5.4. Місцеві податки  і збори

Місцеві податки  і збори  — це платежі, які встановлюються місцевими органами влади і обов’язкові до сплати їх платника- ми на певній території.

Місцеві   податки   і  збори   сплачують   юридичні   і  фізичні

особи.  Вони  включаються   до  складу  валових  витрат,  які  ви-


 

ключаються  зі скоригованого валового доходу, а отже, змен- шують   суму   оподатковуваного   прибутку.    Місцеві    податки і збори суб’єкти господарювання відносять до собівартості продукції  (робіт,  послуг),  що  впливає   на  формування  їхньо- го прибутку. Органи  місцевого самоврядування мають право запроваджувати тільки  ті податки  і збори, що передбачені  зако- нодавчими  актами,  установлювати ставки,  що не перевищують граничних  розмірів, передбачених законодавчими актами та установлювати додаткові пільги для окремих платників податків.

До складу  місцевих податків  і зборів  належать: Місцеві податки:

− комунальний податок;

− податок з реклами.

Місцеві збори:

− ринковий збір;

− збір за паркування автотранспорту;

− готельний збір;

− збір за видачу ордера на квартиру;

− курортний збір;

− збір за право використання місцевої символіки;

− збір за здійснення закордонного  туризму;

− збір за проведення  аукціону;

− збір  за проїзд  територією  прикордонних областей  авто- транспортом,  що прямує за кордон;

− збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

− збір   за   надання   земельних   ділянок   для   будівництва об’єктів виробничого  і невиробничого призначення, інди- відуального житла і гаражів у населених пунктах.

Комунальний податок — це обов’язковий  місцевий  пода- ток, який  нараховується з неоподатковуваного фонду  оплати праці робітників  за встановленими ставками.

Платниками комунального податку є всі юридичні особи, за винятком бюджетних установ і організацій, планово-дотаційних установ і організацій  та сільськогосподарських підприємств.


 

Комунальний податок сплачують:

− усі суб’єкти  господарювання незалежно  від форми  влас- ності та підлеглості  відомствам, включаючи  підприємства з іноземними інвестиціями, їх філії, відділення  та інші окремі підрозділи,  які є юридичними особами і мають са- мостійний  баланс, поточний  рахунок  в установах  банків і здійснюють господарську, підприємницьку та іншу комер- ційну діяльність  — з неоподатковуваного доходу оплати праці працівників, які займаються цими видами діяльності;

− окремі підрозділи,  філії суб’єктів господарювання, які не мають самостійного  балансу і поточного  рахунку  в уста- новах банків — з неоподатковуваного доходу оплати праці своїх робітників  у складі підприємств,  які є юридичними особами;

− підприємства і організації,  які не є госпрозрахунковими, але отримують доходи від господарської діяльності — з неоподатковуваного фонду  оплати  праці, розрахованого на працівників, які займаються  цією діяльністю;

− бюджетні  установи,  які  фінансуються з місцевого  і дер- жавного бюджетів — з неоподатковуваного фонду оплати праці працівників, що займаються господарською і комер- ційною діяльністю  у складі цих установ.

Об’єктом оподаткування комунальним податком є неопо- датковуваний фонд  оплати  праці  працівників, що розрахову- ється множенням офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян  на середньооблікову чисельність працівників за звітний  місяць.  Сума  податку  розраховується його платником щоквартально з розподілом  помісячно  у спе- ціальній  формі. Вона визначається множенням  розрахованого неоподатковуваного фонду оплати праці на встановлену став- ку, яка не повинна перевищувати 10 %.

Податок з реклами. Рекламою вважаються всі види оголо- шень і повідомлень, які подають інформацію з комерційною метою (отримання доходу)  за допомогою  засобів  масової  ін-


 

формації: преси, радіо, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, розміщених на будинках, вули- цях, майданах, транспорті  тощо.

Послуги за розміщення реклами є платними, і за їх надання стягується так названий  податок з реклами.

Податок з реклами — це податок на послуги зі встановлен- ня і розміщення реклами  у засобах масової інформації.  Плат- никами  податку з реклами  є суб’єкти підприємницької діяль- ності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи,  постійні представництва нерезидентів та фізичні особи — замовники реклами  (рекламодавці) або виробники і поширювачі реклами, якщо вони є рекламодавцями.

Об’єкт  оподаткування — вартість виготовлення і розмі- щення реклами.

Граничні розміри ставок податку не повинні перевищувати

0,1 % вартості послуг за виготовлення та розміщення однора- зової реклами та 0,5 % — реклами на тривалий час.

Стягнений з рекламодавців у складі вартості рекламних по- слуг податок  перераховується його платниками до місцевого бюджету щомісяця до 15 числа. Рекламодавці нараховану суму податку з реклами відносять до собівартості продукції, робіт, послуг.

Місцеві збори

Ринковий збір — це плата за право займати  місце для тор- гівлі на ринках і в павільйонах усіх форм власності, на критих та відкритих столах, майданчиках,  з автомашин, візків, мото- циклів, ручних візків тощо.

Платниками ринкового  збору є юридичні  особи всіх форм власності, їх філії, відділення, представництва та інші відокрем- лені підрозділи  і фізичні  особи, які реалізують  сільськогоспо- дарську й промислову продукцію та інші товари на ринках.

Об’єктом  оподаткування  є  торговельні   місця.  Ринковий збір справляється за кожен день торгівлі. Ставки  ринкового збору встановлюються за кожне  торговельне  місце і не пови-


 

нні перевищувати 20 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і трьох неоподатковуваних мініму- мів доходів громадян для юридичних осіб. Ставки можуть бути диференційовані залежно  від району розміщення ринку, виду продукції, що продається,  тощо.

Сума платежу визначається співробітниками ринку мно- женням  встановленої ставки  на кількість  торговельних  місць, які  займає  торговець.  Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації  ринку.

Збір  за паркування автотранспорту — це плата, що стягу- ється з власників автотранспорту — юридичних і фізичних осіб за паркування автомобілів у спеціально обладнаних чи відведе- них для цього місцях.

Платниками збору є водії, які паркують свої автотранспорт- ні засоби у спеціально обладнаних чи відведених для цього міс- цях. Збір стягується за ставками, встановленими місцевими ор- ганами влади, з розрахунку  за 1 годину стоянки  (паркування) автомобіля  в місцях припаркування. Граничні  розміри  ставок не повинні перевищувати 5 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях і 1 % — у від- ведених місцях за 1 годину стоянки  (паркування) автомобіля. Збір  стягується особами,  уповноваженими відповідним  орга- ном місцевого самоврядування. Збір сплачують водії автомобі- лів готівкою особам, які стягують ці платежі. На підтверджен- ня сплаченого збору водій отримує відповідний документ.

Збір  за право  використання місцевої  символіки — це збір з юридичних  і фізичних  осіб — суб’єктів підприємницької ді- яльності за використання в комерційних цілях місцевої симво- ліки при виробництві та реалізації  продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Об’єктом обкладання збором є вартість  виробленої  продук- ції, виконаних робіт, наданих послуг. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста, зображення архітектурних та іс- торичних пам’яток тощо) видається терміном на один рік органа- ми місцевого самоврядування, які й встановлюють розмір збору.


 

Річний граничний розмір збору за право використання міс- цевої символіки не повинен перевищувати: з юридичних осіб —

30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з фізичних осіб — підприємців — двох неоподатковуваних мінімумів  до- ходів громадян.

Збір стягується за право використання місцевої символіки щорічно при видачі дозволу і подовженні терміну його дії. Сума збору вноситься  до місцевого бюджету у встановлені строки.

Збір  за видачу дозволу на розміщення об’єктів  торгівлі та сфери послуг — це плата суб’єктів торгівлі за видачу їм дозво- лу на торгівлю у спеціально призначених для цього місцях.

Платниками цього збору є юридичні особи всіх форм власності,  а також фізичні  особи, які отримали  дозвіл на роз- міщення  об’єктів торгівлі  сільськогосподарською продукцією і промисловими товарами. Ставки  збору залежать від площі торговельного місця,  його територіального розміщення, виду продукції чи послуг.

V Питання  для перевірки знань

1.   Розкрийте форми та функції податків.

2.   Дайте  визначення системи  оподаткування та охарактери- зуйте основні її принципи.

3.   Назвіть  прямі податки і збори.

4.   Розкрийте сутність податку на прибуток.

5.   Охарактеризуйте необхідність  та значення  оподаткування прибутку підприємств.

6.   Дайте характеристику валовим  доходам та валовим  витра- там, що визначаються для обчислення  оподаткованого при- бутку.

7.  Як визначаються амортизаційні відрахування для обчис- лення оподаткованого прибутку?

8.   Назвіть  ставки оподаткування прибутку.


 

9.   Дайте характеристику податку з доходів фізичних  осіб.

10. Платники, об’єкт і база оподаткування, терміни  сплати  до бюджету плати (податку) за землю.

11. Охарактеризуйте податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

12. Як сплачується фіксований сільськогосподарський податок?

13. Дайте  характеристику економічної  сутності  непрямих  по- датків.

14. Визначте механізм впливу непрямих податків на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.

15. Розкрийте сутність, платники,  об’єкт і база оподаткування, терміни сплати до бюджету податку на додану вартість.

16. Охарактеризуйте пільги з податку на додану вартість згідно з чинним законодавством України.

17. Визначте  сутність  і порядок  розрахунку  податкового  кре- диту, його формування та відшкодування суб’єктам підпри- ємницької діяльності.

18. Дайте характеристику акцизному  збору (платники, об’єкт, ставки, акцизна марка).

19. Розкрийте сутність, механізм податку мита та митних пла- тежів.

20. Охарактеризуйте місцеві податки і збори.

21. Які податки і збори входять до складу цін и продукції?

22. Які податки і збори та інші обов’язкові платежі відносяться

на собівартість продукції?

5          Тестові завдання      

1.   Податкова система — це:

а)  обов’язкові платежі, що їх встановлює  держава для юри- дичних і фізичних  осіб з метою формування централізо- ваних фінансових ресурсів, які забезпечують фінансу- вання державних  витрат.


 

б) частина заново створеної вартості;

в) сукупність  діючих у державі податків  і податкових  пла- тежів;

г)  видача коштів установам у кредит.

2.   Об’єктом оподаткування податком на прибуток на тери- торії України є:

а)  чистий прибуток підприємства;

б) валовий прибуток підприємства;

в) оподаткований прибуток підприємства;

г)  чистий дохід підприємства.

3.   Відповідно  до чинного законодавства прибуток підприєм- ства характеризується як:

а)  сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ним витрати;

б) кошти, що надійшли  від продажу товарів і надання  по- слуг;

в) дохід підприємства за вирахуванням відповідних  подат- ків, зборів, знижок;

г) загальний дохід від реалізації продукції товарів, робіт, послуг.

4.   До складу  валового доходу включаються:

а) доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих  від нерезидентів,  процентів,  роялті, від здій- снення операцій лізингу (оренди);

б) суми коштів або вартість майна, отримані платником по- датку  як  компенсація за примусові  відчуження  держа- вою іншого майна платника  податку;

в) суми акцизного збору та податку на додану вартість;

г) номінальна вартість узятих на облік, але неоплачених цінних  паперів,  які  засвідчують  відносини   позики,  а також  платіжних   документів,  виданих  боржником   на ім’я платника  податку як підтвердження заборгованості боржника.


 

5.   Які показники не належать до валових витрат?

а)  доходи від здійснення банківських,  страхових  та інших операцій з надання фінансових  послуг;

б) доходи від урегулювання сумнівної або безнадійної кре- диторської заборгованості;

в) прибуток від операцій із землею;

г)  суми одержаного платником податку емісійного доходу.

6.   Податок на прибуток може обчислюватись за ставкою:

а)  25 %; б) 15 %; в) 3 %; г)  20 %.

7.   Об’єктом оподаткування ПДВ в Україні за ставкою 20 % є:

а)  оподатковуваний прибуток;

б) вартість проданої продукції;

в) вартість вивезеної з території України  продукції; г)  вартість ввезених товарів на територію України; д) амортизаційні відрахування.

8.   Об’єктом оподаткування акцизним збором в Україні  є:

а)  обороти  з реалізації  вироблених в Україні  підакцизних товарів;

б) обороти з передання товарів для своїх працівників;

в) вартість підакцизної продукції, що експортується;

г)  митна вартість продукції, яка імпортується в межах бар- терних операцій.

9.   Платниками акцизного збору  в Україні  є:

а)  виробники підакцизної продукції — резиденти України;

б) виробники підакцизної продукції — нерезиденти Укра- їни;

в) міжнародні об’єднання та організації, що ввозять на мит- ну територію України  підакцизні  товари;


 

в) фізичні особи, які пересилають на митну територію Укра- їни підакцизні товари в обсягах вартістю до 200 екю;

д) виробники підакцизної продукції,  обсяг  операцій  яких за останні  12 місяців  перевищив  3600 неоподатковува- них мінімумів доходів громадян.

10. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка...

а)  сільськогосподарського виробника;

б) що орендується сільськогосподарським виробником;

в) використана під багаторічні насадження;

в) на якій розташовано  ботанічний  сад.

11. Об’єктом оподаткування податком з власників транспорт- них засобів є:

а)  колісні трактори; б) автомобілі легкові; в) велосипеди;

г)  спортивні яхти;

д) літаки.

12. Які фактори впливають на розмір  ставки  податку з влас- ників транспортних засобів (автомобілів)?

а)  потужність двигуна автомобіля;

б) пробіг автомобіля;

в) екологічний стан автомобіля;

г)  час випуску ( виробництва) автомобіля;

д) вантажопідйомність автомобіля.

13. Податком з доходів  фізичних осіб є:

а)  прибуток підприємства;

б) дохід громадян;

в) плата за воду;

г)  виручка від реалізації продукції.


 

14. Податок на додану  вартість, акцизний збір,  мито відно- сяться до:

а)  ціни продукції;

б) собівартості продукції;

в) результатів  інвестиційної діяльності;

г)  фінансових  результатів.

15. До місцевих податків  і зборів  не належать:

а)  ринковий збір;

б) податок на рекламу;

в) акцизний збір;

г)  комунальний податок.

#          Практичні завдання

Завдання 1

Визначте податок на прибуток і податок на додану вартість, які необхідно сплатити  до бюджету за звітний період.

Підприємство, що є платником ПДВ,  у звітному  кварталі отримало:

− виручку від реалізації  товарів на суму 150 тис. грн., у т. ч. ПДВ — 20 тис. грн.;

− акцизний збір — 18 тис. грн.;

− виручка від реалізації послуг дорівнює 60 тис. грн.;

− Підприємством оприбутковано сировини  й матеріалів  на

78 тис. грн. (у т. ч. ПДВ);

− оплачено  рахунки  за використання електроенергії в сумі

12 тис. грн.;

− нарахованої заробітної плати в розмірі 50 тис. грн.;

− витрати  на ремонт  основних  засобів  становили 100 тис. грн., при цьому балансова  вартість  власних  основних  за-


 

собів на початок року дорівнювала  900 тис. грн., орендо- ваних — 110 тис. грн.;

− амортизаційних відрахувань за звітний квартал нарахова- но в розмірі 25 тис. грн.

Завдання 2

Визначте суму податку на прибуток і суму податку на дода- ну вартість, що має сплатити товариство «Юність» за І квартал звітного року.

Товариство  «Юність» в І кварталі звітного року отримало:

− виручку від реалізації виробленої  ним продукції (744 тис. грн.);

− виручку  від реалізації  консультаційних послуг  (12  тис. грн.);

− відсотки за вкладені на депозит кошти (9,5 тис. грн.).

− Витрати фірми у звітному кварталі становили:

− на сировину та допоміжні матеріали — 104,4 тис. грн.;

− на електроенергію — 12 тис. грн.;

− нараховану  заробітну  плату  — 10 тис. грн. і сплачено  до бюджету  відрахування до державних  цільових  фондів  у розмірах, установлених законодавством;

− нарахування амортизаційних відрахувань — 7,5 тис. грн.;

− сплачено  комунального  податку  та податку  на землю  в розмірі 2,5 тис. грн.;

− перераховано  до бюджету плату за торговий патент у сумі

1,3 тис. грн.

Завдання 3

Визначити відпускну  ціну  підакцизного виробу,  суму  ак- цизного збору для сплати до бюджету, податок на додану вар- тість, виручку від реалізації підакцизного товару з ПДВ, рента- бельність виробу за такими даними:

− собівартість підакцизного виробу — 210 грн.;

− прибуток — 41 грн.;


 

− ставка акцизного збору — 11 %;

− ставка ПДВ — 20 %.

Завдання 4

Визначити митну вартість  підакцизного товару  з податка- ми і зборами  та суму акцизного  збору для сплати  до бюджету за такими даними:

− митна вартість товару — 410 грн.;

− митні та комісійні збори — 41 грн.;

− ставка ввізного мита — 18 %;

− ставка акцизного збору — 14 %.

Завдання 5

Визначте податок із власників  транспортних засобів у звіт- ному періоді, якщо  консалтингова фірма  має на обліку  авто- мобіль для перевезення пасажирів  (розрахований на 32 паса- жири),  об’єм циліндра  двигуна якого становить  6200 см3, і два легкові  автомобілі  з об’ємами  циліндрів  двигунів  2300  см3   і

3700 см3.

Завдання 6

Визначити вільну  відпускну  ціну  продукції  підприємства (з ПДВ), а також суму ПДВ, що має сплатити  підприємство до бюджету, за такими даними:

− витрати  підприємства на сировину  та матеріали  (з ПДВ)

— 680 тис. грн.;

− інші витрати на виробництво продукції — 420 тис. грн.;

− рентабельність виробництва — 21 %;

− ставка ПДВ — 20 %.

Завдання 7

Визначте суму податку на землю, якщо товаровиробник сільськогосподарської продукції за межами населеного  пункту має такі земельні ділянки сільськогосподарського призначення:


 

− пасовища, загальна площа яких становить 4,8 га. Грошова оцінка 1 га становить 1300 тис. грн.;

− яблучний  сад  —  4  га.  Грошова  оцінка  1  га  становить

2050 тис. грн.;

− грушевий   сад  —  5  га.  Грошова  оцінка  1  га  становить

2195 тис. грн.

#          Реферати

1.   Вплив  системи  оподаткування на економіку  підприємств

України.

2.         Підвищення ефективності системи оподаткування.

3.   Оподаткування  експортно-імпортних операцій  в  зовніш- ньоекономічній діяльності.

4.   Непряме  оподаткування підприємств.

5.   Механізм оподаткування прибутку і ефективність функціо- нування  промислових підприємств.

6.   Механізм оподаткування доданої вартості в Україні.