§ 2. Нормативно-правова база використаяння і охорони вод
Проблеми збереження водних ресурсів України ви- магають сьогодні здійснення комплексу наукових, орга- нізаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на охорону та раціональне використання вод-
печенні
здійснення таких заходів важлива роль належить
законодавству, що регулює водні відносини1.
Сучасні природоохоронні нормативно-правові акти ма- ють бути міцним підґрунтям регулювання не тільки від- носин щодо охорони та використання водних ресурсів, а й запобігання шкідливій дії вод, покращення їх якісних по- казників.
Відносини з приводу використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів являють собою самостійний предмет правового регулювання водного права, яке є під- галуззю природоресурсового права2.
Серед законодавчих нормативно-правових актів, що складають національне водне законодавство, необхідно відзначити: Конституцію України, Водний кодекс України, закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про питну воду та питне водопостачання»,
«Про Загальнодержавну програму розвитку водного госпо- дарства», «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки», «Про забезпечення санітар- ного та епідемічного благополуччя населення» та ін.3.
У ч. 1 ст. 13 Конституції України водні ресурси поряд з іншими природними ресурсами, які знаходяться в межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони визнані об’єктами права влас- ності Українського народу.
1
Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка
(економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в
Україні). – 2-ге вид. – К.: Укр. інф.-прав. центр, 2001. – С. 105.
2 Рябець К.А. Деякі проблеми правового регулювання водоко- ристування // Вісник Національної академії прокуратури України.
– 2008. – № 12. – С. 93.
3 Рябець К.А. Правова охорона водних ресурсів // Економіка, фінанси, право. – 2008. – № 11. – С. 21.
Водний
кодекс України прийнятий Верховною Радою України 6 червня 1995 року. Відповідно
до його преамбули водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і
рослинного світу і є обмеженими та уразливими природ- ними об’єктами. В
умовах нарощування антропогенних на- вантажень на природне середовище,
розвитку суспільно- го виробництва і зростання матеріальних потреб виникає
необхідність розробки і додержання особливих правил ко- ристування водними
ресурсами, раціонального їх викорис- тання та екологічно спрямованого захисту.
У нашій державі стандартизацію і нормування щодо використання вод і відтворення водних ресурсів здій- снюють з метою забезпечення екологічної та санітарно- гігієнічної безпеки вод шляхом встановлення комплексу взаємопов’язаних нормативних документів, які визнача- ють взаємопогоджені вимоги до об’єктів, що підлягають стандартизації і нормуванню1.
До комплексу нормативних документів із стандарти- зації в галузі використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно зі ст. 34 Водного кодексу України належать документи, які містять: основні положення; тер- міни та поняття, класифікації; методи, методики та засоби визначення складу та властивостей вод; вимоги до зби- рання, обліку, обробки, збереження, аналізу інформації та прогнозування кількісних і якісних показників стану вод; вимоги щодо раціонального використання вод у галузевих стандартах та технічних умовах на процеси, продукцію і по- слуги; метрологічні норми, правила, вимоги до організації робіт; інші нормативи із стандартизації в цій галузі.
На підставі ст. 35 Водного кодексу України у галузі ви- користання і охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлюються такі нормативи: 1) нормативи екологічної
1
Природноресурсове право: Навч. посіб. / За ред. І.І. Каракаша. – К.: Істина,
2005. – С. 198.
безпеки
водокористування; 2) екологічний норматив якос- ті води водних об’єктів; 3)
нормативи гранично допустимо- го скидання забруднюючих речовин; 4) галузеві
техноло- гічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об’єкти; 5)
технологічні нормативи використання води.
Закон України «Про охорону навколишнього природно- го середовища» від 25 червня 1991 року визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навко- лишнього природного середовища, в тому числі і водних ресурсів.
Закон України «Про питну воду та питне водопоста- чання», прийнятий 10 січня 2002 року № 2918-III1, закрі- пив право громадян на якісну питну воду та, з урахуванням екологічних, соціальних та економічних потреб, на належ- не обслуговування населення питним водопостачанням.
Дія цього Закону поширюється на всі суб’єкти господа- рювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об’єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пере- сувних), застосування установок (пристроїв), інших засо- бів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю пит- ної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води (ст. 2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»). Зазначене свідчить, що питна вода у даному випадку розглядається не як при- родний ресурс, передбачений Водним кодексом України, а як продукт виробничої діяльності.
Основною метою Закону України «Про Загальнодержав- ну програму розвитку водного господарства» від 17 січня
1
Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 16. – Ст. 112.
2002
року № 2988-III1 є впровадження державної політи- ки, спрямованої на
запобігання зростанню антропогенно- го впливу на довкілля, забезпечення
екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності
та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження, раціональне
використання водних ресурсів, забезпечення сталого функціонування екосистем у
басейнах річок Укра- їни, запобігання шкідливій дії води і ліквідації її
наслідків.
Загальнодержавна програма «Питна вода України» на
2006-2020 роки, прийнята 3 березня 2005 року № 2455-IV2, спрямована на реалізацію державної політики щодо забез- печення населення якісною питною водою відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачан- ня».
Забезпечення населення України питною водою є для багатьох регіонів країни однією з пріоритетних проблем, розв’язання якої необхідне для збереження здоров’я, по- ліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя насе- лення.
У Законі України «Про забезпечення санітарного та епі- демічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року
№ 4004-XII3 проголошується право громадян України на безпечну для здоров’я та життя питну воду.