§ 2. Особливості права надрокористування

України  на надра, є недійсними.  Народ  України  здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України  можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої  влади».

Суб’єктами права надрокористування можуть  бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни (ст. 13 Кодек- су України  про надра).

Надра  в Україні  можуть  використовуватися лише від- повідно  до законодавчо  встановлених цілей.  Так,  на під- ставі ст. 14 Кодексу  України  про надра вони надаються  у користування для:

-           геологічноговивчення,втомучислідослідно-промислової

розробки родовищ корисних копалин загальнодержавно- го значення;

-           видобування корисних копалин;

-           будівництва та   експлуатації  підземних   споруд,   не пов’язаних з видобуванням корисних  копалин,  у тому числі споруд для підземного  зберігання  нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання  стічних вод;

-           створення геологічних  територій  та  об’єктів,  що ма-

ють важливе  наукове, культурне,  санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі за- клади та ін.);

-           задоволення інших потреб.

Право  надрокористування залежно від  строків по-

діляють згідно зі ст. 15 Кодексу України  про надра на: постійне (без заздалегідь  установленого строку)  та тим- часове. Тимчасове  право надрокористування, у свою чергу,

поділяється на короткострокове – до п’яти років  і довго- строкове – до 20 років.

Перебіг  строку  користування надрами  починається з дня одержання спеціального дозволу на користування над- рами, якщо в ньому не передбачено інше.

Відповідно  до припису  ст. 6 Закону  України  «Про дер- жавну  геологічну  службу  України»  від 4 листопада  1999 року № 1216-XIV1  такі дозволи  на користування ділянка- ми надр, прийняття рішень про їх припинення або анулю- вання надає уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення  та використання надр. Цим режимом  запроваджено механізм здійснення державного контролю  для  забезпечення раціонального, комплексного використання надр з метою задоволення потреб у міне- ральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, гарантії  безпеки  людей, майна та навколишнього природ- ного середовища при користуванні надрами2.

Спеціальний дозвіл  на користування надрами  оформ- ляється у вигляді  ліцензії.  Ліцензія є документом, що за- свідчує право її власника на користування  гірничим відводом в визначених  межах відповідно до вказаної мети, протягом встановленого строку та відповідно до встановлених  умов. Вона включає тексові, графічні додатки, які є її невід’ємною складовою частиною та визначають основні умови щодо використання надр.

Гірничим відводом є частина надр, надана користува- чам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних  з видобуванням  корисних копалин. Ко- ристування надрами  за межами  гірничого  відводу заборо- няється  (ч. 1 ст. 17 Кодексу України  про надра).

1 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 456.

2  Головченко  В., Потьомкін  А. Хто має право на користування надрами  в Україні?   // Підприємництво, господарство  і право.  –

2008. – № 9. – С. 64.

Згідно зі ст. 19 Кодексу України  про надра, надра на- даються у користування підприємствам, установам, органі- заціям і громадянам лише за наявності  у них спеціального дозволу  на користування ділянкою  надр. Право на корис- тування надрами засвідчується актом про надання гірни- чого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання  гір- ничого відводу чи спеціального  дозволу у випадках, перед- бачених Кодексом України  про надра.

Права та обов’язки надрокористувачів закріплені в Ко- дексі України  про надра та в інших нормативно-правових актах.

На підставі ст. 24 Кодексу України  про надра корис- тувачі надр  мають право: 1) здійснювати  на наданій  їм ділянці надр геологічне вивчення,  комплексну розробку родовищ корисних  копалин  та інші роботи згідно з умова- ми спеціального дозволу; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законо- давством або умовами спеціального  дозволу; 3) здійснюва- ти на умовах спеціального  дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його части- ни; 4) на першочергове  продовження строку  тимчасового користування надрами. У зазначеній  статті Кодексу Укра- їни  про  надра  визначені  також  обов’язки користувачів надр:  1) використовувати надра  відповідно  до цілей,  для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охоро- ну надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навко- лишнього  природного  середовища;  4) приводити земельні ділянки,  порушені при користуванні надрами, в стан, при- датний для подальшого їх використання у суспільному  ви- робництві;  5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.