Фінансування галузі екології – це діяльність, пов’язана із грошовим забезпеченням  реалізації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального вико- ристання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно  до ст. 42 Закону  України  «Про охорону на- вколишнього природного  середовища»  в Україні  фінансу- вання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища  здійснюється за рахунок  Державного  бюдже- ту України,  республіканського бюджету  Автономної  Рес- публіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Для фінансування заходів щодо охорони навколиш- нього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища (ч.

1 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього при- родного середовища»).

Згідно  із п. 2 Положення про Державний фонд охоро- ни навколишнього природного  середовища  у редакції  по- станови Кабінету Міністрів України  від 7 квітня 2006 року

№ 4621  в нашій державі з метою фінансування природоохо- ронних  заходів  та заходів, пов’язаних  з раціональним ви- користанням і збереженням природних  ресурсів, створено Державний фонд охорони  навколишнього природного  се- редовища. Він є складовою частиною Державного бюджету України.

Державний фонд  охорони  навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:

1 Офіційний вісник України. – 2006. – № 15. – Ст. 1080.


а)         відрахувань  з місцевих фондів охорони навколишньо- го природного  середовища,  розмір  яких  визначається Верховною Радою України;

б)         добровільних  внесків  підприємств,  установ,  організа- цій, громадян та інших надходжень;

в)         частини  зборів  за використання природних  ресурсів, розмір  яких  визначається Верховною  Радою  України за поданням Кабінету Міністрів України;

г)         частини  грошових  стягнень  за  шкоду,  заподіяну  по- рушенням  законодавства про охорону навколишнього природного  середовища  в результаті  господарської  та іншої діяльності,  згідно з чинним  законодавством (ч.

4 ст. 47 Закону  України  «Про охорону навколишнього природного середовища»).

На підставі ч. 5 ст. 47 Закону  України  «Про охорону на- вколишнього  природного   середовища»   розподіл   коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколиш- нього природного середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів  України  за поданням  спеціально  уповноважено- го центрального  органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного  серед- овища утворюються  у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної  шкоди за раху- нок:

а)         зборів за забруднення навколишнього природного  се- редовища;

б)         частини  грошових  стягнень  за  шкоду,  заподіяну  по- рушенням  законодавства про охорону навколишнього природного  середовища  в результаті  господарської  та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством;


в)         цільових  та інших добровільних  внесків  підприємств, установ, організацій  та громадян (ч. 2 ст. 47 Закону України  «Про охорону навколишнього природного се- редовища»).

Згідно  з ч. 3 ст. 47 Закону  України  «Про  охорону  на- вколишнього  природного   середовища»   розподіл   зборів, що  надходять   до  республіканського  Автономної   Респу- бліки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного  середовища, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими  (міст  загальнодержавного значення) Радами  за поданням  органів спеціально  уповноваженого централь- ного органу виконавчої  влади з питань охорони навколиш- нього природного середовища.

Кошти місцевих республіканського Автономної Респу- бліки Крим і Державного  фондів  охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для  цільового  фінансування природоохоронних та ресур- созберігаючих  заходів, в тому числі наукових  досліджень з цих питань ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природ- ного середовища  на здоров’я населення та стимулювання працівників спеціально уповноважених державних  органів у галузі  охорони  навколишнього природного  середовища і використання природних  ресурсів,  крім  осіб, які  мають статус  державних   службовців,   та  громадських   інспекто- рів з охорони навколишнього природного  середовища,  які виявили порушення  природоохоронного законодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до від- повідальності, запобігання порушенням природоохоронно- го законодавства (ч. 6 ст. 47 Закону  України  «Про охорону навколишнього природного середовища»).


В Україні крім вищезазначених фондів можуть утво- рюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного  серед- овища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно  до ст. 98 Лісового  кодексу України  видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного  скла- ду лісів, їх відтворення і охорони здійснюються  за рахунок: державного  бюджету та власних  коштів підприємств,  уста- нов і організацій лісового господарства – щодо лісів держав- ної власності; місцевого бюджету та власних коштів підпри- ємств, установ  і організацій  лісового  господарства  – щодо лісів комунальної власності; власних коштів власників  лісів

– щодо лісів приватної власності. Видатки на вказані заходи можуть здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборо- нених законом.

Видатки   на  підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів державної і комунальної власності, їх охорону, захист і відтворення фінансуються шляхом цільо- вого виділення  коштів  державного  та місцевих  бюджетів для реалізації  загальнодержавних, державних  і регіональ- них (місцевих) програм ведення лісового господарства.

Порядок  використання коштів, що виділяються з Дер- жавного  бюджету  України  на ведення  лісового  господар- ства, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У свою чергу,  порядок   використання коштів,  що  виділяються з місцевого бюджету на ведення лісового господарства, вста- новлюється  відповідними органами  місцевого  самовряду- вання.

На підставі ст. 28 Закону  України  «Про меліорацію  зе- мель» від 14 січня 2000 року фінансування витрат на про- ектування,  будівництво  (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інф- раструктури, на  проведення   моніторингу  зрошуваних та


осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, інвентаризації та паспортизації меліоративних систем здійснюється за рахунок коштів державного  та місцевих бюджетів, інших не заборонених  законом джерел.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються витрати   на  проектування,  будівництво   (реконструкцію) і експлуатацію  загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, окремих об’єктів інженерної  інф- раструктури, на проведення  моніторингу  зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, капітального ремонту, інвентаризації та паспортизації загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, включаючи  наукове, організаційне і виробничо- технічне забезпечення цих робіт.

Порядок   використання  коштів   державного   бюджету для потреб меліорації  земель визначається Кабінетом  Мі- ністрів України.

За рахунок коштів місцевого бюджету фінансуються витрати на експлуатацію міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності, включа- ючи утримання підприємств,  установ  і організацій,  які за дорученням спеціально  уповноваженого центрального  ор- гану виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель організовують або виконують  безпосе- редньо роботи з експлуатації цих систем, а також витрати за використану електроенергію для подачі води сільсько- господарським підприємствам (ст. 29 Закону України «Про меліорацію земель»).

Фінансування Загальнодержавної програми  «Питна вода України»  на 2006-2020  роки1    здійснюється за раху- нок:

1   Про  Загальнодержавну програму  «Питна  вода  України»  на

2006-2020  роки: Закон  України  від 3 березня  2005 року № 2455-IV

// Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 15. – Ст. 243.


-           коштів Державного бюджету України;

-           коштів місцевих бюджетів (з урахуванням заходів, які фінансуються у рамках державних, регіональних  та га- лузевих програм і проектів, що реалізуються);

-           коштів  підприємств питного водопостачання та водо-

відведення  відповідно  до програм їх розвитку,  затвер- джених органами  місцевого самоврядування в поряд- ку, встановленому законом;

-           інших джерел  надходження,  у тому числі зовнішніх  і

внутрішніх запозичень, грантів міжнародних організа- цій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків тощо;

-           удосконалення механізму розподілу платежів за спеці-

альне водокористування.

Кабінет   Міністрів   України   щорічно   при  розроблен-

ні проекту закону про Державний бюджет України зобов’язаний  передбачати субвенції (дотації) місцевим бю- джетам на здешевлення вартості електроенергії, яка вико- ристовується для подачі питної води та водовідведення, до рівня розміру цін (тарифів), по яких населення сплачує за електроенергію в побуті.

Обґрунтування обсягів робіт та обсягів фінансування з Державного  бюджету  України  з урахуванням пропозицій міжвідомчої  та регіональних  комісій з реалізації  Загально- державної  програми  «Питна  вода України»  на 2006-2020 роки щорічно подається  центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства до проекту Державної  програми економічного і соціального розвитку  та проекту Державного  бюджету України  на від- повідний рік.

Кошти Державного бюджету України можуть викорис- товуватися на державну  підтримку  таких заходів: рекон- струкція  та будівництво  унікальних систем водопостачан- ня та водовідведення у великих  містах; реконструкція та


будівництво в сільській місцевості систем питного водо- постачання,  які потребують значних капітальних вкладень (міжрегіональні групові  водопроводи,  станції  з очищення води); будівництво  підприємств з виготовлення споруд і установок  питного  водопостачання та водовідведення в контейнерному чи блочному виконанні; роботи з поліп- шення стану водних об’єктів – джерел питного водопоста- чання; попередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві; здій- снення  досліджень   та  розробок  з  визначення  технічних умов, регламентів,  методів експлуатації обладнання  в сис- темах питного  водопостачання; виробництво вітчизняних вимірювальних приладів з контролю  якості води і осна- щення ними лабораторій; підготовка та оприлюднення На- ціональної  доповіді про якість  води та стан питного водо- постачання в Україні; вдосконалення нормативно-правової бази і науково-технічного забезпечення з питань  питного водопостачання та водовідведення;  методичне, метрологіч- не та аналітичне  забезпечення впровадження державних стандартів у сфері питної води та питного водопостачання.

Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення Загально- державної  програми  «Питна  вода України»  на 2006-2020 роки з Державного бюджету України становлять 5,23 млрд. гривень, у тому числі на першому етапі (2006-2010 роки) –

1,71 млрд. гривень.

Головними  розпорядниками бюджетних коштів з ви- конання заходів Загальнодержавної програми «Питна вода України»  на 2006-2020 роки є:

-           на державному  рівні – центральний орган виконавчої

влади з питань житлово-комунального господарства;

-           на регіональному рівні  – Рада  міністрів  Автономної Республіки Крим,  обласні,  Київська  та Севастополь- ська міські державні адміністрації, сільські, селищні, районні і міські ради.