Можна виділити  два підходи до визначення поняття  сти- мулювання  у суспільному  житті. Прихильники першого під- ходу вважають, що під стимулюванням треба розуміти лише заохочення. Вони виходять з вузького розуміння стимулюван- ня, наголошуючи, зокрема на тому, що заохочення  і покаран- ня істотно різняться за способами впливу на волю і свідомість людей, за роллю у здійсненні правового регулювання суспіль- них відносин. Отже, на їх думку, юридична відповідальність не належить до стимулюючих чинників. Прибічники другого підходу трактують стимулювання у більш широкому розумін- ні, включаючи до нього і юридичну відповідальність. Ця думка у правовій літературі посідає панівне становище. На думку Л. Чаусової, вона є правильною. Адже і економічне заохочення, і застосування відповідальності у формі відшкодування шкоди спонукають  відповідних  суб’єктів до належної поведінки  під час охорони, використання і відтворення природних ресурсів. Тому у сукупності їх треба розглядати як стимулюючі чинни- ки. Однак це аж ніяк не означає, що ці поняття тотожні. Адже, наприклад, майнова відповідальність у формі відшкодування збитків  застосовується і для компенсації  шкоди, заподіяної правопорушенням природі, життю і здоров’ю людей. Та й вза- галі економічне заохочення  не поширюється на екологічне правопорушення, оскільки  воно застосовується за добросо- вісну і правомірну поведінку відповідних суб’єктів1.

Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища передбачає спонукання  та заохо- чення осіб охороняти навколишнє природне середовище, ра- ціонально використовувати і відтворювати природні ресур- си, забезпечувати екологічну безпеку.

1 Чаусова Л. Принципи у сфері стимулювання належної еколого- правової  діяльності  громадян  та організацій  // Право  України.  –

1998. – № 6. – С. 40.


Воно здійснюється шляхом:

а)         надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій  і громадян в разі реалізації ними заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та  охорони  навколишнього природного   середовища, при переході на маловідхідні і ресурсо- і енергозберіга- ючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання  і устаткування для утилізації  та знешкодження відходів,  а також  приладів  контролю за станом  навколишнього природного  середовища  та джерелами  викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього природного середовища;

б)         надання  на пільгових  умовах короткострокових і дов- гострокових позичок для реалізації заходів щодо за- безпечення  раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного серед- овища;

в)         встановлення підвищених  норм амортизації  основних виробничих природоохоронних фондів;

г)         звільнення від оподаткування фондів  охорони  навко- лишнього природного середовища;

д)         передачі  частини  коштів  фондів  охорони  навколиш- нього природного середовища на договірних умовах підприємствам, установам,  організаціям і громадянам на заходи для гарантованого зниження викидів  і ски- дів забруднюючих речовин і зменшення  шкідливих фізичних,  хімічних та біологічних  впливів  на стан на- вколишнього природного  середовища, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв;

е)         надання  можливості   отримання природних   ресурсів під заставу (ст. 48 Закону України «Про охорону на- вколишнього природного середовища»).


При нарахуванні податків, пов’язаних з вирішенням проблем  охорони  навколишнього середовища  чи раціона- лізації природокористування, уже традиційним стає надан- ня податкових пільг шляхом зменшення бази або об’єкта оподатковування. Даний вид податкової пільги успішно застосовується для стимулювання інноваційної та інвес- тиційної  активності  товаровиробників у використанні су- часних науково-технічних досягнень  з метою реіндустріа- лізації старої, екологічно  деструктивної, і створення нової, ефективної, природоохоронної та ресурсозберігаючої ма- теріальної  бази виробництва. Зазначеному сприяє  впрова- дження:

-           прямого   методу  стимулювання інноваційної приро- доохоронної  діяльності  (наприклад, за рахунок  змен- шення оподаткованого прибутку на суму, еквівалентну раніше визначеної  частки від вартості придбаного еко- логічного устаткування);

-           опосередкованого  методу  стимулювання  за  рахунок прискореної амортизації  основних  фондів.  Мова  йде про пільгові строки їх амортизаційного списання, коли в перші роки експлуатації сума амортизації  нарахову- ється в більшому розмірі, ніж у наступні1.

В лісовій сфері України держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо розширеного  відтворення лі- сів, зокрема шляхом:

-           компенсації  витрат  власникам лісів  і лісокористува-

чам при впровадженні ними заходів щодо розширено- го відтворення лісів;

-           застосування прискореної амортизації  основних  фон-

дів землеохоронного, лісоохоронного та природоохо- ронного призначення.

1  Веклич  О. Повышение стимулирующей роли экологического налогообложения в Украине  // Экономика Украины.  – 2001. – №

12. – С. 34.


Компенсація витрат проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів від- повідно  до загальнодержавних, державних  і регіональних (місцевих) програм.

Підставою для розгляду питання про економічне сти- мулювання  заходів щодо розширеного  відтворення лісів є заява  чи клопотання власників  лісів і лісокористувачів до органів виконавчої  влади чи органів місцевого самовряду- вання за місцезнаходженням лісової ділянки. Порядок еко- номічного стимулювання впровадження заходів щодо роз- ширеного відтворення лісів встановлює  Кабінет Міністрів України  (ст. 99 Лісового кодексу України).

Згідно зі ст. 41 Закону  України «Про мисливське  госпо- дарство та полювання» стимулювання осіб, уповноважених здійснювати  контроль  у галузі мисливського господарства та полювання,  проводиться відповідно  до законів  України

«Про  охорону  навколишнього природного  середовища»  і

«Про тваринний світ».

Особам, які виявили і вилучили незаконно  добуту про- дукцію полювання, може бути видано як винагороду безо- платно до 50 відсотків м’яса копитних  тварин, а також пер- нату дичину,  кролів  диких, зайців-русаків та м’ясо інших їстівних хутрових звірів.

Економічне стимулювання раціонального використан- ня та охорони земель відповідно  до ст. 205 Земельного ко- дексу України  включає:

а)         надання  податкових  і кредитних  пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональ- ними програмами використання і охорони земель;

б)         виділення  коштів  державного  або місцевого  бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення по- переднього стану земель, порушених не з їх вини;


в)         звільнення від плати за земельні ділянки, що перебува- ють у стадії сільськогосподарського освоєння  або по- ліпшення їх стану згідно з державними та регіональни- ми програмами;

г)         компенсацію   з  бюджетних  коштів  зниження  доходу власників  землі  та землекористувачів внаслідок  тим- часової  консервації  деградованих  та малопродуктив- них земель, що стали такими не з їх вини.

Контрольні питання

1.         Розкрийте зміст економіко-правового механізму  при- родокористування та охорони навколишнього природ- ного середовища.

2.         Назвіть  законодавчо  визначені  збори в галузі охорони довкілля,  раціонального природокористування та за- безпечення  екологічної безпеки.

3.         У чому полягають  особливості  фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного  середови- ща?

4.         Яким чином в Україні врегульовується стимулювання в системі  охорони  навколишнього природного  серед- овища?