6.3. Нормування оборотних активів

Розмір  власних  оборотних  активів,  необхідних  підприєм- ству для забезпечення нормальної  діяльності,  встановлюється нормуванням.

Нормування — це процес  обчислення  частини  оборотних активів (запасів  та витрат),  потрібної підприємству для за- безпечення нормального, неперервного процесу виробництва, реалізації  продукції та розрахунків.  Основним завданням нор- мування  є розробка  на кожному  підприємстві економічно  об- ґрунтованих норм та нормативів  власних  оборотних  активів, що забезпечують  прискорення обороту та найефективніше ви- користання матеріальних і фінансових  ресурсів.

Нормування оборотних  активів  включає  розробку  та вста- новлення  на підприємствах спеціальних норм за окремими видами  матеріальних цінностей,  витрат  виробництва тощо, а також розрахунок нормативу власних оборотних активів у гро- шовому вираженні на кінець року, кварталу.


 

Норма — це обчислювана  у встановленому порядку за кож- ним видом оборотних активів відносна або мінімальна  їх вели- чина, необхідна для розрахунку  нормативу. За одними видами оборотних  активів норма обчислюється в абсолютних  величи- нах (гривнях, копійках), за іншими  — у відносних  величинах (відсотках). Розроблені норми діють кілька років і перегляда- ються при зміні технології виробництва, номенклатури продук- ції, що випускається, умов матеріально-технічного постачання.

Норматив — це мінімальний розмір власних оборотних ак- тивів  у грошовому  вираженні,  необхідний  підприємству для забезпечення нормального  безперервного процесу виробни- цтва, реалізації  продукції  та розрахунків.  Нормативи власних оборотних активів мають ураховувати потреби підприємства в активах не тільки для основної діяльності, а й для капітального ремонту будинків, споруд, що виконується господарським спо- собом, а також  для  допоміжних  підприємств та інших служб підприємств,  що не перебувають на самостійному  балансі.

Норми  та нормативи  обчислюються шляхом складання спеціальних розрахунків за кожним  видом оборотних  активів, що нормуються. Визначаються нормативи на кінець планового року за окремими  видами оборотних активів шляхом множен- ня норми на обсяг (одноденну  витрату)  нормованих цінностей або витрат виробництва, що враховуються. Дані, необхідні для розрахунку  норм та нормативів  за окремими  елементами  нор- мованих оборотних активів, беруть з відповідних видів бухгал- терської звітності (балансів  тощо) і таблиць виробничо-фінан- сового плану.

Нормування власних  оборотних активів  за  їх окремими елементами:

1.   Розрахунок нормативу власних  оборотних активів  на си- ровину,  основні матеріали та напівфабрикати

Норматив власних оборотних активів на сировину, основні матеріали  та напівфабрикати визначається у грошовому вира- женні множенням  вартості їх однодобової  витрати  в заплано-

ваному році на норму оборотних активів у днях:


 

H = O   N,       (6.1)

де О — однодобова  витрата  сировини,  матеріалів  та напівфа- брикатів, грн.;

N — норма оборотних активів, днів.

Денні витрати сировини, матеріалів та напівфабрикатів ви- значаються діленням вартості їх річної (квартальної) витрати в запланованому році на 360 (90) днів.

Денна потреба визначається за формулою:

Д =       ЗАГ

 

М

360   , натур. один. або грн.             (6.2)

 

де  М


 

заг


— загальна  потреба в цьому виді ресурсів, натур. один.

 

або грн.

Норма оборотних активів за кожним видом або за однорід- ною групою матеріалів враховує час їх перебування в поточно- му, страховому,  транспортному, технологічному запасах, а та- кож час, необхідний для відвантаження, доставки, прийняття та складування матеріалів. Підсумовуючи визначені за окремими операціями  норми оборотних  активів  за відповідними видами сировини,  матеріалів  та напівфабрикатів, отримують  загальну норму.  Множенням загальної  норми  на вартість  однодобової витрати відповідного виду цінностей визначають норматив.

 

 

М

 

заг


=          (6.3)

 

 

 

1

 

де  q


—  маса  (площа) заготовки  однієї  деталі  (виробу)  і-го

 

виду, натур. одиниць.

Якщо найменувань сировини  та матеріалів  багато і вони надходять  від багатьох постачальників, що утруднює розраху- нок норми за окремими її елементами (доставка, приймання, зберігання  тощо), визначають норму в середньому за всіма ма-


 

теріалами, виходячи  з фактичних даних про вартість їх витрат у звітному  році та розміру  їх середнього  залишку.  При цьому середній залишок  визначається на підставі звітних даних за кварталами діленням  на 4 суми половини  залишку  на початок та кінець року плюс повні залишки на початок II, III та IV квар- талів. Норма  у днях  обчислюється діленням  середньорічного залишку сировини та матеріалів за попередній звітний рік на їх одноденну  витрату  в цьому самому році. Множенням вартості однодобової  витрати  сировини  та матеріалів  у запланованому році на норму оборотних активів у днях визначають  норматив власних оборотних активів за сировиною та матеріалами.

Норматив власних  оборотних активів на запаси палива. Запаси пального  на  підприємствах створюються   у роз-

мірі мінімальних залишків з урахуванням змін його спожи- вання (витрат) у запланованому році. Норматив за цим видом цінностей  визначається  аналогічно   обчисленню   нормативу за сировиною,  основними  матеріалами та купованими напів- фабрикатами шляхом множення розрахованої  норми запасу у днях на вартість  одноденної її витрати  на виробничі  та неви- робничі потреби в запланованому році. При цьому норматив обчислюється за всіма видами палива (крім газу), що вико- ристовуються на технологічні цілі та господарські потреби виробництва.

Норматив власних  оборотних активів  на допоміжні мате- ріали.

Норматив власних оборотних активів на допоміжні матері- али визначається множенням  норми запасу у днях на вартість їх одноденної витрати, що визначається кошторисом витрат на виробництво.  При цьому норми за видами допоміжних матері- алів обчислюються в тому самому порядку, що й за основними матеріалами.

Норматив власних  оборотних активів на запаси тари.

Норматив на запаси тари обчислюється множенням  норми у днях на вартість однодобового обороту (витрати) тари за її ви- дами. Норма оборотних активів за тарою визначається залежно


 

від джерел її надходження (способу заготівлі) та порядку вико- ристання.  Розрізняють тару куповану,  власного  виробництва, з поверненням та без повернення. За  купованою  тарою, при- значеною  для  пакування готової  продукції,  норма  оборотних активів встановлюється так само, як за сировиною, основними матеріалами та купованими напівфабрикатами, виходячи  з ін- тервалів  поставок.  При  цьому  враховується час перебування тари в дорозі, на складі, ремонті, промиванні,  у поточному  та страховому запасі.

Норматив власних  оборотних активів  на запасні частини для ремонту.

Норматив на запасні частини для ремонту машин, устатку- вання  та транспортних засобів можна обчислювати  двома ме- тодами: прямого  рахунку та укрупненим.

За методом  прямого  рахунку вартість і кількість  запасних частин, необхідних  для капітального та поточного  ремонтів  у запланованому році, визначаються за кошторисами, що скла- даються на ремонт відповідних видів машин, транспортних засобів та устаткування. Однак  оскільки  цей метод складний, розрахунок нормативу на запасні частини можна виконати укрупненим методом.

За укрупненим методом норматив обчислюється, виходячи з норми, що визначається в абсолютних  величинах,  і вартості машин, устаткування та транспортних засобів. Норма  оборот- них активів визначається в абсолютних  величинах  діленням вартості середньорічного  залишку запасних частин на середню вартість  машин, транспортних засобів та устаткування, а нор- матив — множенням  норми (у гривнях, копійках) на балансову (початкову) вартість машин, транспортних засобів та устатку- вання на кінець запланованого року.

Норматив для  малоцінних та швидкозношуваних пред- метів визначається окремо для кожної групи незалежно  від характеру  їх використання у виробництві:  господарський ін- вентар, спеціальний одяг і взуття, спеціальний інструмент  і пристосування і т.д.


 

2.   Розрахунок нормативу власних  оборотних активів  на не- завершене виробництво

До витрат  у незавершеному виробництві належать  усі ви- трати, вкладені  у вартість  розпочатих,  але не завершених ви- робів, що перебувають  на різних стадіях виробничого  процесу з моменту першої операції до здачі готової продукції на склад.

Норматив оборотних активів, що виділяються на заснуван- ня незавершеного виробництва, залежить  від обсягу та складу продукції, що виробляється, тривалості  виробничого  циклу, собівартості  продукції  та характеру  збільшення витрат  у про- цесі виробництва.

Норматив власних оборотних активів у незавершеному ви- робництві обчислюється за формулою

 

 

о

 

 

Н

 

 

= В

 

н.з.в.


 

Д

 

в.ц.


К,        (6.4)

 

 

о

 

де В


 

—  однодобові  витрати  на виробництво продукції  у IV

 

кварталі, грн.;

 

 

Д

 

в.ц.


— тривалість  виробничого  циклу, днів;

 

К — коефіцієнт наростання витрат.

Однодобові витрати  визначаються діленням  на 90 витрат на обсяг випуску валової продукції в оцінці за виробничою  со- бівартістю IV кварталу запланованого року.

Тривалість виробничого циклу  відображає  час перебуван- ня продукції  в незавершеному виробництві від першої техно- логічної  операції  до повного  виготовлення продукції  та здачі її на склад. Вона визначається на основі технологічних карт та інших планових нормативів виробництва за кожним виробом у календарних днях. До тривалості  виробничого  циклу  включа- ється час, витрачений на обробку деталі (технологічний запас), час на транспортування деталей від одного робочого місця до іншого і здавання  готової продукції на склад (транспортний запас),  час перебування виробів,  що обробляються, між окре- мими операціями  (оборотний запас),  час перебування виробу

у страховому запасі.


 

Коефіцієнт наростання витрат відображає  характер  збіль- шення  витрат  у незавершеному виробництві за днями  вироб- ничого циклу.

При рівномірному  розподілі  витрат  він обчислюється за формулою:

К =

 

А + 0,5

А + В  ,           (6.5)

де А — витрати,  які здійснюються  одноразово  на початок  ви- робничого циклу;

Б — подальші витрати, які включаються  до собівартості продукції.

При нерівномірному зростанні витрат за днями виробничо- го циклу, цей коефіцієнт обчислюється за формулою:

К =  С ,           (6.6) В

де  С — середня вартість виробу в незавершеному виробництві, грн.;

В — виробнича  собівартість виробу, грн.

Середня  вартість виробу в незавершеному виробництві об- числюється  як середньозважена величина витрат, що припадає на кожен день виробничого  циклу, і кількості днів їх знахо- дження у процесі виробництва.

3.   Норматив власних  оборотних активів  на  запаси готової продукції

До готової продукції  належать  вироби, завершені  у вироб- ництві,  прийняті відділом  технічного  контролю   та  здані  на склад.

Норматив оборотних активів на залишки  готової продукції

(Н   ) визначається як добуток норми оборотних активів у днях

г.п.

на вартість однодобового випуску товарної продукції в наступ-

ному році за виробничою собівартістю:


 

 

 

Н

 

г.п.


= З  Р, (6.7)

 

 

де, 3 — одноденний  випуск  продукції  в IV кварталі  планового року за виробничою собівартістю (грн.);

Р — норма запасу оборотних  коштів для готової продукції

(днів).

Норма оборотних активів  на запаси готової  продукції складається з таких елементів: часу, необхідного для комплек- тування  виробів для постачання;  часу на пакування продукції; часу на оформлення та здачі банку платіжних  документів. Час на зазначені операції визначається розрахунково (хронометра- жем). При великій  номенклатурі продукції,  що випускається, виокремлюються основні  види виробів,  що становлять 70–80

% загального обсягу випуску.

За ними розраховується середньозважена норма оборотних активів,  яка потім поширюється на всю готову продукцію, що перебуває на складі.

Множенням вартості  однодобового  випуску  товарної  про- дукції, оціненої  за виробничою  собівартістю  в запланованому році, на середньозважену норму оборотних  активів  у днях ви- значають норматив.

4.   Норматив власних  оборотних активів  на витрати  майбут- ніх періодів

До витрат  майбутніх періодів  належать  витрати,  що здій- снюються  в поточному  плановому  періоді, але відносяться до собівартості продукції в наступному періоді. Це витрати з осво- єння  нових  видів продукції,  удосконалення технології  вироб- ництва, на передплату періодичних видань, орендну плату та ін.

Норматив на витрати майбутніх періодів визначається так: до витрат майбутніх періодів, які має підприємство на початок планованого року, додаються витрати, що здійснюються  в за- планованому році, і віднімаються  витрати, що включаються  до собівартості продукції, яка виробляється в запланованому році.


 

Норматив власних оборотних активів на витрати майбутніх періодів обчислюється за формулою:

 

 

Н

 

м.п.


= В  + В


(6.8)

 

 

О

 

 

П

 

 

В

 

 

В,

 

 

О

 

де В


 

— сума коштів, вкладених  у ці витрати на початок запла-

 

нованого періоду, за відрахуванням отриманих банківських кредитів;

В

 

 

П

 

— витрати,  що проводяться в плановому  періоді, перед-

бачені відповідними кошторисами;

В

 

 

В

 

— витрати, які включаються до собівартості продукції за-

планованого року та передбачені кошторисом виробництва. Так розраховуються нормативи  власних  оборотних  активів

за їх окремими елементами методом прямого рахунку. Додаючи суми нормативів,  розрахованих за окремими  елементами  обо- ротних активів, отримують сукупний норматив по підприємству.