§ 3. Права та обов’язки власників землі і землекористувачів
Регламентуючи правомочності власності, чинне земель- не законодавство закріплює суб’єктивні права та юридичні обов’язки власників земельних ділянок.
Так, відповідно до ст. 90 Земельного кодексу України
власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
б) самостійно господарювати на землі;
в) власності на посіви і насадження сільськогосподар- ських та інших культур, на вироблену продукцію;
г)
використовувати у встановленому порядку для влас- них потреб наявні на
земельній ділянці загальнопоши- рені корисні копалини, торф, лісові
насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;
ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Обов’язки власників земельних ділянок законодавець за- кріпив у ст. 91 Земельного кодексу України. Вони полягають в: а) забезпеченні використання земельної ділянки за ці-
льовим призначенням;
б) додержані вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасній сплаті земельного податку;
г) не порушені прав власників суміжних земельних діля- нок та землекористувачів;
ґ) підвищенні родючості ґрунтів та збереженні інших ко- рисних властивостей землі;
д) своєчасному наданні відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресур- сів у порядку, встановленому законом;
е) дотриманні правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) збереженні геодезичних знаків, протиерозійних спо- руд, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законодавче закріплення суб’єктивних прав та юридич-
них обов’язків орендодавців і орендарів здійснюється нор- мами статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі».
Ст. 24 Закону України «Про оренду землі» дозволяє
орендодавцю вимагати від орендаря:
- використання земельної ділянки за цільовим призна- ченням згідно з договором оренди;
-
дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження
родючості ґрунтів, додержання держав- них стандартів, норм і правил, у тому
числі місцевих правил забудови населених пунктів;
- дотримання режиму водоохоронних зон, прибереж-
них захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно- захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
- своєчасного внесення орендної плати.
У свою чергу, відповідно до вищезазначеної стат-
ті Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов’язаний:
- передати в користування земельну ділянку у стані, що
відповідає умовам договору оренди;
- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві корис-
туватися орендованою земельною ділянкою;
- відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки
земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди. Права орендаря земельної ділянки, які закріплені у ст.
25 Закону України «Про оренду землі», здебільшого випли- вають безпосередньо з наданих йому договором повноважень щодо володіння та користування земельною ділянкою.
Так, орендар земельної ділянки має право:
- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
- за
письмовою згодою орендодавця зводити в уста- новленому законодавством
порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та
закла- дати багаторічні насадження;
- отримувати продукцію і доходи;
- здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водо- господарських споруд та меліоративних систем.
Окрім зазначеного, вступаючи у володіння земельною
ділянкою, яка була отримана на підставі договору орен- ди від орендодавця, орендар набуває право на захист сво- го суб’єктивного права на орендовану земельну ділянку. Суб’єктивне право на захист у його матеріально-правовому значені – це можливість застосування до правопорушника заходів примусового впливу, тобто заходів захисту прав1.
У ст. 25 Закону України «Про оренду землі» законода- вець також визначив наступні обов’язки орендаря:
- приступати до використання земельної ділянки в стро-
ки, встановлені договором оренди землі, зареєстрова- ним в установленому законом порядку;
- виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмежен-
ня (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
- дотримуватися режиму використання земель
природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення;
- у п’ятиденний строк після державної реєстрації дого-
вору оренди земельної ділянки державної або кому- нальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
1
Мороз М. Захист прав орендаря на орендоване майно // Право
України. – 2009. – № 2. – С. 88.