5.3. ФРАНЦІЯ

1. Форми  оскарження вироків. 2. Апеляція.  3. Касація.

4. Клопотання про ревізію.

1. Французькому кримінальному процесу відомі три фор- ми оскарження вироків: апеляція,  касація і клопотання про ревізію.

Апеляція  приноситься на неправильність вироку  по суті; апеляційна інстанція  розглядає справу заново в оскарженій частині й виносить новий вирок.

Касація приноситься з приводу  допущених  при  провад- женні у справі порушень кримінального й кримінальноBпроце- суального закону й касаційна  інстанція,  не розглядаючи спра- ви по суті, перевіряє  лише, чи правильно  суд застосував закон.

Клопотання про ревізію — це форма оскарження вироку за нововиявленими обставинами.

Розглянемо детальніше  ці форми оскарження вироку.

2. Апеляція. В апеляційному порядку  можуть бути оскар- жені вироки виправних  і поліцейських трибуналів.  Апе- ляційна скарга приноситься до апеляційного суду в 10Bденний строк з моменту оголошення вироку або отримання повідо- млення про вирок, але генеральний прокурор при апеляційно- му суді має право  принести  апеляцію  протягом  двох місяців від дня винесення  вироку.

Право  на апеляцію  належить  обвинуваченому, цивільно- му  позивачу,   цивільному  відповідачу   (в  частині,  яка  сто-


сується  цивільного  позову),  прокурору  Республіки, держав- ним органам, які порушили  кримінальний позов, представни- ку прокуратури при поліцейському трибуналі  і генеральному прокуророві при апеляційному суді.

Палата з розгляду апеляційних скарг складається з голови й двох членів. Апеляція  розглядається в судовому засіданні на підставі усної доповіді члена суду. При цьому допитується об- винувачений і, якщо про це дасть розпорядження суд, свідки. Сторони, які беруть участь у справі, заслуховуються в такому порядку: спочатку апелянт,  потім інші викликані до суду сто- рони в порядку, встановленому головою суду; останнім завжди виступає  обвинувачений або його захисник.

Якщо суд визнає, що апеляційна скарга подана із запізнен- ням, з порушенням установленого порядку,  він відмовляє в її розгляді,  а якщо  вона є необґрунтованою, — підтверджує  ос- каржене рішення. В обох цих випадках  суд присуджує  скарж- ника до сплати судових витрат, але якщо апеляцію приніс про- курор, витрати  відшкодовуються за рахунок державної  скарб- ниці.

За апеляцією прокурора суд може підтвердити пра- вильність  вироку або скасувати  його в частині чи повністю як у сприятливому, так і в несприятливому для обвинуваченого значенні. Однак  на підставі лише однієї апеляції  обвинуваче- ного, цивільного  позивача і цивільного  відповідача  суд не має права погіршити  становище  апелянта.

Апеляційний суд може за наявності передбачених у законі підстав змінити  вирок  і закрити  кримінальне переслідування або звільнити обвинуваченого від покарання.  Він може скасу- вати  вирок  на тій підставі,  що вчинене  діяння  містить  лише склад проступку, а не делікту, призначити відповідне покаран- ня і вирішити  питання  про цивільний позов, якщо такий заяв- лено.

Апеляційний суд може скасувати вирок на тій підставі, що вчинене  діяння  є злочином,  оголосити  себе некомпетентним


розглядати цей злочин і направити справу прокуророві на йо- го розсуд. Якщо  вирок  скасовується через те, що були пору- шені або не були дотримані процесуальні вимоги, апеляційний суд приймає  справу до свого провадження і виносить рішення по суті. Коли суд, котрий розглядає апеляційну скаргу, яка містить посилання на некомпетентність поліцейського трибу- налу, визнає, що це діяння є деліктом, а не проступком, він призначає  покарання і вирішує  питання  про відшкодування збитків, якщо таке має місце.

3. Касація розглядається в кримінальноBпроцесуальному праві Франції як вид надзвичайного оскарження.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки су- ду присяжних та апеляційного суду на підставі порушень  за- кону. Касаційна  скарга подається до палати в кримінальних справах  Касаційного  суду прокурором  або стороною,  інтере- сам якої завдано шкоди, протягом п’яти діб з моменту вине- сення оскаржуваного судового рішення або отримання повідо- млення про нього.

Касатор повинен рекомендованим листом повідомити прокурора та інші сторони про подачу скарги й під загрозою неприйняття скарги внести заставу на суму 100 франків на ви- падок накладення на нього штрафу. Від внесення  застави звільняються: особи, засуджені  до тюремного  ув’язнення  ви- правним  або поліцейським трибуналом,  і особи, засуджені  до покарання за вчинення  злочину;  особи, які  подали  письмові докази  про те, що вони  не підлягають  оподаткуванню і не в змозі внести заставну суму; неповнолітні віком до 18 років; по- садові  особи  в справах,  які  безпосередньо  стосуються  діяль- ності органів державного управління й управління державним майном.

Крім  касаційної  скарги,  касатор  складає  ще й записку,  в якій мають бути викладені касаційні підстави й наведені пору- шені статті закону. Записка складається на гербовому папері, крім випадків, коли касатор засуджений  за вчинення  злочину.


При цьому має бути виготовлено  таку кількість копій записки, яка відповідає числу сторін, що беруть участь у процесі.

Після  того, як усі матеріали  підготовлені  до розгляду,  го- лова палати в кримінальних справах Касаційного суду призна- чає доповідача у справі.

У Касаційному суді повинні дотримуватися правил, які стосуються  гласності  процесу й підтримання порядку  в судо- вих засіданнях. У судовому засіданні виступають спочатку до- повідач, потім адвокати сторін, наприкінці прокурор  викладає свої вимоги. Після цього суд виходить на нараду для винесен- ня ухвали.

Перш ніж винести ухвалу по суті, Касаційний суд пе- ревіряє,  чи виконані  всі вимоги, передбачені  для подачі скар- ги. Якщо він визнає, що ці вимоги не виконані, то, залежно від обставин, виносить ухвалу про неприйняття касаційної скарги до розгляду або про позбавлення права на касаційне оскар- ження. При винесенні  таких ухвал, а також ухвали про відхи- лення  скарги на касатора  накладається штраф  і покладається сплата судових витрат, а при винесенні ухвали про припинен- ня касаційного  провадження — штраф.

Касаційний суд може скасувати  вирок і справу направити в інший  відповідний суд на новий  розгляд,  а також  змінити лише частину судового рішення, якщо для цього є підстави.

Крім касації в інтересах сторін КПК  Франції передбачає ще й касацію в інтересах закону. Виправдувальні вироки суду присяжних можуть бути оскаржені в касаційному  порядку ли- ше в інтересах закону генеральним прокурором  при Ка- саційному  суді. Якщо  ці вироки  суперечать  закону,  вони мо- жуть бути скасовані, але це не тягне за собою ніяких несприят- ливих наслідків для виправданих.

Постанови  й вироки всіх судів, які можуть бути оскаржені в касаційному  порядку,  якщо жодна із сторін не принесла  ка- саційної скарги в установлений строк, той же прокурор  може за власною ініціативою  і незалежно  від закінчення строку ка-


сації оскаржити в касаційному  порядку,  але лише в інтересах закону. Касаційний суд вирішує  питання  про можливість прийняття до розгляду  такої скарги й про її обґрунтованість. Якщо скарга визнана  обґрунтованою, оскаржене  рішення  ска- совується  без надання  сторонам права звертати  цю обставину на шкоду одна одній або заперечувати проти виконання скасо- ваного рішення.

4. Видом надзвичайного оскарження є і клопотання про ревізію  вироку  на  користь особи, визнаної  винною  у вчи- ненні  злочину  або делікту,  за нововиявленими обставинами під час виконання вироку. В цьому порядку  може бути оскар- женим рішення будьBякого судового органу.

Право клопотання про ревізію належить  міністру юстиції, засудженому,  а у випадку його недієздатності — законному представникові, після смерті засудженого або оголошення йо- го безвісно відсутнім — його дружині, дітям, родичам, спад- коємцям  і особам, які отримали  від нього спеціальне  на те до- ручення.  Такі клопотання розглядає Касаційний суд. Він має право відхилити  клопотання про ревізію або скасувати  вине- сений раніше обвинувальний вирок з призначенням або без призначення нового судового розгляду, якщо таке неможливе.

Якщо раніше винесений  вирок залишено в силі, всі витра- ти покладаються на особу, яка клопоталася про проведення ревізії. Коли в результаті  перегляду справи буде підтверджено засудження обвинуваченого, то з нього і з осіб, які клопотали про ревізію, стягуються  витрати, відшкодування яких може вимагати державна скарбниця.

Особа, яка постраждала від судової помилки,  а якщо вона померла, то її родичі мають право клопотатися про відшкоду- вання збитків, заподіяних необґрунтованим засудженням. Відшкодування збитків  здійснюється за рахунок  держави,  за винятком випадків, коли вона звертає стягнення на цивільно- го  позивача  (потерпілого), заявника  або  лжесвідка,  з  вини яких винесено обвинувальний вирок.


На вимогу особи, яка подала клопотання про проведення ревізії, постанова  або вирок, винесені в результаті  ревізійного провадження, які встановлюють  невинність засудженого, вивішується в місті, де його було засуджено, або в останньому місці проживання особи, яка постраждала від судової помил- ки. Вирок  може бути опублікований в “Журналь  офисьєль”  і повністю або у витягах уміщений у п’яти газетах на вибір того судового органу, який виніс рішення. Витрати, пов’язані з публікацією,  відшкодовуються  за  рахунок  державної  скарб- ниці.