§ 1. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони

Земне життя існує, поки існує земна атмосфера  – зо- внішня  оболонка  планети, своєрідний  її покрив,  захисний екран від несприятливої дії космосу.

Атмосфера являє собою шар повітря навколо Землі. Ви- соту його точно визначити неможливо,  оскільки  у верхніх межах атмосфера перебуває в надзвичайно розрідженому стані і грань переходу її в космічний простір невловима.

Атмосферне  повітря  є однією із головних  умов життє- діяльності людини. Його значення важко переоцінити хоча б тому, що без їжі людина може прожити  тижні, без води – дні, без повітря – хвилини.

Згідно зі ст. 1 Закону  України  «Про охорону атмосфер- ного повітря»  в редакції  Закону  від 21 червня  2001 року

№ 2556-III1 атмосферне повітря – це життєво важли- вий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться  за меж- ами жилих, виробничих  та інших приміщень; охорона ат- мосферного повітря – це система заходів, пов’язаних  із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмос- ферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його за-

1 Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 252.


бруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Відносини в галузі охорони атмосферного  повітря ре- гулюються законами України «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону навколишнього природного серед- овища», постановами Кабінету Міністрів України «Про за- твердження переліку  найбільш  поширених  і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають  регулюванню»,  «Про Порядок  розроблення та затвердження нормативів  екологічної  безпеки атмосфер- ного повітря»,  «Про  затвердження Порядку  розроблення та затвердження нормативів  граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» та ін.

Виконання вимог щодо охорони атмосферного  повітря відповідно  до Закону  України  «Про охорону атмосферно- го повітря»  повинно здійснюватися під час застосування пестицидів  та агрохімікатів  (ст. 18) і видобування надр та проведення  вибухових робіт (ст. 19). Крім того, атмосфер- не повітря має охоронятися від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами (ст. 20).

На підставі ст. 11 Закону  України  «Про охорону ат- мосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами  можуть здійснюватися  після  отримання  дозволу,  який  видаєть- ся територіальним органом спеціально уповноваженого центрального  органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного  середовища  за  погодженням із територіальним органом спеціально  уповноваженого центрального  органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

Перелік  установ,  організацій  та закладів,  яким  надаєть- ся право на розробку  документів,  що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств,  установ, організацій  та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, визначається спеціаль-


но уповноваженим центральним органом виконавчої  влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Господарська чи інші види діяльності, пов’язані з пору- шенням умов і вимог до викидів  забруднюючих  речовин в атмосферне повітря  і рівнів  впливу  фізичних  та біологіч- них факторів  на його стан, передбачених  дозволами,  може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або при- пинена відповідно до законодавства (ст. 12 Закону України

«Про охорону атмосферного  повітря»).

Рівні впливу фізичних  та біологічних  факторів  на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встанов- люються згідно з ч. 1 ст. 13 Закону  України  «Про охорону атмосферного  повітря» відповідним дозволом на основі за- тверджених  нормативів.  Порядок  розроблення, видачі та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на рівні впли- ву фізичних  та біологічних факторів  на стан атмосферного повітря,  та обліку підприємств,  установ, організацій  і гро- мадян  – суб’єктів  підприємницької діяльності,  які  отри- мали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди  забруднюючих  речовин  і вплив  на стан атмос- ферного  повітря  фізичних   та  біологічних   факторів,  для яких не встановлено відповідних  нормативів  екологічної безпеки,  допускаються  у виняткових випадках  лише з до- зволу  територіальних органів спеціально  уповноваженого центрального  органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та територіальних органів спеціально уповноваженого центрального  органу виконавчої  влади з питань охорони здоров’я за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив  та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного  по- вітря (ст. 14 Закону  України  «Про охорону атмосферного повітря»).


Перелік найбільш поширених  і небезпечних  забруд- нюючих речовин,  викиди  яких  в атмосферне повітря  під- лягають  регулюванню,  затверджений постановою  Кабіне- ту Міністрів  України  від 29 листопада  2001 року № 15981, вміщує:

-           найбільш поширені забруднюючі речовини: оксиди азоту;

бенз(а)пірен; діоксид та інші сполуки сірки; оксид вуг- лецю; озон; речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна);  свинець та його сполуки; формальдегід;

-           небезпечні забруднюючі речовини: метали та їх сполуки;

органічні  аміни; леткі  органічні  сполуки;  стійкі  орга- нічні сполуки;  хлор, бром та їх сполуки;  фтор та його сполуки; ціаніди; фреони; арсен та його сполуки. Організаційно-правовий механізм  щодо  забезпечення

охорони атмосферного  повітря передбачає:

-           збір за забруднення навколишнього природного серед- овища;

-           відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушен-

ня законодавства про охорону атмосферного  повітря;

-           надання   підприємствам,  установам,   організаціям  та громадянам – суб’єктам  підприємницької діяльності податкових, кредитних та інших пільг у разі впрова- дження ними маловідхідних, енерго- і ресурсозбері- гаючих технологій, застосування заходів щодо регу- лювання  діяльності, що впливає  на клімат, здійснення інших природоохоронних заходів з метою скорочення викидів забруднюючих речовин та зменшення рівнів впливу  фізичних  і біологічних  факторів  на атмосфер- не повітря;

-           участь держави у фінансуванні екологічних заходів і бу-

дівництві об’єктів екологічного призначення (ст. 22 За- кону України «Про охорону атмосферного  повітря»).