9.2. Характеристика інформаційної бази щодо оцінки фінансового стану підприємства

Інформація, що відображає фінансовий стан, результати ді- яльності  і грошові потоки підприємства,  приведена у фінансо- вих звітах.

Інформація,  яку  містить   фінансова   звітність,   необхідна для обґрунтування рішень щодо придбання,  продажу та во- лодіння   цінними   паперами,  участі  в  капіталі  підприємства, оцінки якості управління, кредитоспроможності, забезпечення


 

зобов’язань, визначення сум дивідендів, що підлягають  розпо- ділу, інших рішень.

Згідно  з П(С)БО 1, метою складання фінансової  звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правди- вої та неупередженої інформації  про фінансовий стан, резуль- тати діяльності та рух коштів підприємства.  Основні вимоги до фінансової  звітності наведено на рис. 9.2.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є форми  фінансової звітності:

Форма № 1 «Баланс» складається з активу та пасиву і свід- чить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів  за допомогою  влас- ного та залученого  капіталу  на дату балансу.  Інформація ви- користовується для оцінки  структури  ресурсів  підприємства, їхньої ліквідності  і платоспроможності підприємства,  прогно- зування  майбутніх  потреб  у позиках,  оцінки  і прогнозування змін в економічних  ресурсах.

Вимоги до фінансової  інформації

 

 

Зрозумілість


Має містити дані про всі сторони діяльнос- ті, обмеження,  переоцінку,  економічний стан підприємства

 

 

Значимість     Інформація має впливати  на прийняття рі- шень, оцінку подій

 

 

Достовірність


Інформація має об’єктивно відображати справжнє становище, максимально повно розкривати факти господарської діяльності

 

 

Порівнянність           Інформація має давати  можливість  зістав- ляти показники звітності за різні періоди

Рис. 9.2. Вимоги до фінансової  інформації  та їх зміст


 

− Форма №  2 «Звіту про фінансові результати» відобра- жає дані про дохід, витрати, фінансові результати від опе- раційної,  інвестиційної та фінансової  діяльності.  Чистий прибуток (збиток) за звітний період. Структура операцій- них витрат. Показники прибутковості акцій. Інформація використовується для оцінки  структури  доходів, витрат, прибутковості та інвестиційної привабливості. Прогнозу- вання дохідності підприємства.

− Форма № 3 «Звіт про рух грошових  коштів»  відображає вхідні й вихідні грошові потоки за статтями  за видами ді- яльності:  операційної,  інвестиційної, фінансової.  Чистий грошовий потік та залишок коштів на кінець року. При- значення  інформації  для оцінки  грошових  потоків за ви- дами діяльності та аналіз їх ефективності. Прогнозування грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінан- сової діяльності.

− Форма № 4 «Звіт про власний капітал» відображає зміни в складі  власного  капіталу  підприємства протягом  звіт- ного періоду. Інформація використовується для оцінки  і прогнозування зміни власного капіталу.

− Форма №  5 «Примітки до звіту»  включає  інформацію, що містить додатковий  аналіз статей звітності,  потрібної для забезпечення її зрозумілості та доречності.

− дані  статистичної звітності  та  оперативні дані  (напри- клад: звіт керівників підприємств,  звіт аудитора, звернен- ня ради директорів  до аудиторів тощо).

При  переході  до нової системи  обліку  та фінансової  звіт- ності підприємство отримує певні переваги та можливості,  що пов’язані з новою якістю облікової інформації,  вона більш до- стовірна і придатна  для фінансового аналізу, підвищуються можливості   співпраці   з  фінансового-кредитними  установа- ми та зарубіжними партнерами,  підвищується якість управ- лінської діяльності. Але щоб повною мірою були реалізовані вказані  переваги, необхідно додержуватись певних принципів формування фінансової  звітності (рис. 9.3).


 

Автономність підприємства означає, що воно розгляда- ється як юридична особа, відокремлена під власників.  Тому особисте  майно  і зобов’язання  власників  не повинні  відобра- жатись у фінансовій звітності. Наприклад, такі операції, як оплата акцій, виплата  дивідендів  власникам,  відображається у фінансовій звітності, водночас, юридичні стягнення  на особис- те майно власника  або отримання ним доходу з інших джерел не відображаються у звітах підприємства.

 

 

Автономність підприємства


 

Безперерв- ність діяль- ності


 

Періодичність складання звітності


Історична (фактична) собівартість активів

 

 

 

 

Повне висвітлення


Принципи  форму- вання фінансової звітності


Нарахування та відповідність доходів і витрат

 

 

 

 

Послідовність            Обачність


Превалюван- ня змісту над формою


Єдиний грошовий ви- мірник

 

 

Рис. 9.3. Принципи підготовки фінансової  звітності

Принцип  безперервності діяльності  передбачає  оцінку ак- тивів, зобов’язань підприємства в динаміці, виходячи з того, що воно буде функціонувати у майбутньому.  Але в умовах  рин- кової економіки  обставини  можуть скластися  так, що підпри- ємство припиняє свою діяльність  внаслідок  банкрутства або з інших причин. У цьому випадку фінансова звітність формуєть- ся за іншими  принципами. Наприклад, всі активи,  незалежно від поділу на необоротні та оборотні, оцінюються  за ринковою вартістю з метою задоволення вимог кредиторів  та власників. Тому і зобов’язання  теж стають короткотерміновими.


 

Принцип  періодичності передбачає  складання звітності  за встановленими періодами, а саме: квартальна звітність, нарос- таючим підсумком, річна, а для новостворених підприємств — до 15 місяців, для підприємств, що ліквідуються — до дати лік- відації.

Принцип  історичної собівартості означає,  що активи  під- приємства оцінюються, як правило, виходячи з витрат на їх придбання або виробництво.  Так, підприємство придбало  об- ладнання вартістю 40 тис. грн. Мито і митні збори склали 4 тис. грн., транспортні витрати,  монтаж  і установка  — 3 тис. грн. У балансі вартість активу становитиме 40+4+3=47 тис. грн.

Нарахування та відповідність доходів  і витрат означає, що доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно  від часу надходження і сплати  гро- шей. Таким чином, для визначення фінансового результату до- ходи і відповідні витрати зіставляються у конкретному періоді.

Згідно  з принципом  повного  висвітлення, фінансова  звіт- ність має містити всю інформацію  про фактичні  та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути  на рішення, що приймаються на її основі.

Крім  того, в діяльності  підприємства можуть  відбуватися події після дати складання балансу, які впливатимуть на зна- чення  тих чи інших  статей  звітності.  Тому, згідно  з П(С)БО

6 «Виправлення помилок  і зміни у фінансових  звітах», перед- бачається  коригування інформації  і додаткове  її розкриття у примітках.

Принцип  послідовності передбачає  постійне  застосування підприємством обраної облікової політики.  Зміна  її має роз- криватися у фінансовій звітності.  Реалізація цього принципу забезпечує  коректні зіставлення показників за різні періоди. Тому підприємство зобов’язане висвітлювати свою облікову політику  шляхом  опису принципів оцінки  статей звітності  та методів обліку окремих статей. Воно також має право змінюва- ти свою облікову політику, керуючись інтересами свого розви- тку. Це питання  регулюється П(С)БО 6.


 

Принцип обачності означає, що методи оцінювання,  які за- стосовуються  в бухгалтерському обліку, мають запобігати зни- женню оцінки зобов’язань і завищенню  доходів підприємства. З цією метою передбачається переоцінювати запаси і відобра- жати в балансі за нижчою з оцінок — історичною  собівартістю або чистою вартістю реалізації.

Згідно з принципом  превалювання змісту над формою, операції  мають обліковуватись відповідно  до їх сутності, а не лише, виходячи з юридичної форми.

Принцип  єдиного  грошового вимірника передбачає  вимі- рювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності у єдиних грошових одиницях.