ресурсів необхідно оцінити  забезпече- ність ресурсами не тільки підприємства в цілому, але і окремих цехів, ділянок,  робочих  місць. Про зриви  матеріально-технічного забезпе- чення окремих  підрозділів  підприємства можна судити зі щоденних рапортів,  в яких,  зазвичай,  приводяться причини  невиконання зав- дання з виробництва продукції.

4.3.3.  Аналіз використання матеріальних ресурсів

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система показників — узагальнюючих і часткових.

До узагальнюючих показників відносяться: матеріалоємність, ма- теріаловіддача, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості про- дукції, співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів.

Матеріалоємність продукції  визначається як  відношення вико- ристаних  у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовле- ної продукції:

де  МЄ — матеріалоємність;

М — матеріальні  витрати;

МЄ = М ,

Q

(4.63)

Q — обсяг виготовленої  продукції.

Матеріаловіддача — величина  зворотна  матеріалоємності — виз- начається  як відношення обсягу продукції до матеріальних витрат:

де  МВ — матеріаловіддача.

MB = Q ,

M

(4.64)

Якщо матеріалоємність показує, скільки матеріальних ресурсів у грошовому  вимірі припадає  на 1 грн виготовленої  продукції,  то ма- теріаловіддача характеризує, скільки продукції виготовлено на 1 грн матеріальних ресурсів.

Питома  вага матеріальних ресурсів  в собівартості  продукції  ви- значається за формулою:

d    = M ,         (4.65)

M         C

М

де   d

дукції;

в

— питома вага матеріальних витрат у повній собівартості  про-

М — матеріальні  витрати;

в

С — повна собівартість виготовленої  продукції.

Співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних вит- рат визначається як співвідношення індексів зазначених  показників:

К = IQ   : IM  ,

де  К — коефіцієнт співвідношення показників;

(4.66)

І

Q

— індекс обсягу продукції;

І

М

— індекс матеріальних витрат.

Оборотність матеріальних запасів  (кількість оборотів)  визнача- ється як відношення повної собівартості  реалізованої продукції до середніх залишків  матеріальних запасів:

C

o

К  =     p  ,

З

(4.67)

о

де  К — оборотність (кількість оборотів)  матеріальних запасів;

С

р

— повна собівартість реалізованої продукції;

З — середні залишки  матеріальних запасів.

Тривалість одного обороту визначається за формулою:

O =  D  = D ⋅ З ,       (4.68)

Кo       С р

де  О — тривалість  одного обороту, в днях;

D — кількість  днів в періоді.

До часткових  показників використання матеріальних ресурсів в першу чергу відноситься питома матеріалоємність, яка визначається на кожний вид продукції і кожний вид матеріалів:

m = M ,

q

(4.69)

де  m — питома матеріалоємність;

М — витрати  певного  виду  матеріалів  на виробництво певного виду продукції;

q — обсяг виробництва певного виду продукції.

В аналізі використовується також конструктивна матеріалоєм- ність як відношення чистої маси виробу до одиниці технічного пара- метру.

В табл. 4.16 наведені показники, що характеризують рівень ефек- тивності використання матеріальних ресурсів.

Отже, як свідчать дані табл. 4.16, показники, що характеризують рівень ефективності використання матеріальних ресурсів, у звітному періоді значно кращі у порівнянні з попереднім періодом. Так, знизи- лась матеріалоємність і відповідно  зросла матеріаловіддача на 0,9%. Значно   прискорилась оборотність  виробничих матеріальних запа- сів — від 54,5 разів до 80,6 разів, що дозволило скоротити  тривалість одного обороту на 2,1 дні.

Таблиця 4.16

Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Продовження табл. 4.16

Співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних ресурсів становить:

К = 129,5 : 128,3 = 1,009,

тобто обсяг продукції  зростає  швидше  ніж матеріальні  витрати,  які направлені  на її виготовлення.

Обсяг матеріальних витрат на підставі формули  (4.63) дорівнює:

M = Q ⋅ MЄ,

(4.70)

що дозволить  провести факторний аналіз зміни матеріальних витрат за раніше наведеною схемою.

Загальна зміна матеріальних витрат  у звітному  періоді в порів- нянні з попереднім становить:

ΔM = MΦ  − Mo   = 954,0 − 743,7 = 210, 3

в тому числі за рахунок змін:

—  обсягу виготовленої  продукції

тис. грн,

ΔМQ   = (Qф − Qо )МЄо  = (8994,0 − 6953,0) ⋅ 0,107 = 219, 3 тис. грн;

—  матеріалоємності

ΔММЄ   = (МЄф − МЄо ) ⋅Qф  = (0,106 − 0,107) ⋅ 8994, 0 = −9, 0 тис. грн. Балансова перевірка:

ΔМ = ΔМQ   + ΔММЄ   = 219, 3 + (−9, 0) = 210, 3 тис. грн.

Отже розрахунки  правильні,  оскільки  сукупний  вплив  факторів на зміну матеріальних ресурсів збігається з загальною зміною.

Таким чином, зростання  матеріальних витрат обумовлено  ви- ключно тільки збільшенням обсягу виробництва.

Аналогічно  можна  оцінити  зміну  обсягу  продукції  під впливом змін матеріальних витрат і матеріаловіддачі.

Порівнянням фактичної матеріалоємності з плановою або рівнем попереднього  періоду можна визначити зниження або підвищення рівня  матеріалоємності. Після  визначення абсолютного  відхилення матеріалоємності необхідно оцінити, якою мірою окремі фактори вплинули на ці зміни.

В розгорнутому  вигляді формулу  матеріалоємності (4.63) можна записати у такому вигляді:

МЄ = ∑q ⋅ m ⋅ pm  ,

∑qpq

де  q — обсяг виробництва певного виду продукції;

(6.71)

m —  питомі  витрати  окремих  видів  матеріалів  на виробництво певного виду продукції;

p

m

— ціна одиниці окремого виду матеріалів;

p

q

— ціна одиниці певного виду продукції.

Із формули  (6.71) випливає,  що рівень матеріалоємності продук- ції залежить  від зміни асортименту  і структури  продукції,  змін цін і тарифів  на матеріали та змін цін на готові вироби.

Щоб  оцінити  зміну  матеріалоємності під  впливом   зазначених вище факторів  необхідно  провести  багатофакторний аналіз  з вико- ристанням методу ланцюгових підстановок. І лише у такому випадку можна виділити  економію, яка досягнута  за рахунок  ефективної ро- боти колективу підприємства.

ВПРАВИ ДЛЯ  САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ Контрольні запитання

1. За допомогою яких показників оцінюється  забезпеченість під- приємства  трудовими  ресурсами?

2. Як розраховуються та аналізуються оборот і стабільність робо- чої сили?

3. За якими показниками аналізується використання робочого часу?

4. В чому полягає  відмінність  показників продуктивності праці

«виробіток» і «трудомісткість»? Які особливості оцінки їх динаміки?

5. Які фактори  сприяють підвищенню  продуктивності праці?

6. Яким  чином оцінюється  вплив  чисельності  працюючих  і про- дуктивності праці на зміну обсягу продукції?

7. Із яких елементів складається фонд оплати праці?

8. Як в умовах інфляції оцінюється  реальний розмір середньої за- робітної плати?

9. Які висновки можна зробити, оцінюючи співвідношення темпів зростання  середньої заробітної плати і продуктивності праці?

10. За якими показниками аналізуються рух, стан і використання основних фондів?

11. Яким чином зв’язані між собою продуктивність праці, фондо- віддача і фондоозброєність?

12. Які показники характеризують використання устаткування?

13. Розкрийте сутність  виробничої  потужності.  Як аналізується ступінь використання виробничої  потужності?

14. З якою метою аналізується забезпеченість підприємства мате- ріальними ресурсами?

15. За якими показниками аналізується використання матеріаль- них ресурсів?

Тести для самоконтролю знань

1. Відносну забезпеченість підприємства робочою силою аналізу- ють шляхом порівняння:

а) фактичної чисельності з плановою;

б) фактичної чисельності, перерахованої на відсоток виконання плану з випуску продукції, з плановою чисельністю;

в) фактичної чисельності з плановою, перерахованої  на відсоток виконання плану з випуску продукції.

2. Вплив чисельності  робітників, тривалості  робочого періоду, тривалості  робочого  дня  на фонд  робочого  часу оцінюється  спосо- бами:

а) сальдовим;

б) балансовим;

в) абсолютних різниць.

3. Вартісний показник продуктивності праці визначається як від- ношення:

а) загальних витрат робочого часу до обсягу продукції;

б) обсягу виготовленої продукції до середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу;

в) обсягу матеріальних ресурсів до кількості робітників;

г) обсягу продукції до вартості основних фондів.

4. Трудомісткість продукції визначається як відношення:

а)  обсягу  виготовленої  продукції  до загальних  витрат  робочого часу на виробництво продукції;

б) витрат робочого часу до вартості основних виробничих фондів;

в) витрат робочого часу до обсягу виготовленої продукції.

5. Економічно обґрунтованим є співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці (К):

а) К < 1; б) К > 1; в) К = 1.

6. Стан основних фондів характеризується коефіцієнтами:

а) оновлення;

б) придатності;

в) вибуття;

г) фондоємності.

7. Відношення обсягу  виготовленої  продукції  до середньої  вар- тості основних виробничих фондів характеризує:

а) фондомісткість; б) трудомісткість; в) фондовіддачу;

г) фондоозброєність.

8. Добуток фондовіддачі  і фондоозброєності — це:

а) фондоємність;

б) продуктивність праці;

в) вартість основних фондів.

9. Частка  від ділення  матеріальних витрат на обсяг виготовленої продукції характеризує:

а) матеріаловіддачу;

б) матеріалоємність;

в) питому вагу матеріальних ресурсів у собівартості продукції.

10. Відношення повної собівартості  реалізованої продукції до се- редніх залишків  матеріальних запасів характеризує:

а) матеріалоємність;

б) оборотність матеріальних запасів (кількість оборотів);

в) частку матеріальних ресурсів у собівартості продукції.

11. До узагальненого показника, який використовується для оцін- ки ступеня використання матеріальних ресурсів, відноситься:

а) матеріаловіддача;

б) рівень браку та відходів;

в) матеріалоємність;

г) енергомісткість.

Практичні завдання для самоконтролю знань

Завдання 1. За даними табл. 1 визначте:

а) вплив зміни кожного із зазначених у таблиці факторів на зміну обсягу продукції у звітному році у порівнянні з попереднім;

б) кількість  умовно вивільнених робітників. Зробіть  висновки  за результатами аналізу.

Таблиця 1

Завдання 2. На підставі наведених у табл. 2 даних оцініть:

1) динаміку  наведених  у таблиці показників,  а також розрахова- них на їх підставі вартості основних фондів, фондовіддачу  і продук- тивність праці;

2) зміну обсягу продукції  — в цілому, у тому числі під впливом змін:

а) чисельності працюючих;

б) продуктивності праці;

3) зміну обсягу продукції  — в цілому, у тому числі під впливом змін:

а) вартості основних фондів;

б) фондовіддачі;

4) зміну продуктивності праці — в цілому, в тому числі під впли- вом змін:

а) фондовіддачі;

б) фондоозброєності.

Зробити висновки  за результатами аналізу.

Таблиця 2

Завдання 3. На підставі даних табл. 3 оцініть:

1) виконання плану  з наведених  у таблиці  показників,  а також розрахованої  на їх основі продуктивності праці;

2) приріст фонду оплати праці –в цілому, в тому числі в резуль- таті змін:

а) чисельності працюючих;

б) середньої заробітної плати;

3) співвідношення рівнів  виконання плану  середньої  заробітної плати й продуктивності праці.

Зробіть  висновки  за результатами аналізу.

Таблиця 3

Завдання 4. Вартість основних  фондів  на початок звітного року становило 5010 тис. грн. надійшло у поточному році основних фондів на 450 тис. грн; вибуло — на 250 тис. грн. Знос на початку року стано- вить 1550 тис. грн, на кінець року — 2050 тис. грн.

Оцініть  показники руху основних фондів та стан основних фон- дів на початок і кінець звітного року. Зробіть  висновки  за результа- тами розрахунків.

Завдання 5. На підставі даних табл. 4 визначте:

1) на скільки  зміниться  обсяг продукції  за звітом у порівнянні з планом в цілому, в тому числі в результаті змін:

а) матеріальних витрат;

б) матеріаловіддачі;

2) на скільки змінилися матеріальні витрати за звітом у порівнян- ні з планом — в цілому, у тому числі в результаті змін:

а) обсягу продукції;

б) матеріалоємності.

Зробіть  висновки  за результатами аналізу.

Таблиця 4