§ 2. Особливості права надрокористування
Гірничі відносини в Україні регулюється Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексом України про надра та іншими актами законодавства України, що видаються від- повідно до них (ст. 3 Кодексу України про надра).
Об’єктом права надрокористування є надра. Харак- теристика надр як об’єкта права надрокористування викла- дена у § 1 цього розділу.
На підставі ст. 13 Конституції України надра визнають- ся об’єктом права власності Українського народу. Дане по- ложення Конституції України знайшло своє відображення у ст. 4 Кодексу України про надра, у якій зазначено, що:
«Надра є виключною власністю народу України і нада- ються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу
України
на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра
через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві
Ради народних депутатів.
Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади».
Суб’єктами права надрокористування можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни (ст. 13 Кодек- су України про надра).
Надра в Україні можуть використовуватися лише від- повідно до законодавчо встановлених цілей. Так, на під- ставі ст. 14 Кодексу України про надра вони надаються у користування для:
- геологічноговивчення,втомучислідослідно-промислової
розробки родовищ корисних копалин загальнодержавно- го значення;
- видобування корисних копалин;
- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
- створення геологічних територій та об’єктів, що ма-
ють важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі за- клади та ін.);
- задоволення інших потреб.
Право надрокористування залежно від строків по-
діляють згідно зі ст. 15 Кодексу України про надра на: постійне (без заздалегідь установленого строку) та тим- часове. Тимчасове право надрокористування, у свою чергу,
поділяється
на короткострокове – до п’яти років і довго- строкове – до 20 років.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування над- рами, якщо в ньому не передбачено інше.
Відповідно до припису ст. 6 Закону України «Про дер- жавну геологічну службу України» від 4 листопада 1999 року № 1216-XIV1 такі дозволи на користування ділянка- ми надр, прийняття рішень про їх припинення або анулю- вання надає уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр. Цим режимом запроваджено механізм здійснення державного контролю для забезпечення раціонального, комплексного використання надр з метою задоволення потреб у міне- ральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, гарантії безпеки людей, майна та навколишнього природ- ного середовища при користуванні надрами2.
Спеціальний дозвіл на користування надрами оформ- ляється у вигляді ліцензії. Ліцензія є документом, що за- свідчує право її власника на користування гірничим відводом в визначених межах відповідно до вказаної мети, протягом встановленого строку та відповідно до встановлених умов. Вона включає тексові, графічні додатки, які є її невід’ємною складовою частиною та визначають основні умови щодо використання надр.
Гірничим
відводом є частина надр, надана користува- чам для промислової розробки родовищ
корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Ко-
ристування надрами за межами гірничого відводу заборо- няється (ч. 1 ст. 17
Кодексу України про надра).
1 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 456.
2 Головченко В., Потьомкін А. Хто має право на користування надрами в Україні? // Підприємництво, господарство і право. –
2008. – № 9. – С. 64.
Згідно
зі ст. 19 Кодексу України про надра, надра на- даються у користування
підприємствам, установам, органі- заціям і громадянам лише за наявності у них
спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на корис- тування
надрами засвідчується актом про надання гірни- чого відводу.
Користування надрами здійснюється без надання гір- ничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, перед- бачених Кодексом України про надра.
Права та обов’язки надрокористувачів закріплені в Ко- дексі України про надра та в інших нормативно-правових актах.
На підставі ст. 24 Кодексу України про надра корис- тувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умова- ми спеціального дозволу; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законо- давством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснюва- ти на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його части- ни; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами. У зазначеній статті Кодексу Укра- їни про надра визначені також обов’язки користувачів надр: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охоро- ну надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навко- лишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, при- датний для подальшого їх використання у суспільному ви- робництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.