3.6. Аналіз якості продукції
В умовах науково-технічного процесу і загострення конкурентної боротьби великого значення набуває рівень якості продукції.
Під рівнем якості продукції розуміють її споживчі властивості, тобто здатність задовольняти потреби споживача (технічні, ергоно- мічні, економічні, екологічні, естетичні тощо).
Аналіз якості продукції базується на системі показників, які мож- на об’єднати в три групи: узагальнюючі, часткові і ефективності під- вищення якості продукції.
Узагальнюючими показниками, які характеризують якість про- дукції є:
— показники технічного рівня і якості продукції;
— показники відповідності вітчизняним і світовим стандартам;
— питома вага сертифікованої продукції за світовими стандар- тами;
— освоєння нових видів продукції;
— обсяг і номенклатура продукції на експорт, її питома вага в об- сязі виробленої і реалізованої продукції;
— обсяг і номенклатура продукції вищого сорту, його питома вага в обсязі виробленої і реалізованої продукції.
До часткових показників відносяться ті, які характеризують спо- живчі властивості кожного виробу: надійність, довговічність, техно- логічність, марочність (для харчової промисловості та промисловості будівельних матеріалів), продуктивність, ергономіка, дизайн.
До показників ефективності підвищення якості продукції відно- сяться збільшення (зменшення) вартості продукції; рекламацій (їхня кількість і вартість); відсоток повернення продукції на виправлення дефектів; рівень браку; гарантійний термін роботи; кількість і вартість гарантійних (безоплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб; підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності продукції тощо.
Оцінка якості продукції здійснюється в залежності від особли- вості галузі.
Так, для оцінки якості продукції, особливо її динаміки, застосо- вується бальний метод оцінки, згідно з яким кожній категорії якості надається певна кількість балів. Наприклад, виробам вищої кате- горії якості надається п’ять балів, першої — 4 бали, другої — 1 бал. Далі обчислюється середньозважений бал, де вагою є кількість про- дукції певного сорту; проводиться оцінка середнього балу за планом і звітом та шляхом їх порівняння розраховується виконання плану якості.
В галузях, де встановлена сортність продукції, визначається пи- тома вага кожного сорту в загальному обсязі продукції, середня сорт- ність, середньозважена ціна.
Середня сортність розраховується за формулою :
C
= ∑=qС ,
∑
(3.12)
q
де C — середня сортність;
q — обсяг продукції певного виду;
С — сорт певного виду продукції.
Середня ціна обчислюється за формулою
де
P — середня ціна;
P = ∑=qp ,
∑q
(3.13)
P — ціна певного виду продукції.
Методика розрахунку середнього сорту і середньої ціни наведена в табл. 3.12.
Таблиця 3.12
Сорт продук- ції, С Ціна за одиницю, грн Виготовлено продукції,
шт. Структура продукції, % за планом, р фактично, р за планом, q фактично, q за планом, d фактично, d 1 2 3 4 5 6 7 1 40 42 800 810 34,0 34,2 2 25 24 850 825 36,2 35,8 3 20 20 700 730 29,8 30,0 Разом — — 2350 2365 100,0 100,0
Оцінка якості продукції за середнім сортом і середньою ціною
пл 1 пл 1
пл 1
Середня сортність становить:
за плановим завданням
C
= ∑qплС = 800 ⋅1 + 850 ⋅
2 + 700 ⋅ 3 = 4600 = 1, 957 ;
пл ∑q
фактично
800 + 850 + 700 2350
С
= ∑q1С = 810 ⋅1 + 825 ⋅
2 + 730 ⋅ 3 = 4590 = 1, 941 .
1 ∑q
810 + 825 + 730 2365
Середня ціна дорівнює:
за плановим завданням
Р
= ∑ рпл qпл = 40 ⋅ 800 + 25 ⋅ 850 + 20 ⋅
700 = 67250 = 28, 62 грн;
пл ∑
qпл
800 + 850 + 700 2350
фактично
Р
= ∑ р1q1 = 42 ⋅ 810 + 24 ⋅ 825 + 20 ⋅
730 = 68020 = 28, 76 грн.
1
∑q1
810 + 825 + 730 2365
Зіставлення середньої сортності і середньої ціни за планом і фак- тично досягнутими свідчить, що якість хоч і незначно, але все-таки підвищилась. Це пояснюється тим, що середня ціна зросла, а середня сортність знизилась.
В тому випадку, коли частина продукції позначається вищим сортом, наведена вище методика непридатна, оскільки неможливо визначити за формулою (3.12) середню сортність.
В таких випадках використовується перевідний коефіцієнт, який розраховується як співвідношення ціни вищого сорту до цін інших сортів (табл. 3.13).
Сорт продук- ції, С Ціна за оди- ницю, грн, Р Перевід- ний коефі-
цієнт, К Виготовлено продукції,
шт. Структура продукції, % Проміжні розрахунки за планом, q фак- тично, q за
планом фак-
тично Кq Кq А 1 2 3 4 5 6 7 8 Вищий 50 1,0 400 510 80,0 85,0 400,0 510,0 1 45 0,9
(45:50) 75 60 15,0 10,0 68,0 54,0 2 40 0,8
(40:50) 25 30 5,0 5,0 20,0 24,0 Разом — — 500 600 100,0 100,0 488,0 588,0
Проміжні дані для оцінки якості продукції
Таблиця 3.13
пл 1
пл 1
Плановий коефіцієнт сортності становить:
К
пл = ∑ Кqпл = 488 = 0, 976 .
С
∑ qпл
500
Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:
К
факт = ∑ Кq1 = 588 = 0, 980 .
С
∑q1
600
Оскільки
К факт > К пл , то можна стверджувати про виконання
С С
плану по сортності, що свідчить про позитивну тенденцію підвищен-
ня якості продукції.
В процесі оцінки якості продукції необхідно провести ретельний аналіз бракованої продукції.
Брак буває такий, який можна виправити, і такий, який неможли- во виправити; внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами).
Випуск бракованої продукції призводить до зростання собівар- тості; зменшення обсягу продукції і прибутку; зниження продуктив- ності праці і рентабельності продукції, підвищення матеріалоємності виробів.
Необхідно визначити абсолютну суму і питому вагу браку в за- гальній кількості продукції, обчислити втрати від браку.
Нарешті, слід вивчити причини зниження якості продукції і до- пущення браку по місцях їх виникнення та центрах відповідальності й розробити заходи з їх усунення.
Основними причинами зниження якості продукції є низька якість сировини, низький рівень технології і організації виробництва, недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробни- цтва тощо.