3.6. Аналіз якості продукції

В умовах науково-технічного процесу і загострення конкурентної боротьби великого значення  набуває рівень якості продукції.

Під рівнем  якості  продукції розуміють  її споживчі  властивості, тобто здатність  задовольняти потреби  споживача  (технічні,  ергоно- мічні, економічні, екологічні, естетичні тощо).

Аналіз якості продукції базується на системі показників, які мож- на об’єднати в три групи: узагальнюючі,  часткові і ефективності під- вищення якості продукції.

Узагальнюючими показниками, які  характеризують якість  про- дукції є:

—  показники технічного рівня і якості продукції;

—  показники відповідності  вітчизняним і світовим стандартам;

—  питома  вага сертифікованої продукції  за світовими  стандар- тами;

—  освоєння  нових видів продукції;


 

—  обсяг і номенклатура продукції на експорт, її питома вага в об- сязі виробленої  і реалізованої продукції;

—  обсяг  і номенклатура продукції  вищого  сорту,  його  питома вага в обсязі виробленої  і реалізованої продукції.

До часткових показників відносяться ті, які характеризують спо- живчі властивості кожного виробу: надійність, довговічність, техно- логічність, марочність (для харчової промисловості та промисловості будівельних матеріалів), продуктивність, ергономіка, дизайн.

До показників ефективності підвищення якості продукції  відно- сяться збільшення (зменшення) вартості продукції; рекламацій  (їхня кількість  і вартість);  відсоток повернення  продукції  на виправлення дефектів; рівень браку; гарантійний термін роботи; кількість і вартість гарантійних (безоплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку  на один виріб; підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності продукції тощо.

Оцінка  якості  продукції  здійснюється в залежності  від особли- вості галузі.

Так, для оцінки якості продукції,  особливо її динаміки, застосо- вується  бальний метод оцінки, згідно з яким кожній категорії якості надається  певна  кількість  балів.  Наприклад, виробам  вищої  кате- горії якості  надається  п’ять балів, першої — 4 бали, другої — 1 бал. Далі обчислюється середньозважений бал, де вагою є кількість  про- дукції певного сорту; проводиться оцінка середнього балу за планом і звітом та шляхом  їх порівняння розраховується виконання плану якості.

В галузях,  де встановлена сортність  продукції,  визначається пи- тома вага кожного сорту в загальному  обсязі продукції, середня сорт- ність, середньозважена ціна.

Середня сортність розраховується за формулою  :


C = =qС ,


 

(3.12)


q

де  C  — середня сортність;

q — обсяг продукції певного виду;

С — сорт певного виду продукції.

Середня ціна обчислюється за формулою


 


 

де   P — середня ціна;


P = =qp ,

q


 

(3.13)


P — ціна певного виду продукції.

Методика розрахунку  середнього сорту і середньої ціни наведена в табл. 3.12.

Таблиця 3.12

 

Сорт продук- ції, С

Ціна за одиницю, грн

Виготовлено продукції, шт.

Структура продукції, %

за планом,

р

фактично,

р

за планом,

q

фактично,

q

за планом,

d

фактично,

d

1

2

3

4

5

6

7

1

40

42

800

810

34,0

34,2

2

25

24

850

825

36,2

35,8

3

20

20

700

730

29,8

30,0

Разом

2350

2365

100,0

100,0

 

 
Оцінка  якості продукції за середнім сортом  і середньою ціною


пл        1          пл        1


пл        1


 

Середня сортність становить:

за плановим завданням

C         = qплС = 800 1 + 850 2 + 700 3 = 4600 = 1, 957 ;


пл        q

фактично


800 + 850 + 700          2350


С  = q1С = 810 1 + 825 2 + 730 3 = 4590 = 1, 941 .


1          q


810 + 825 + 730          2365


 

Середня ціна дорівнює:

за плановим завданням

Р    = рпл qпл  = 40 800 + 25 850 + 20 700 = 67250  = 28, 62 грн;


пл       


qпл


800 + 850 + 700          2350


 

фактично

Р  = р1q1  = 42 810 + 24 825 + 20 730 = 68020  = 28, 76 грн.


1

 
q1


810 + 825 + 730          2365


Зіставлення середньої сортності і середньої ціни за планом і фак- тично досягнутими свідчить, що якість  хоч і незначно,  але все-таки підвищилась.  Це пояснюється тим, що середня ціна зросла, а середня сортність знизилась.

В тому випадку, коли частина продукції позначається вищим сортом, наведена вище методика непридатна, оскільки неможливо визначити за формулою  (3.12) середню сортність.

В таких випадках використовується перевідний  коефіцієнт,  який розраховується як співвідношення ціни вищого  сорту до цін інших сортів (табл. 3.13).


 

 

Сорт продук- ції, С

 

Ціна за оди- ницю, грн, Р

 

Перевід- ний коефі- цієнт, К

Виготовлено продукції, шт.

Структура продукції, %

Проміжні розрахунки

за планом,

q

фак- тично, q

 

за планом

 

фак- тично

 

Кq

 

Кq

А

1

2

3

4

5

6

7

8

Вищий

50

1,0

400

510

80,0

85,0

400,0

510,0

1

45

0,9 (45:50)

75

60

15,0

10,0

68,0

54,0

2

40

0,8 (40:50)

25

30

5,0

5,0

20,0

24,0

Разом

500

600

100,0

100,0

488,0

588,0

 

 
Проміжні дані для оцінки якості продукції


Таблиця 3.13


 


 

пл        1


пл        1


 

Плановий коефіцієнт сортності становить:

К пл = Кqпл  = 488 = 0, 976 .


С

 
qпл


500


Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:

К факт  = Кq1   = 588 = 0, 980 .


С

 
q1


600


 


Оскільки


К факт  > К пл , то  можна  стверджувати про  виконання


С                       С

 
плану по сортності, що свідчить про позитивну тенденцію підвищен-

ня якості продукції.

В процесі оцінки якості продукції необхідно провести ретельний аналіз бракованої продукції.

Брак буває такий, який можна виправити, і такий, який неможли- во виправити;  внутрішній  (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами).

Випуск  бракованої  продукції  призводить  до зростання  собівар- тості; зменшення  обсягу продукції і прибутку; зниження продуктив- ності праці і рентабельності продукції, підвищення матеріалоємності виробів.

Необхідно  визначити абсолютну  суму і питому  вагу браку в за- гальній кількості продукції, обчислити  втрати від браку.

Нарешті,  слід вивчити  причини  зниження якості продукції  і до- пущення  браку по місцях їх виникнення та центрах відповідальності й розробити заходи з їх усунення.

Основними  причинами  зниження  якості   продукції   є  низька якість сировини, низький рівень технології і організації виробництва, недостатній  рівень  кваліфікації працівників, аритмічність  виробни- цтва тощо.