1.4.  Фінансові відносини та фінансова діяльність підприємств

Фінанси, як  і будь-яка  економічна  категорія,  виражають певні економічні  відносини.  Порівняно з іншими економічни- ми відносинами мають певні особливості:

− є грошовими відносинами;

− є розподільчими відносинами;

− пов’язані з формуванням і використанням фондів грошо- вих коштів держави та господарюючих  суб’єктів.

Система  фінансів підприємства опосередковує відповідні грошові відносини господарюючого суб’єкта.

Фінансові відносини  формуються в межах окремих  госпо- дарюючих суб’єктів та залежать  від форм власності  та органі- заційно-правової форми функціонування підприємства,  його галузевої належності,  складу майна та капіталу, структури  фі- нансових ресурсів тощо.

Фінансові відносини  суб’єкта  господарювання поділяють на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні відносини суб’єкта господарювання:

− між  окремими  структурними підрозділами підприємств (з приводу внутрішньофірмових розрахунків,  виплати премії тощо);


 

− із засновниками підприємств (з приводу розподілу чисто- го прибутку  на виплату  дивідендів, додаткового залучен- ня коштів для збільшення власного капіталу та інше);

− із персоналом  (з приводу  виплат зарплати,  премій, допо- моги, компенсацій, допомоги, матеріальної допомоги, за- стосування  штрафних санкцій).

Зовнішні відносини суб’єкта господарювання:

− із державою (з приводу: виплати податків, зборів й інших обов’язкових  платежів  і в позабюджетні фонди  всіх рів- нів; фінансових  вкладень підприємств у державні цінні папери; використання інвестиційного податкового креди- ту, бюджетного фінансування на поворотній і безповорот- ній основі);

− з  установами   фінансової   інфраструктури  (з   приводу: одержання  і погашення  кредиту; надання  різних  банків- ських послуг; функціонування рахунків  підприємств;  на- дання депозитарних, лізингових  факторингових послуг; надання  послуг з обслуговування біржового  і позабіржо- вого оборотів цінних паперів, що вільно обертаються; із страхування комерційних і фінансових  ризиків);

− з органами виробничої  інфраструктури (з приводу надан- ня транспортних послуг, послуг зв’язку);

− з іншими господарюючими суб’єктами (продавцями й по- купцями).

Усі перелічені види фінансових  відносин виражені у гро- шовій формі і є сукупністю виплат та надходжень грошових коштів підприємства.

Отже, загальним  елементом  фінансових  відносин  є те, що вони виникають  як результат  певних господарських операцій, що ініційовані  самим підприємством або іншим учасником економічного  процесу.  Тому  стан  фінансів  підприємства ви- значається насамперед станом факторів виробництва.

З іншого боку, правильна й раціональна організація  фінан- сів підприємства є визначальним фактором  його успішної ви- робничо-господарської  діяльності.   Раціональне  розміщення


 

коштів, ефективне їх використання й пошук додаткових  дже- рел для фінансування господарської діяльності значною мірою визначають  конкурентоспроможність підприємства в умовах ринкової економіки.

Результати діяльності  господарюючого  суб’єкта обумовле- на упорядкуванням його фінансових  відносин та здійсненням ефективної фінансової  діяльності.

Фінансова діяльність — діяльність,  яка пов’язана з органі- зацією фінансів  підприємства та здійснення відповідно  до ці- лей і завдань стратегії економічного розвитку  господарюючого суб’єкта.

Враховуючи  функціональну спрямованість, фінансова  ді- яльність  підприємства пов’язана з формуванням активів та фінансової  структури  капіталу  відповідно  до завдань  розви- тку господарюючого  суб’єкта, забезпеченням ефективного ви- користання фінансових  ресурсів  в процесі  господарювання, а також прибутковості діяльності за умов мінімізації фінансових ризиків  та забезпечення фінансової  стійкості  і платоспромож- ності господарюючого суб’єкта.

Здійснення ефективної фінансової діяльності пов’язане ви- значеною  системою  фінансового управління. Успішне  управ- ління фінансами на підприємстві залежить  від ефективного поєднання двох підсистем,  які складають  його суть: підсисте- ми, що управляє,  і підсистеми, якою управляють.

Процес управління фінансовою  діяльністю  підприємства базується на певному механізмі, який включає елементи зо- внішнього та внутрішнього  регулювання (рис. 1.2).

Кожному  елементу  механізму  управління відповідає  пев- ний напрям дії.

Державне правове та нормативне регулювання фінансо- вої діяльності підприємств — законодавчі  акти  й нормативні основи державної політики регулюють фінансову діяльність підприємств у таких формах: регулювання інвестиційної ді- яльності,  мінімальних розмірів статутного  фонду підприємств окремих   організаційно-правових  форм,  порядку   платежів   і

форм розрахунків між господарюючими суб’єктами.


 

Механізми  управління фінансовою діяльністю  підприємства

 

Внутрішнє  регулювання


Зовнішнє регулювання

 

 

 

Державне правове та нормативне регулювання фінансової  діяльності під- приємств


Внутрішнє  регулювання окремих аспектів фінансо- вої діяльності підприємств

 

 

 

 

Ринковий механізм регулювання фінансової діяльності підприємств


Інформаційне забезпечен- ня фінансової  діяльності

Система методів фінансово- го управління, що викорис- товується  на підприємстві

 

 

Система фінансових важелів

Рис. 1.2. Механізми  управління фінансовою діяльністю  підприємства

Ринковий механізм регулювання фінансової діяльності підприємств — попит і пропозиція на фінансовому ринку фор- мують рівень  цін и котирувань  за окремими  фінансовими ін- струментами, визначають доступність кредитних ресурсів у на- ціональній  та іноземній  валюті, формують систему ліквідності окремих  грошових  і фондових  інструментів,  які використову- ються підприємством у процесі своєї фінансової  діяльності.

Внутрішнє  регулювання окремих аспектів  фінансової ді- яльності  підприємств — регламентація низки  аспектів  фінан- сової діяльності підприємства вимогами статуту, за допомогою розробленої системи  цільових  показників,  внутрішніх  норма-

тивів і вимог.


 

Інформаційне забезпечення фінансової діяльності — сис- тема внутрішніх і зовнішніх джерел інформації  фінансового управління базується  на організації  фінансового й управлін- ського обліку на підприємстві, оперативної й статистичної звіт- ності окремих  його служб, показниках поточної  кон’юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів.

Система  методів  фінансового управління, що викорис- товуються на підприємстві. У процесі  аналізу,  планування й контролю  фінансової  діяльності  застосовується загальноеко- номічні, прогнозно-аналітичні та спеціальні  прийоми  і методи управління фінансами на підприємстві.

Система  фінансових важелів — основними  фінансовими важелями є ставки відсотка, ставки податкових  платежів, нор- ми амортизації  основних засобів, норма прибутку й інші.