6.6. Показники стану і використання оборотних активів підприємств

До показників,  що характеризують стан оборотних активів, належить  коефіцієнт реальної вартості  оборотних активів  у

р.в.

 

майні підприємства (К   ).

Цей показник визначається як відношення вартості оборот- них активів  до вартості майна підприємства і визначається за формулою:

В

В

 

К         =          о.а    , (6.9)

Р.В.

м

 

 

де  В

 

 

В

 

о.а


— вартість оборотних активів (фактична наявність), грн.;

 

м

 

— вартість майна підприємства,  грн.

Коефіцієнт реальної  вартості  оборотних  активів  показує, яку частку у майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можли- вість ритмічного, безперебійного виробництва і, за необхіднос- ті, швидкої ліквідності  оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборот- них активів  на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є:

− швидкість обертання;

− коефіцієнт обертання;

− коефіцієнт завантаження;

− коефіцієнт  ефективності (прибутковість  оборотних  ко- штів) і рентабельність.

Швидкість обертання  обчислюється в днях  і характери- зується  періодом, за який  оборотні активи  підприємства здій- снюють один обіг, тобто проходять  всі стадії кругообіг на під- приємстві:

О=

 

С   Т

Р          ,           (6.10)


 

де  О — термін обертання оборотних активів, днів;

С — середні залишки  нормованих оборотних активів, грн.;

Т — тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів; Р — обсяг реалізованої продукції, грн.

Середню вартість оборотних активів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для роз- рахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку  брати наявність  оборотних  акти- вів на початок кожного місяця.

Для характеристики ефективності використання оборот- них активів  використовується коефіцієнт обертання, що ви- значається за формулою:

К

 

 

=

 

Р

о          С  ,      (6.11)

 

 

О

 

де  К


 

— коефіцієнт обертання оборотних активів.

 

 

Цей  показник  характеризує кількість  оборотів  оборотних коштів за період, що аналізується. Якщо більше оборотів здій- снюють оборотні кошти, то краще вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних  активів  є оберненим до коефіцієнта обертання  показником і визначається за фор- мулою:

С

з

 

К =   Р  ,          (6.12)

де  Кз — коефіцієнт завантаження оборотних активів.

Він характеризує участь оборотних активів у кожній гривні реалізованої продукції. Якщо менше оборотних коштів припа- дає на 1 грн., обороту, то краще вони використовуються.

Для характеристики ефективності використання оборот- них активів  можуть  використовуватись коефіцієнт ефектив- ності (прибутковість оборотних активів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:


 

 

 

Ке =

Р =


П

С  ,      (6.13)

П

С   100 %,       (6.14)

 

 

де  Ке — коефіцієнт ефективності оборотних активів, коп.; П — прибуток від реалізації продукції, грн.;

Р — рентабельність оборотних активів, %.

Якщо коефіцієнт ефективності оборотних активів  є абсо- лютним  показником і характеризує, скільки  прибутку  припа- дає на 1 грн оборотних  активів, то рентабельність оборотних активів  — відносний  показник,  що визначає  міру використан- ня оборотних коштів. Якщо значення першого і другого показ- ників є більшими, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Поліпшення використання оборотних активів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

− скорочення   виробничих  запасів   товарно-матеріальних цінностей  у зв’язку  з переходом  на оптову  торгівлю  та прямі економічні зв’язки з постачальниками;

− прискорення  обертання   оборотних  активів  за  рахунок реалізації  непотрібних,  залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення  використання  оборотних  активів  вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним  і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних активів — це пряме скорочення  потреби в оборотних  коштах проти попереднього періоду за одночасного  збільшення обсягу виробництва (реа- лізації).

Відносне  вивільнення оборотних  активів   виникає   тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних активів або з незначним  їх зрос- танням у плановому  році збільшує обсяг виробництва.