§ 2. Нормативно-правова база  використаяння і охорони вод

Проблеми збереження  водних ресурсів України  ви- магають сьогодні здійснення комплексу  наукових, орга- нізаційних,  економічних,  технологічних та інших заходів, спрямованих на охорону та раціональне використання вод-


печенні  здійснення таких заходів  важлива  роль належить

законодавству, що регулює водні відносини1.

Сучасні природоохоронні нормативно-правові акти ма- ють бути міцним підґрунтям регулювання не тільки від- носин щодо охорони та використання водних ресурсів, а й запобігання шкідливій дії вод, покращення їх якісних  по- казників.

Відносини  з приводу використання і охорони вод та відтворення водних  ресурсів  являють  собою самостійний предмет  правового  регулювання водного права, яке є під- галуззю природоресурсового права2.

Серед законодавчих нормативно-правових актів, що складають національне водне законодавство, необхідно відзначити: Конституцію України, Водний кодекс України, закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища»,  «Про питну воду та питне водопостачання»,

«Про Загальнодержавну програму розвитку водного госпо- дарства»,  «Про  Загальнодержавну програму  «Питна  вода України»  на 2006-2020  роки», «Про забезпечення санітар- ного та епідемічного благополуччя населення»  та ін.3.

У ч. 1 ст. 13 Конституції України водні ресурси поряд з іншими природними ресурсами, які знаходяться в межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони визнані об’єктами права влас- ності Українського народу.

1 Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка  (економіко-правовий механізм  охорони  навколишнього природного  середовища  в Україні). – 2-ге вид. – К.: Укр. інф.-прав. центр, 2001. – С. 105.

2 Рябець К.А. Деякі проблеми правового регулювання водоко- ристування // Вісник Національної академії прокуратури України.

– 2008. – № 12. – С. 93.

3  Рябець  К.А. Правова  охорона  водних  ресурсів  // Економіка, фінанси, право. – 2008. – № 11. – С. 21.


Водний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 6 червня 1995 року. Відповідно до його преамбули водні ресурси  забезпечують  існування  людей, тваринного і рослинного  світу і є обмеженими  та уразливими природ- ними об’єктами. В умовах нарощування антропогенних на- вантажень  на природне  середовище,  розвитку  суспільно- го виробництва і зростання  матеріальних потреб  виникає необхідність розробки  і додержання особливих  правил ко- ристування водними ресурсами, раціонального їх викорис- тання та екологічно спрямованого захисту.

У нашій державі стандартизацію і нормування щодо використання вод і відтворення водних ресурсів здій- снюють з метою забезпечення екологічної  та санітарно- гігієнічної безпеки вод шляхом встановлення комплексу взаємопов’язаних нормативних  документів,  які  визнача- ють взаємопогоджені вимоги до об’єктів, що підлягають стандартизації і нормуванню1.

До  комплексу  нормативних документів  із  стандарти- зації в галузі використання й охорони  вод та відтворення водних  ресурсів  згідно зі ст. 34 Водного кодексу  України належать документи, які містять: основні положення; тер- міни та поняття,  класифікації; методи, методики  та засоби визначення складу та властивостей вод; вимоги до зби- рання, обліку, обробки, збереження, аналізу  інформації  та прогнозування кількісних і якісних  показників стану вод; вимоги щодо раціонального використання вод у галузевих стандартах та технічних умовах на процеси, продукцію і по- слуги; метрологічні  норми, правила,  вимоги до організації робіт; інші нормативи  із стандартизації в цій галузі.

На підставі ст. 35 Водного кодексу України  у галузі ви- користання і охорони  вод та відтворення водних ресурсів встановлюються такі нормативи: 1) нормативи  екологічної

1 Природноресурсове право: Навч. посіб. / За ред. І.І. Каракаша. – К.: Істина, 2005. – С. 198.


безпеки водокористування; 2) екологічний норматив якос- ті води водних об’єктів; 3) нормативи гранично допустимо- го скидання  забруднюючих  речовин;  4) галузеві  техноло- гічні нормативи утворення речовин, що скидаються  у водні об’єкти; 5) технологічні  нормативи  використання води.

Закон  України  «Про охорону  навколишнього природно- го середовища» від 25 червня  1991 року визначає  правові, економічні  та соціальні основи організації  охорони навко- лишнього природного середовища, в тому числі і водних ресурсів.

Закон України «Про питну воду та питне водопоста- чання», прийнятий 10 січня  2002 року № 2918-III1, закрі- пив право громадян на якісну питну воду та, з урахуванням екологічних,  соціальних  та економічних  потреб, на належ- не обслуговування населення питним водопостачанням.

Дія цього Закону  поширюється на всі суб’єкти господа- рювання,  що виробляють питну  воду, забезпечують  міста, інші населені пункти, окремо розташовані об’єкти питною водою шляхом  централізованого питного  водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пере- сувних),  застосування установок  (пристроїв), інших засо- бів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої  влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання,  нагляд і контроль за якістю пит- ної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води (ст. 2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»). Зазначене свідчить, що питна вода у даному випадку розглядається не як при- родний ресурс, передбачений  Водним кодексом України, а як продукт виробничої  діяльності.

Основною метою Закону України «Про Загальнодержав- ну програму  розвитку  водного господарства» від 17 січня

1 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 16. – Ст. 112.


2002 року № 2988-III1  є впровадження державної  політи- ки, спрямованої на запобігання зростанню  антропогенно- го впливу на довкілля,  забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження, раціональне використання водних  ресурсів,  забезпечення сталого функціонування екосистем у басейнах річок Укра- їни, запобігання шкідливій дії води і ліквідації її наслідків.

Загальнодержавна  програма  «Питна  вода України»  на

2006-2020  роки, прийнята 3 березня 2005 року № 2455-IV2, спрямована  на реалізацію  державної політики  щодо забез- печення населення якісною питною водою відповідно до Закону  України  «Про питну  воду та питне водопостачан- ня».

Забезпечення населення України  питною  водою є для багатьох регіонів країни однією з пріоритетних проблем, розв’язання якої необхідне для збереження  здоров’я, по- ліпшення  умов діяльності  і підвищення рівня життя  насе- лення.

У Законі України «Про забезпечення санітарного та епі- демічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року

№ 4004-XII3  проголошується право  громадян  України  на безпечну для здоров’я та життя питну воду.