11.6. Банкрутство та ліквідація підприємства

Згідно  із Законом України  «Про  відновлення платоспро- можності боржника  або визнання його банкрутом»  (30 червня

1999 року),  «банкрутство — це визнана  господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані  судом вимоги  кредиторів  він здатний лише через застосування ліквідаційної процедури».

Боржник — це суб’єкт підприємницької діяльності, неспро- можний  виконати  свої  грошові  зобов’язання  перед  кредито-


 

рами, у тому числі зобов’язання  щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настан- ня встановленого строку їх сплати.

Суб’єктами банкрутства можуть бути боржники,  неплато- спроможність яких виконати свої грошові зобов’язання вста- новлена господарським судом.

Причини банкрутства можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

До зовнішніх  причин банкрутства належать:

− недосконалість законодавчої  системи;

− високий рівень інфляції;

− кризові явища в інвестиційній політиці;

− політична нестабільність суспільства;

− нестабільний стан світової фінансової  системи та ін.

До внутрішніх  причин банкрутства належать:

− недосконалість системи стратегічного планування;

− нераціональне управління;

− недосконалість механізму ціноутворення;

− недосконалий рівень організації виробництва;

− низький  технічний рівень виробництва;

− прорахунки в організації праці;

− збільшення кредиторської та дебіторської заборгованос- тей;

− дефіцит власних оборотних коштів та ін.

Процедура порушення справи про банкрутство — це захо- ди, що застосовуються до підприємства-боржника.

Якщо  фінансовий стан підприємства незадовільний, воно вважається неплатоспроможним і може бути оголошене  бан- крутом.

Питання про визнання підприємства банкрутом вирішуєть- ся господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Підставою для порушення  справи про банкрутство підпри- ємства є письмова заява до господарського суду будь-якого кре- дитора або боржника. Боржник звертається до господарського суду в разі його фінансової  неспроможності або її загрози.


 

V         Питання  для перевірки знань

1.   Дайте визначення фінансової  кризи підприємства.

2.   Яку фактори  можуть зумовити  фінансову  кризу підприєм- ства та охарактеризуйте їх?

3.   Охарактеризуйте види криз.

4.   Визначте сутність санації та досудової санації.

5.   У яких випадках здійснюється санація?

6.   Сформулюйте основний  зміст, завдання  та порядок  прове- дення санаційного аудиту.

7.   Що таке санаційна спроможність?

8.   Розкрийте порядок проведення  санаційного аудиту.

9.   У чому сутність мирової угоди?

10. Охарактеризуйте порядок укладання мирової угоди.

11. Визначте  організаційні та фінансові  заходи фінансової  са- нації.

12.  Розмежуйте поняття  реструктуризації та реорганізації.

13. Які заходи передбачає реструктуризація, реорганізація під- приємства?

14. Охарактеризуйте види реструктуризації.

15. Який  порядок  визначення підприємства банкрутом  відпо- відно до чинного законодавства?

16. Як  здійснюється процедура  порушення   справи  про  бан- крутство?

5          Тестові завдання      

1.   Фінансова криза  — це:

а)  пов’язана з недостатністю  активів  у ліквідній  формі не- спроможність суб’єкта підприємницької діяльності задо- вольнити  в установлений для цього термін висунуті  до


 

нього з боку кредиторів  вимоги й виконати  зобов’язання перед бюджетом;

б) фаза  незбалансованої діяльності  підприємства та обме- жених можливостей впливу  його керівництва на фінан- сові відносини;

в) визнана  господарським судом неспроможність боржни- ка відновити  свою платоспроможність і задовольнити визнані  судом вимоги кредиторів  не інакше як через за- стосування  ліквідаційної процедури.

2.   Криза прибутковості — це:

а) становище, за якого на підприємстві зруйновано  ви- робничий  потенціал  і відсутні  довгострокові  фактори успіху;

б) становище, за якого перманентні збитки зменшують влас- ний  капітал,  що призводить  до незадовільної структури балансу;

в) становище, за якого підприємство є неплатоспроможним, або існує реальна загроза втрати платоспроможності.

3.   До санаційних заходів у рамках реструктуризації активів підприємства належать:

а)  факторинг;

б) лізинг основних засобів;

в) форфейтинг;

г)  оптимізація структури розміщення оборотного капіталу.

4.   Фінансова участь  кредиторів у  санації  боржника може відбуватися у формах:

а)  збільшення статутного капіталу;

б) надання позик;

в) зменшення  статутного капіталу;

г)  надання цільових внесків на безповоротній основі;

д) реструктуризація наявної заборгованості.


 

5.   Санація підприємства — це:

а)  надання підприємству зовнішньої фінансової  допомоги;

б) задоволення вимог кредиторів  та виконання зобов’язань перед бюджетом;

в) сукупність усіх заходів, які здатні забезпечити фінансове оздоровлення підприємства;

г)  система заходів фінансового характеру.

6.   Фінансова санація включає:

а)  рефінансування дебіторської заборгованості;

б) призначення тимчасової адміністрації;

в) реалізацію соціального плану;

г)  реструктуризацію заборгованості;

д) технічне переобладнання виробництва.

7.   До  функціональних завдань менеджменту санації  нале- жать:

а)  проведення  санаційного аудиту;

б) організація  реалізації проекту санації;

в) розробка санаційної  концепції;

г)  пошук альтернатив;

д) організація  контролю за виконанням проекту санації.

8.   Основною метою санаційного аудиту є:

а)  визначення достовірності  звітності  підприємства,  її по- вноти й відповідності  чинному законодавству;

б) формування висновків щодо реального фінансового ста- ну підприємства;

в) оцінка санаційної спроможності  підприємства на підста- ві аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної  концепції;

г)  розробка санаційної  концепції підприємства;

д) визначення повноти  та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.


 

9.   Реорганізація підприємства — це:

а) здійснення   організаційно-господарських,  фінансово- економічних,  правових і технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом  боргових  зобов’язань  до юридичної особи, що не підлягає  санації, якщо це передбачено пла- ном санації, на зміну форм власності,  управління, орга- нізаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства;

б) повна або часткова  зміна власника  статутного  фонду юридичної особи;

в) складова його реструктуризації;

г)  складова його реорганізації.

10. Суддя, прийнявши  заяву про порушення справи  про бан- крутство, виносить  ухвалу  про порушення в справі про банкрутство:

а)  не пізніше ніж на 30-й день;

б) на наступний  день;

в) протягом п’яти днів;

г)  не пізніше ніж на 10-й день.

11. Мирова угода:

а)  підлягає затвердженню господарським судом та набирає чинності  з дня  опублікування в офіційних друкованих органах;

б) підлягає затвердженню комітетом кредиторів та набирає чинності з моменту схвалення її комітетом кредиторів;

в) підлягає  затвердженню арбітражним керуючим та наби- рає чинності з дня її затвердження господарським судом;

г)  підлягає  затвердженню Агентством  з  питань  банкрут- ства та набирає чинності з дня її затвердження Агент- ством з питань банкрутства.


 

12. Процедура порушення справи про банкрутство — це:

а)  заходи, що застосовуються до підприємства-боржника;

б) процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами про відстрочення та розстрочення сплати належних кредиторам  платежів або про зменшення суми боргів за згодою сторін;

в) має забезпечити підприємству відповідний рівень ви- робничого потенціалу, технології, ефективних систем постачання  та ін., що дасть змогу виготовляти конкурен- тоспроможну  продукцію;

г)  процедура покликана забезпечити достатній рівень рен- табельності  шляхом оптимізації  капітальних і поточних витрат, обсягу продажу, збалансованої цінової політики.

13. Під час  провадження справи  про банкрутство арбітраж- ний суд може застосувати до боржника такі процедури:

а)  реорганізаційні;

б) ліквідаційні;

в) мирову угоду;

г)  внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств;

д) оголошення підприємства неплатоспроможним.

14. Боржник може  звернутися до арбітражного суду  з влас- ної ініціативи із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство в таких випадках:

а)  якщо  задоволення вимог  одного  або  кількох  кредито- рів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань перед іншими кредиторами;

б) якщо податкові органи припинили операції за всіма бан- ківськими рахунками  боржника;

в) за ліквідації підприємства-боржника не у зв’язку з проце- дурою банкрутства боржник не матиме можливості  задо- вольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі;

г)  якщо розрахунковий документ щодо стягнення  заборго- ваності з боржника потрапляє до картотеки;


 

д) за наявності ефективної концепції санації та браком часу для її реалізації.

15. Банкрутство підприємства визначається як:

а)  неспроможність забезпечити зростання ділової активності; б) неспроможність боржника відновити свою платоспромож- ність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів;

в) неспроможність  забезпечити  зростання   рентабельності активів підприємства;

г)  неспроможність сформувати оборотні активи  за рахунок власних коштів.

#          Практичні завдання

Завдання 1

Визначте порядок погашення  вимог кредиторів  товариства з обмеженою відповідальністю в процесі його ліквідації як бан- крута на основі таких даних:

− на балансі товариства відсутнє майно, що обтяжене заста- вою, а виручка від реалізації всіх його активів дорівнюва- ла 910 тис. грн.;

− сумарні претензії кредиторів  становлять 680 тис. грн.;

− витрати на ведення справи — 81 тис. грн.;

− власний  капітал  ТОВ  дорівнює  415 тис. грн., у т. ч. 125 тис. грн. — непокритий збиток;

− статутний  капітал  сформований із внесків  3   учасників, вартість яких становить 72 тис. грн.

Завдання 2

Визначте сумарний санаційний прибуток акціонерного то- вариства, якщо планом санації передбачено реалізацію таких операцій з фінансової  реструктуризації:


 

− отримання безповоротної фінансової  допомоги  від акці- онерів у вигляді  безоплатного  передання  кожної 8-ї акції номіналом  3 грн із загальної  кількості  в 425 тис. простих акцій;

− розповсюдження за номінальною  вартістю  серед праців- ників викуплених раніше акцій у рахунок  погашення  за- боргованості  з оплати праці, затримка  за якою становить більше 3-х місяців, загальною сумою 105  тис. грн.

Завдання 3

Визначте суму ліквідаційних дивідендів, яку отримає учас- ник товариства  з обмеженою  відповідальністю при ліквідації останнього за рішенням власників, за такими даними:

− частка  учасника  в  статутному  капіталі  ТОВ  становить

35 %;

− статутний  капітал ТОВ сформовано в сумі 205,0 тис. грн. і повністю оплачено;

− ринкова    вартість    активів    товариства    становить    856 тис. грн.;

− власний капітал — 254 тис. грн., у тому числі непокритий збиток — 42  тис. грн.

#          Реферати

1.   Фінансова криза на підприємстві та причини її виникнення.

2.   Санація і реструктуризація суб’єктів господарювання.

3.   Симптоми, стадії та види банкрутства.

4.   Економіко-правові аспекти  санації  та банкрутства підпри- ємств.

5.   Антикризове фінансове управління підприємством.