§ 2. Правове регулювання ядерної та радіаційної безпеки
Значний
вплив на створення національної нормативно- правової бази регулювання ядерної
та радіаційної безпеки створила надзвичайна техногенна аварія на
Чорнобиль- ській АЕС. Вибух з руйнуванням атомного реактора на четвертому
енергоблоці 26 квітня 1986 року спричинив значні екологічні, медичні та
моральні наслідки в Україні,
1 Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38-39. – Ст.
248.
Білорусі,
Росії. Враховуючи надзвичайний характер того, що сталося, всю роботу з
організації щодо ліквідації аварії та обмеження її наслідків взяло в свої
руки союзне керівни- цтво. Тому основні її напрями визначалися рішеннями спе-
ціально утвореної оперативної групи, постановами і розпо- рядженнями ЦК КПРС
та Ради Міністрів СРСР.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий ре- жим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому серед- овищі, пов’язаних з ними ступенів можливого негативно- го впливу на здоров’я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних за- ходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально- побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поді- ляється на зони, а саме:
1) зона відчуження – це територія, з якої проведено ева- куацію населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов’язкового) відселення – це терито- рія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживу- чими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/ км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефек- тивна еквівалентна доза опромінення людини з ураху- ванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;
3) зона гарантованого добровільного відселення – це тери- торія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварій-
ний
рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0
Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалент-
на доза опромінення людини з урахуванням коефіцієн- тів міграції радіонуклідів
у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад
дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;
4) зона посиленого радіоекологічного контролю – це тери- торія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварій- ний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період. Поняття радіаційної та ядерної безпеки визначені у ст. 1
Закону України «Про використання ядерної енергії та ра- діаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року:
- радіаційна безпека – це дотримання допустимих меж
радіаційного впливу на персонал, населення та навко- лишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки;
- ядерна безпека – це дотримання норм, правил, стан-
дартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку.
Основними завданнями ядерного законодавства є: пра-
вове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії; створення правових засад системи управління у сфері ви- користання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії; встановлення прав, обов’язків і відповідальності органів державної влади, під- приємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу,
а
також громадян стосовно їх діяльності, пов’язаної з вико- ристанням ядерної
енергії; визначення основних принципів радіаційного захисту людей та
навколишнього природного середовища; забезпечення участі громадян та їх
об’єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної
енергії; сприяння подальшому зміцненню міжна- родного режиму безпечного
використання ядерної енергії (ст. 3 Закону України «Про використання
ядерної енергії та радіаційну безпеку»).
Радіаційна безпека під час поводження з радіоак- тивними відходами – це неперевищення допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами, стандартами з безпеки, а також обмеження міграції раді- онуклідів у навколишнє природне середовище (ст. 1 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30 червня 1995 року № 255/95-ВР1).
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» від 11 січня 2000 року № 1370-XIV2 метою дозвільної діяльності у сфері ви- користання ядерної енергії є: забезпечення використання тільки тих ядерних установок, джерел іонізуючого випро- мінювання, об’єктів, призначених для поводження з радіо- активними відходами, рівень безпеки яких визнано таким, що відповідає міжнародно визнаним вимогам на основі всебічної оцінки усіх факторів, які впливають на безпеку, включаючи забезпечення фізичного захисту; забезпечення здійснення діяльності у сфері використання ядерної енер- гії тільки тими фізичними та юридичними особами, які мо- жуть гарантувати виконання вимог законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
1
Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 27. – Ст. 198.
2 Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 9. – Ст. 68.
На
підставі п. 18 Основних напрямів державної по- літики України у галузі
охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення
екологічної безпеки, затверджених постановою Верховної Ради України від 5
березня 1998 року № 188/98-ВР, пріоритетними завдання- ми радіаційної безпеки
є:
а) розробка заходів щодо забезпечення радіаційного за- хисту населення України, які передбачають:
- встановлення дозових рівнів втручання, спрямованих
на запобігання виникненню детермінованих ефектів шляхом обмеження опромінення до рівнів, значно нижчих від порога виникнення цих ефектів (норму- вання річної дози), та вжиття необхідних заходів до зниження імовірності виникнення віддалених стохас- тичних медичних наслідків з урахуванням економіч- них та соціальних факторів;
- проведення оперативної оцінки радіаційного ста-
ну території України, зокрема мінімізації сукупного впливу іонізуючого випромінювання та екологічних, соціально-психологічних і економічних наслідків ре- алізації заходів щодо переселення, обмеження спожи- вання продуктів харчування місцевого виробництва, зміни традиційного способу життя тощо на здоров’я населення;
- оптимізацію комплексу заходів щодо радіологічного
захисту населення;
- забезпечення соціальної захищеності населення, яке проживає на територіях радіаційного забруднення та пов’язаних з ним шкідливих чинників;
б) розробка заходів щодо забезпечення радіаційного за- хисту населення України у зв’язку з Чорнобильською катастрофою. Вплив наслідків Чорнобильської ката- строфи на здоров’я населення і нині є однією з нагаль- них проблем в Україні у зв’язку із суттєвими змінами
соціально-психологічного
стану людей, які прожива- ють на забруднених територіях або були
переселені із зон радіоактивного забруднення, та погіршенням їх здоров’я,
особливо дітей.
Результати наукових досліджень усього комплексу про- блем, які виникли у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, набутий за останні роки досвід ліквідації її наслідків, зміна пріоритетних напрямів розв’язання цієї проблеми, а також необхідність удосконалення законодавства в частині захисту прав громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та наступних поколінь вима- гають розробки нової Концепції захисту населення Украї- ни у зв’язку з Чорнобильською катастрофою.
Екологічна безпека підприємств ядерної галузі має оціню- ватися на всіх етапах проектування, будівництва, експлуата- ції та зняття їх з експлуатації. Наслідки впливу таких підпри- ємств слід визначати на весь життєвий цикл та з урахуванням усіх видів небезпечних викидів (радіаційних, хімічних, тепло- вих), а також синергетичних ефектів. Необхідно також врахо- вувати вплив наслідків Чорнобильської аварії.
Підприємства, установи та організації, що здійснюють господарську чи іншу діяльність, пов’язану з використан- ням радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якою метою, зобов’язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що виключала б можливість радіоактивного за- бруднення навколишнього природного середовища та не- гативного впливу на здоров’я людей у процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки, використання та захоронення радіоактивних речовин (ч. 2 ст. 54 Закону України «Про охорону навколишнього природного серед- овища»).
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про використання ядер- ної енергії та радіаційну безпеку» норми, правила і стан- дарти з ядерної та радіаційної безпеки – це критерії,
3araJIDHa '!aCTHHa
BUMozu
i yMoeu 3a6e3nf?11emm 6e3neKu nia 11ac BUKopucmamm
RaepHof eHepzif.
}loTpHMaHH5! HOpM, rrpaBHJI iCTaH):(apTiB 3 5l):(epHO"i Ta pa):(i al.(iJ'mo"i 6e3ITeKH € o6oB'5!3KOBHM rrpH 31J:iHCHeHHi 6y):(b-5IKOfO BH!J:Y ):(i5IJibHOCTi y ccpepi BHKOpHCTaHH5! 5l):(epHO"i eHepri"i. BH MOfH 3a3HaqeHHX HOpM, rrpaBHJI Ta CTaH):(apTiB I1pHHMaBJTbC5!
3 ypaxyBaHH5IM peKOMeH):(al.(iH MiJKHapO!J:HHX opraHi3al.(iH y ccpepiBHKOpHcTaHH5! 5!1J:epHo"i eHepri"i. HopMH, rrpaBHJia icTaH
):(apTH 3 5l):(epHo"i Ta pa):(ial.(iHHO"i 6e3ITeKH 3aTBep!J:JKYBJTbC5! y rrop5!1J:KY, II(O BH3HaqaETbC5! 3aKOHO!J:aBCTBOM YKpa"iHH, rri!J:JI5! raBJTb orry6JiiKyBaHHBJ i E o6oB'5!3KOBHMH Ha TepHTopi"i YKpa "iHH.
IIpaea zpoMaa5liJ ma fxo6'eaiJaiJb Ha oaepJ!GaiJiJ5l iHrjJopMaU;if
y crjJepi euKopucmaHHR RaepHof eHepzif ma paaiaU;iuHof 6e3neKu
3aKpirrJieHi y 3aKOHi YKpa"iHH dJpo BHKOpHCTaHH5! 5l):(epHO"i eHepri"i Ta pa):(ial.(iHHY 6e3rreKy(q. 1-3 cT. 10), a caMe:
ITo-rrepwe, rpoMa):(5!HH Ta "ix o6'EIJ:HaHH5! MaBJTb rrpaBo Ha
3a!1HT Ta O):(epJKaHH5! Bill: Bi!J:ITOBi!J:HHX ITi!J:ITpHEMCTB, ycTaHOB Ta opraHi3al.(iH y MeJKaX "ix KOMITeTeHI.(i"i ITOBHO"i Ta !J:OCTOBip HO"i iHcpOpMal.(i"i II(O!J:O 6e3ITeKH 5l):(epHO"i ycTaHOBKH q11 o6'EKTa, I1pH3HaqeHOfO ):(JI5! ITOBO):(JKeHH5! 3 pa):(iOaKTHBHHMH Bi!J:XO):(a MH, 6y):(iBHHI.(TBO 5IKHX ITJiaHyETbC5! a6o 31J:iHCHBJ€TbC5!, Ta THX, II(O eKCITJiyaryBJTbC5! a6o 3HiMaBJTbC5! 3 eKCITJiyaTal.(i"i, 3a BH H5ITKOM Bi!J:OMOCTeH, II(O CTaHOBJI5!Tb ):(epJKaBHY TaEMHHI.(BJ.
ITo-!J:pyre, rpoMa):(5IHH MaBJTb rrpaBo oTpHMyBaTH iHcpop Mal.(iBJ Bill: ycTaHOB ):(epJKaBHO"i CHCTeMH KOHTpOJIBJ 3a pa):(ia l.(iHHOBJ o6cTaHOBKOBJ Ha TepHTopi"i YKpa"iHH rrpo piBHi pa):(ia
!1iHHoro BHI1pOMiHBJBaHH5! Ha TepHTOpi"i Y Kpa"iHH, B MiCI.(5IX "ix
I1pOJKHBaHH5! q11 po60TH. 3a Bi!J:MOBY B Ha):(aHHi TaKO"i iHcpop Mal.(i"i, YMHCHe rrepeKpyqeHH5! a6o I1pHXOByBaHH5! o6'EKTHBHHX
):(aHHX 3 ITHTaHb, !10B'5!3aHHX 3 6e3ITeKOBJ ITi!J: qac BHKOpHCTaH
H5! 5l):(epHO"i eHepri"i, ITOCa):(OBi OC06H ITi!J:ITpHEMCTB, ycTaHOB Ta opraHi3al.(iH, o6'E):(HaHb rpOMa):(5IH i3aco6iB MaCOBO"i iHcpOpMa l.(i"i HecyTb Bi!J:ITOBi):(aJibHiCTb 3fi!J:HO 3 3aKOHO):(aBCTBOM.
По-третє,
громадяни України з пізнавальною метою мають право на відвідування у
встановленому порядку ядерних установок, а також об’єктів, призначених для
по- водження з радіоактивними відходами.
Для реалізації прав громадян органи державної влади, установи державної системи контролю за радіаційною об- становкою, підприємства, установи та організації, діяль- ність яких пов’язана з використанням ядерної енергії, їх по- садові особи зобов’язані:
По-перше, періодично поширювати через засоби масової інформації офіційні відомості про радіаційну обстановку на території, де знаходяться, експлуатуються підприємства по видобуванню уранової руди, ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, а також відомості щодо безпеки ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуату- ються або знімаються з експлуатації, за винятком відомос- тей, що становлять державну таємницю.
По-друге, надавати можливість громадянам України на їх вимогу безпосередньо відвідувати з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерні установки та об’єкти, при- значені для поводження з радіоактивними відходами (ч. 4 ст. 10 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»).