7.2. Банківське кредитування підприємств

Найпоширенішим видом кредиту є банківський кредит.

Банківський кредит  — це основна  форма  кредиту,  за якої банк  надає  у тимчасове  користування частину  власного  або


 

залученого  капіталу  на умовах повернення  зі сплатою банків- ського процента.

Банківський кредит класифікують за такими ознаками:

− цільова направленість;

− термін кредиту;

− вид відсоткової ставки;

− валюта кредиту;

− види обслуговування.

Залежно від мети кредит може надаватися на:

− фінансування оборотного капіталу;

− фінансування основного капіталу;

− інші цілі.

Залежно від терміну розрізняють:

− короткостроковий;

− середньостроковий;

− довгостроковий кредити.

Короткострокові кредити  — це кредити, які надаються банками господарським органам для подолання тимчасових фінансових  труднощів, що виникають  у зв’язку з витратами виробництва і обороту, не забезпечених  надходженням влас- них коштів у відповідному періоді. Видаються короткострокові позики на строк до одного року.

Середньостроковими є кредити, що надаються для оплати обладнання, поточних витрат, фінансування капітальних вкла- день. Видаються  вони на строк до трьох років.

Довгострокові кредити  — це кредити, що надаються на фі- нансування капітальних витрат  з реконструкції, модернізації та розширення діючих основних фондів, будівництво  нових об’єктів тощо. Довгострокові кредити  видаються  на строк по- над три  роки.  Основною  формою  надання  вказаних  позик  є пряме банківське  кредитування, тобто видача установами  бан- ків позик безпосередньо  суб’єктам господарювання в порядку оплати розрахунково-платіжних документів за придбані товар- но-матеріальні цінності, обладнання, конструкції, отримані по- слуги та на інші передбачені договором цілі.


 

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру.

Види кредитів:

− строковий кредит;

− кредитна лінія;

− короткостроковий кредит (овердрафт);

− контокорентний;

− кредит під облік векселів (обліковий кредит);

− онкольний;

− револьверний;

− роловерний.

Строковий кредит — це кредит, який надається повністю од- разу після укладення кредитної угоди. Погашається він або пері- одичними внесками, або одноразовим платежем у кінці терміну.

Кредитна лінія  — це згода банку  надати  кредит  протягом певного періоду часу в розмірах, які не перевищують  заздале- гідь обумовленої  суми.

Кредитна  лінія  відкривається, як  правило,  на  рік,  але  її можна відкрити  й на коротший  період. Відкрита  кредитна  лі- нія дає змогу оплатити  за рахунок кредиту будь-які розрахун- кові документи, передбачені у кредитній угоді, що укладається між підприємством та банком. Протягом  строку дії кредитної лінії підприємство може будь-коли  одержати позику без до- даткових переговорів з банком та інших формальностей. Проте за банком зберігається право відмовити підприємству у позиці в межах затвердженого ліміту, якщо банк виявить  погіршання фінансового стану позичальника. Через це кредитну лінію від- кривають  підприємствам зі стійким  фінансовим становищем та доброю репутацією. На прохання  підприємства ліміт креди- тування можна переглядати.

Розрізняють два види кредитних  ліній: сезонну й постійно відновлювальну.

Овердрафт — короткостроковий кредит, що надається  бан- ком надійному підприємству понад залишок  його коштів на по- точному рахунку в межах заздалегідь обумовленої  суми шляхом


 

дебетування його рахунка. Для підприємства у комерційному банку може відкриватись спеціальний позичковий рахунок — контокорент (італ. conto corrente — поточний рахунок) — єдиний рахунок, на якому враховуються всі операції підприємства. На контокорентному рахунку відображуються, з одного боку, пога- шення кредиту банку та інші платежі з доручення підприємства, з іншого — кошти, які надходять на користь підприємства (вируч- ка від реалізації продукції, наданий кредит та інші надходження).

Контокорент — це поєднання позикового  рахунка з поточ- ним, і він може мати дебетове та кредитове сальдо.

Контокорентний кредит може використовуватись для:

− фінансування  придбання  засобів  виробництва,  готової продукції, виробничих запасів;

− подолання тимчасових фінансових  труднощів. Характерні  особливості контокорентного кредиту:

− встановлення ліміту кредитування;

− можливість  скасування кредитної угоди будь-коли.

З іншого боку, контокорентний кредит має певні переваги для підприємства позичальника:

− відсотки  за кредит  нараховуються лише за фактичні  дні користування;

− кредитними коштами  підприємство може  скористатись будь-коли без укладення додаткової кредитної угоди.

Кредит під облік векселів (обліковий кредит) — це коротко- строковий кредит, який банківська установа надає пред’явнику векселів, обліковуючи  (скуповуючи) їх до настання  строку ви- конання  зобов’язань за ними і сплачуючи пред’явнику  номі- нальну вартість векселів за мінусом дисконту.

Переваги такого кредиту для підприємства:

− гарантія  того, що кредити,  які надає підприємство своїм контрагентам, можуть бути рефінансовані в банку за ви- гідною відсотковою ставкою;

− у зв’язку з наявністю  солідарної відповідальності за век- селем, банки не вимагають  додаткових  гарантій  від під- приємств;


 

− такий кредит поліпшує умови ліквідності  суб’єкта госпо- дарювання.

Надання облікового  кредиту  здійснюється на підставі по- даної підприємством заяви на дисконтування векселів. Банк ретельно перевіряє репутацію підприємства-векселедавця, а також підприємства-пред’явника векселя. Коли їх фінансовий стан є позитивним, банк дисконтує векселі. При цьому він зали- шає за собою право повернути ті векселі, які викликають підозру. Розмір  та термін дії вексельного  кредиту  залежать  від строку пред’явленого  векселя.  Термін, на який видається  вексель, не може перевищувати 90 днів.

Усі операції з обліку векселів  здійснюються  банком на під- ставі договору, укладеного з підприємством-власником векселя.

Онкольний кредит — різновид контокоренту, який нада- ється  під  заставу  товарно-матеріальних  цінностей  або  цін- них паперів без зазначення строку його використання із зобов’язанням позичальника погасити  кредит  за першою ви- могою кредитора.

Револьверний — дозволяє протягом  наданого строку кре- диту здійснювати  вибірку кредитних  коштів і часткове (або повне) погашення  боргу.

Роловерний кредит  — довгостроковий вид кредитування зі ставкою відсотка, яка періодично переглядається.

До кредитно-гарантійних послуг, що надаються підпри- ємствам  банками, належать:

− акцептний кредит;

− авальний  кредит.

Акцептний кредит — це позика, яка передбачає акцепту- вання  банком  інкасованої  підприємством-позичальником тратти за умови, що підприємство надає у розпорядження бан- ку вексель до строку його оплати.

Особливість акцептного  кредиту  полягає  в тому, що банк дає підприємству не гроші, а гарантію оплатити  вексель у ви- значений  термін. При  цьому банк стає першим  боржником  і


 

з економічного погляду виконує умовне зобов’язання, тобто здійснює оплату векселя лише тоді, коли підприємство не ви- конує своїх зобов’язань.

Акцептний  кредит має короткостроковий характер  і вико- ристовується для  фінансування оборотних  засобів  підприєм- ства і переважно  у сфері  зовнішньої  торгівлі.  Цей кредит  де- шевший  для підприємств,  порівнянно з дисконтним,  оскільки вони сплачують банку лише комісійні за акцепт векселя.

Авальний  кредит  — це позика, коли банк бере на себе від- повідальність  за зобов’язаннями підприємства у формі  пору- чительства  або гарантії. Підприємство-одержувач платежу, як і за акцептного  кредиту, отримує  від банку-гаранта (аваліста) умовне платіжне зобов’язання. Якщо власник векселя вносить протест  у зв’язку  з несплатою  векселя,  банк-аваліст погашає всю суму векселя за платника.

За авальний кредит банк одержує комісійні, розмір яких за- лежить від виду вимог, що випливають з гарантії, а також тер- міну дії гарантії. Крім того, за наданий кредит стягується відсо- ток за діючими ставками.

До послуг  кредитного характеру, що надаються банками підприємствам, належить факторинг — система фінансування, за умовами якої підприємство-постачальник товарів переусту- пає короткострокові вимоги за торговельними операціями  ко- мерційному банку.

Факторингові операції включають:

− кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;

− ведення  бухгалтерського обліку  клієнта,  зокрема  обліку реалізації продукції;

− інкасацію заборгованості клієнту;

− страхування його від кредитного ризику.

В основу факторингової операції покладено  принцип  при- дбання  банком  рахунків-фактур підприємства-постачальника за відвантажену продукцію,  тобто передачу  банку  постачаль- ником права вимагати платежі з покупця продукції.