6.1. Оборотні активи:

сутність, склад і структура

Оборотні активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи підприємства, призначені  для реалізації  або споживання протягом  операцій- ного циклу чи протягом 12 місяців із дати складання балансу.

У виробничій  сфері оборотні активи авансуються в оборот- ні виробничі фонди і фонди обігу (рис. 6.1).

До виробничих фондів належать:

− сировина;

− основні й допоміжні матеріали;

− напівфабрикати;

− паливо;

− тара;


 

− запасні частини для ремонтів;

− малоцінні і швидкозношувані предмети;

− незавершене  виробництво;

− напівфабрикати власного виготовлення;

− витрати майбутніх періодів.

Оборотні активи

 

Оборотні фонди

Подпись: Виробничі  запасиПодпись: Незавершене виробництво

Витрати  майбутніх періодів
(сфера виробництва)


Фонди  обігу

Подпись: Готова продукція на складах підприємства

Готова продукція відвантаження

Грошові кошти на рахунках

Грошові кошти в розрахунках

Дебіторська заборгованість

Готівкові кошти в касі
(сфера обігу)

 

 

 

Нормовані оборотні активи


Ненормовані оборотні активи

 

 

Рис. 6.1. Структура оборотних активів підприємства

Фонди обігу — це залишки  готової продукції на складі під- приємств, відвантажені,  але не оплачені покупцями товари, за- лишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках,  у дебіторській  заборгованості,  а також укладені в короткострокові цінні папери.

До фондів обігу належать:

− готова продукція на складах підприємства;

− готова продукція,  яка відвантажена і перебуває в дорозі;

− грошові кошти на розрахунках та інших рахунках;


 

− грошові кошти у незавершених розрахунках;

− дебіторська заборгованість;

− готівка в касі.

Класифікація  оборотних   активів   підприємства  відповід- но до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку  2 «Ба- ланс»( рис. 6.2).

Класифікація оборотних активів підприємства відповідно до По- ложення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»

 

 

Запаси   товарно-матеріаль- них цінностей:

– виробничі запаси;

– незавершене виробництво;

– готова продукція;

– товари;

Дебіторська заборгованість:

– векселі;

– заборгованість юридичних та фізичних  осіб підприємству за надані їм товари, роботи та послуги;

– дебіторська заборгованість за розрахунками


Поточні фінансові інвестиції:

– фінансові інвестиціїї під- приємства  в різні фондові й грошові інструменти на строк менше одного року

Грошові кошти та їх еквіва- ленти:

– грошові кошти підпри- ємства в касі, на поточних й інших розрахунках в банках (у національній та іноземних валютах);

– еквіваленти грошових коштів

Інші види оборотних активів, у т.ч.

витрати майбутніх періодів

 

 

Рис. 6.2. Класифікація оборотних активів

Отже, оборотні активи  — це кошти, авансовані  в оборотні виробничі  фонди  і фонди  обігу для  забезпечення безперерв- ності процесу виробництва, реалізації  продукції та отримання прибутку.

Незважаючи на відмінності  у призначенні,  оборотні фонди та фонди обігу тісно взаємопов’язані. Вони обслуговують  єди-


 

ний процес  відтворення на виробництві й забезпечують  його неперервність. Водночас оборотні фонди та фонди обігу є скла- довими оборотних активів, що відображають  розміщення їх за сферами  відтворення у процесі руху, і водночас є самостійни- ми економічними категоріями.

Економічною категорією, що об’єктивно існує, є оборотні активи.  Для  з’ясування  економічного  змісту оборотних  акти- вів необхідно розмежувати їх функціональні форми, яких вони постійно набувають і змінюють, проходячи через сфери вироб- ництва  та обігу, пов’язувати  рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових носіїв, а також розглядати оборотні активи як категорію в русі.

Якщо процес виробництва на кожному  підприємстві непе- рервний, то оборотні активи, що обслуговують  його, у кожний момент перебувають  одночасно  як у сфері виробництва у ви- гляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, так і у сфері обігу у вигляді готових виробів та грошових коштів. Крім того, зі сфери виробництва вони переходять у сферу обігу і на- впаки, тобто постійно перебувають у русі, проходячи три стадії кругообігу — грошову, товарну та виробничу.

Співвідношення оборотних  активів  у сфері  виробництва і сфері  обігу залежить  від особливостей  організації  виробни- цтва, постачання, збуту, а також системи розрахунків.

Для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції необхідно досягти оптимального співвід- ношення  оборотних  активів  у сфері виробництва й обігу. Під- приємство  заінтересоване у  зменшенні  оборотних  активів  у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання,  раціо- нальніших  форм розрахунків.

В економічній  літературі  існують інші погляди  на сутність оборотних  активів. Одні економісти  трактують  їх як «грошові кошти», авансовані  в оборотні виробничі  фонди та фонди обі- гу», інші вважають, що оборотні активи — це частина капіталу підприємства,  вкладена в його поточні активи, або це кошти, авансовані для створення оборотних виробничих активів та ак-


 

тивів обігу. Але оборотні активи включають як матеріальні, так і грошові ресурси. Тому ототожнювати їх тільки  з грошовими коштами економічно не обґрунтовано.

В організації  оборотних  активів  слід розрізняти їх склад і структуру.

Склад оборотних активів — це сукупність  окремих елемен- тів (статей) оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Структура оборотних  активів  — це співвідношення окре- мих елементів оборотних активів у їх загальному  обсязі.